Управління грошовими потоками підприємств.

Головним із напрямків в управлінні фінансами підприємства є ефективне управління потоками грошових засобів. Однією із задач такого управління є – виявлення взаємозв’язку між цими потоками та прибутком, тобто буде чи ні отриманий прибуток результатом ефективних потоків грошових засобів або це результат будь-яких інших чинників.

Рух грошових засобів – всі валові грошові надходження і платежі підприємства.

Грошовий потік – це обертання грошей, яке проходить безперервно і він пов’язаний з конкретним періодом часу. Він розраховується як різниця між усіма грошовими засобами підприємства, які надійшли або витрачені.

В світовій практиці потік грошових засобів має визначення таке як ”кеш фло” – потік готівки. Грошовий потік, в якому відтоки перевищують притоки має назву негативний кеш фло, а в іншому випадку – позитивний кеш фло.

Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. У країнах з роз­винутою ринковою економікою 60—70 % фінансових ресурсів над­ходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел.

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, крім інвестиційної та фінансової.

Основна діяльність — операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є голо­вною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Інвестиційна діяльність — це сукупність операцій з придбан­ня та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, що не є ек­вівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які призво­дять до зміни величини та (або) складу власного і позичкового капіталу.

Операційна, інвестиційна та фінансова діяльність підприємст­ва — це його звичайна діяльність.

Звичайна діяльність — це будь-яка основна діяльність під­приємства, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають унаслідок її здійснення. Крім звичайної діяльнос­ті, виділяють надзвичайні події.

Надзвичайна подія — це подія або операція, яка не входить у звичайну діяльність підприємства та настання котрої не очікується періодично або в кожному наступному звітному періоді. Надзви­чайними подіями вважають стихійне лихо (землетрус, зсув ґрунту, повінь тощо).

Повна й достовірна інформація про грошові надходження під­приємства за звітний період формується в бухгалтерському облі­ку. Оскільки ця інформація є основою для аналізу і прийняття управлінських рішень, то відображається вона за видами діяль­ності підприємства.

Грошові надходження підприємств включають:

1. Доходи від основної (операційної) діяльності – виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

2. Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи).

3. Доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи.

4. Доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; не операційних курсових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій.

5. Доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.

Грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.

 

Сутність інвестицій та інвестиційної діяльності підприємств.

 

За умов ринку зростає значення інвестиційної та фі­нансової діяльності підприємств. Раціональне використання грошових коштів, пошук ефектив­них варіантів їх інвестування, які забезпечуватимуть додатко­вий дохід, є важливим напрямком інвестиційної діяльності під­приємства.

Інвестиційна діяльність дає можливість підприємству отриму­вати грошові надходження:

· від продажу основних засобів;

· реалізації нематеріальних активів;

· реалізації цінних паперів та інших довгострокових фінансо­вих інвестицій;

· повторного продажу власних акцій;

· погашення наданих позичок;

· отримання позичок;

· одержання процентів і дивідендів.

Слід зауважити, що оскільки підприємства намагаються роз­ширити і модернізувати виробничі потужності, то інвестиційна діяльність найчастіше призводить до відпливу грошових коштів.

Інвестиційна діяльність підприємства починається з розроб­лення інвестиційної стратегії. Інвестиційна стратегія — це фор­мування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення.

Отримання доходу від інвестиційної діяльності здебільшого визначається типом інвестиційної стратегії — агресивної (активної) чи пасив­ної. Агресивна стратегія спрямована на отримання максимально­го прибутку, тоді як пасивна — на збереження за рахунок інвес­тицій досягнутого рівня показників операційної діяльності.

Інвестиційна стратегія визначає як можливості поліпшення результатів діяльності підприємства за допомогою інвестицій, так і напрями інвестування з метою отримання доходів і збіль­шення власних активів.

Відповідно до розробленої стратегії інвестор оцінює альтерна­тивні інвестиційні проекти, здійснює їх техніко-економічне об­ґрунтування, відбираючи найперспективніші, та формує з них ін­вестиційні портфелі.

Розроблена інвестиційна стратегія підприємства визначає орі­єнтири щодо придбання і продажу тих чи інших активів залежно від кон'юнктури ринку, структури портфеля, послідовності інвес­тиційних рішень.

Характеристика інвестицій

Свою інвестиційну діяльність підприємство здійснює відповідно до розроблених стратегічних напрямів, які обумов­люють розподіл інвестицій, з одного боку, на капітальні і фінан­сові, а з другого — за галуззю та по регіону.

Інвестиційна стратегія підприємства має передовсім передба­чати запровадження реальних інвестиційних проектів і форму­вання портфелів такого типу, тому що ця форма інвестування за­безпечує підприємству швидкий розвиток, освоєння нових видів продукції та розширення ринку збуту.

Реальні, або капітальні, інвестиції здійснюють в різних формах:

· капітальне будівництво;

· придбання (виготовлення) основних засобів;

· придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних
активів;

· придбання (створення) нематеріальних активів тощо.

Вибір галузі (регіону) для інвестицій здійснюється відповідно до їхньої інвестиційної привабливості. Після вибору галузі (регіо­ну) підприємство розробляє стратегію формування інвестиційних ресурсів підприємства, формує політику інвестиційної діяльності, оцінює результативність інвестиційної стратегії. Крім капітальних інвестицій, підприємства здійснюють також фінансові інвестиції.

Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприєм­ством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Підприємства здійснюють фінансові інвестиції в різноманіт­них формах, а саме:

-Вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів.
Підприємство може придбавати у власність різні види цінних па­
перів, що перебувають у вільному обігу на фондовому ринку, з
метою отримання інвестиційного доходу в різних його формах.

-Вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів.
Підприємство розміщує свої тимчасово вільні грошові активи у формі депозитних вкладів, фінансових кредитів з метою отримання інвестиційного доходу.

-Вкладення капіталу в статутний капітал спільних підпри­ємств. Підприємство розміщує будь-які форми капіталу в засну­вання інших підприємств з метою диверсифікації операційної ді­яльності та отримання інвестиційного доходу.

Фінансові інвестиції поділяють на довгострокові та поточні.

Основним критерієм такого поділу фінансових інвестицій є мета їх здійснення (придбання).

Довгострокові фінансові інвестиції — інвестиції зі строком погашення понад один рік, а також інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Поточні фінансові інвестиції — інвестиції зі строком пога­шення, меншим за один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Серед поточних фінансових інвестицій виді­ляють фінансові інвестиції, які для цілей фінансової звітності ви­знаються еквівалентами грошових коштів.