Накласти пов’язку на обидва ока.

Послідовність	Зміст	Примітка
Місце виконання.	Перев’язувальна.	1. Постійно спостерігайте за виразом обличчя пацієнта 3.Кожний наступний тур покриває попередній на ½ або 2/3.
Підготувати необхідне.	Бинт шириною 8-10см, дві марлеві серветки, ножиці.
Алгоритм виконання.	І. Фіксуючий тур. Накладають два циркулярні оберти навколо голови. Бинт ведуть по лобній ділянці над вушною раковиною під потиличним горбом і по протилежній стороні голови назад на лобну ділянку. 2. Продовжують бинтування з лобної ділянки через потилицю косо вниз під праву вушну раковину, через щоку косо вгору до правого ока, накладають на нього першу серветку і продовжують бинтувати, прикріплюючи серветку на лобну ділянку. 3. Обводять бинт навколо голови і через лобну ділянку косо вниз до лівого ока, накладають на нього іншу серветку, продовжують бинтування по ній через щоку під лівою вушною раковиною і через потилицю косо вгору на лобну ділянку. 4. Чергуючи кругові фіксуючі оберти навколо голови з бинтуванням одного й другого ока декілька разів, закінчують пов'язку. Останній тур - фіксуючий навколо голови. 5. Фіксація пов'язки. Невикористану частину бинта відрізають ножицями, кінець довжиною 30см розсікають надвоє, утворені кінці обводять навколо голови з обох боків і зав'язують.

 

3. У приміщеннях, де розміщені прилади для лазерного випромінювання, слід передбачати наявність аптечок для надання невідкладної першої медичної допомоги з наступним переліком медикаментів:

- стерильні матеріали (бинт, серветки);

- промедол 2 % (3-5 мл);

- одноразові шприци (3-5 шт. на 2 мл, 5 мл);

- індивідуальний пакет (асептична пов’язка - 3-5 шт., піпетка - 3-5 шт., дистильована вода, лід);

- дезинфікуючий розчин;

- розчин дикаїну (0,15 %) - 50-100 мл (або очна плівка з дикаїном);

- мазі з антибіотиками та сульфаніламідними препаратами.

 

№ 26

Пацієнт 34р., внаслідок дорожньо-транспортної пригоди втратив свідомість. Пульс поверхневий 92уд/хв., АТ=100/50мм.рт.ст.. Шкірні покриви ціанотичні. В проекції тім’яної кістки голови визначається велика скальпована поверхнева рана, яка помірно кровоточить.

1. Проблеми пацієнта.

2. Скласти набір інструментів для трепанації черепа.

3. Перелом склепіння та основи черепа. Діагностика та перша допомога. Особливості транспортування хворих.

 

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: втратив свідомість, пульс поверхневий 92уд/хв., АТ=100/50мм.рт.ст., шкірні покриви ціанотичні, в проекції тім’яної кістки голови визначається велика скальпована поверхнева рана, яка помірно кровоточить. У хворого струс головного мозку.

2.Скласти набір інструментів для трепанації черепа:

Послідовність.	Зміст.	Примітка.
Місце виконання.   Приготувати необхідне.     Алгоритм виконання.	Операційний блок. 1. Шафа з загальним інструментарієм. 2. Шафа із спеціальним інструментарієм. 3. Лоток.   В лоток з шафи, де зберігається інструменти операційного блоку, відібрати: Загальний інструментарій. 1. Корнцанг – 2 2. Цапки – 4 3. Шприц та голка – 2 4. Зонд жолобкуватий – 1 5. Зонд гудзиковий – 1 6. Пінцет анатомічний - 2   Інструменти для розсічення тканин. 1.Скальпель черевцевий – 1 2. Ножиці: Купера – 1 3. Прямі гострокінцеві хірургічні – 1   Інструменти для спинення кровотечі. 1. Кровоспинні затискачі Кохера – 8 – 10, 2. Більрота – 8 - 10, 3. Затискач по типу “москіт” – 4 - 6шт.   Інструменти для розширення тканин. 1. Гачки Фарабефа – 2   Інструменти для зшивання тканин. 1. Голки ріжучі – 2, 2. Голки колючі – 2, 3. Голкотримач Гегара - 2, 1. Пінцет хірургічний –2,   Спеціальний інструментарій. 1. Коловорот – 1 2. Ручний трепан із фрезами – 1 3. Дротяна пилка Джиглі – 1 4. Провідник Поленова для пили – 1 5. Кісткові щипці Люера –1 6. Кусачики Дальгрена – 1 7. Прямий распатор Фарабефа –1 8. Шилоподібне долото –1 9. Жолобувате долото – 1 10. Пряме долото – 1 11. Молоток з накладкою – 1 12. Кісткова ложка Фолькмана – 1	Провести передстерилізаційну обробку та стерилізацію відібраного інструментарію.

3. Переломи кісток черепа. Розрізняють переломи склепіння та основи черепа.

Переломи склепіння черепа виникають унаслідок силь­них ударів, які супроводжуються стисненням і розривом кісток черепа.

Діагностика закритого перелому часто важка. Діагноз встано­влюють за наявності деформації черепа, втиснень чи виступів, рухливості і крепітації кісткових відламків.

При відкритому переломі діагноз уточнюють під час первин­ної хірургічної обробки рани (зондувати рану не можна). При закритих переломах хворого транспортують у травматологічне відділення, наклавши на місце перелому міхур з льодом та ви­конавши транспортну іммобілізацію. При відкритому переломі фельдшер повинен провести туалет рани, накласти асептичну по­в'язку і транспортувати хворого в травматологічний стаціонар. Якщо в рану випадає речовина мозку, потрібно накласти пов'яз­ку, змочену теплим розчином антисептика (фурациліну).

При переломі передньої мозкової ямки основи черепа виника­ють тріщини, які поширюються на орбіту і кістки носа. При пе­реломі середньої мозкової ямки ці тріщини поширюються на пі­раміду скроневої кістки і ділянку слухового ходу, а при перело­мі задньої мозкової ямки — на великий потиличний отвір. Такі переломи супроводжуються забоєм головного мозку, тому їх клі­ніка залежить від важкості черепно-мозкової травми. Характерні лікворея з носа і вуха, крововиливи в параорбітальну кліткови­ну (симптом окулярів) і кон'юнктиву очного яблука, екзофтальм. Унаслідок розриву і стиснення черепних нервів з'являються симп­томи, характерні для ушкодження лицевого, слухового та інших нервів.

Перша медична допомога полягає в туалеті рани, накладанні асептичної пов'язки, тампонаді зовнішнього слухового ходу і но­сового ходу стерильною турундою (не закапуючи при цьому роз­чини антисептиків). Після виконання транспортної іммобілізації хворого направляють в нейрохірургічне відділення.

У нейрохірургічному відділенні проводять первинну хірургіч­ну обробку рани, декомпресійну трепанацію черепа, дегідрата-ційну терапію, антибіотикотерапію. Хворі потребують зондового харчування. Потрібно слідкувати за функцією кишечнику і сечо­вого міхура.

При ушкодженні склепінная черепа (без ушкодження речови­ни головного мозку) призначають дегідратаційну терапію, вико­нують спинномозкову пункціко.

Черепно-мозкова травма може супроводжуватися гіпер- чи гі­потензивним лікворним синдромом.

Гіпертензивний лікворний синдром розвивається при підви­щенні лікворного тиску вище за 200 мм вод. ст. Характеризуєть­ся дифузним головним болем розпирального характеру, який по­силюється вранці, іррадіює в очні яблука і скроні.

Гіпотензивний лікворний синдром виникає при зниженні лік­ворного тиску до 100 мм вод. ст. і нижче. Характеризується по­силенням головного болю і погіршенням самопочуття під час змі­ни положення тіла хворого (з горизонтального на вертикальне). Головний біль зменшується, якщо голова опущена.

№ 27

Ви медична сестра приймального відділення. До Вас доставлений чоловік у стані алкогольного сп’яніння, який тривалий час пролежав на вулиці у снігу. Об’єктивно: шкіра стоп холодна на дотик, багряно-ціанотичного кольору, множинні пухирі, наповнені кров’янистим вмістом.

1. Проблеми пацієнта.

2. Накласти пов’язку на стопу «калоша».

3. Види холодової травми. Класифікація відморожень за ступенем ушкодження. Клінічна картина. Тактика медичної сестри в наданні першої медичної допомоги. Лікування та догляд за хворими з відмороженнями. Профілактика холодової травми.

 

 

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: шкіра стоп холодна на дотик, багряно-ціанотичного кольору, множинні пухирі, наповнені кров’янистим вмістом. У хворого відмороження ІІІ ступеня, площею біля 10%.