Поняття та функції фінансів підприємств.

Поняття та функції фінансів підприємств.

Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється ВВП, матеріальні та нематеріальні блага, НД – основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.

Фінансам підприємств властиві певні загальні та специфічні ознаки. Загальною ознакою фінансів є те, що вони виражають сукупність економічних (грошових) відносин, пов’язаних із розподілом вартості ВВП. Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості ВВП, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів.

До фінансів підприємств належать такі групи фінансових відносин:

- пов’язані з формуванням статутного фонду суб’єктів господарювання;

- пов’язані з утворенням та розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств;

- що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання субсидій;

- які виникають між суб’єктами господарювання у зв’язку з інвестуванням у цінні папери та одержанням на них доходів здійсненням пайових внесків та участю в розподілі прибутку від спільної діяльності, одержанням і сплатою штрафних санкцій;

- які формуються в підприємств з банками, страховими компаніями у зв’язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв’язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;

- що формуються в підприємств у зв’язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів.

Об’єктом фінансів підприємств є економічні відносини, пов’язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів. Суб’єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб’єкти господарювання, які є юридичними особами.

Фінанси підприємств – це економічні відносини, що пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб’єктів господарювання в процесі відтворення.

У процесі відтворення фінанси підприємств виконують наступні функції:

- формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

- розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, господарюючими суб’єктами;

- контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення;

- стимулювання одним підприємством іншого.

Формування та використання фінансових ресурсів на підприємствах – це процес утворення грошових фондів для фінансового забезпечення операційної та інвестиційної діяльності, виконання фінансових зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами господарювання. На макроекономічному рівні фінанси підприємств забезпечують формування фінансових ресурсів країни через бюджет та позабюджетні фонди.

 

Управління грошовими потоками підприємств.

Головним із напрямків в управлінні фінансами підприємства є ефективне управління потоками грошових засобів. Однією із задач такого управління є – виявлення взаємозв’язку між цими потоками та прибутком, тобто буде чи ні отриманий прибуток результатом ефективних потоків грошових засобів або це результат будь-яких інших чинників.

Рух грошових засобів – всі валові грошові надходження і платежі підприємства.

Грошовий потік – це обертання грошей, яке проходить безперервно і він пов’язаний з конкретним періодом часу. Він розраховується як різниця між усіма грошовими засобами підприємства, які надійшли або витрачені.

В світовій практиці потік грошових засобів має визначення таке як ”кеш фло” – потік готівки. Грошовий потік, в якому відтоки перевищують притоки має назву негативний кеш фло, а в іншому випадку – позитивний кеш фло.

Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. У країнах з роз­винутою ринковою економікою 60—70 % фінансових ресурсів над­ходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел.

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, крім інвестиційної та фінансової.

Основна діяльність — операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є голо­вною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Інвестиційна діяльність — це сукупність операцій з придбан­ня та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, що не є ек­вівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які призво­дять до зміни величини та (або) складу власного і позичкового капіталу.

Операційна, інвестиційна та фінансова діяльність підприємст­ва — це його звичайна діяльність.

Звичайна діяльність — це будь-яка основна діяльність під­приємства, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають унаслідок її здійснення. Крім звичайної діяльнос­ті, виділяють надзвичайні події.

Надзвичайна подія — це подія або операція, яка не входить у звичайну діяльність підприємства та настання котрої не очікується періодично або в кожному наступному звітному періоді. Надзви­чайними подіями вважають стихійне лихо (землетрус, зсув ґрунту, повінь тощо).

Повна й достовірна інформація про грошові надходження під­приємства за звітний період формується в бухгалтерському облі­ку. Оскільки ця інформація є основою для аналізу і прийняття управлінських рішень, то відображається вона за видами діяль­ності підприємства.

Грошові надходження підприємств включають:

1. Доходи від основної (операційної) діяльності – виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

2. Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи).

3. Доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи.

4. Доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; не операційних курсових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій.

5. Доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.

Грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.

 

Характеристика інвестицій

Свою інвестиційну діяльність підприємство здійснює відповідно до розроблених стратегічних напрямів, які обумов­люють розподіл інвестицій, з одного боку, на капітальні і фінан­сові, а з другого — за галуззю та по регіону.

Інвестиційна стратегія підприємства має передовсім передба­чати запровадження реальних інвестиційних проектів і форму­вання портфелів такого типу, тому що ця форма інвестування за­безпечує підприємству швидкий розвиток, освоєння нових видів продукції та розширення ринку збуту.

Реальні, або капітальні, інвестиції здійснюють в різних формах:

· капітальне будівництво;

· придбання (виготовлення) основних засобів;

· придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних
активів;

· придбання (створення) нематеріальних активів тощо.

Вибір галузі (регіону) для інвестицій здійснюється відповідно до їхньої інвестиційної привабливості. Після вибору галузі (регіо­ну) підприємство розробляє стратегію формування інвестиційних ресурсів підприємства, формує політику інвестиційної діяльності, оцінює результативність інвестиційної стратегії. Крім капітальних інвестицій, підприємства здійснюють також фінансові інвестиції.

Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприєм­ством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Підприємства здійснюють фінансові інвестиції в різноманіт­них формах, а саме:

-Вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів.
Підприємство може придбавати у власність різні види цінних па­
перів, що перебувають у вільному обігу на фондовому ринку, з
метою отримання інвестиційного доходу в різних його формах.

-Вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів.
Підприємство розміщує свої тимчасово вільні грошові активи у формі депозитних вкладів, фінансових кредитів з метою отримання інвестиційного доходу.

-Вкладення капіталу в статутний капітал спільних підпри­ємств. Підприємство розміщує будь-які форми капіталу в засну­вання інших підприємств з метою диверсифікації операційної ді­яльності та отримання інвестиційного доходу.

Фінансові інвестиції поділяють на довгострокові та поточні.

Основним критерієм такого поділу фінансових інвестицій є мета їх здійснення (придбання).

Довгострокові фінансові інвестиції — інвестиції зі строком погашення понад один рік, а також інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Поточні фінансові інвестиції — інвестиції зі строком пога­шення, меншим за один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Серед поточних фінансових інвестицій виді­ляють фінансові інвестиції, які для цілей фінансової звітності ви­знаються еквівалентами грошових коштів.

 

Прибуток підприємства

Прибуток (збиток) прибуток (збиток)

від звичайної діяльності від надзвичайних подій

1) прибуток (збиток) від операційної - втрати від стихійного лиха;

діяльності; - втрати від техногенних

2) Прибуток (збиток) від фінансових катастроф і аварій;

операцій; - відшкодування збитків від

3) прибуток (збиток) від іншої надзвичайних подій;

звичайної діяльності - інші надзвичайні доходи та

витрати.

 

Отриманий підприємством прибуток може бути використаним для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується для забезпечення господарської діяльності.

У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап – це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство.

Другий етап – це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.

Використання чистого прибутку:

- створення резервного фонду;

- виплата дивідендів;

- поповнення статутного фонду;

- інші напрямки використання.

 

6. Фінансовий план підприємства та його структура.

 

Планування виробничо-фінансової діяльності на підприємствах передбачає складання виробничого і фінансового планів. Фінансовий план є складовою бізнес-плану підприємства і має вигляд таблиці, в якій відображаються розрахунок обсягу фінансових результатів, а також обсяги надходжень і напрямки використання фінансових ресурсів підприємства в запланованому році.

Призначення фінансового плану полягає у визначенні обсягу фінансових результатів, а також сукупної потреби підприємства у певних розмірах фінансових ресурсів, необхідних для фінансування передбачених обсягів розширення виробництва, виконання фінансово-кредитних зобов'язань, розв'язання соціальних завдань і матеріального стимулювання працівників підприємства.

Необхідність фінансового плану полягає в тому, щоб дати можливість керівництву підприємства дістати уявлення про те, який обсяг фінансових результатів підприємство планує отримати у плановому році, які фінансові ресурси, у яких обсягах і звідки надходять, на які цілі вони витрачаються, виявити резерви збільшення власних фінансових ресурсів, здійснювати режим економії та контроль за цільовим використанням коштів.

До найбільш поширених видів фінансових планів належать:

— прогноз (план) фінансових результатів;

— баланс доходів і витрат;

— план грошових потоків

— платіжний календар.

При розробці перших двох видів планів використовується прямо пропорційна залежність майже всіх змінних витрат та більшої частини поточних активів і поточних зобов'язань від ви­ручки. Зростання обсягів продажу зумовлює збільшення активів, оскільки для нарощування виробництва та збуту потрібні додат­кові кошти на утворення запасів, розширення потужностей та ін. Активна збутова політика збільшує дебіторську заборгованість, тому що підприємства надають відстрочки платежів своїм клі­єнтам. Своєю чергою, збільшення активів викликає збільшення зобов'язань за оплатою за поставлені матеріали, сировину. Та­ким чином, зростає кредиторська заборгованість. Збільшення доходів призводить до зростання прибутків і податків.

Одночасно проводиться прогнозний аналіз прибутку з метою визначення беззбиткового обсягу ви­робництва і продажу, встановлення бажаного обсягу прибутку, запасу фінансової стійкості. Підприємство може мати декілька варіантів плану фінансових результатів, які будуть орієнтовані на зміну ситуації. Наприклад, альтернативні варіанти можуть розроблятися залежно від зміни цін, динаміки обсягу продажу, динаміки змінних і постійних витрат. План фінансових резуль­татів оформляється у вигляді таблиці.

Плановий баланс розробляється з метою виявлення змін у структурі активів і капіталу. Таким чином можна оцінити пла­тоспроможність, фінансову стійкість підприємства в перспек­тиві. Оскільки плановий баланс відображає фінансовий стан на кінець планового періоду, то в разі отримання незадовіль­них показників необхідно коригувати бізнес-план загалом. Цей процес буде тривати доти, доки не буде досягнуто очікуваного результату.

Отже, плановий баланс — це важливий документ, який фік­сує якість всієї попередньої планової роботи.

 

Поняття та функції фінансів підприємств.

Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється ВВП, матеріальні та нематеріальні блага, НД – основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.

Фінансам підприємств властиві певні загальні та специфічні ознаки. Загальною ознакою фінансів є те, що вони виражають сукупність економічних (грошових) відносин, пов’язаних із розподілом вартості ВВП. Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості ВВП, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів.

До фінансів підприємств належать такі групи фінансових відносин:

- пов’язані з формуванням статутного фонду суб’єктів господарювання;

- пов’язані з утворенням та розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств;

- що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання субсидій;

- які виникають між суб’єктами господарювання у зв’язку з інвестуванням у цінні папери та одержанням на них доходів здійсненням пайових внесків та участю в розподілі прибутку від спільної діяльності, одержанням і сплатою штрафних санкцій;

- які формуються в підприємств з банками, страховими компаніями у зв’язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв’язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;

- що формуються в підприємств у зв’язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів.

Об’єктом фінансів підприємств є економічні відносини, пов’язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів. Суб’єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб’єкти господарювання, які є юридичними особами.

Фінанси підприємств – це економічні відносини, що пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб’єктів господарювання в процесі відтворення.

У процесі відтворення фінанси підприємств виконують наступні функції:

- формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

- розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, господарюючими суб’єктами;

- контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення;

- стимулювання одним підприємством іншого.

Формування та використання фінансових ресурсів на підприємствах – це процес утворення грошових фондів для фінансового забезпечення операційної та інвестиційної діяльності, виконання фінансових зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами господарювання. На макроекономічному рівні фінанси підприємств забезпечують формування фінансових ресурсів країни через бюджет та позабюджетні фонди.