Походження та сутність свідомості. Співвідношення онтогенезу та філогенезу.

 

„ Чуття тварин є більш тонкими, ніж людські чуття, але це є справедливим лише стосовно певних речей, необхідно пов’язаних із потребами тварин, і вони є тоншими саме внаслідок цієї певності, внаслідок вузькості того, у чому тварина зацікавлена. У людини немає нюху мисливського пса чи ворона; але саме тому, що її нюх розповсюджується на всі види запахів, він є вільним, байдужим до якихось спеціальних запахів. Де чуття підноситься над межами чогось спеціального та над своїм зв’язком з потребою, там воно сходить до самостійного, теоретичного сенсу та гідності: універсальне чуття вже судить, універсальна чуттєвість постає духовністю. Навіть найнижчі чуття – смак та нюх – підносяться в людині до духовних, наукових актів”. (Л.Фейєрбах)

Слід відрізняти

По своїй суті вони виступають одним і тим же явищем ідеального відображення, яке є атрибутивною властивістю матерії. Разом з тим, вони відрізняються за формою.

Навіть історично мова виникає тоді, коли у первісних людей виникла потреба щось сказати один одному, а така потреба, перш за все, породжувалася необхідністю організувати спільну діяльність по здобуванню необхідних для існування умов. За закономірностями розвитку дитини, котра повторює у стислому вигляді весь попередній розвиток людства, можна побачити, що мова не виникає раніше за виникнення свідомості, та й саме мислення у дитини, яке чітко виражається у питанні “чому?” виникає лише на певному етапі її розвитку.

Для того, щоб зрозуміти мову логіки мислення, слід зрозуміти виникнення логіки мови, починаючи від визначення суб’єкту (іменник) та предикату (прикметник), а потім вже інших частин мовлення, як таких, що відображають всебічно те, що відбувається в процесі взаємодії суб’єкту та предикату. Отже, спочатку було діло, а потім – “слово”. Тобто, мова як практична свідомість, як і сама свідомість, виникає в процесі предметно-практичної діяльності і поза такою діяльністю вона є неможливою.

 

Онтогенез – ____________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

Філогенез – _____________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

 

Самосвідомість і рефлексія.

 

 

 

Поняття „ рефлексія” походить від латинського слова „reflxio”, що в перекладі означає „поворот до себе”. Рефлексія є своєрідним запрошенням розуму заглянути всередину самого себе, щоб зрозуміти логіку своїх власних дій. Філософія у всі часи досліджувала світ людського духу, намагалася зрозуміти його логічну будову і визначити роль, яку відіграє індивідуальна свідомість у розвитку людського духу і людської історії. У формі філософії людина починає нібито з боку спостерігати за тим, як утворюються поняття, судження, образи і намагається управляти своїм мисленням, як управляє власним тілом, за своєю волею та розумінням.

 

„Лише за умови, що об’єкт отримав риси чогось внутрішнього, перетворений в „ я ”, і свідомість розвивається таким чином до самосвідомості, - дух пізнає силу своєї внутрішньої природи як силу, що проявляється в об’єкті і в ньому є дієвою. Тому те, що в сфері чистої свідомості існує тільки для нас, тих що розглядають його, то у сфері самосвідомості стає існуючим для самого духу. Самосвідомість має свідомість своїм предметом, отже, протиставляє йому себе. Але в той же час свідомість зберігається так же, як момент в самосвідомості”

Г.В.Ф. Гегель.

 

Самосвідомістю людини виступає не просто самоусвідомлення її як окремої істоти (таке самоусвідомлення відбувається вже приблизно в три роки, коли дитина перестає говорити про себе в третій особі та починає себе виокремлювати як конкретне “Я”), а є насправді поглибленням людини до пізнання її власної сутності.

Самосвідомість не може існувати поза свідомістю, але свідомість (як обмежена) може існувати поза сутнісною самосвідомістю.В останньому випадку ми маємо справу з істотою, котра не пройшла через абсолютно необхідні сходинки власного становлення, які були окреслені та обґрунтовані Гегелем у “Феноменології духу” та “Філософії духу”. Якщо у “Феноменології духу” ці сходинки були виведені за гносеологічним принципом – від чуттєвого спостереження до абстрактного мислення (теоретичного розуму як категорійної самосвідомості особи) і, додамо, до усвідомленої предметно-практичної діяльності, то в “Філософії духу” вони були виведені за віковими етапами становлення людини як істинної особистості.

 

Висновки

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Питання для самоконтролю:

1. Сформулюйте погляди об’єктивних ідеалістів на питання формування свідомості.
2. З чого матеріалісти завжди намагалися виводити свідомість?
3. Чим є мова по відношенню до свідомості?
4. Що означає поняття „рефлексія”?

5. У чому полягає специфіка самосвідомості по відношенню до свідомості?

6. Обґрунтуйте чому різні мови народів світу побудовані на єдиних морфологічних засадах.

7. Яке, на Вашу думку, відношення до розвитку естетики мислення мають ідіоматичні слова?