Загальна характеристика податкової системи України з позиції обробки інформації

Характеристика комплексу задач контролю звітності та повноти сплати податкових платежів.

Комплекс задач “Облік податкової звітності” вирішується таким чином: Платник подає до ДПА заяву, реєстраційні документи (статут, установчий договір, свідоцтво про реєстрацію в органах статистики та ін.), надає довідку про відкриття розрахункового рахунку в банку. Використовуючи НДІ загальнодержавних та галузевих класифікаторів (УКВЕД- укр.клас-тор видів екон діяльн-ті, УКФВ- укр.клас-тор форм вл-ті, ЗКГНГ- заг.клас-тор галузей н/г, клас-тор видів платників под-ків та ін) ДПІ відкривається паспорт платника, який містить основні дані про платника, і є складовою Книги обліку підприємств (вона заводиться на три роки і є реєстром особливого контролю). Книга обліку перевіряється кожного року після отримання відповідних даних від усіх орг-цій та установ, діяльність яких повязана з діяльністю підприємств (напр, банки, орг-ції обліку нежитлових приміщень, п-ва звязку, страх-ві органи та ін).

Всі відомості про зареєстрованих платників податків зберігаються в ДПІ не лише у вигляді масиву, але і в документарному вигляді.

Після реєстрації платнику видається свідоцтво про реєстрацію.

 

Поняття, призначення та функції Держказначейства.

Державне казначейство України є центральним органом виконавчої влади і керується у своїй діяльності Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказами Міністерства фінансів України, Положенням про Державне казначейство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 31 липня 1995 р. № 590.

Діяльність Державного казначейства фінансується за рахунок державного бюджету України. Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків.

Державне казначейство у своїй діяльності взаємодіє з органами законодавчої і виконавчої влади, національним і комерційними банками України, іншими учасниками бюджетного процесу та фінансовими інституціями. Воно виступає з'єднувальним ланцюгом у бюджетному процесі між органами виконавчої влади та установами банківської системи. Цей процес розпочинається з контролю за плановими показниками, що надходять від Міністерства фінансів та розпорядників бюджетних коштів (розпис доходів та видатків державного бюджету, кошториси та плани асигнувань), та закінчується складанням звітності після проведення процедур попереднього контролю перед здійсненням платежу.

Суть діяльності Державного казначейства полягає в тому, що воно забезпечує виконання державного бюджету шляхом обліку надходжень, податків, зборів та інших обов'язкових платежів та проведення видатків державного бюджету через оплату рахунків об'єктів господарської діяльності, які виконали роботи, надали послуги відповідним розпорядникам коштів.

Відповідно до Положення про Державне казначейство за № 590 від 31 липня 1995 р. на Державне казначейство в Україні покладено виконання таких функцій:

- здійснює касове виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування за доходами та видатками;

- організовує управління наявними коштами державного бюджету, державних позабюджетних фондів і бюджетів самоврядування у межах видатків, установлених на відповідний період;

- здійснює контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтверджуючих документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів;

- проводить облік касового виконання та складання звітності про стан виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування;

- здійснює облік, обслуговування та погашення зовнішнього і внутрішнього боргів держави відповідно до чинного законодавства;

- здійснює розмежування загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки

 

Структура і склад функціональної частини АІС «Держказначейства».

До складу функціональної системи входять:

1 Зведені розрахунки з бюджетом (головна),

2 Доходи бюджету,

3 Видатки бюджету,

4 Фінанси галузей економіки

Підсистема “зведені розрахунки бюджету” – є головна підсистема АСФР (автоматизована система фінансових розрахунків), в якій здійснюється планування фінансів і загальний контроль за виконанням бюджету. Інші підсистеми – підлеглі по відношенню до головної. Вони забезпечують планування та контроль виконання бюджету на різних стадіях бюджетного процесу по відповідних розділах бюджетної класифікації. Кожна з підсистем має певне цільове призначення і в кожній з них здійснюється управлінський цикл, який реалізує наступні функції управління: прогнозування, планування, облік, контроль, формування звітності, аналіз, внесення змін до плану та інше.

В зв’язку з цим в кожній з функціональних підсистем виділяються функціональні блоки задач, які характеризують функцію управління та послідовність виконання робіт. Кожен з блоків характеризує технологію робіт і дозволяє вирішувати комплекси задач, по однорідних блоках.

Блок “планування і прогнозування” призначений для вирішення задач по варіантних розрахунках показників бюджету при його укладанні. Блок “зміна плану” забезпечує вирішення задач по врахуванню змін показників фінансових планів у зв’язку зі змінами, які встановлюються відповідними урядовими та законодавчими авторами. Блок “облік, контроль та звітність” призначений для обліку і контролю виконання бюджету, формуванню відповідної звітності і надання її в інші установи, що відносяться до фінансової сфери. Блок “аналіз” призначений для аналізу виконання бюджету, аналізу фінансово-господарської діяльності міністерств та відомств.

 

Інформаційне забезпечення АІС «Держказначейства».

Перед Держказначейством ставляться такі задачі:

1) збільшення доходної бази бюджету за рахунок підвищення збирання податків, удосконалення методики і повноти збору податків;

2) направлення коштів на реалізацію соціальної політики та забезпечення своєчасного і повного фінансування соціально-захищених статей на всіх рівнях бюджету;

3) активізація ринку державних ЦП з урахуванням переходу до тривалих термінів їх обертання і розширення цього ринку;

4) підвищення ефективності валютно-фінансових операцій та зміцнення ефективності національної валюти.

Процес управління неможливий без перетворення інформації, а тому організація інформаційного забезпечення(ІЗ) в ІС-мах набуває важливого значення. Система ІЗ будується залежно від ряду факторів і передбачає створення єдиного інформаційного фонду, систематизацію та уніфікацію показників і док-в, розробку засобів формалізованого опису даних. ІЗ включає методичні та інструктивні матеріали, єдину систему класифікації та кодування економічної інформації, інформаційну базу, яка поділяється на позамашинну (нормативно-довідкові документи, уніфіковані системи вхідних та вихідних документів) і машинну (масиви БД). Отже, ІЗ складається з:

Позамашинна:

- нормативно-довідкових документів(норм та нормативів на утримання, тарифів, тарифних сіток, мереж,штатів і контингентів бюджетних установ);

- первинних документів, в яких фіксуються господарські операції, розрахунки кошторисів та ін.

- Звітів по використанню коштів у відповідності з кошторисом і Українською бюджетною класифікацією.

Машинна:

- масивів БД, в яких містяться нормативна та фактична інформація про діяльність бюджетних установ.

 

Платіжна система України

Платіжна система — платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні регулюються законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про поштовий зв’язок", іншими законодавчими актами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські та небанківські платіжні системи.

До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські платіжні системи.

Національний банк України створив та забезпечує функціонування системи міжбанківських розрахунків – Система електронних платежів (СЕП) та системи роздрібних платежів – Національна системи масових електронних платежів (НСМЕП).

Порядок діяльності платіжної системи визначається її правилами, встановленими платіжною організацією відповідної платіжної системи. Правила внутрішньодержавної платіжної системи та міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, мають бути узгоджені платіжною організацією цієї платіжної системи з Національним банком України.

Обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система, є проведення переказу коштів.

Переказ коштів здійснюється з використанням платіжних інструментів.

До платіжних інструментів відносяться документи на переказ (розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші) та спеціальні платіжні засоби (платіжні картки, мобільні платіжні інструменти тощо).

Оброблення та передача в межах України електронних та паперових документів на переказ, документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів та документів на відкликання можуть здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем, що діють в Україні.

Здійснення Національним банком України нагляду (оверсайта) за платіжними системами сприятиме надійному та ефективному функціонуванню платіжних систем, виявленню та попередженню проявів ризиків у платіжних системах, захисту інтересів користувачів платіжних систем та підтримки довіри до платіжних систем з метою поширення безготівкових розрахунків.

 

 

43. Націона́льна систе́ма ма́сових електро́нних платежі́в (НСМЕП) — це внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна системамасових платежів, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним банком України.

Метою створення НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої надійно захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка в основному розрахована на роботу в режимі «off-line».

З упровадженням НСМЕП громадяни України матимуть змогу оплачувати товари і послуги у безготівковій формі за допомогою смарт-карток, а також зберігати і накопичувати заощадження у банках на поточних і карткових рахунках. Таким чином, можна очікувати не лише значного розширення можливостей банківської системи України завдяки додатковому залученню коштів населення, а й забезпечення завдяки роботіНСМЕП додаткових прибутків громадян у вигляді відсотків за залишком на їхніх банківських рахунках.

Окрім того, технологією НСМЕП передбачено також широке застосування платіжних карток юридичними особами — корпоративні та бізнес-картки.

Національний банк вважає створення НСМЕП завершальною стадією у побудові системи електронних платежів в Україні. НСМЕП за своєю масштабністю, складністю та обсягом витрат на створення, запровадження і експлуатацію значно перевищує існуючу систему електронних платежів Національного банку України. Враховуючи світовий досвід, в Україні має бути емітовано не менше 10 мільйонів платіжних карток НСМЕП, функціонувати щонайменше 100 тис. точок обслуговування (платіжних терміналів у торгівлі, на транспорті, в сфері послуг, банківських терміналів та банкоматів в банках).

 

Загальна характеристика податкової системи України з позиції обробки інформації

Податкова система України поділяється на дві складові: систему оподаткування та податкову службу.

Система оподаткування - це комплекс чинних у державі законодавчо затверджених видів податків і платежів та механізм їх нарахування. Податки поділяються на прямі і непрямі, державні та місцеві, загальні та спеціальні.

Державна податкова адміністрація (ДПА) посідає особливе місце в народногосподарському комплексі України, оскільки від ефективності її роботи значною мірою залежить наповнення бюджету країни. Характерна особливість її діяльності полягає в необхідності швидкого реагування на всі зміни в економічному та нормативно-правовому полі, активній участі у створенні механізмів саморегулювання економіки.

Структурно ДПА є складним розподіленим багатопрофільним комплексом, який включає понад 650 податкових адміністрацій різних рівнів (районні, міські, обласні, ДПА Автономної Республіки Крим та Головна ДПА України), пов'язаних прямо чи непрямо із центральним апаратом, який обслуговує більш як 600 тис. різних підприємств - юридичних осіб та близько 20 млн платників податків - фізичних осіб. Податкова служба характеризується розгалуженою структурою, територіальною віддаленістю об'єктів керування, розвинутою телефонною та локальною обчислювальною мережами, широким використанням персональних комп'ютерів. Цей комплекс характеризується великою кількістю типів документів різної складності, що циркулюють у самому комплексі та за його межами, породжуючи для обробки та передавання великі обсяги інформації.

До складу податкової служби входять такі управління чи відділи (залежно від рівня ДПА): роботи з платниками, податків та зборів, обліку та звітності, ведення баз даних, комп'ютеризації, аудиту, локальних обчислювальних мереж і електронної пошти, юридичних і фізичних осіб, контрольно-ревізійних перевірок, кадрів, бухгалтерія, склад і т. ін.

Аналіз функцій районної ДПА показує, що їх реалізація значною мірою пов'язана з виконанням перелічених далі технічних процедур, які можуть бути автоматизовані: перевірка на правильність числових розрахунків документів бухгалтерської звітності та документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів (камеральна перевірка); ведення списків платників у кожному з підрозділів; ведення журналів документальних та камеральних перевірок; обробка платіжних документів та занесення відповідної інформації до різних облікових документів («Особовий рахунок», «Реєстр надходжень та виплат», «Журнал недоїмки»); ведення особових рахунків платників у розрізі платежів та податків; формування статистичних звітних документів про результати діяльності ДПІ.

2. Структура і склад автоматизованої інформаційної системи «Податки». ( он хоть немного длинный, но его легко запомнить )

АІС “Податки” – це безпосереднє використання на робочих місцях персональних комп'ютерів, з'єднаних локальними мережами, що дає змогу організувати індивідуалізовану обробку інформації. Інформаційні потужності персоніфікуються із збереженням централізованих баз даних, доповнених внутрішнім і зовнішнім електронним зв'язком.

Структура АІС податкових органів, як і структура самих податкових органів, є багаторівневою. Для нормального функціонування системи здійснюється управління як окремими елементами (податковими інспекціями), так і системою в цілому. Як будь-яка економічна система, АІС податкових органів має стандартний склад і складається з функціональної та забезпечувальної частин.

Функціональна частина відображає предметну область, змістовну спрямованість АІС. У залежності від функцій, виконуваних податковими органами, у функціональній частині виділяються підсистеми, склад яких для кожного рівня автоматизованої інформаційної свій. Функціональні підсистеми складаються з комплексів задач, що характеризуються певним економічним змістом, досягненням конкретної мети, яку повинна забезпечити функція управління. У комплексі задач використовуються різні первинні документи, і складається ряд вихідних документів на основі взаємозв'язаних алгоритмів розрахунків.

Забезпечувальна частина включає інформаційне, технічне, програмне та інші види забезпечення, характерні для будь-якої автоматизованої інформаційної системи організаційного типу.

1. Інформаційне забезпечення включає весь набір показників, документів, класифікаторів, кодів, методів їх застосування в системі податкових органів, а також інформаційні масиви даних на машинних носіях, які використовуються в процесі автоматизації розв'язання функціональних завдань.

2. Технічне забезпечення являє собою сукупність технічних засобів обробки інформації, основу яких складають різні ЕОМ, а також коштів, що дозволяють передавати інформацію між різними автоматизованими робочими місцями як всередині податкових органів, так і при їх взаємодії з іншими економічними об'єктами та системами.

3. Програмне забезпечення являє собою комплекс різноманітних програмних засобів загального і прикладного характеру, необхідний для виконання різних завдань, що вирішуються податковими органами.

4. Автоматизована інформаційна система податкової служби відноситься до класу великих систем. До неї, як і до будь-якої подібної системи такого класу, пред'являється ряд вимог: досягнення цілей створення системи; сумісність всіх елементів даної системи, як у її рамках, так і з іншими системами, системність, декомпозиція та ін

5. Математичне забезпечення — це сукупність економіко-мате­матичних методів, моделей та алгоритмів оброблення інформації, які є в інформаційній системі.

6. Організаційне забезпечення передбачає власний апарат управління, що забезпечує функціонування всіх його підсистем як єдиного цілого. Як правило, персонал ІС складають працівники відділу розроблення, відділу впровадження та супроводу нових програм, відділу експлуатації.

7. Правове забезпечення — це сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють і закріплюють організацію цих систем, їх цілі, завдання, структуру, функції та правовий статус ІС.

3. Характеристика інформаційного забезпечення АІС «Податки». ( он хоть немного длинный, но его легко запомнить )

Автоматизована інформаційна система «Податок» являє собою форму організаційного управління органами податкової служби на базі нових засобів і методів обробки даних, використання нових інформаційних технологій.

Цілі функціонування автоматизованої інформаційної системи «Податок» можна сформулювати наступним чином:

• Підвищення ефективності функціонування системи оподаткування зарахунок оперативності та підвищення якості прийнятих рішень.

• Удосконалення оперативності роботи та підвищення продуктивності праці податкових інспекторів.

• Забезпечення податкових інспекцій всіх рівнів повної і своєчасноїінформацією про податковому законодавстві.

• Підвищення достовірності даних по обліку платників податків іефективності контролю за дотриманням податкового законодавства.

• Поліпшення якості та оперативності бухгалтерського обліку.

• Отримання даних про надходження податків і інших платежів до бюджету.

• Аналіз динаміки надходження сум податків і можливість прогнозу цієїдинаміки.

• Інформування адміністрації різних рівнів про надходження податків ідотримання податкового законодавства.

• Скорочення обсягу паперового документообігу.

На сучасному етапі розвитку економіки країни успіх діяльності податкової системи України багато в чому залежить від ефективності функціонування АІС. Автоматизовані інформаційні системи реалізують відповідні інформаційні технології.

Автоматизована інформаційна технологія в податковій системі - це сукупність методів,інформаційних процесів і програмно-технічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збір, обробку, зберігання,розповсюдження і відображення інформації з метою зниження трудомісткості процесів використання інформаційного ресурсу, а також підвищення їх надійності та оперативності. Інформаційними ресурсами є формалізовані ідеї та знання, різні дані, методи і засоби їх накопичення, зберігання та обміну між джерелами і споживачами інформації.

Структура АІС податкової служби, як і структура самих податкових органів, є багаторівневою. Існуюча в країні система податкової служби складається з великої кількості елементів. Вся система і кожен її елемент володіють великими внутрішніми і зовнішніми зв'язками. Для нормального функціонування системи відбувається керування як окремими елементами (податковими інспекціями), так і системою в цілому. У податковій системі процес управління є процесом інформаційним. Як будь-яка економічна система, АІС податкової служби має стандартний склад і складається з функціональної і забезпечувальної частин.