Відомості про ораторію Г. Генделя «Самсон»

Основу ораторії Георга Генделя „Самсон” складає біблійне оповідання про вождя ізраїльського народу Самсона.

За переказами, чудодійна сила Самсона містилася в його волоссі. Ця сила тримала в страху ворогів його народу – філістимлян.

Дружина Самсона – філістимлянка Даліла – зрадила його: відрізала волосся, коли він спав. Знесиленого Самсона закували в ланцюги, осліпили і кинули за грати. Народ, що позбувся захисту, був поневолений. Але Бог прислухався до молитов іудейського народу і зжалився над стражданнями Самсона. Під час свята, влаштованого філістимлянами, до Самсона повернулася сила. Він зніс колони храму – і дах поховав ворогів-філістимлян. Разом із ними загинув і герой Самсон, але його смерть принесла ізраїльському народу звільнення від рабства.

 

Послухайте хор філістимлян, що починає першу частину ораторії.

Якими ви уявляєте філістимлян?

 

ІІ. Слухання. Г. Гендель. Ораторія „Самсон”. І ч. Хор філістимлян

Аналіз прослуханого твору

Філістимляни святкують перемогу, тому не дивно, що їх образ – святковий, переможний, радісний. Музика зобразила звучання військових фанфар. У хорі використані військово-тріумфальні звороти.

 

Слухання. Г. Гендель. Ораторія „Самсон”. І ч. Арія Самсона

Вч. Який образ героя змальовує музика?

 

Аналіз прослуханого твору

Перед нами – образ Самсона, що глибоко страждає. Цей номер ораторії передає стан сліпого, самотнього героя, закованого в ланцюги, але з музики ми відчуваємо, що Самсон спокійний і стриманий у своєму горі.

Музична характеристика філістимлян однопланова (статична) – вони змальовані маршовими й танцювальними темами, що підкреслюють насолоду перемогою, святкове піднесення. В ораторії є образ гнівного, схвильованого Самсона, коли зрадниця-дружина звертається до нього зі словами любові. Також є сцена прощання Самсона з життям; вона не несе нічого трагічного, навпаки, музика втілює світлий, ліричний і пасторальний образ.

Отже, композитор вибирає, які музичні образи варто розвивати, а які залишити статичними. Розвиток образів ораторії визначає літературна драматургія. Розвиток образів ще називають музичною драматургією.

Музична драматургія – це співвідношення та взаємодія образів у рамках одного твору.

 

III. Теорія.

Вч. Узгоджене поєднання темпу і ритму в музичному творі сприймається нами як віршована мова. Розмірений рух мелодії і темпу вказують, з якою швидкістю проходить цей потік звуків за певний проміжок часу. Музичні твори, написані в однаковому розмірі, можуть мати різний характер. Від чого це залежить? Від темпу і ритму. Наприклад в пісні А. Пашкевича «Синові» використано метричну побудову три четверті і виконується вона в дуже повільному темпі (протяжна), а ось вже відома вам пісня «Дівчатка і хлоп’ята» має теж тридольний розмір, але виконується у швидкому темпі, котрий удвічі перевищує темп пісні «Синові»

Виконайте ритмічну вправу у розмірі три четверті. Придумайте і підставте другий голос.

 

 

IV. Розучування пісні А. Пашкевича “Синові”.

Вч. Демонстрація пісні “Синові”

Визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність. Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.

 

V.Висновок.

Вч. Героїчні та життєстверджуючі образи, які створив Георг Фрідріх Гендель, у музиці більше 300 років, однак вони хвилюють нас і сьогодні. І хоч сучасна музична мова змінилася, його монументальні музичні полотна звучать у концертних залах усього світу. Сьогодні фрагменти з них почули й ми.

УРОК 4

ТЕМА: Зіткнення образів.

 

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- познайомити з біографією Л. Бетховена;

- аналізування драматургії та композиції музичних

творів різних жанрів і форм (ораторія) щодо відо-

браження мозаїки навколишнього світу;

- визначення основних типів музичної драматургії:

контрастного, конфліктного, безконфліктного

- Метрична будова мелодії;.

- характеристика особливостей побудови сонатної

форми як співставлення та розвитку різнохарактер-

них образів.

- засвоєння поняття музична драматур

–гія, сонатна форма та її складові.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвиток вокально – хорових навичок.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

 

ХІД УРОКУ:

 

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

 

Вступне слово вчителя:

Вч. Між образами є конфлікт, навіть зіткнення. Ми розглянемо це після гри «Закінчи речення».

 

Гра „Закінчи речення”

 

Вч. Сміливий і мужній граф Егмонт очолив героїчну боротьбу фламандського народу проти...

Уч. Відповіді.

Вч.Йоганн Гете написав про цього героя...

Уч. Відповіді.

Вч. Музику до трагедії Гете написав німецький композитор...

Уч. відповіді

Вч.Вступ до опери, балету, спектаклю називають...

Уч. Відповіді.

Вч.Увертюра сьогодні є самостійним програмним твором, тобто твором...

Уч. Відповіді.

Вч.Увертюра „Егмонт” Людвіга ван Бетховена втілює образи...

Уч. Відповіді

 

Відомості про структуру увертюри Л. ван Бетховена „Егмонт”

Вч. Увертюра має чітку композицію – вона написана в сонатній формі. Складається з трьох частин: експозиції, розробки та репризи. Перед експозицією може бути вступ, а після репризи – кода. В увертюрі „Егмонт” також є вступ і кода.

Саме вступ та експозиція втілюють загальний образ зіткнення. Він представлений двома основними темами-образами увертюри. Образом іспанських завойовників у першій темі вступу та образом поневоленого народу Нідерландів у другій. Це їх перше представлення – зіткнення, а друге починається плавним переростанням вступу в експозицію.

Експозиція, як ми пам’ятаємо, містить головну та побічну партії. Головна партія експозиції є образом нідерландців, а завойовників втілена в побічній партії – жорстко та стисло.

 

Прослухайте вступ та експозицію увертюри „Егмонт”. Прослідкуйте за конфліктом, зіткненням образів.

 

II.Слухання. Л. ван Бетховен. Увертюра „Егмонт” (експозиція)

 

Вч. Якими засобами музичної виразності змальовані іспанські завойовники у вступі?

Уч. Відповіді

Вч. Якими – в експозиції?

Уч. Відповіді

Вч.У вступі іспанці змальовані важкими, суворими акордами у повільному темпі, хода яких нагадує старовинний іспанський танець сарабанду. В експозиції образ завойовників стає більш агресивним, темп – швидшим, акорди – коротшими. У побічній партії звучать мотиви теми нідерландців. Ця тема набуває світлого, енергійного характеру.

Вч. Якими засобами музичної виразності змальовані нідерландці у вступі?

Уч. Відповіді.

Вч. Якими – в експозиції?

Уч. Відповіді

Вч.У вступі образ нідерландців виражає горе та страждання – в мелодії чути інтонації зітхання. В експозиції головна партія (тема нідерландців) стає мужнішою, енергійнішою, хоча відчутний її скорботний характер.