Розповідь про симфонічну музику В.А. Моцарта

Симфонія № 40 Вольфганга Амадея Моцарта є однією з трьох найвідоміших симфоній композитора, написаних у 1788 році у Відні. На той час Моцарт досягнув вершин майстерності, розквіту таланту композитора й виконавця.

Симфонія № 39 розповідає про життя людини, сповнене радощів, ігор, веселого танцювального руху.

Симфонія № 41, що має програмову назву „Юпітер”, оспівує світ з його контрастами та суперечностями, утверджуючи розумність і гармонійність його структури.

Особливістю музики Моцарта є поєднання простоти й безпосередності відображення почуттів із поетичною піднесеністю й глибиною, оптимістичне сприйняття світу. Важко повірити, що яскраве, сповнене творчих досягнень життя Моцарта мало зворотній бік – матеріальні нестатки, навіть голод.

Надзвичайно насичена творча й виконавська діяльність у поєднанні зі злиднями та незгодами підточили сили композитора. Зі всесвітньовідомого в дитячі роки він став, на жаль, майже забутим у роки зрілості.

 

III. Теорія. Взаємодія музично – виражальних засобів.

Вч. Жоден музично – виражальний засіб не виступає окремо. Тому в кожному музичному творі чи в найкоротшій його частині у відповідному темпі тісно переплітаються метр і ритм, а мелодична лінія подається у визначеному ладі та тембрі. Загальне враження, яке ми виносимо із почутого, виникає у взаємодії всіх засобів виразності, тому що всі елементи музичної тканини впливають на наш слух одночасно.

 

 

IV. Виконання пісні Б. Буєвського «На долині туман».

Вч. Сьогодні ми продовжимо роботу над піснею „На долині туман”. Зверніть увагу на виконання довгих нот. Вони мають звучати з різним динамічним забарвленням – крещендо чи димінуендо або і те, і те.

Караоке. Пісня “На долині туман”

Перед тим, як заспівати пісню, складіть план її виконавського розвитку.

 

V. Підсумки уроку

Вч. Коли Моцарт був п’ятирічним хлопчиком, слава про його незвичайні музичні здібності гриміла всією Європою, а знаменита Болонська музична академія присвоїла йому звання академіка, коли Моцарту було 13 років.

Сьогодні ми знаємо й любимо „сонячного маестро” за його музику, що є символом краси та гармонії! Його твори торкаються струн душі кожної людини. Цінуймо ці радісні миті.

 

УРОК 13.

ТЕМА: Музична драматургія симфонії (продовження)

 

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- Біографія В. А. Моцарта;

- аналізування драматургії та композиції музичних

творів різних жанрів і форм (соната) щодо відо-

браження мозаїки навколишнього світу;

- визначення основних типів музичної драматургії:

контрастного, конфліктного, безконфліктного

- Взаємодія музично – виражальних засобів.;.

- характеристика особливостей побудови сонатної

форми як співставлення та розвитку різнохарактер-

них образів.

- засвоєння поняття музична драматургія, сонатна форма та її складові.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвиток вокально – хорових навичок.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

 

ХІД УРОКУ:

 

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

 

Вступне слово вчителя:

Відомості про Симфонію № 40 В.А. Моцарта

Вч. Продовжмо працювати над симфонією № 40 Вольфганга Амадея Моцарта. У музиці першої частини ми відчули схвильований, ліричний сум. Інколи його порушувала контрастна поява драматичної теми. Так протягом усіх чотирьох частин симфонії душевна рівновага буде встановлюватись, а потім знову порушуватиметься. Ми відчуємо, якої великої сили емоційний заряд закладений у мелодію, що відкривала симфонію.

У другій частині симфонії контраст загострюється: спочатку затишшя, а в середньому епізоді – майже трагічне звучання. А далі – традиційний менует. Він мало схожий на бальний танець; його характер вольовий та енергійний.

Фінал симфонії схожий на стрімкий вихор, сповнений контрастів. Почуття і настрої, виражені у фіналі, споріднені з музикою першої частини. Ми чуємо ту ж саму схвильованість головної та світлу граціозність побічної партій. Фінал досягає більшого напруження внаслідок розвитку образів до бурхливих, поривчастих тем. Це кульмінація твору.

Уважно послухайте другу, третю та четверту частини Симфонії № 40 Вольфганга Амадея Моцарта.

 

II. Слухання. В.А. Моцарт. Симфонія № 40. ІІ ч. ІІІ ч.

ІV ч.

Аналіз прослуханого твору

Вч.Шуман сказав про Симфонію № 40: „Кожна нота в ній – чисте золото, кожна частина її – це скарб”. Моцарт неперевершено майстерно передав у симфонії багатий образний зміст, витончено й досконало втілив красу людських почуттів, показав їх “м’яке” контрастне зіставлення, складну взаємодію та розвиток. Уся симфонія – немов образ самого Моцарта: від романтичного, безтурботного геніального хлопчика до трагічних переживань великого художника, який хоче вирватися з рамок свого часу, адже його творчість спрямована в майбутнє.