Про відмову дати згоду на збір та обробку персональних даних

 

Відповідно до Основного Закону України «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю»(ст.3), «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди» (ст.32). Згода — не обов'язковість. Згода — це добровільне волевиявлення людини. Людина має право дати згоду на щось чи відмовити. Отже, у правовій, вільній, соціальній державі, якою відповідно до ст. 1, 2 Конституції є Україна, жодним законом не передбачено примушувати громадян давати згоду на збір та обробку своїх персональних даних, «особисті немайнові права» на які згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» «є невід'ємними і непорушними».

Відмова дати згоду на збір та обробку персональних даних не може впливати на зміст і обсяг існуючих прав і свобод, оскільки Конституція нашої держави проголошує: «права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними» (ст.21), «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22).

Також відповідно до Цивільного кодексу України людина «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові» (ст.28), та має права: «на особисту недоторканність» (ст.289), «на повагу до гідності та честі» (ст.297).

Враховуючи вищезазначене,

 

я, ___________________________________________________________________________, заявляю про відмову дати згоду на збір та обробку моїх персональних даних.

Прошу обліковувати мене за раніше встановленими формами обліку: за прізвищем, ім'ям, по батькові (при потребі використовувати дані з обмеженого переліку: рік і місце народження, місце фактичного проживання, основне місце роботи або місце служби/навчання), без будь-яких цифрових (штрих-кодових, радіочастотних, біометричних тощо) ідентифікаторів моєї особи та без внесення моїх персональних даних до будь-яких електронних реєстрів і баз даних.

Прошу не порушувати мої конституційні права.

 

 

З повагою

 

________________ __________________

дата підпис

 

 

Форма 02Т-ов-О

_______________________________________ кому   ____________________________________________________     ____________________________________________________ адреса   ____________________________________________________ від кого   ____________________________________________________ адреса

 

ЗАЯВА

 

Я, ____________________________________________________________________________,

 

при оформленні мною _______________________________________________________________

 

__________________________________________________________________________________

 

__________________________________________________________________________________, дав письмову згоду на збір та обробку своїх персональних даних, тому, що не був проінформований про наслідки такого кроку.

Як мені стало відомо, система збору та обробки персональних даних про громадян передбачає використання цифрового ідентифікатора особи, тобто номера, від якого я через свої релігійні переконання відмови(лась)вся на підставі Закону №1003-XIV, яким було внесено зміни до Закону України №320/ВР від 22.12.1994 р. «Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів». У цьому Законі закріплено право на здійснення мною будь-яких платежів без ідентифікаційного номера, тобто без будь-якого цифрового ідентифікатора, на невнесення інформації про мене до Державного реєстру, на раніше встановлені форми обліку платника податків та інших обов'язкових платежів. Зазначене право залишається за мною, оскільки згідно зі ст. 22 Конституції України є невичерпним: «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Отже відмова дати згоду на збір та обробку персональних даних не може впливати на зміст і обсяг існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст. 32 Конституції України «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди». Згода — не обов'язковість. Згода — це ДОБРОВІЛЬНЕ волевиявлення людини. Людина має право дати згоду на щось чи відмовити. У правовій, вільній, соціальній державі, якою відповідно до ст. 1, 2 Конституції є Україна, жодним законом не передбачено примушувати громадян давати згоду на збір та обробку своїх персональних даних, «особисті немайнові права» на які згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» «є невід'ємними і непорушними».

Враховуючи вищезазначене, прошу мій підпис під заявою про згоду на збір та обробку моїх персональних даних вважати недійсним та виключити з відповідних реєстрів інформацію, яку було внесено до них на підставі помилково підписаної мною згоди.

Заявляю про відмову дати згоду на збір, обробку та передачу моїх персональних даних. Прошу обліковувати мене виключно за прізвищем, ім'ям, по батькові (при потребі використовувати дані з обмеженого переліку: рік і місце народження, місце фактичного проживання), без використання будь-яких цифрових (літерно-цифрових, штрих-кодових, радіочастотних, біометричних тощо) ідентифікаторів моєї особи та без внесення моїх персональних даних до будь-яких баз даних, реєстрів.

Прошу не порушувати мої конституційні права.

____________ _____________________

дата підпис

 

Форма 02Т-нв-О

_______________________________________ кому   ____________________________________________________     ____________________________________________________ адреса   ____________________________________________________ від кого   ____________________________________________________ адреса

 

 

ЗАЯВА

 

Я, ____________________________________________________________________________,

 

при оформленні мною _______________________________________________________________

 

__________________________________________________________________________________,

 

__________________________________________________________________________________, помилково дав(ла) письмову згоду на збір та обробку своїх персональних даних тому, що не був(ла) проінформований(а) про наслідки такого кроку.

Згідно зі ст. 32 Конституції України «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди». Згода — не обов'язковість. Згода — це ДОБРОВІЛЬНЕ волевиявлення людини. Людина має право дати згоду на щось чи відмовити. Закони правової, вільної, соціальної держави, якою відповідно до ст. 1, 2 Конституції є Україна, не можуть зобов'язувати і не передбачають зобов'язання в наданні згоди громадянином на збір та обробку своїх персональних даних, «особисті немайнові права» на які згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» «є невід'ємними і непорушними».

Враховуючи вищезазначене, відповідно до п.11 ч.2 ст.8 Закону України від 01.06.2010 №2297-VI «Про захист персональних даних», прошу вважати недійсним мій підпис під заявою про згоду на збір та обробку моїх персональних даних та виключити з відповідних реєстрів інформацію, яку було внесено до них на підставі помилково підписаної мною згоди.

Заявляю про заперечення збору, обробки та передачі моїх персональних даних. Прошу обліковувати мене за раніше встановленими формами обліку виключно за прізвищем, ім'ям, по батькові (при потребі використовувати дані з обмеженого переліку: рік і місце народження, місце фактичного проживання), без будь-яких цифрових (штрих-кодових, радіочастотних, біометричних тощо) ідентифікаторів моєї особи та без внесення моїх персональних даних до будь-яких баз даних, реєстрів.

Відмова дати згоду на збір та обробку моїх персональних даних не може впливати на зміст і обсяг існуючих прав і свобод, оскільки Конституція нашої держави проголошує: «права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними» (ст.21), «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22). Прошу не порушувати мої конституційні права.

З повагою

____________ _____________________

дата підпис

 

Форма 11Т-ов-зп

_________________________________________________ кому _________________________________________________   _________________________________________________   _________________________________________________ від кого _________________________________________________ адреса

 

ЗАЯВА

 

Сумлінно ставлячись до виконання своїх службових обов'язків,

я, ____________________________________________________________________________________, прошу не порушувати моє конституційне право на отримання заробітної плати за місцем роботи готівкою без використання банківської картки.

Це право маю відповідно до наступних норм Конституції та Законів України:

Відповідно до статті 8 Конституції України «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй». Відповідно до статті 43 Конституції України «кожен має право на заробітну плату», «своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом». Відповідно до статті 22 Конституції України «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

2) Відповідно до Закону України № 1003-XIV від 16 липня 1999 року, як громадянин(ка), який(а) через свої релігійні переконання відмовився(лась) від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомив(ла) про це відповідні державні органи, маю право на здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номера (ст. 1) і без включення даних до Державного реєстру (ст. 2 п. 1). Отже маю право на отримання заробітної плати та здійснення платежів без використання банківської картки, яка містить цифровий ідентифікатор, від якого я відмовився(лась).

3) Відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» «заробітна плата виплачується працівникам регулярно. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи». Далі підкреслюється, що «за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця» (ст. 24). Тобто примушення в отриманні заробітної плати не за місцем роботи, а через банк є протизаконним. «Забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою» (ст. 25). «За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством» (ст. 36). 4) Із Роз'яснення Міністерства юстиції України від 17.05.2012 «До питання про виплату заробітної плати та соціальних виплат через платіжні картки»: «Відповідно до чинного законодавства громадянин самостійно вирішує питання обрання форми отримання належних йому виплат. Законодавством встановлена добровільність обрання громадянином форми виплати належних йому платежів та неприпустимість нав'язування зі сторони банків додаткових умов одержання готівкою заробітної плати та інших соціальних виплат».

Отже моє право на отримання заробітної плати жодним законом України не обумовлюється отриманням банківської картки.

П рошу дати мені можливість користуватися своїм конституційним правом на отримання заробітної плати за місцем роботи готівкою без використання банківської картки.

 

З повагою

____________ _____________________

дата підпис

 

Форма 11Т-ув-зп

_________________________________________________ кому _________________________________________________   _________________________________________________   _________________________________________________ від кого _________________________________________________ адреса

 

 

ЗАЯВА

 

Сумлінно ставлячись до виконання своїх службових обов'язків,

я, _______________________________________________________________________________, прошу не порушувати моє конституційне право на отримання заробітної плати за місцем роботи готівкою без використання банківської картки.

Це право маю відповідно до наступних норм Конституції та Законів України:

Відповідно до статті 8 Конституції України «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй». Відповідно до статті 43 Конституції України «кожен має право на заробітну плату», «своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом». Відповідно до статті 22 Конституції України «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

2) Відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» «заробітна плата виплачується працівникам регулярно. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи». Далі підкреслюється, що «за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця» (ст. 24). Тобто примушення в отриманні заробітної плати не за місцем роботи, а через банк є протизаконним. «Забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою» (ст. 25). «За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством» (ст. 36). 3) Із Роз'яснення Міністерства юстиції України від 17.05.2012 «До питання про виплату заробітної плати та соціальних виплат через платіжні картки»: «Відповідно до чинного законодавства громадянин самостійно вирішує питання обрання форми отримання належних йому виплат. Законодавством встановлена добровільність обрання громадянином форми виплати належних йому платежів та неприпустимість нав'язування зі сторони банків додаткових умов одержання готівкою заробітної плати та інших соціальних виплат».

Отже моє право на отримання заробітної плати жодним законом України не обумовлюється отриманням банківської картки.

П рошу виплачувати мені заробітну плату за місцем роботи готівкою без використання банківської картки.

 

 

З повагою

____________ _____________________

дата підпис

 

 

Форма 11Т-ув-па 11Т-ув-п

_________________________________________________ кому _________________________________________________   _________________________________________________ адреса _________________________________________________ від кого _________________________________________________ адреса

 

 

ЗАЯВА

я, _________________________________________________________________________, прошу не порушувати моє конституційне право на отримання пенсії/соціальних допомог через поштовий зв'язок готівкою.

Право на це мені гарантується Конституцією України та законодавством України:

Відповідно до статті 8 Конституції України «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй». Відповідно до статті 46 Конституції України «громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом». Відповідно до статті 22 Конституції України «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

2) Відповідно до Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затвердженої спільним Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28.04.2009 № 464/156 а також постановою правління Пенсійного фонду України від 28.04.2009 № 14-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 липня 2009 р. за № 592/16608, «виплата пенсій, соціальних допомог здійснюється з 4 по 25 число кожного місяця у виплатних об'єктах поштового зв'язку та з доставкою додому».3) Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України від 17.05.2012 «До питання про виплату заробітної плати та соціальних виплат через платіжні картки» «пенсія виплачується щомісячно організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, винятково в грошовій формі за вказаним в заяві місцем фактичного мешкання пенсіонера в межах України або перераховуються на визначений цією особою банківський рахунок в порядку, передбаченому законодавством. Тобто, відповідно до чинного законодавства громадянин самостійно вирішує питання обрання форми отримання належних йому виплат. Законодавством встановлена добровільність обрання громадянином форми виплати належних йому платежів та неприпустимість нав'язування зі сторони банків додаткових умов одержання готівкою заробітної плати та інших соціальних виплат».Отже, примушення мене до отримання пенсії/соціальних допомог через банк з використанням банківської картки є протизаконним.

П рошу не порушувати моє конституційне законне право на отримання пенсії/соціальних допомог через поштовий зв'язок готівкою.

 

З повагою

___________________

підпис
______________
дата

 

 

Форма 12Т-од-шк

Міністру освіти і науки України Д.В. Табачнику 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10 Керівнику відділу освіти і науки, молоді та спорту ______________________________________райдержадміністрації _______________________________________________________ Директору школи №______________ _________________________________________________ _______________________________________________________________ Від _____________________________________________________ ________________________________________________________ адреса

 

ЗАЯВА

Я, ______________________________________________________________________________,

 

___________________________________ учня _______________________________________________
батько/мати, законний представник

 

___________року народження ,у зв'язку з вимогою надати згоду на внесення персональних даних моєї малолітньої/неповнолітньої дитини до електронного реєстру учнів, заявляю наступне.

Основний Закон нашої держави — Конституція України, яка має найвищу юридичну силу (ст. 8), проголошує: «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» (ст.3), «захист суверенітету України, забезпечення її інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу» (ст.17), «кожна людина має право на свободу» (ст. 29), «кожен має право на освіту» (ст. 53).

Електронний реєстр учнів є частиною «Єдиної державної електронної бази з питань освіти», впровадження якої є реалізацією міжнародних освітньо-наукових проектів. Відповідно до ратифікованої Україною Конвенції «Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних» «Сторона не може лише з метою захисту недоторканості приватного життя забороняти чи обумовлювати спеціальними дозволами транскордонні потоки персональних даних, що передаються на територію іншої Сторони». Отже, персональні дані дітей, у тому числі, наприклад, дані медичних обстежень, будуть відомі не тільки поза школою, а й в інших країнах, не дивлячись на те, що згідно зі ст. 286 Цивільного кодексу України та ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» моя дитина «має право на таємницю про стан свого здоров'я, діагноз, про відомості, одержані при її медичному обстеженні». Це є потенційною загрозою безпеці наших дітей, а, отже, наших сімей і державі в цілому. Те, що захистити персональні дані в електронному вигляді практично неможливо, визнають і фахівці, про це свідчать і самі факти.

Відповідно до Наказу МОН від 09.12.2008 №1120 «Про запровадження єдиного зразка учнівського квитка», «учнівський квиток – це персональні дані про особу (учня), що навчається у загальноосвітньому навчальному закладі, занесені в централізований банк даних Міністерства освіти і науки України (ІВС "ОСВІТА") та частково відтворені в пластиковій картці», у тому числі «індивідуальний штрих-код». «Пластикова картка може бути виконана з вмонтованим чіп-модулем». Згідно з висновками наукових експертиз різних країн (Греції, Росії, України) цифровий ідентифікатор особи виконує в електронній системі функцію імені людини, а його штрих-кодовий варіант запису містить у собі символику, ображаючу віру Христову. Ст. 161 Кримінального кодексу України визначае міру покарання за «образу почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями». Закон «Про свободу совісті та релігійні організації» не допускає «будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання релігії. Батьки або особи, які їх замінюють, за взаємною згодою мають право виховувати своїх дітей відповідно до своїх власних переконань та ставлення до релігії» (ст.3). Тому я через релігійні переконання забороняю виготовлення таких документів на ім'я моєї дитини.

Цивільний кодекс України констатує, що людина «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям» (ст.28), а не під «індивідуальним штрих-кодом» чи «унікальним номером запису в Реєстрі». Нюрнберзький трибунал у 1946 році визнав присвоєння людині персонального номеру злочином перед людством. Ми не маємо ниякого морального права про це забувати.

Закон України «Про освіту» гарантує кожному громадянину України здійснення своїх прав «на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від світоглядних переконань, віросповідання» (п.1 ст.3), на «рівність умов, безперервність і різноманітність освіти» (ст.6) та запевняє: «держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття» (п.2 ст.35).

Закон України «Про загальну середню освіту» говорить, що «загальноосвітній навчальний заклад забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту» (ст.8); «примусове залучення учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів до вступу в будь-які об'єднання громадян [у даному випадку об'єднання учнів через примусове залучення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти] забороняється» (п.3 ст.17). Ст. 29 вказаного Закону проголошує право батьків (представників дитини) «захищати законні інтереси дітей» а також «приймати рішення щодо участі [чи не участі] дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу». До інноваційної діяльності відноситься й впровадження у навчальних закладах автоматизованої системи, електронного реєстру учнів.

Користуючись правом батьків (законних представників дитини) на «самозахист своєї дитини» (п.1 ст.154 Сімейний кодекс України), керуючись вищезазначеним та ст.32 Конституції України, за якою «не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди», заявляю, щоне даю згоди на збір та обробку персональних даних моєї малолітньої/неповнолітньої дитини, а також забороняю внесення моєї дитини до електронного реєстру учнів, автоматизованої системи «Школа», централізованого банку даних Міністерства освіти і науки України (ІВС «ОСВІТА»), Єдиної державної електронної бази з питань освіти,будь-яких інших інформаційних систем. Також забороняю виготовлення на ім'я моєї дитини шкільного електронного учнівського квитка/учнівського квитка, інших атрибутів електронної інформаційної системи. Згода — не обов'язковість. Згода — це ДОБРОВІЛЬНЕ волевиявлення людини. Людина має право дати згоду на щось чи відмовити. Закони правової, вільної держави, якою відповідно до ст. 1, 2 Конституції є Україна, не можуть зобов'язувати і не передбачають зобов'язання в наданні згоди громадянином на збір та обробку своїх персональних даних чи персональних даних своїх дітей, «особисті немайнові права» на які згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» «є невід'ємними і непорушними». Відповідно до Конституції України, «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22). Отже, заборона на збір та обробку персональних даних моєї дитини не може звужувати її право на отримання освіти.

З урахуванням вищенаведеного

ПРОШУ:

1. Не здійснювати збір та обробку персональних даних моєї малолітньої/неповнолітньої дитини,

 

_____________________________________________________________, _________ року народження. Не присвоювати моїй дитині та не використовувати стосовно неї ніякі цифрові (штрих-кодові, радіочастотні тощо) ідентифікатори особи. Не вносити дані про мою дитину до електронного реєстру учнів, інших електронних реєстрів та баз даних, і не передавати персональні дані моєї дитини до інших організацій та осіб.

2. Не виготовляти на ім'я моєї дитини шкільного електронного учнівського квитка/учнівського квитка, інших атрибутів електронної інформаційної системи.

3. Якщо, незважаючи на відсутність згоди на збір та обробку персональних даних моєї дитини, її персональні дані збираються і піддаються автоматизованій обробці, такі дії є незаконними, тому у відповідності до пунктів 5, 6 частини 2 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» та пунктів с), d) ст.8 та ст.10 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, вимагаю знищити ці дані. Отже, Ви не маєте права збирати та обробляти персональні дані моєї дитини, оскільки я забороняю це робити.

4. Здійснювати облік моєї дитини у навчально-виховному процесі за раніше встановленими формами обліку учнів за прізвищем, іменем та по батькові, на паперових носіях (журнали, щоденник тощо), без застосування цифрових (штрих-кодових, радіочастотних тощо) ідентифікаторів/кодифікаторів особи.

Вважаю за свій християнський та громадянський обов'язок попередити, що у випадку розбудови Єдиної електронної системи освіти в Україні як частини глобального плану перебудови світу кожна людина може втратити особисту свободу а наша держава свою незалежність.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» прошу надіслати мені письмову відповідь на вказану вище адресу.

 

З повагою ________________
підпис

____________201___р.

 

Форма 12Т-уд-шк

Міністру освіти і науки України Д.В. Табачнику 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10 Керівнику відділу освіти і науки, молоді та спорту ______________________________________райдержадміністрації _______________________________________________________ Директору школи №______________ _________________________________________________ _______________________________________________________________ Від _____________________________________________________ ________________________________________________________ адреса

 

ЗАЯВА

Я, ______________________________________________________________________________,

 

___________________________________ учня _______________________________________________
батько/мати, законний представник

 

___________року народження ,у зв'язку з вимогою надати згоду на внесення персональних даних моєї малолітньої/неповнолітньої дитини до електронного реєстру учнів, заявляю наступне.

Основний Закон нашої держави — Конституція України, яка має найвищу юридичну силу (ст. 8), проголошує: «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» (ст.3), «захист суверенітету України, забезпечення її інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу» (ст.17), «кожна людина має право на свободу» (ст. 29), «кожен має право на освіту» (ст. 53).

Електронний реєстр учнів є частиною «Єдиної державної електронної бази з питань освіти», впровадження якої є реалізацією міжнародних освітньо-наукових проектів. Відповідно до ратифікованої Україною Конвенції «Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних» «Сторона не може лише з метою захисту недоторканості приватного життя забороняти чи обумовлювати спеціальними дозволами транскордонні потоки персональних даних, що передаються на територію іншої Сторони». Отже, персональні дані дітей, у тому числі, наприклад, дані медичних обстежень, будуть відомі не тільки поза школою, а й в інших країнах, не дивлячись на те, що згідно зі ст. 286 Цивільного кодексу України та ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» моя дитина «має право на таємницю про стан свого здоров'я, діагноз, про відомості, одержані при її медичному обстеженні». Це є потенційною загрозою безпеці наших дітей, а, отже, наших сімей і державі в цілому. Те, що захистити персональні дані в електронному вигляді практично неможливо, визнають і фахівці, про це свідчать і самі факти.

Відповідно до Наказу МОН від 09.12.2008 №1120 «Про запровадження єдиного зразка учнівського квитка», «учнівський квиток – це персональні дані про особу (учня), що навчається у загальноосвітньому навчальному закладі, занесені в централізований банк даних Міністерства освіти і науки України (ІВС "ОСВІТА") та частково відтворені в пластиковій картці», у тому числі «індивідуальний штрих-код». «Пластикова картка може бути виконана з вмонтованим чіп-модулем». Згідно з висновками наукових експертиз різних країн (Греції, Росії, України) цифровий ідентифікатор особи виконує в електронній системі функцію імені людини. Цивільний кодекс України констатує, що людина «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям» (ст.28), а не під «індивідуальним штрих-кодом» чи «унікальним номером запису в Реєстрі». Нюрнберзький трибунал у 1946 році визнав присвоєння людині персонального номеру злочином перед людством. Ми не маємо ниякого морального права про це забувати.

Закон України «Про освіту» гарантує кожному громадянину України здійснення своїх прав «на рівність умов, безперервність і різноманітність освіти» (ст.6) та запевняє: «держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття у різних типах навчальних закладів» (п.2 ст.35).

Закон України «Про загальну середню освіту» говорить, що «загальноосвітній навчальний заклад забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту» (ст.8); «примусове залучення учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів до вступу в будь-які об'єднання громадян [у даному випадку об'єднання учнів через примусове залучення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти] забороняється» (п.3 ст.17). Ст. 29 вказаного Закону проголошує право батьків (представників дитини) «захищати законні інтереси дітей» а також «приймати рішення щодо участі [чи не участі] дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу». До інноваційної діяльності відноситься й впровадження у навчальних закладах автоматизованої системи, електронного реєстру учнів.

Користуючись правом батьків (законних представників дитини) на «самозахист своєї дитини» (п.1 ст.154 Сімейний кодекс України), керуючись вищезазначеним та ст.32 Конституції України, за якою «не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди», заявляю, щоне даю згоди на збір та обробку персональних даних моєї малолітньої/неповнолітньої дитини, а також забороняю внесення моєї дитини до електронного реєстру учнів, автоматизованої системи «Школа», централізованого банку даних Міністерства освіти і науки України (ІВС «ОСВІТА»), Єдиної державної електронної бази з питань освіти,будь-яких інших інформаційних систем. Також забороняю виготовлення на ім'я моєї дитини шкільного електронного учнівського квитка/учнівського квитка, інших атрибутів електронної інформаційної системи. Згода — не обов'язковість. Згода — це ДОБРОВІЛЬНЕ волевиявлення людини. Людина має право дати згоду на щось чи відмовити. Закони правової, вільної держави, якою відповідно до ст. 1, 2 Конституції є Україна, не можуть зобов'язувати і не передбачають зобов'язання в наданні згоди громадянином на збір та обробку своїх персональних даних чи персональних даних своїх дітей, «особисті немайнові права» на які згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» «є невід'ємними і непорушними». Відповідно до Конституції України, «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22). Отже, заборона на збір та обробку персональних даних моєї дитини не може звужувати її право на отримання освіти.

З урахуванням вищенаведеного

ПРОШУ:

1. Не здійснювати збір та обробку персональних даних моєї малолітньої/неповнолітньої дитини,

 

_____________________________________________________________, _________ року народження. Не присвоювати моїй дитині та не використовувати стосовно неї ніякі цифрові (штрих-кодові, радіочастотні тощо) ідентифікатори особи. Не вносити дані про мою дитину до електронного реєстру учнів, інших електронних реєстрів та баз даних, і не передавати персональні дані моєї дитини до інших організацій та осіб.

2. Не виготовляти на ім'я моєї дитини шкільного електронного учнівського квитка/учнівського квитка, інших атрибутів електронної інформаційної системи.

3. Якщо, незважаючи на відсутність згоди на збір та обробку персональних даних моєї дитини, її персональні дані збираються і піддаються автоматизованій обробці, такі дії є незаконними, тому у відповідності до пунктів 5, 6 частини 2 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» та пунктів с), d) ст.8 та ст.10 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, вимагаю знищити ці дані. Отже, Ви не маєте права збирати та обробляти персональні дані моєї дитини, оскільки я забороняю це робити.

4. Здійснювати облік моєї дитини у навчально-виховному процесі за раніше встановленими формами обліку учнів за прізвищем, іменем та по батькові, на паперових носіях (журнали, щоденник тощо), без застосування цифрових (штрих-кодових, радіочастотних тощо) ідентифікаторів/кодифікаторів особи.

Вважаю за свій громадянський обов'язок попередити, що у випадку розбудови Єдиної електронної системи освіти в Україні як частини глобального плану перебудови світу кожна людина може втратити особисту свободу а наша держава свою незалежність.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» прошу надіслати мені письмову відповідь на вказану вище адресу.

 

З повагою ________________
підпис

____________201___р.

 

Форма 12Т-од-дс

Міністру освіти і науки України Д.В. Табачнику 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10 Керівнику відділу освіти і науки, молоді та спорту держадміністрації __________________________району _______________________________________________________   Керівнику_____________________________ №__________ дошкільний навчальний заклад _________________________________________________ _______________________________________________________________ Від _____________________________________________________ ________________________________________________________ адреса

 

ЗАЯВА

Я, ________________________________________________________________________,

 

________________________________ дитини________________________________________________
батько/мати, за