Накладання кровоспинного джгута

 

Назва заходу	Послідовність дій	Примітка
Обладнання	Джгут Есмарха, рушник, олівець, папір, стерильні серветки, лоток, пінцети, ножиці, шини транспортні, бинти, вата, знеболювальні засоби, 70 % розчин етилового спирту, ватні кульки, шприци.
Підготовчий етап
Підготовка медпрацівника до маніпуляції	Помити руки за 798 наказом, висушити рушником, одягнути стерильні рукавички. На стерильний лоток викласти джгут, хірургічні інструменти, перев’язувальний матеріал	Для індивідуальної безпеки Забезпечується проведення маніпуляції
Підготовка пацієнта до маніпуляції	Повідомити пацієнта про хід маніпуляції та отримати згоду на її проведення. Пацієнту надати положення сидячи або лежачи (залежно від його загального стану). Кінцівці надати підвищеного положення. Провести пальцеве притиснення артерії вище від місця ушкодження	Дотримуються права пацієнта на отримання інформації Необхідна умова ефективного проведення маніпуляції Покращується венозний відтік крові Забезпечується тимчасовий ге мостаз
Основний етап
Техніка накладання джгута на плече і стегно	Ділянку, на яку накладають джгут, обгорнути рушником Джгут Есмарха перед накладанням розтягнути і обвести навколо кінцівки 2—3 рази таким чином, щоб кожний наступний тур перекривав попередній на 1/2 або 2/3 його ширини Джгут не накладають на ділянки середньої третини плеча і стегна (місця поверхневого розміщення нервів). Вільні кінці джгута зав’язати або закріпити гачками. Перевірити правильність накладання джгута Внутрішньом’язово ввести знеболю вальні засоби (анальгін, кетанов) Зробити відмітку про час накладання джгут на папері який підкласти під джгут. Запам’ятай'.Джгут не можна залишати на кінцівці більше ніж на 1,5 год в літку, а взимку при комбінованих ушкодженнях — не більше 1 год. На ділянку рани накласти асептичну пов’язку. Виконати іммобілізацію кінцівки Кожні ЗО хв джгут послаблювати на декілька секунд, застосовуючи при цьому пальцеве притиснення судин. Пацієнта транспортувати в положенні лежачи в хірургічний стаціонар у супроводі медичного працівника. Під час транспортування стежити за кольором шкірних покривів, пульсом, артеріальним тиском.	Не допускається травмування м’яких тканин   Профілактика неврологічних ускладнень Забезпечується фіксація     Припиняється кровотеча і зникає пульс нижче від місця накла­дання джгута Профілактика травматичного шоку   Забезпечується достовірність данних Профілактика виникнення некрозу тканин кінцівки Для інфекційної безпеки Забезпечується стандартною транспортною шиною   Досягається мінімальне кро­вопостачання кінцівки Для виконання кінцевого спинення кровотечі
Техніка накладання джгута на пах­вову ділянку	у Стати біля пацієнта з протилежного від кровотечі боку. На пахвову ділянку на боці кровотечі накласти щільний валик. Взяти джгут двома руками в середній його частині, максимально розтяг­нути, прикласти до валика і провести спереду і ззаду грудної клітки до здорової пахвової ділянки, де його пере­хрестити, обвести навколо плечового суглоба і закріпити або зав’язати на плечі. Далі продовжити маніпуляцію згідно з пунктом.
Техніка накладання джгута на пах­винну ділян	1. На середину пахвинної складки накласти щільний тканинний валик. 2. Взяти джгут двома руками в серед­ній його частині, максимально розтягнути, прикласти до сідничної складки і провести по внутрішній і зовнішній поверхнях стегна косо вгору, перехрещуючи на валику. Продовжити вести джгут косо вгору навколо таза, перехрестити його в ділянці крижів, далі горизонтально над верхньопередніми остями клубових кісток, де кінці зв’язати між собою 4. Далі продовжити маніпуляцію згід­но з пунктом.
Можливі помилки при накладанні кровоспинного джгута
Помилки	Наслідки
1. Відсутність показань до накладання джгута (відсутність артеріальної кровотечі або кровотеча, яку можна спи­нити накладанням тугої пов’язки). 2. Накладання джгута без підкладки. 3. Слабке затягування джгута, при якому кровотеча не припиняється, а навпаки, посилюється внаслідок ве­нозного застою. 4. Сильне затягування джгута призво­дить до травматизації нервових стовбурів. 5. Відсутність відмітки про час накла­дання джгута, а також маскування джгута під одягом. 6. Неправильний вибір місця накла­дання джгута (не можна накладати на середню третину плеча і стегна). 7. Транспортування без знеболювання	Призводить до травмування м’яких тканин Неефективність маніпуляції Розвиток невритів і паралічу Призводить до некрозу Травмування нервів Виникає больовий шок

 

 

АЛГОРИТМ

ВИДИ БИНТОВИХ ПОВ'ЯЗОК

 

Назва заходу	Послідовність дій	Примітка
Обладнання	Бинти, ножиці, лоток
Підготовчий етап
Підготовка медпрацівни­ка до маніпу­ляції	1. Обробити руки за наказом №798 2. Надіти рукавич­ки	Для інфекційної безпеки
Підготовка пацієнта до маніпуляції	Пацієнту надати зручного положення	Досягається ефективність бинтування
Основний етап
Колова пов’язка	Тури бинта лягають один на одний, по­вністю прикриваючи попередні. Запам’ятай! Застосовують початковий і заключний етапи кожної пов’язки
Спіральнапов’язка	1. Початок бинта закріпити коловими турами дистальніше або проксимальніше щодо місця ушкодження. 2. Тури бинта, дещо відхиляючись від циркулярних, вести в косому напрямку (спіральний хід) так, щоб кожний на­ступний хід прикривав попередній на 1/2 або 2/3 його ширини. Кінець бинта закріпити проксималь- ніше або дистальніше відносно місця ушкодження.	Показання: ушкодження та захворювання верхньої і ниж­ньої кінцівок та грудної клітки
Черепашачапов’язка
Накладання розбіжної черепашачої пов’язки
	1. Виконати закріплювальні колові ходи через надколінник або ліктьовий відрос­ток, потім зробити подібні тури вище і нижче від попереднього. 2. Восьмиподібні ходи бинта повторю­вати так, щоб покрити усю ділянку су­глоба. 3. Кінець бинта закріпити нижче або вище місця ушкодження. Накладання збіжноі черепашачої пов’язки(мал. 43) 1. Тури бинта закріпити на верхній тре­тині передпліччя або гомілки. 2. Суглоб покрити аналогічними вось-миподібними ходами, але при цьому спрямовувати хід бинта від периферії до центру (до надколінника або ліктьо­вого відростка) і там закріпити кінець бинта. Запам’ятай! Цей вид пов’язки трима­ється слабше, а тому й рідше застосову­ється на практиці, ніж розбіжний	Показання: ушкодження ко­лінного і ліктьо­вого суглобів
Колосоподіб­на пов’язка	1. Кінець бинта закріпити на верхній третині плеча ушкодженої кінцівки. 2. Хід бинта спрямувати по спині через пахвову ямку здорового боку, по пере­дній поверхні грудної клітки, потім перейти на ушкоджене плече, обійти його, пройти ззаду в пахвову ділянку, а з неї — на спину через передню бічну поверхню плеча до перехрещення з по­переднім туром. Вказану послідовність ходів бинта повторювати до повного закриття ді­лянки суглоба	Показання: механічні ушко­дження та захво­рювання ділянок плечового і куль­шового суглобів
Повзуча пов’язка	1. Виконати два колові закріплювальні тури. 2. Бинтувати гвинтоподібно так, щоб тури бинта не перекривали один одного на відстань ширини бинта. 3. Закріпити бинт вище або нижче від ушкодженої ділянки	Показання: за­кріплення пере­в’язувального матеріалу при опіках, фіксація транспортних шин
Поворотнапов’язка	1. Зробити два колові тури вище від міс­ця ушкодження. 2. Зробити перегин бинта на 90°, при­крити ушкоджену поверхню 3—4 тура­ми. 3. Закріпити поворотні тури спіральни­ми або коловими. 4. Зафіксувати пов’язку	Показання: за­криття культі, ушкодження кисті, пальців
Восьмиподібнапов’язка	1. Бинт закріпити коловими турами. 2. Бинтовими ходами описати вісімку. 3. Зафіксувати пов’язку Заключний етап По закінченню виконання алгоритму дій, зняти рукавички, продезінфікувати та утилізувати згідно нормам та наказам санепідрежиму.	Показання: за­криття ділянки потилиці, задньої частини шиї, надп’ятково- гомілкового су­глоба

 

АЛГОРИТМ

Пов’язки на тулуб