Відомості про Симфонію № 2 Л. Ревуцького

Структура Другої симфонії Левка Ревуцького нетрадиційна; вона складається з трьох частин. Перша і третя частини написані в сонатній формі, друга – у три-п’ятичастинній. Принцип драматичного розвитку – контраст.

 

Перша частина починається кількома барвистими акордами, які готують ладово-напружену тему головної партії. В основі мелодії головної партії – пісня „Ой весна, весниця”.

Уважно розгляньте нотний текст пісні „Ой весна, весниця” і заспівайте її з допомогою вчителя в повільному темпі.

 

Побічна партія побудована на мелодії пісні «Ой не жаль мені».

Розгляньте нотний текст пісні «Ой не жаль мені» і заспівайте її з допомогою вчителя в помірному темпі.

 

Розробка побудована в основному на мелодії головної партії й має дві хвилі наростання напруження, що підводять до кульмінацій. На вершині другої кульмінації з’являється реприза. Основні теми набирають нових відтінків.

 

ІІ. Прослухайте першу частину Симфонії № 2 Левка Ревуцького.

Проаналізуйте образний зміст музики та принцип його розвитку.

 

Л. Ревуцький. Симфонія № 2. І ч.

Левко Ревуцький

Симфонія № 2. І ч.

 

Аналіз прослуханого твору

Народні мелодії стали для Ревуцького зерном образності. Вони зазвучали по-особливому. Одна й та ж мелодія набуває розвитку, нового звучання, нових відтінків. Так головна партія в експозиції звучала гостро, напружено, в розробці – драматично, а в репризі – героїчно. Побічна партія – лірико-журлива; зберігає свої ознаки протягом твору, хоча сама грає різними відтінками світлотіней. Ось де в основі драматургії симфонії лежить контрастне зіставлення образів, народжених з народної пісенності.

Поет Максим Рильський, який товаришував з Левком Ревуцьким, присвятив йому чимало своїх віршів. А про Другу симфонію висловився так: “Друга симфонія сповнена красою українського поля, благородством народного серця, непереможними чарами народної пісні в дорогоцінній оправі симфонічної майстерності”.

Російський композитор Юрій Шапорін сказав, що “ця симфонія, напоєна широкою пісенністю, лірично-схвильована, образно багата, ніби розповідає про Україну голосом її рідного народу”.

ІІІ. Теорія.

Запишіть фрагмент мелодії дитячої пісні «Галя по садочку ходила» і придумайте супровід.

IVВиконання пісні В. Івасюка “Водограй”

Демонстрація пісні В. Івасюка “Водограй”

Різким контрастом до музики Равеля є пісня „Водограй” Володимира Івасюка. Вона оспівує красу української природи та почуття любові до неї.

Під час розучування ретельно опрацюйте доволі складний ритм мелодії пісні. Зверніть увагу на її широкий діапазон та великі за обсягом тексти куплетів і приспіву.

 

“Водограй”

Сл. і муз. В. Івасюка

 

Розучування пісні “Водограй”

V. Висновок.

Народна музика все-таки має величезну силу! Як тільки композитори її не використовують! Пишуть обробки, цитують народні мелодії, глибоко вивчають і пишуть у народному стилі. Народні джерела – це не лише матеріал для творчості композиторів. Це – можливість духовного та музичного єднання поколінь.

УРОК 19.

ТЕМА: Композиція музичного твору.

 

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- аналізування драматургії та композиції музичних

творів різних жанрів і форм (соната) щодо відо-

браження мозаїки навколишнього світу;

- визначення основних типів музичної драматургії:

контрастного, конфліктного, безконфліктного

- характеристика особливостей побудови сонатної

форми як співставлення та розвитку різнохарактер-

них образів.

- засвоєння поняття музична драматургія, сонатна форма та її складові.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвиток вокально – хорових навичок.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

 

ХІД УРОКУ:

 

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

 

Вступне слово вчителя:

Вч. Ми знаємо, що музичні образи, вплітаючись у музичну драматургію, тобто в розвиток і дію, утворюють різноманітні композиції, форми.

Сьогодні ми підсумуємо все, що вивчили протягом навчального року, пригадаємо пісні, які найбільше сподобалися, у формі уроку-програмної симфонії!

Розпочнемо урок-симфонію зі вступу. Він нагадає нам образ нашої другої домівки – школи. Школу можна уявити кораблем, під вітрилами якого ми мандруємо країною знань і добра.

 

Караоке. Пісня “Шкільний корабель”

“Шкільний корабель”

Сл. К. Ібряєва,

муз. Г. Струве

 

Відомості про І частину уроку-симфонії

Вч. Першу частину уроку-симфонії ми присвятимо образам батьківщини; виразимо любов до рідної землі піснею „Україна” й переймемося духом її героїчного минулого піснею “Гей ви, козаченьки”.

 

Караоке. Пісня «Україна»

„Україна”

Сл. і муз. Т. Петриненка

 

Караоке. Пісня “Гей ви, козаченьки”

“Гей ви, козаченьки”

Сл. В. Крищенка,

муз. Г. Татарченка

 

Відомості про ІІ частину уроку-симфонії

Оскільки у класичних симфоніях друга частина повільна, розповідного характеру, ми пригадаємо образ матері, що чекає на сина-солдата.

У піснях „Степом, степом” та „Балада про мальви” образ матері має стримано-трагічний характер. Ми відчуваємо всю гіркоту материнського горя через стриману, повільну мелодію пісні „Степом, степом” та драматично-схвильовану мелодію пісні „Балада про мальви”.

 

Караоке. Пісня „Степом, степом”

„Степом, степом”

Сл. М. Негоди,

муз. А. Пашкевича

 

Караоке. Пісня „Балада про мальви”

„Балада про мальви”

Сл. Б. Гури,

муз. В. Івасюка

Відомості про ІІІ частину уроку-симфонії

Треті частини симфоній – скерцо – веселі й жартівливі, хоча можуть мати й танцювальний характер. Ми вивчали пісні танцювального характеру – “На долині туман” та „Водограй”.

 

Караоке. Пісня “На долині туман”

“На долині туман”

Сл. В. Діденка,

муз. Б. Буєвського

 

Відомості про фінал уроку-симфонії

Яким же буде фінал нашої симфонії? Звичайно ж, піднесеним і життєстверджуючим! Для цього нам слід пригадати образ віри пісні „Най буде” та образ надії пісні „Хай живе надія”.

 

Караоке. Пісня “Най буде ”

“Най буде”

Сл. і муз. Дж.Леннона і П.Маккартні

 

Відомості про коду уроку-симфонії

Який гарний урок-симфонію ми склали із вивчених пісень! Коду цієї симфонії зробимо не музично-виконавською, а теоретичною – у формі тестування.

 

Тестове завдання 1

Структура (будова) музичного твору, співвідношення його частин

Композиція

Поліфонія

Гомофонія

 

Тестове завдання 2

Великий чотиричастинний цикл для симфонічного оркестру

Симфонія

Соната

Увертюра

Симфонічна поема

 

Тестове завдання 3

Закінчіть речення. Музичними образами є …

Емоційно-чуттєві відображення життєвих образів

Відображення духовного світу людини, її почуттів та емоцій

Відображення різноманітних проявів життя в художній формі

 

Тестове завдання 4

Принципи розвитку, поєднання та взаємодії образів

Подібність

Контраст

Конфлікт

Колір

Лінія

 

Тестове завдання 5

Форма музики, образи якої не тільки протиставляються, а й активно взаємодіють, утворюючи частини: експозицію, розробку, репризу

Сонатна форма

Форма рондо

Форма варіацій

Тричастинна репризна форма

 

Тестове завдання 6

Утілення в музиці розвитку та взаємодії образів, розгортання образної дії, яке визначає форму, композицію та засоби музичної виразності

Музична драматургія

Музична сцена

Музична розповідь

 

V.Підсумки уроку

Ось і кінець ще одного навчального року... За цей рік ми познайомилися з новими музичними образами; проаналізували, якими засобами композитори втілювали ці образи і яку форму твору вони використовували.

Навіщо композитори створюють твори? Навіщо ми їх вивчаємо?..

Для того, щоб пізнавати світ і себе в цьому світі. І щоб пізнавати інших людей. Ось і наш останній акорд у сьомому класі: пізнай через музику самого себе!