Припинення корпоративних правовідносин в зв’язку з виключенням учасника з товариства.

Основні обов'язки учас­ників господарських товариств визначені у ст. 11 Закону "Про господарські товариства" та ст. 117 ЦК. Виключення учасника є формою відповідальності його перед товариством за невико­нання обов'язків, передбачених установчими документами або законом. На відміну від виходу з товариства, виключення завжди має примусовий характер і не залежить від бажання учасника. Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами. Так, відповідно до ст. 64 Закону "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеже­ною відповідальністю, який систематично не виконує або не­належним чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) участі у голосуванні не бере.

Рішення про виключення оформляється протоколом зборів учасників. При цьому слід враховувати загальні вимоги до рішень зборів. Рішення про виключення учасника приймаєть­ся, якщо за нього проголосують учасники, які в сукупності володіють більш як 50% загальної кількості голосів. Це прин­ципово нове положення.

Державний реєстратор не повинен з’язовувати наявність підстав для виключення. Незгода виключеного учасника, оскарження дій в суді, не є перешкодою для здійснення реєстрації змін складу учасників.

 

Припинення корпоративних правовідносин у зв’язку із смертю (ліквідацією) учасника.

Як свідчить практика, смерть учасника товариства значною мірою впливає на подальше існуван­ня товариства і породжує багато організаційних питань, на які не завжди є відповіді в Законі "Про господарські товариства".

Відповідно до ст. 55 Закону "Про господарські товариства" під час реорганізації юридичної особи, учасника товариства або у зв'язку зі смертю громадянина, учасника товариства право­наступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства або відмови товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошо­вій або натуральній формі частка у майні, яка належала реор­ганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю). Вартість цієї частки визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариства підлягає зменшенню.

По-іншому врегульоване це питання у ЦК. Відповідно до ч. 5 ст. 147 Кодексу частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізич­ної особи або правонаступника юридичної особи — учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників това­риства. Конструкція переважного права на вступ тут вже не застосовується, однак учасникам дозволяється на власний роз­суд встановити в статуті необхідність одержання згоди інших учасників. Якщо такої норми немає, то частка переходить до спадкоємця незалежно від згоди учасників.

Якщо ж статутом передбачено необхідність одержання згоди учасників, то процедура визначатиметься ч. 5 ст. 147 ЦК і ст. 55 Закону "Про господарські товариства", згідно з якими спадкоємець учасника має такі права:

1) переважно перед іншими вступити до товариства або

2) відмовитися від вступу до товариства.

Реалізація прав спадкоємця залежить від товариства, яке має право:

1) прийняти спадкоємця в товариство або

2) відмовити йому.

Має значення згода інших учасників – протокол з виступом кожного учасника.

Припинення корпоративних правовідносин у разі звернення стягнення на частку учасника.

Товариство не не­се відповідальності за зобов'язаннями учасників. За загальним правилом, сформульованим у ст.ст. 57, 73 Закону "Про госпо­дарські товариства", звернення стягнення на частку учасника в товаристві за його власними зобов'язаннями не допускається. Проте тут є винятки.

Відповідно до ст. 149 ЦК звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особис­тими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці борж­ника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина май­на, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обме­женою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону "Про господарські товари­ства" (стосується товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю) у разі недостатності майна учасника для покриття його боргів кредитори вправі вимагати виділення частки учасника-боржника у порядку, передбаченому ст. 55 цього Закону

Якщо частка виділяється в грошовій формі, то гроші по­винні зараховуватися в депозит суду і вже потім сплачуватися кредитору, а якщо в натуральній формі, то реалізація частки здійснюється в порядку, передбаченому Законом України від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 73 Закону "Про господарські товариства" (застосовується до повних товариств, командитних товариств) у разі недостатності майна учасника для покриття боргів за зобов'язаннями кредитори можуть вимагати в установленому порядку ліквідації товариства або виділення частки учасника-боржника. Решта учасників вправі з метою збереження това­риства виділити частку учасника-боржника в грошовій або на­туральній формі відповідно до балансу, складеного на день вибуття такого учасника з товариства.

Звернення стягнення на заставлені корпоративні права. Від­повідно до ст. 572 ЦК у силу застави кредитор (заставодержа-тель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кре­диторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права).

Механізму звернення стягнення на корпоративні права закон не передбачає, тому в цій частині договір застави має бути особливо інформативний.

 

Укладач:

Доцент кафедри господарсько-правових

Дисциплін,

Кандидат юридичних наук П.С. Борцевич

 

 

Плани семінарських занять

 

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ

Кафедра господарсько-правових дисциплін

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Т.в.о завідувача кафедри господарсько-правових

дисциплін

 

__________________ Нескороджена Л.Л.

__.________ 2013 р.

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 1: Загальнотеоретичні поняття

корпоративного права

 

 

З навчальної дисципліни: Корпоративне право

Категорія слухачів: студенти (курсанти, слухачі) навчально-наукових інститутів та факультетів НАВС за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

Навчальна мета: Ознайомлення студентів з поняттям предмету та методами корпоративного права, з сутністю корпоративних відносин, корпоративних норм та джерел корпоративного права, зв’язком корпоративного права з іншими галузями.

Виховна мета:

Забезпечити вироблення у студентів навиків користування нормативно-правовими актами, які регулюють корпоративні відносини, та здійснення контролю за самостійним вивченням наукової, навчальної літератури.

Розвивальна мета:

Розширити кругозір студентів, їх пам'ять, навчити мислити масштабно в інтересах держави, навчити правильно та чітко висловлювати свою думку.

Обсяг навчального часу: 2 год.

Навчальне обладнання, ТЗН: дошка.

Наочні засоби: використання навчально-методичного комплексу з дисципліни «Корпоративне право».

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: Господарське право, Адміністративне право, Цивільне право, Господарський процес, Трудове право, Фінансове право.

Забезпечувані дисципліни: Акціонерне право, Корпоративне управління.

Навчальні питання

1. Історичний розвиток корпорації як об’єднання осіб. Поняття корпоративного права. Корпоративне право в суб’єктивному та об’єктивному значенні.

2. Ознаки корпоративного права. Співвідношення корпоративного і акціонерного права, господарського права, цивільного права. Тенденції розвитку корпоративного права за кордоном і в Україні.

3. Корпоративні правовідносини, як предмет корпоративного права.

4. Поняття та класифікація корпоративних норм. Джерела корпоративного права.

5. Методи корпоративного права.

6. Місце науки та навчального курсу в системі загальних і спеціальних юридичних дисциплін, їх зв’язок з іншими правовими дисциплінами, теоретичне і практичне значення для підготовки спеціалістів.

 

Література

Нормативно-правові акти:

1. Господарський кодекс України.

2. Господарський процесуальний кодекс України.

3. Цивільний Кодекс України.

4. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р.

5. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р.

 

Навчальна література:

1. Андрущенко І. Форми та методи державного контролю на ринку цінних паперів.// Право України. -2002- №2.- С.47-49.

2. Вінник О., Щербина В.С. Акціонерне право: навчальний посібник / За ред. проф. В.С. Щербини. – К., 2000. –544с.

3. Вінник О.М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення – К., 2003.- 352с.

4. Лукач І. В. Правове становище холдингових компаній: Монографія. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 240с.

5. Господарське право: Практикум/ В.С. Щербина, Г.В. Пронська, О.М. Вінник та інші; За заг. ред. В.С. Щербини. –К.: Юрінком Інтер, 2001. 0320с.

6. Договори у підприємницькій діяльності. / Уклад. О.Руденок, В.Кузнєцов. – Х.: Фактор, 2003.- 192 с.

7. Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління: Навчальний посібник. – К.: Знання - Прес, 2002. – 317с.

8. Зеркалов Д. В. Рейдеры. Пособие. – К.: КНТ, 2007. – 188 с.

9. Івченко О.М. Перевірки органами контролю суб’єктів підприємництва. Досвід захисту. – К.: Юстиніан, 2003. – 184с.

10. Кашанина Т.В. Корпоративное право. – М.: Высшая школа, 2006 г. – 814 с.

11. Кашанина Т.В. Хозяйственные товарищества и общества. – М.: Инфра – М, Кодекс, 1999. – 345с.

12. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины: Практическое пособие. – К., 2000.

13. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Великобритании. Законодательство. Прецеденты. Комментарии. – К.: Юстиниан, 2003. – 368с.

14. Контроль і перевірки підприємницької діяльності. – Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2004. - №8. – 400с.

15. Корпоративне право в Україні: становлення та розвиток: Зб. наук. пр.:За матеріалами міжрегіон. наук.-практ. конф., м. Івано-Франківськ, 26-27 вересня 2003 р. / Академія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва; Юридичний ін-т Прикарпатського ун-ту ім. В.Стефаника / О.Д. Крупчан (голова ред.кол.) — К., 2004. — 428с.

16. Корпоративне право України: підручник / В.В. Луць, В.А. Васильєва, О.Р. Кібенко, І.В. Спасибо-Фатєєва [та ін.]; за заг. ред. В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 384 с.

17. Коссак В., Бачун О. Практика вирішення спорів, пов’язаних з реалізацією корпоративних прав (за матеріалами узагальнення практики Господарського суду м. Києва). //Право України. -2003- №12.- С.54-57.

18. Кройтор В.А. Гражданский процесс. - Харьков: Эспада, 2002. – 288с.

19. Кравчук В. М. Корпоративне право: Науково-практ. коментар законодавства та судової практики — К.: Істина, 2005. — 720с.

20. Кройтор В.А. Защита прав и интересов в суде. Научно – практическое пособие. – Харьков: Эспада, 2002. – 528с.

21. Мельник О. О.Корпоративне право: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана" — К.: КНЕУ, 2008. — 232c.

22. Небава М.І. Теорія корпоративного управління: вузлові питання. - Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.- 295 с.

23. Петруся Ю.Є. Акціонерні товариства в Україні: проблеми емітентів та інвесторів. – Дніпропетровськ, 2000. –100с.

24. Підприємницьке право: Практикум/ Л.В. Ніколаєва, О.В. Старцев, П.М. Пальчик, О.О. Бакалінська.- К.: Істина, 2002. – 200с.

25. Полешко А. Становлення в Україні корпоративного права (з науково-практичної конференції).// Право України. -2003- №11.- С.162-171.

26. Саніахметова Н. Поняття суб’єктів підприємницької діяльності.// Право України. -2001- №9.- С.29-33.

27. Спасибо-Фатєєва Інна Валентинівна, Кібенко Олена Рувімівна, Борисова Валентина Іванівна.Корпоративне управління: монографія / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / Інна Валентинівна Спасибо-Фатєєва (ред.). — Х.: Право, 2007. — 498с.

28. Щербина В.С. Господарське право України. - К.: Юрінком Інтер, 2003. – 480с.

29. Яценко Ігор Станіславович.Корпоративне право Республіки Польща (основні положення): наук.-практ. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 232c.

 

Методичні поради з викладання теми:

При вивченні теми та підготовці до семінарського заняття слід звернути увагу на те, що корпоративне право перебуває на стадії свого становлення та за різними поглядами вчених може являти собою окрему галузь права, підгалузь цивільного чи господарського права або окремий міжгалузевий комплексний правовий інститут. Необхідно провести аналіз категорій «корпоративні правовідносини», «корпоративні норми», «джерела корпоративного права», «методи корпоративного права». З’ясувати зв'язок корпоративного права з іншими галузями права.

 

Запитання до семінару (2 год.):

1. Історичний розвиток корпорації як об’єднання осіб. Поняття корпоративного права. Корпоративне право в суб’єктивному та об’єктивному значенні.

2. Ознаки корпоративного права. Співвідношення корпоративного і акціонерного права, господарського права, цивільного права. Тенденції розвитку корпоративного права за кордоном і в Україні.

3. Корпоративні правовідносини, як предмет корпоративного права.

4. Поняття та класифікація корпоративних норм. Джерела корпоративного права.

5. Методи корпоративного права.

6. Місце науки та навчального курсу в системі загальних і спеціальних юридичних дисциплін, їх зв’язок з іншими правовими дисциплінами, теоретичне і практичне значення для підготовки спеціалістів.

 

 

Запитання (на розсуд викладача):

1. Що означає поняття "корпоративне право"?

2. Які суспільні відносини регулює корпоративне право?

3. Охарактеризуйте предмет корпоративного права.

4. Охарактеризуйте метод корпоративного права.

5. Що таке корпоративні правовідносини?

6. Які права особи розкривають суб’єктивний зміст корпоративного права?

7. Чим відрізняється корпоративне право в суб’єктивному значенні від корпоративного права в об’єктивному значенні?

Завдання для самостійного вивчення (11 год.):

Завдання 1. Дайте визначення поняттям: корпоративне право, принципи корпоративного права, предмет та метод корпоративного права, корпоративний звичай, корпоративний прецедент, корпоративні правовідносини, джерела корпоративного права.

Занотуйте визначення вказаних вище ключових понять та категорій до даної теми, знайдених у рекомендованих підручниках, посібниках, фахових словниках, а також у нормативно-правових актах.

Завдання 2. Наведіть приклади (перелічить) джерела корпоративного права у формі законів, указів, постанов, наказів, інструкцій, правил.

Завдання 3. Наведіть приклади матеріальних і процесуальних норм корпоративного права.