II .Слухання. Е. Гріг. Соната для віолончелі та фортепіано. І ч. (експозиція)

 

Вч. У прослуханому творі використаний принцип контрасту: неподібні між собою образи, що символізують романтичність, мрійливість натури самого композитора.

 

Розповідь про Е. Гріга

Завдяки Едварду Грігу в кінці ХІХ століття увесь світ дізнався про Норвегію, сувору красу її природи, поезію її мистецтва. Саме у творчості цього норвезького композитора можна відчути всю глибину народної душі, її благородні думки, любов до рідної землі.

Як і більшість видатних композиторів, Гріг виріс у сім’ї, закоханій у музику. Його мати була хорошою піаністкою. Хлопчик навчався грі на фортепіано, а пізніше батькам порадили відправити сина до Лейпцизької консерваторії. Гріг дуже добре вчився, освоюючи сухі постулати німецьких академіків. Водночас його вабила музика Шумана, Шопена, Вагнера, концерти яких він при нагоді відвідував. Наступне музичне захоплення Едвард Гріг пережив, коли працював у Копенгагені. У середовищі музикантів він познайомився з великою колекцією норвезьких народних мелодій, танців і поем. Це переконало Гріга шукати натхнення у своїй рідній землі, а також створити нову національну школу музики. З тих пір він писав твори, переповнені націоналістичними почуттями.

Підтримку його палкій закоханості в національну культуру – звичаї, мистецтво, музику – надали зустрічі з норвезькими письменниками Генріхом Ібсеном та Берштейном Бернсеном, з угорським композитором Ференцем Лістом і російським Петром Чайковським. Світове визнання здобула музика до драми Генріха Ібсена „Пер Гюнт”, в якій поєдналися казкові образи скандинавського фольклору з реальними картинами народного побуту і природи. Це і фантастично-суворий образ епізодів „У печері гірського короля” та „Хода гномів”, і поетичний пейзаж норвезької природи „Ранок”, і проникливо-прекрасний гімн коханню „Пісня Сольвейг”.

 

III. Теорія. Різновиди ритмічного письма.

Вч. Всі музичні жанри так чи інакше пов’язані з певними метро ритмічними засобами виразності. При поєднанні метра і ритму в музичному творі ми відчуваємо зв'язок музики з жанром вальсу, маршу чи колискової. Так відбувається узгодженість між метром, ритмом і мелодією. Але буває і так, що ритмічний рисунок пісні має більш гострий характер. Наприклад, в піснях «Хай буде так», «Іванку, Іванку» це відбувається за рахунок перенесення сильної долі на слабку. У такому такті опорні моменти ритму і метра не співпадають, утворюючи синкопу - довгий звук на слабкій долі. Синкопа завдяки своїй гостроті знаходить широке використання в народній,, класичній та естрадній музиці.

Вч. Поділіть на такти, вкажіть синкопи та проспівайте вправу.

 

Вч. Визначіть тоніку і тональність та проспівайте вправу.

 

IV. Виконання пісні О. Садчий «Стоїть тополя».

 

Вч. Робота над піснею “Стоїть тополя”

А тепер ми продовжимо вивчення пісні „Стоїть тополя”.

Під час роботи над твором зверніть увагу на виразне й осмислене виконання тексту пісні, творче втілення її образу.

Караоке. Пісня “Стоїть тополя”

 

V.Висновок.

 

Вч. Сьогодні ми розглянули розвиток образів камерної музики, прослухали експозицію І-ї частини Сонати для віолончелі та фортепіано Едварда Гріга, а також завершили вивчення пісні „Стоїть тополя”.

 

УРОК 9.

ТЕМА: Зміст і форма..

 

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- познайомити з біографією Е, Гріга;

- аналізування драматургії та композиції музичних

творів різних жанрів і форм (соната) щодо відо-

браження мозаїки навколишнього світу;

- визначення основних типів музичної драматургії:

контрастного, конфліктного, безконфліктного

- Різновиди ритмічного письма;.

- характеристика особливостей побудови сонатної

форми як співставлення та розвитку різнохарактер-

них образів.

- засвоєння поняття музична драматургія, сонатна форма та її складові.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвиток вокально – хорових навичок.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

 

ХІД УРОКУ:

 

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

 

Вступне слово вчителя:

 

Сьогодні ми продовжимо розглядати сонатну форму.