Уривок перший. Герої: Ромео та Джульєтта.

Джульєтта:

Як ти зайшов сюди, скажи, навіщо?

Як міг ти перелізти через мур?

Адже високий він і неприступний.

Згадай-но, хто ти: смерть тебе спіткає,

Як з наших хто тебе застане тут.

Ромео:

Кохання принесло мене на крилах,

І не змогли цьому завадить мури;

Кохання може все, і все здолає, -

Твоя рідня мені не перешкода.

Джульєтта:

Хто показав тобі сюди дорогу?

Ромео:

Моя любов! Вона мене навчила,

Дала мені пораду, я ж за те

Позичив їй очей, я не моряк,

Та будь від мене ти хоч так далеко,

Як щонайдальший берег океану,

Я б зважився такий здобути скарб!

Джульєтта:

Мене ти любиш? Знаю, скажеш: „Так...”

Тобі я вірю, з мене досить слова.

О, не клянись! Зламати можна клятву:

Недурно ж кажуть, що з любовних клятв

Сміється сам Юпітер!

 

Послухайте другий уривок із трагедії Шекспіра, визначте образи, що втілені в ньому.

 

Герої: Тібальд (брат Джульєтти) та Меркуціо (друг Ромео).

Тібальд:

Добридень вам, сеньйоре!

Я хочу вам сказати слово!

Меркуціо:

І тільки слово?

Додай до цього слова ще й удар.

Тібальд:

Я готовий, сеньйоре, якщо ви дасте

Мені до цього привід.

Меркуціо:

О ти, потворо, підла і ганебна!

Тібальде, щуролове! Гей, виходь!

Тібальд:

До ваших послуг я, сеньйоре!

 

Вч. Перший уривок утілює образ кохання. Ми чули розмову закоханих Ромео та Джульєтти. Другий уривок утілює образ ворожнечі, ненависті, нетерпимості. І здається, наче ми почули брязкіт шпаг, побачили криваву розв’язку, якою закінчується ця розмова. Отже, перед нами було четверо героїв, але два образи. Це й не дивно, адже симфонічна музика втілює образи, а не зображає сценічних персонажів. Саме так зробив Чайковський в увертюрі-фантазії – передав образ ворожнечі родів Монтеккі та Капулетті й образ кохання Ромео та Джульєтти. Увертюра-фантазія написана в сонатній формі; з експозицією, розробкою та репризою. Почнемо з експозиції – з розгорнутого вступу, музична тема якого повторюється двічі. Потім прозвучать головна та побічна партії.

 

II.Слухання. П. Чайковський. Увертюра-фантазія „Ромео і Джульєтта”. Експозиція

Вч. Прослухайте експозицію увертюри-фантазії Петра Чайковського „Ромео і Джульєтта”, а саме: вступ, головну та побічну партії. Визначте, які три образи передав композитор.

Слухання.

Вч. Тривалий, розгорнутий вступ, що повторюється двічі, передає загальний колорит міста та часу подій. Він зображає єдиний в увертюрі образ конкретного персонажа – патера Лоренцо (священика, який допомагав закоханим). Ми ніби чуємо, як Лоренцо починає розповідати прекрасну й печальну історію, що відбулася на його очах. Тема викладена акордами, що створюють враження звучання церковного хоралу. Звучання поодиноких кларнетів і фаготів перериває скорботне звучання скрипок і альтів.

Головна партія нагадує Тібальда та Меркуціо – образ ворожнечі та ненависті. Зловісну картину бою створюють квапливий рух струнних, енергійна, поривчаста мелодія, різкий ритм, раптові синкоповані удари всього оркестру з помітним виділенням металічного тембру тарілок, різкі гармонії.

Побічна партія – це образ кохання, нічим не затьмарений, приємний і чарівний. Наспівна й мелодійна тема стала у світовій музиці ідеалом вічної краси кохання. І знову в основі музичної драматургії лежить конфлікт образів.

 

III. Теорія. Гармонія — важливий елемент музичної фактури.

Вч. Гармонією називають поєднання декількох звуків, що створюють співзвуччя або акорд. Після мелодії гармонія є найбільш важливим елементом серед музично-вира­жальних засобів. Вона доповнює і збагачує звучання мелодії, драматизує і загострює ("Танок із шаблями" А. Хачатуряна), або, навпаки, підсилює почуття ніжності, м'якості, стабільності та спокою ("Лебідь" Сен-Санса). У піснях гармонія записується латинсь­кими літерами. Так, наприклад, у пісні "Розпустили кучері дівчата" — це акордові позначення:

 

Вч. Розгляньте гармонічні акорди. Проспівайте вправу трьома групами учнів.

 

 

IV. Розучування пісні „ Розпустили кучері дівчата ”

Вч. Образ кохання – найулюбленіший у народному мистецтві. В українській народній музиці є навіть жанр, що оспівує кохання, – ліричні пісні. Вони численні, багаті прекрасними мелодіями.

“Розпустили кучері дівчата”

Українська народна пісня

 

Розучування пісні „Розпустили кучері дівчата”

 

V. Підсумки уроку

 

Вч. Мистецький твір завжди будують на розвитку образів. Наприклад, образи Ромео та Джульєтти, їх розвиток складають композицію трагедії Вільяма Шекспіра, а конфлікт між ворожнечею і коханням – музичну композицію увертюри-фантазії Петра Чайковського.

УРОК 15

ТЕМА: Розвиток образів у різних видах мистецтва: в літературі та музиці (продовження)

 

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- Біографія П. І. Чайковського;

- аналізування драматургії та композиції музичних

творів різних жанрів і форм (соната) щодо відо-

браження мозаїки навколишнього світу;

- визначення основних типів музичної драматургії:

контрастного, конфліктного, безконфліктного

- Гармонія – важливий елемент музичної фактури;.

- характеристика особливостей побудови сонатної

форми як співставлення та розвитку різнохарактер-

них образів.

- засвоєння поняття музична драматургія, сонатна форма та її складові.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвиток вокально – хорових навичок.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

 

ХІД УРОКУ:

 

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

 

Вступне слово вчителя:

 

Вступ

На минулому уроці ми розглядали один із найпрекрасніших образів мистецтва. Як же забути неперевершений зразок утілення образу кохання в музиці – побічну партію з увертюри-фантазії “Ромео і Джульєтта” П. Чайковського!

Сьогодні ми прослухаємо ще раз увертюру-фантазію, але вже до кінця.

 

ІІ. Слухання. П. Чайковський. Увертюра-фантазія „Ромео і Джульєтта” (повністю)

Прослухайте повністю увертюру-фантазію Петра Чайковського „Ромео і Джульєтта”. Визначте основні образи, втілені в частинах сонатної форми: образ патера Лоренцо (вступ), образ ворожнечі та образ кохання (експозиція), боротьба образів зла і добра (розробка), розвиток образів ворожнечі й кохання (реприза), загибель закоханих і перемога кохання (кода).

 

Петро Чайковський

Увертюра-фантазія „Ромео і Джульєтта”

 

Відомості про увертюру-фантазію П. Чайковського „Ромео і Джульєтта”

Працюючи над увертюрою-фантазією „Ромео і Джульєтта”, Чайковський писав: „І все одно істинна любов сильніша за все: сильніша ненависті, сильніша самої смерті... І я покажу, обов’язково покажу, що на світі існує саме таке кохання”. Сьогодні ми простежимо, як йому це вдалося.

Сюжет трагедії Вільяма Шекспіра „Ромео і Джульєтта” – ціла низка подій, що розкриває різні людські характери, а через них – певне коло явищ дійсності. Петро Чайковський в однойменній увертюрі-фантазії поставив за мету розкрити ідею, виділити головні лінії розвитку. Конфлікт між образами ворожнечі та кохання він утілив в експозиції. Однак, не досить назвати основні діючі сили. Необхідно втілити динаміку та лінію конфліктного розвитку непримиренних сил. Цій меті служить не лише розробка, а й видозмінена реприза.

Розробка передає узагальнений образ ненависті, яка стоїть на заваді головним героям. Мелодія хоралу (тема Лоренцо) звучить уже не м’яко, а грізно – як тема долі, фатуму.

У репризі побічна партія змінюється: вона починається без підготовки, а її наспівна тема раптово обривається, підсилюючи напругу. У розвиток уплітаються мотиви головної партії, починається зіткнення двох тем, двох образів. Трагічне напруження досягає критичної точки – так композитор передав момент загибелі героїв.

Після тривалої паузи починається кода. Її мета – допомогти слухачам пройнятися радістю, відчути піднесеність, повірити в перемогу кохання, в його величезну силу та безсмертя.

III. Диригування — творчий процес творення музики

 

Диригувати — означає керувати процесом виконання музичного твору (хором чи оркестром). При цьому диригенту слід враховувати дуже багато різноманітних вира­жальних факторів, та перш за все — метр (розмір) і темп. В основу такого прийому, як метр, покладені дво-, три- або чотиридольні помахи рук, а темп при цьому вказує, з якою швидкістю потрібно виконувати ці рухи.

Але це всього лиш схема, за якою диригент відбиває долі кожного такту. Для більш повного відтворення засобів виразності твору він використовує рухи, погляди та міміку, вказуючи на їхню дію й таким чином забезпечуючи розкриття образного змісту твору.

Допишіть ритмічний супровід. Створіть імпровізований оркестр і спробуйте під керівнишвом диригента виконати вокально-ритмічну вправу.

IV. Виконання пісні „ Розпустили кучері дівчата ”

Робота над піснею „Розпустили кучері дівчата”

 

Караоке. Пісня „Розпустили кучері дівчата”

“Розпустили кучері дівчата”

Українська народна пісня

 

V. Підсумки уроку

Навіть якби ми не читали «Ромео і Джульєтту» Шекспіра, навіть якби не знали назву симфонічної увертюри-фантазії Петра Чайковського, все одно відчули би в геніальній музиці і церковний хорал, і напружену атмосферу боротьби, і епізоди, сповнені прекрасного кохання, і сумну розв’язку всієї трагедії. Але, знаючи програму фантазії, відчуваючи в її музиці живі образи героїв Шекспіра, ми повніше сприймаємо твір Чайковського, він справляє набагато сильніше враження, допомагає глибше пережити сумну історію кохання, серйозніше замислитися над тим, що таке любов і ненависть, дружба і ворожнеча, життя і смерть.

Світ – прекрасний, якщо існують такі почуття, така музика!

УРОК 16.

ТЕМА: від образів війни до образів перемоги..

 

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- аналізування драматургії та композиції музичних

творів різних жанрів і форм (соната) щодо відо-

браження мозаїки навколишнього світу;

- визначення основних типів музичної драматургії:

контрастного, конфліктного, безконфліктного

- характеристика особливостей побудови сонатної

форми як співставлення та розвитку різнохарактер-

них образів.

- засвоєння поняття музична драматургія, сонатна форма та її складові.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвиток вокально – хорових навичок.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

 

ХІД УРОКУ:

 

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

 

Вступне слово вчителя:

Вступ

Дуже часто мистецтво відображає саме події – усе, що відбувається навколо художника, письменника чи композитора. Справжній митець не може стояти осторонь від життя, оскільки він – його частина.

Є особливі події, які хвилюють не одне покоління. Наприклад, роки Великої Вітчизняної війни. Вони вже далеко від нас. Старше покоління, яке їх пам’ятає, на жаль, відходить у небуття. І лише мистецтво здатне зберегти ті образи й почуття, якими жили колись наші рідні, близькі.

Сьогодні ми знову згадаємо образи війни. Драматургія тих подій підказує, що розвиток образів війни неминуче приводить до образу перемоги.

 

Розповідь про історію створення пісні „Священна війна”

Музику створювали завжди, адже вона виражає думки й переживання людини. І війна, якою б страшною вона не була, не може викреслити з людського життя музику. Саме вона – це і можливість висловитися про наболіле, і розрада переповненій смутком та відчаєм душі. Музичні образи, що народилися в роки Великої Вітчизняної війни, йшли нога в ногу з подіями.

1941... 22 червня... Неділя... Мирний сон громадян... і раптом страшна звістка – війна. Для народу ця війна стала священною. Уже 24 червня в газетах надрукували вірш Василя Лебедєва-Кумача „Священна війна”, а наступного дня композитор Олександр Александров поклав віршовані рядки на музику. Коли солдати вирушали на захист рідної землі, хор та оркестр проводжали їх піснею „Священна війна”.

Ця пісня мала неймовірний вплив на солдатів. Один із захисників Батьківщини згадував: “Коли зазвучала написана Александровим пісня “Священна війна”, що стала істинно народною піснею, трепет душевного хвилювання охопив усіх солдатів і офіцерів… Кожен із них міцніше стискав свою зброю. Обличчя стали суворішими. Я дивився на солдатів і офіцерів – моїх бойових друзів-воїнів і відчував серцем їхню готовність до суворих боїв”.