Поняття корпоративних прав держави. Особливості реалізації корпоративних прав держави. Суб’єкти управління корпоративними правами держави, їх повноваження.

Здійснення корпоративних прав держави. — це право держави, частка якої визна­чається в статутному капіталі господарського товариства, що включає право на управління цим товариством, отримання певної частки його прибутку (дивідендів), активів у разі ліквіда­ції відповідно до законодавства, а також інші права, передбачені законом та установчими документами.

Зміст корпоративних прав держави тотожний змісту корпо­ративних прав інших суб'єктів.

Визначення поняття корпоративних прав держави та основні завдання управління корпоративними правами держави передбачено в «Основні концептуальні підходи до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави», затверджених Постановою КМУ від 11.02.2004 р. № 155.

Цей документ визначає головні, концептуальні засади діяльності держави як власника корпоративних прав.

Основними завданнями управління корпоративними правами держави є:

• забезпечення участі суб'єктів господарювання у здійсненні заходів, пов'язаних з виконанням державних функцій (еконо­мічна безпека, оборона, державні резерви, соціальні програми, державна монополія тощо), а також досягнення інших страте­гічних цілей, визначених державою;

• збільшення за рахунок поліпшення фінансових результатів господарювання об'єктів управління надходження сум податків і зборів до бюджетів, обов'язкових платежів (внесків) до дер­жавних цільових фондів, а також неподаткових надходжень у вигляді дивідендів (доходів), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, які перебувають у державній власності;

• здійснення контролю за використанням і збереженням майна господарських товариств, у статутних фондах яких є державна частка.

Держава реалізує право на доходи від володіння корпора­тивними правами шляхом отримання частини прибутку акціо­нерного товариства. Дивіденди можуть виплачуватись тільки з прибутку, отриманого за результатами діяльності звітного року, а також нерозподіленого прибутку минулих років. Дивіденди товариства виплачуються грошима.

При визначенні маси чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, не враховуються надзвичайні доходи в частині коштів, отриманих товариствами внаслідок списаної податкової заборгованості.

Правління акціонерного товариства, відповідно до визначе­ного фінансовим планом розміру чистого прибутку та запланова­ної вищим органом товариства суми прибутку, що спрямовуєть­ся на виплату дивідендів, щоквартально забезпечує резерву­вання коштів, необхідних для виплати дивідендів, якщо інший порядок виплати дивідендів не затверджений вищим органом акціонерного товариства.

Уповноважені особи з управління державними корпоративни­ми правами та органи виконавчої влади, яким передані повнова­ження щодо управління державними корпоративними правами, контролюють виконання фінансового плану. Невиконання фінансового плану протягом двох кварталів поспіль без особли­вих причин (істотне скорочення ринків збуту, на що не може вплинути керівництво акціонерного товариства, форс-мажорні обставини) є підставою для розірвання контракту з головою правління акціонерного товариства. Щорічно органи управління звітують перед органом, якому делеговані права з управління, з питань результатів управління акціонерними товариствами.

Загальні збори акціонерів з питання розподілу чистого при­бутку за річними результатами діяльності акціонерного това­риства, включаючи його дочірні підприємства, проводяться до 1 травня року, наступного за звітним. Дивіденди до Державного бюджету України перераховуються у 30-денний термін після проведення загальних зборів.

Базові нормативи частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами господарської діяльності ВАТ, щорічно розробляються Фондом державного майна, пода­ються на узгодження Кабінету Міністрів України та доводяться органам, що здійснюють управління державними корпоратив­ними правами, для прийняття відповідних рішень на загальних зборах акціонерів.

Суб'єкти управління корпоративними правами держави. До суб'єктів управління корпоративними правами держави на­лежать:

• Кабінет Міністрів України;

• Фонд державного майна;

• органи виконавчої влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України управляти об'єктами державної власності (уповноважені органи);

• громадяни або юридичні особи, визначені за результатами конкурсу, з якими укладено договір доручення з управління корпоративними правами держави (уповноважені особи).

«Основними концептуальними підходами до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави», затверджених КМУ передбачається, що суб'єкти управління реалізу­ють повноваження щодо управління корпоративними правами держави у такому порядку:

1) Кабінет Міністрів України визначає систему та механізм
управління корпоративними правами держави, здійснює інші
повноваження щодо реалізації прав держави як власника корпоративних прав;

2) Фонд державного майна здійснює управління:

• корпоративними правами держави у відкритих акціонер­них товариствах, утворених відповідно до законодавства про приватизацію (корпоратизацію);

• державними холдинговими (акціонерними, лізинговими та іншими) компаніями;

• корпоративними фондами;

• акціями закритих акціонерних товариств, що перебувають у власності держави, частками у спільних підприємствах, створе­них не в процесі приватизації;

• корпоративними правами держави в інших суб'єктах госпо­дарювання, що утворені за участю держави або в яких держава є правонаступником державних підприємств, установ та орга­нізацій;

3) органи виконавчої влади відповідно до галузевої належності суб'єктів господарювання здійснюють управління:

• відкритими акціонерними товариствами, утвореними шляхом корпоратизації державних підприємств, до прийняття рішення про їх приватизацію;

. відкритими акціонерними товариствами, утвореними від­повідно до законодавства про приватизацію;

_• національними акціонерними компаніями, державними холдинговими (акціонерними, лізинговими та іншими) компа­ніями;

. державними акціонерними товариствами (корпоратизованими підприємствами), крім тих, управління якими здійснює Фонд державного майна;

4) громадяни або юридичні особи, визначені на конкурсних засадах, з якими орган виконавчої влади укладає договір дору­чення з управління корпоративними правами держави.

Корпоративні права держави в обсязі, що забезпечує конт­роль держави за прийняттям рішень щодо діяльності господар­ських товариств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави чи регіональне значення, пропонується передавати в управління Фонду державного майна, інших цент­ральних органів виконавчої влади та до статутних фондів або в управління національних акціонерних компаній та державних холдингових компаній.

В «Основних концептуальних підходах до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави» відзначено, що слід законодавчо закріпити положення про те, що управління корпоративними правами держави, переданими до статутних фондів державних холдин­гових компаній, є основним видом діяльності цих компаній, а національні акціонерні компанії, які поєднують управління корпоративними правами держави з провадженням іншої гос­подарської діяльності, поступово реорганізуються у державні холдингові компанії в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Управління корпоративними правами держави в одному господарському товаристві може здійснюватися лише одним суб'єктом управління.

Потребує законодавчого закріплення положення про те, що корпоративні права держави відчужуються виключно Фондом державного майна.

Суб'єкти управління корпоративними правами держави в обсязі, що забезпечує контроль держави над прийняттям рішень щодо діяльності господарського товариства, повинні забезпечити:

• обрання (призначення) своїх представників до складу спос­тережної ради та ревізійної комісії товариства, а також голови правління та головного бухгалтера товариства;

• обрання до складу ревізійної комісії товариства осіб, які не належать до пов'язаних осіб та не перебувають у залежності від осіб, діяльність яких вони ревізують;

• надійність ведення обліку прав власності держави та інших акціонерів на належні їм корпоративні права держави шляхом відбору реєстраторів (зберігачів) акцій, які мають бездоганну професійну репутацію;

• контроль за фінансово-господарською діяльністю товарист­ва, зокрема шляхом конкурсного відбору аудитора товариства;

• підвищення ринкової вартості корпоративних прав держави, розширення присутності на ринку основних видів продукції, підготовку, затвердження, узгодження з відповідним державним органом та виконання фінансового плану товариства, дотри­мання затверджених критеріїв ефективності управління корпо­ративними правами держави.

Передбачається, що представники суб'єктів управління, у тому числі національних акціонерних компаній та державних холдингових компаній, яким корпоративні права держави пере­дані в управління або для формування їх статутних фондів виключно за погодженням з Фондом державного майна відповідно до угод, укладених між суб'єктами управління корпо­ративними правами держави та Фондом, використовують ці корпоративні права для прийняття рішень щодо:

• ліквідації, банкрутства чи реорганізації товариства;

• внесення змін до установчих документів товариства;

• зменшення державної частки у статутному фонді товариства;

• відчуження активів товариства понад мінімальний розмір, визначений його статутом.

Суб'єкти управління у межах наданих повноважень забез­печують провадження діяльності господарськими товариствами відповідно до корпоративно-дивідендної політики держави, зокрема щодо оптимального розподілу прибутку товариств, виплати дивідендів власникам корпоративних прав (ураховую­чи фінансове становище товариств), впливу розподілу прибутку на подальший розвиток товариств та виконання завдань дер­жавного бюджету з нарахування дивідендів.

Відповідальний представник. Відповідно до ст.168 ГК Правомочності з управління корпоративними правами держави здійснюються безпосередньо відповідними органами виконавчої влади у разі якщо:

держава має сто відсотків часток (акцій) у статутному фонді господарської організації;

суб'єкт господарювання, щодо якого здійснюються корпоративні права держави, бере участь у державних та регіональних програмах, що фінансуються з Державного бюджету України;

не відбувся конкурс з призначення уповноваженої особи через відсутність претендентів, або якщо пропозиції конкурсантів не відповідають умовам конкурсу; в інших випадках, передбачених законом.

У решті випадків управління корпоративними правами держави здійснюється із залученням уповноваженої особи. Призначення уповноваженого управляти корпоративними правами держави відбувається відповідно до Положення про представника органу, уповноваже­ного управляти відповідними корпоративними правами держави в органах управління господарських товариств, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 р. № 791.

Функції з управління корпоративними правами держави здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України:

—відповідальним представником, який призначається за рішенням Фонду державного майна України або органу вико­навчої влади, що виконує функції з управління корпоративними правами держави (далі — орган управління) на підставі генераль­ної угоди з Фондом державного майна України;

—уповноваженою особою з управління корпоративними правами держави, якою може бути громадянин (не державний службовець) або юридична особа, що визначена за результатами конкурсу, з якою відповідний центральний орган виконавчої влади укладає договір доручення на виконання функцій з уп­равління корпоративними правами держави.

Відповідальний представник призначається рішенням одного з органів, на підставі якого між відповідним органом та від­повідальним представником укладається договір доручення на виконання функцій 3 управління пакетом акцій, що належить державі.

Уповноважений представник держави на виконання функ­цій з управління корпоративними правами держави визнача­ється на конкурсній основі відповідно до Порядку проведення конкурсу з визначення такої особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 р. № 791.

Підготовку і проведення конкурсу здійснює комісія, затверд­жена відповідним центральним органом виконавчої влади.

При формуванні складу наглядової ради господарського товариства орган управління подає свої пропозиції щодо її складу Фонду державного майна з урахуванням того, що один із членів наглядової ради виконуватиме функції з управління пакетом акцій, що належить державі.

У разі закріплення у власності держави пакета акцій у роз­мірі 50% плюс одна акція головою наглядової ради такого господарського товариства обирається відповідальний представ­ник, який виконуватиме функції з управління пакетом акцій, що належить державі.

Орган, якому за рішенням Кабінету Міністрів України пере­дано функції з управління пакетом акцій, що належить державі, формує за погодженням з Фондом державного майна перелік кандидатур до складу наглядової ради господарського това­риства.

Відповідальними представниками можуть бути:

• заступники керівників органів виконавчої влади або
уповноваженого суб’єкта господарювання з управління об’єктами
державної власності в оборонно-промисловому комплексі;

• начальники управлінь, директори департаментів, заступ­ники директорів департаментів органів виконавчої влади або
уповноваженого суб’єкта господарювання з управління об’єктами
державної власності в оборонно-промисловому комплексі;

• начальники відділів, заступники начальників відділів та головні спеціалісти органів виконавчої влади або уповноваженого
суб’єкта господарювання з управління об’єктами державної власності
в оборонно-промисловому комплексі.

Відповідальний представник повинен мати вищу освіту, стаж роботи на державній службі не менш як 3 роки, а також відпо­відну кваліфікацію у сфері корпоративного управління.

Одна і та ж особа не може виконувати функції відповідаль­ного представника більш як у трьох господарських товариствах.

Відповідальний представник призначається рішенням одного з органів, на підставі якого між відповідним органом та від­повідальним представником укладається договір доручення на виконання функцій 3 управління пакетом акцій, що належить державі.

Уповноважений представник держави на виконання функ­цій з управління корпоративними правами держави визнача­ється на конкурсній основі відповідно до Порядку проведення конкурсу з визначення такої особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 р. № 791.