Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття статутного капіталу. Функції статутного капіталу.Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Статутний капітал традиційно вважається зосередженням (ядром) корпоративної власності. Він є визначальним і для корпоративного управління. За допомогою корпоративного управління відпрацьовуються структури капіталопотоків на виробничий, торговельний (оборотний) і споживчий. Останні два прагнуть до автономності і не створюють базу для прибутковості виробничого капіталу. При первісному створенні корпорації формується його статутний капітал (АТ, ТОВ та ТДВ) або складений капітал (повне та командитне товариства). При цьому важливими є питання початкового формування статутного капіталу і його зміни в подальшому; функцій статутного капіталу; правового режиму вкладів, внесених учасниками ТОВ і ТДВ, та часток у статутному капіталі; співвідношення понять «майно», «статутний капітал», «активи», «фонди», «частка в статутному капіталі», «корпоративні права» та «акції» та ін. Термін «статутний капітал»/ «фонд» використовується в Цивільному кодексі України (ст. 115 та ін.), в Господарському кодексі України, в Податковому кодексі України та у сучасному бухгалтерському обліку. По суті, «статутний капітал» або «фонд» є поняттям економічним, фіксується в балансі корпорації та має обліково-бухгалтерське значення. За бухгалтерським законодавством він являє собою сукупність вкладів (у грошовому вираженні) учасників (власників) у майно при створенні юридичної особи для забезпечення її діяльності в розмірах, визначених установчими документами. Звідси і випливає уявлення про статутний капітал (фонд) як номінальну вартісну умовну величину, яка до того ж є стартовою і вказує на джерело формування коштів. Отже, статутний капітал - поняття бухгалтерське, запозичене правом для своєї мети. Він не є ні майном, ні об'єктом цивільного права взагалі, а являє собою бухгалтерсько-правовий засіб, постійний бухгалтерський шифр, в якому відображається майно, що має існувати, а не те, що дійсно існує. Натомість через нього простежується зв'язок із майном товариства, яке вже є об'єктом права. Так, поширеним є визначення статутного капіталу як зафіксованої установчими документами та оціненої учасниками в національній валюті (а у випадках, передбачених законом, також і в іноземній валюті) сукупність вкладів, об'єднаних учасниками при створенні господарського товариства для забезпечення його діяльності (О. Р. Кібенко); як грошового еквівалента майна, яке повинно передаватися товариству у вигляді внесків для забезпечення його діяльності та як сплати його учасниками отримуваних ними майнових прав (О. С. Янкова); як суми вкладів учасників, що виконують функції джерела коштів товариства (С. В. Глібко). Не вдаючись до критики цих визначень, варто звернути увагу на їх сутність – це виявлення структурно-функціонального та стартового призначення статутного капіталу, сформованого за рахунок вкладів учасників товариства/оплати акцій. Деякі з фахівців вважають, що статутний капітал за сучасних умов потрібен лише для покриття витрат, пов'язаних із державною реєстрацією відповідного товариства, та для забезпечення його діяльності в початковий період існування, Статутний капітал безпосередньо не пов'язаний ні з грошима, ні з майном, що передаються як вклади або на оплату акцій, тому що гроші корпорацією можуть вільно використовуватись, а майно може відчужуватися, споживатися або списуватися як зношене, що не впливає на розмір статутного капіталу, У зв'язку з цим статутний капітал ніколи не свідчить про дійсну вартість майна, яке знаходиться на балансі корпорації, і сам по собі не є об'єктом, який реально існує. Статутний капітал безпосередньо пов'язаний з корпоративними правами, бо згідно зі ст. 167 ГК України ці права належать учасникам товариства відповідно до їх частки в статутному (складеному) капіталі. Про це зазначається і в податковому законодавстві (ст. 14 ПК України), за яким корпоративні права існують тільки там, де є статутний капітал (фонд), і навпаки. Таким чином, у понятті статутного капіталу зосереджено обліково-бухгалтерський підхід з правовим аспектом, і через нього простежується зв'язок між правовим режимом майна учасників, яке вноситься ними як вклади/оплата акцій при створенні господарського товариства, майна цього господарського товариства (права власності на нього) та корпоративних прав учасників господарського товариства. По-перше, він сформований за рахунок внесення учасниками вкладів у грошовому або майновому вигляді. По-друге, статутний капітал є показником (або виразником) майна товариства. Це знаходить свій прояв у такому: при виході учасника з ТОВ йому сплачується не вартість його частки в статутному капіталі, а вартість частини майна, пропорційна цій частці. Так само проводяться розрахунки в разі смерті учасника з його правонаступниками. По-третє, в статутному капіталі всіх товариств, крім АТ, визначаються частки учасників, які за своєю природою являють собою майнові права, бо їх можна відчужувати. Статутний капітал АТ визначається як такий, що розділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості. Акції ж є цінними паперами як окремі об'єкти права, прирівняні до речей. Сам же статутний капітал, не будучи об'єктом, не може відчужуватися. Неправильно говорити й про право власності на статутний капітал. На нього не можна звертати стягнення. Отже, статутний капітал: - визначає участь кожного учасника/акціонера залежно від розміру частки або кількості акцій; - є критерієм рівноваги для співвідношення з активами, бо у разі зменшення активів і порівняння зі статутним капіталом товариство зобов'язане заявити про зменшення свого статутного капіталу (ч. 4 ст. 144 ЦК). Тому останній виступає показником прибуткової роботи товариства; - необхідний для розпочинання підприємницької діяльності, адже статутний капітал є першоджерелом формування майна товариства, в подальшому ж внесені засновниками до статутного капіталу кошти та майно використовуються для потреб товариства, Для цього, власне, і створюється АТ: щоб зібрати більше коштів розширенням акції. Для інших видів господарських товариств статутний капітал не має такого значення; - для притягнення учасників повного та командитного товариств до відповідальності по боргах товариства, яка є солідарною (ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 133 ЦК), але у разі сплати одним із учасників боргу товариства за рахунок власного майна решта учасників сплачують йому кошти згідно з розміром їх часток. Відповідальність учасників ТДВ по боргах цього товариства є кратною вартості внесеного кожним учасником вкладу (ч. 2 ст. 151 ЦК). На підставі вищевикладеного наголошується на таких функціях статутного капіталу, як стартова, гарантійна та визначально-структурна щодо корпоративних прав учасників. Висловлюються і пропозиції щодо інших функцій статутного капіталу - організаційної (С.В. Глібко), контрольної (Т.В. Кашаніна, М.Г. Іонцев), економічної, інституційної та інформаційної (В.М. Кравчук), облікової (О.Р. Кібенко, А. В. Пендак Сарбах), суверенітетної (О.М. Кірсанов), правозабезпечувальної та інвестиційної. Як можна помітити, деякі із наведених функцій перехрещуються, деякі є тотожними, а інші - додатково характеризують статутний капітал порівняно з трьома загальноприйнятими. Так, стартова, інвестиційна, економічна та суверенітетна - це фактично одна й та ж сама функція, в якій відбивається порядок формування первісної матеріальної бази товариства та її подальшого збільшення шляхом додаткових випусків акцій або внесків учасників. Стартова функція статутного капіталу майже абсолютна і, як правило, не викликає сумнівів, адже зрозуміло, що для розпочинання бізнесу необхідне першоджерело коштів, і ним є залучення таких коштів учасників/акціонерів. Звичайно, що таке джерело є альтернативою кредитних коштів і причому такою, яка довела свою ефективність та певні переваги. Втім, слід звернути увагу на те, що стартова функція статутного капіталу лише тоді виконуватиме свою роль, коли залучатимуться дійсно привабливі матеріальні цінності. Крім грошових коштів, як вклади можуть вноситися і майно чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 115 ЦК, ст. 13 Закону «Про господарські товариства»). На відміну від стартової функції статутного капіталу, його гарантійна функція відносна і викликає істотні суперечки. Якщо раніше гарантійній функції традиційно приділялося суттєве значення, бо вважалося, що статутний капітал слугує забезпеченню задоволення можливих вимог кредиторів, і у межах статутного капіталу гарантується відповідальність АТ за своїми зобов'язаннями, то нині таке бачення все частіше піддається критиці. Наголошується на тому, що зведення статутного капіталу до значення системи захисту прав учасників та кредиторів («системи попереднього контролю»), що базується на доктрині обов'язкового капіталу, не є ефективним. Воно сформувалося за часів відсутності ринкового контролю за захистом прав кредиторів та акціонерів і з удосконаленням ринкових механізмів поступово має поступитися ним. Останнім часом частіше наводяться доводи на користь того, що: - не завжди одне й те ж саме джерело (статутний капітал) може виконати водночас роль початкового капіталу для забезпечення діяльності знову створеного товариства і роль гаранта в задоволенні майнових претензій його кредиторів в майбутньому; - правила про формування мінімального статутного капіталу та порядку його зміни є надто суворими; - вигоди від таких правил тією мірою, що стосуються захисту кредиторів, є сумнівними, хоча їх витрати істотні. Подібно до законодавства США пропонується відмовитися від поняття «статутний капітал», а замість гарантійної функції статутного капіталу вважається за доцільне забезпечити відносний спокій для третіх осіб «перевіркою на неспроможність» і «вимогами до балансу». Це приведе також до зникнення зв'язку акцій зі статутним капіталом, бо завдяки такому підходу не буде потреби в такій його функції, як відображення в акціях відповідних часток у товаристві кожного акціонера, оскільки цей капітал не розглядатиметься як поділений на певну кількість акцій, що купуються акціонерами, від чого залежать майнові і немайнові права останніх. Стан готовності України до сприйняття цієї пропозиції на сьогодні навіть не обговорюється. Разом з тим, слід зазначити, що лише для акціонерних товариств на сьогодні залишились вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу, проте для ТОВ та ТДВ вже таких вимог не існує. Проте залишаються вимоги щодо строків формування статутного капіталу. Згідно з ч. 3 ст. 144 ЦК та ч. 2 ст. 52 Закону «Про господарські товариства» статутний капітал ТОВ має бути сформований до кінця першого року з дня державної реєстрації товариства. Згідно з частинами 3 та 4 ст. 11 Закону «Про акціонерні товариства» кожний засновник акціонерного товариства повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій. В іншому випадку АТ вважається незаснованим. У будь-якому разі статутний капітал АТ має бути сформований (акції - оплаченими) до державної реєстрації товариства, а точніше - до скликання установчих зборів (ч. 5 ст. 10 Закону «Про акціонерні товариства»). Відкрита підписка на акції не проводиться до повної сплати статутного капіталу (ч. 2 ст. 155 ЦК). Гарантійній функції статутного капіталу відповідають: (а) заборона зменшення розміру статутного капіталу корпорацій без згоди їх кредиторів; (б) заборона виплати дивідендів при збитковій роботі АТ та в інших випадках, передбачених ст. 31 Закону «Про акціонерні товариства»; (в) вимога оголосити про зменшення статутного капіталу в разі зменшення чистих активів ТОВ та АТ по результатах фінансового року порівняно зі статутним капіталом (ч.4 ст. 144, ч.3 ст. 155 ЦК). У сі ці заходи спрямовані на те, щоб статутний капітал став не надуманим фіктивним відбиттям первісно існуючого капіталу, а реальною вартістю активів товариств, що дозволило б встановити й дотримуватися дієвого контролю за його розмірами. Тому це й спричинило можливість говорити про окрему функцію статутного капіталу - гарантійну. Визначально-структурна функція статутного капіталу забезпечує організацію корпоративного управління, даючи відповідь на питання, хто якою часткою володіє в статутному капіталі, а отже, може відповідно до чинного законодавства так, чи інакше впливати на прийняття рішень в товаристві та здійсненні нею своєї господарської діяльності.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 1363; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.222.44.156 (0.012 с.) |