Відомості про увертюри Л. ван Бетховена

Вч. Початок ХІХ ст. в житті Бетховена минув під знаком захоплення поезією Йоганна Гете.

Бетховен хотів написати оперу на сюжет „Фауста”. Цей задум композитор не втілив, натомість з’явилися пісні на тексти поета, а також музика до трагедії Гете „Егмонт”. Музика Бетховена до „Егмонта” – це увертюра та 9 епізодів. „Егмонт” захопив композитора своїм змістом, адже героїчні образи Гете були близькими Бетховену.

Відсилаючи Гете свій твір, автор писав: „У найближчому майбутньому Ви отримаєте… музику до „Егмонта”, до цього чудового „Егмонта”, якого я втілював у звуках із таким захопленням, з яким я його читав, і був у думках та в почуттях цілком захоплений Вами”. У листі-відповіді Гете запросив композитора до себе у Веймар і розповів про наміри поставити на сцені „Егмонта” саме з музикою Бетховена.

Майже всі бетховенські увертюри виникли у зв’язку з драматичними задумами та проектами – як вступ до опери, балету чи театральної п’єси. Але Бетховен більше тяжів до увертюр як самостійних творів. У нього увертюра сама стала драмою ідей. Саме ідей, оскільки симфонічними засобами не можна представити сценічні образи. Таким чином, Бетховен поклав початок нового жанру оркестрової музики – програмної симфонічної п’єси.

 

III. Теорія.

 

Вч. Кожна мелодія записується у певному метричному вимірі – розмірі. Ритмічне співвідношення тривалостей в розмірі класифікується за принципом - 2 –х або 3 – х долей в одному такті, з яких тільки одна, перша є наголошеною. Це розміри дві четверті, три четверті, три восьмих. Інші розміри, наприклад, 4/4, 6/8, 5 /4, є похідними, їх ще називають складеними – (4/4 = 2/4 +2/4; 6 /8 =3 /8 + 3 /8; 5 /4 =3 /4 + 2 /4).

Розгляньте, як мелодична лінія, залежно від розміру та ритму, набуває зовсім інших властивостей та характеру.

 

 

IV. Спів пісні А. Пашкевича “Синові”.

Вч. Задушевно, з почуттям, любовю і ніжністю виконайте пісню Анатолія Пашкевича «Синові». Співаючи, особливу увагу зверніть на образний зміст твору, в якому передано характер та настрій завдяки вдалому поєднанню поетичного тексту та мелодії.

Робота над піснею “Синові”

Зверніть увагу на виразне й осмислене виконання тексту пісні, творче втілення її образу.

 

V.Висновок.

Вч. Сьогодні ми розглянули тему зіткнення музичних образів, а також ще раз звернулися до творчості славетного композитора Людвіга ван Бетховена.

Домашнє завдання: про кого зі своїх улюблених літературних героїв ви написали б програмну увертюру, якби були композиторами? Яким ви собі уявляєте цей твір?

 

 

УРОК 5.

ТЕМА: Боротьба образів.

 

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- познайомити з біографією Л. Бетховена;

- аналізування драматургії та композиції музичних

творів різних жанрів і форм (ораторія) щодо відо-

браження мозаїки навколишнього світу;

- визначення основних типів музичної драматургії:

контрастного, конфліктного, безконфліктного

- Метрична будова мелодії;.

- характеристика особливостей побудови сонатної

форми як співставлення та розвитку різнохарактер-

них образів.

- засвоєння поняття музична драматургія, сонатна форма та її складові.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвиток вокально – хорових навичок.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

 

ХІД УРОКУ:

 

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

 

Вступне слово вчителя:

Відомості про структуру увертюри Л. ван Бетховена „Егмонт ”

 

Музична драматургія увертюри Людвіга ван Бетховена „Егмонт” почалася із зіткнення двох непримиренних ворогів – народу Нідерландів та іспанських завойовників. Зіткнення звучить у вступі та в експозиції. А в розробці та репризі буде запекла боротьба! І навіть смерть Егмонта. Наприкінці увертюри (в коді) з’явиться образ перемоги.

 

ІІ. Слухання. Л. ван Бетховен. Увертюра „Егмонт” (повністю)

Прослідкуйте за конфліктом, зіткненням образів, їх боротьбою, сценою смерті головного героя та перемогою народу Нідерландів.

Спробуйте побачити драматургію образів у кольорі, схематично.

 

Аналіз прослуханого твору

Стисла розробка твору відображає боротьбу образів. Реприза розвиває другу тему, викладену владними за характером акордами в ритмі сарабанди, – образ іспанських завойовників. Настирливий розвиток цієї теми раптово переривається, і після кількох митей повної тиші звучать чотири ледве чутні протяжні сумні акорди у виконанні дерев’яних духових. Це відображення загибелі Егмонта.

Однак з останнього акорду виростає і стрімко розвивається радісна й переможна кода – незвично розгорнута і тривала. Автор показує, що перемога нідерландського народу над завойовниками досягнута ціною загибелі героя. Таким чином, боротьба образів привела до тріумфального, переможного, радісного фіналу.

Висловлювання російського композитора Дмитра Кабалевського про увертюру “Егмонт”: “Бетховен ніби веде нас сходами, все вище і вище, – туди, де урочисто, грізно і радісно звучить Перемога, де святкує свій тріумф Ніка Самофракійська…”