Розповідь про Л. ван Бетховена

Людвіг ван Бетховен належить до тих небагатьох митців, які залишаються нашими супутниками назавжди. До його музики можна повертатися знову й знову, знаходити щось нове й нове, не помічене раніше.

Ще в дитинстві ми разом із піснею „Бабак” співчували маленькому бродячому музикантові. Пізніше – захоплювалися ліричними образами його сонат. З кожним наступним твором Бетховена нам відкривався світ, в центрі якого – героїчна особистість, що бореться з долею, здатна на самопожертву та подвиг. Цей героїчний порив із надзвичайною силою прозвучав у симфоніях: Третій („Героїчній”) і П’ятій. І ось тепер ми розкрили філософію життєвого зіткнення, боротьби, перемоги завдяки бетховенським образам увертюри „Егмонт”.

Не можна не дивуватися тому, що самотній, хворий, майже витиснутий з музичного світу того часу Бетховен у найтяжчі роки створював твори, сповнені мужності та душевної чистоти. Якщо вам потрібно перебороти незгоди, труднощі, повірити в майбутнє, – згадайте людину-борця та його геніальну музику. За словами Дмитра Кабалевського, Бетховен „дав людству своїм мистецтвом скарбницю радості на багато віків уперед”.

III. Теорія. Особливі метро ритмічні характеристики музики.

Вч. Всі музичні твори, пісня, танець або марш, виконуються у встановленому темпі, що створює певний характер. відчуття темпу залежить від того, який є проміжок між наголошеними звуками. Якщо проміжки між наголошеними звуками однакові – це строгий метр (розмір). Якщо ж, а це буває досить часто, наголошені звуки розміщені то ближче, то далі один від одного і відстань між ними часто змінюється, - це змінний метр (розмір).

 

Вч. Подивіться на вправу і скажіть, який розмір використаний у першій вправі і в другій?

 

 

 

Уч. Відповіді.

 

IV. Розучування пісні Г. Татарченко «Гей, ви, козаченьки».

Вч. спочатку згадаємо образи матері і сина в пісні «Синові».

 

Караоке. Пісня “Синові”

Сл. В. Симоненка,

муз. А. Пашкевича

 

Вч. Патріотичний зміст і героїчний характер – ознаки не лише бетховенської музики, а й пісні “Гей ви, козаченьки”. Звідси – чіткий ритм пісні та темп маршу.

“Гей ви, козаченьки”

Сл. В. Крищенка,

муз. Г. Татарченка

 

Розучування пісні “Гей ви, козаченьки”

Розучіть пісню „Гей ви, козаченьки”, враховуючи її чіткий ритм та маршовий характер.

Визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність. Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.

 

V.Висновок.

 

Вч. Сьогодні ми продовжували слідкувати за розвитком образів в увертюрі Л. ван Бетховена „Егмонт”, пригадали пісню „Синові” та розпочали вивчати пісню „Гей ви, козаченьки”.

 

 

УРОК 6.

ТЕМА: Розвиток образів у різних видах мистецтва:

в літературі, кіно, музиці.

 

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- познайомити з біографією М. Скорик;

- аналізування драматургії та композиції музичних

творів різних жанрів і форм (ораторія) щодо відо-

браження мозаїки навколишнього світу;

- визначення основних типів музичної драматургії:

контрастного, конфліктного, безконфліктного

- Що створює зміст музики;.

- характеристика особливостей побудови сонатної

форми як співставлення та розвитку різнохарактер-

них образів.

- засвоєння поняття музична драматургія, сонатна форма та її складові.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвиток вокально – хорових навичок.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

 

ХІД УРОКУ:

 

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

 

Вступне слово вчителя:

 

Вч. Є два види програмовості: картинна та сюжетна. Картинна програмовість відбиває один образ, що не зазнає змін (наприклад, природа, свято, подія тощо). Сюжетна програмовість виражає сюжетний розвиток образів.

Картинна програмовість – “Лебідь” Каміля Сен-Санса та Ленінградська симфонія Дмитра Шостаковича. Увертюра „Егмонт” мала сюжетну драматургію: у ній розвивались образи нідерландського народу, іспанських завойовників, був навіть момент смерті Егмонта.

Сьогодні ми познайомимось з програмовим твором «Гуцульський триптих», в основі якого – сюжет повісті Михайла Коцюбинського „Тіні забутих предків”. Цей музичний твір народжувався одночасно з однойменною кінострічкою Сергія Параджанова, тому й музична драматургія (тобто розвиток образів) підпорядкована літературному та кіноджерелу.

Відомості про кінострічку „Тіні забутих предків”

Вч. Вірменський кінорежисер Сергій Параджанов відзняв стрічку за повістю українського письменника Михайла Коцюбинського „Тіні забутих предків”. У ній він охопив і розкішний мальовничий ландшафт Карпат, і красу побуту, що з любов’ю описана в кожному найдрібнішому предметі домашнього вжитку гуцулів, і звичайні, старі як світ, житейські історії кохання, шлюбу, зради та смерті. Можна сказати, що Параджанов охопив Вічність з її незмінним неперервним рухом часу та досконалу природу, що байдуже вбирає в себе людські добро й зло.

Його також захопила можливість інтерпретації сюжетних перипетій трагедії „гуцульських Ромео та Джульєтти” – Івана та Марічки. Незважаючи на песимістичність історії (герої гинуть), стрічка стверджує оптимістичну думку про те, що життя – це мить прекрасна і натхненна.