Накладіть артеріальний джгут Есмарха при артеріальній кровотечі у верхній третині плеча.

Послідовність	Зміст	Примітка
Місце виконання   Приготувати необхідне   Алгоритм виконання	Будь – яке     1. Джгут Есмарха. 2. Ватно – марлевий валик. 3. Ручка. 4. Папір   1. Посадити пацієнта на стілець. 2. Обгорнути рушником місце накладання джгута на 2-3см вище від місця кровотечі. 3. Зробити перший тур з силою достатньою для зупинки кровотечі та зникнення пульсації артерій на периферії кінцівки. 4. Накласти наступний тур джгута через надпліччя враженої сторони до підпахвинної западини протилежної сторони. 5. Оцінити правильність накладання джгута. 6.Записати на листку дату і точний час накладання джгута і зафіксувати записку під джгут. 7. Охайний вигляд.	1. Взяти джгут Есмарха і розтягнути його по середині. 2. У підпахвину западину покласти валик. 3. УВАГА! Не повинно бути перехрещень турів. 4. УВАГА! Джгут послаблюється через кожні 30 хв. на 5 хв. 5. Джгут не можна накладати більш чим на 1 годину взимку, та 2 години в літку.

 

3. Лабораторні та інструментальні методи діагностики.
Лабораторні методи обстеження:
1.Загальний аналіз крові (розгорнутий) на «cito»(терміново).
2. Загальний аналіз сечі.
3. Визначення групи крові і Rh-фактора.
4. Коагулограма.

5. Біохімічний аналіз крові.
6. ЕКГ.

Величину крововтрати можна визначити за питомою вагою, гематокритом, гемоглобіном (за П.К.Дяченко, 1968)

Питома вага	Гематокрит	Гемоглобін	Крововтрата
1057 - 1054	44 - 40	110 г/л	до 500 мл
1053 - 1050	38 - 32	100 г/л	до 1000 мл
1049 - 1044	31 - 23	80 г/л	до 1500 мл
1043 і нижче	23 і нижче	50 г/л і нижче	більше 1500 мл

 

Лабораторними дослідженнями виявляється зниження рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів, гематокриту. На початку кровотечі ці показники не відображають істинного її ступеня, зниження їх спостерігається лише через декілька годин. В крові визначається постгеморагічний нейтрофільний лейкоцитоз, анізоцитоз, пойкілоцитоз і поліхромазія. Спостерігається також зниження рівня загального білка в плазмі крові, порушення електролітного та азотистого обміну. При масивних кровотечах з падінням артеріального тиску має місце збільшення кількості сечовини в крові в результаті зменшення фільтраційної функції нирок.
З інструментальних методів обстеження найважливішу роль відіграють ендоскопічні методи, які дають можливість встановити не тільки джерело кровотечі і її причину, а й визначити зупинилась кровотеча чи триває.
При ендоскопії визначаються ознаки стабільного чи нестабільного гемостазу.
Ознаками стабільного гемостазу є відсутність крові в шлунку і цибулині ДПК, дно виразки вкрите фібрином білого або брудно-сірого кольору, просвіт виступаючої над кратером виразки судини закритий тромбом білого кольору.
Ознаками нестабільного гемостазу є наявність світлої крові, згортків крові в шлунку, пухкого згортку крові темно-коричневого кольору над виразкою, визначається пульсація судини. Абсолютна ознака нестабільного гемостазу - витікання крові з судини.
У зв'язку з широким впровадженням ендоскопічних методів обстеження роль рентгенологічних методів значно зменшилася. При проведенні контрастної ренгеноскопії, рентгенографії у хворих з кишково-шлунковими кровотечами визначається симптом "відштовхування" барієвої суміші.
В окремих випадках У спеціалізованих відділах для діагностики шлунково-кишкових кровотеч застосовують селективну ангіографію гілок черевної аорти. При продовженні кровотечі у хворих визначається потрапляння контрасту в просвіт шлунково-кишкового тракту.

 

 

№ 18

У пацієнта хірургічного відділення, хворого на виразкову хворобу шлунку різко виникли слабкість, запаморочення, блювання “кавовою гущею”. При огляді: шкірні покрови бліді, вологі, пульс 120уд/хв. слабкого наповнення, АТ=90/60мм.рт.ст.. Живіт м’який, болісний в епігастральній ділянці.

1. Надайте невідкладну допомогу.

2. Визначте групу крові за допомогою цоліклонів анти-А та анти-В.

3. Поняття про групи крові. Поняття про резус-фактор.

Відповідь.

1. Невідкладна допомога при шлунково-кишковій кровотечі:

1) Строгий ліжковий режим.

2) Холод на епігастральну ділянку.

3) Назогастральний зонд, останній промити до чистих вод.

4) Підключитись до центральної вени.

5) Розпочати замісну, гемостатичну та інфузійну терапія. Гемотрансфузії (при гемоглобіні менше 80г/л).

6) При неефективності – ендоскопічне втручання або операція.

Визначте групу крові за допомогою цоліклонів анти-А та анти-В.

Послідовність	Зміст	Примітка
Місце виконання.   Підготувати необхідне.   Попередня підготовка до виконання навику.     Алгоритм виконання.     Заповнити медичну документацію	Маніпуляційна.     1. Стерильні марлеві кульки. 2. 96% етиловий спирт. 3. Стерильний скарифікатор. 4. Стерильні скляні скельця, палички. 5. Цоліклони анти – А та анти – В. 6. Посуд для використаного матеріалу.   1. Одягти халат, шапочку, маску, окуляри, фартух. 2. Помити руки під проточною водою з милом, витерти рушником. 3. Одягнути дві пари стерильних гумових рукавичок. 4. З фаланги четвертого пальця правої руки хворого взяти краплю крові (на предметне скло).   1. Розкрийте ампули цоліклонів анти-А та анти-В і дві ампули з розчинниками, змішайте та дочекайтесь повного розчинення. 2. Нанесіть на обезжирену емальовану тарілку краплину цоліклону анти-А та анти-В. 3. Додайте до них в 10 разів меншу краплину крові пацієнта у співвідношенні 10:1. 4. Змішайте кров з цоліклонами за допомогою скляних паличок.     5. Оцініть результат через 2-3хв при денному освітленні. 6. Продезінфікуйте посуд та обладнання.	1. Дотримуйтесь часу (1-2 хвилини).   2. Дотримуйтесь співвідношення крові, що досліджується та цоліклонів. 3. Можна використовувати різні краї предметного скла. 4. Дотримуйтесь часу.   5. Занурте в 5% розчин хлораміну на 1 годину.

 

3. В еритроцитах містяться аглютиногени А і В. В сироватці крові є аглютиногенні антитіла - аглютиніни а і β. При зустрічі іn vitro аглютиніну α і аглютиногену А чи аглютиніну β і аглютиногену В відбувається аглютинація - реакція між сироваткою і еритроцитами, яка приводить до склеювання еритроцитів. На основі цих даних групи крові характеризуються за кількістю в них аглютинінів сироватки і аглютиногенів еритроцитів.

1. Перша група крові характеризується тим, що в її еритроцитах відсутні аглютиногени, а в сироватці є два аглютиніни – α і β. Повна формула першої групи крові 0 (І) α β.

2. 2) В крові другої групи еритроцити мають тільки один аглютиноген А, а в сироватці є тільки один аглютинін β. Повна формула крові II групи А (ІІ)β.

3. III група крові характеризується тим, що еритроцити містять тільки один аглютиноген В, а її сироватка містить тільки один аглютинін α. Повна формула - В (Ш) α.

4. 3) IV група крові відрізняється тим, що її еритроцити містять два аглютиногени А і В, а сироватка зовсім не містить аглютинінів. Повна формула крові IV групи крові АВ (IV). Людей з І групою крові - 41 %, А (II) - 38%, В (III) - 18%, АВ (IV) - 3%.

Групу крові можна визначити за допомогою стандартних сироваток, цоліклонів та стандартних еритроцитів.

 

№ 19

До вас звернулась жінка зі скаргами на біль в лівій молочній залозі, підвищену температуру тіла. Три тижні назад жінка народила дитину, яку годує грудьми. Вважає себе хворою 5днів після того, як в лівій молочній залозі появився ледве помітний щільний інфільтрат, який не зник після зціджування молока. Дитина відмовилась від грудей. При огляді: ліва молочна залоза набрякла в верхньозовнішньому квадранті відмічається гіперемія шкіри. При пальпації в місці гіперемії визначається щільний, різко болючий інфільтрат з ділянками розм’якшення в центрі.

1. Визначте проблеми пацієнтки.

2. Продемонструйте обробку рук методом С-4.

3. Запальні захворювання грудної залози. Симптоми, лікування хворих, догляд, профілактика маститу.

 

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: біль в лівій молочній залозі, підвищена температуру тіла. Дитина відмовилась від грудей. Ліва молочна залоза набрякла,відмічається гіперемія шкіри. У хворої лактаційний мастит.