Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Функції БО. Основні користувачі бухгалтерської інформації↑ Стр 1 из 5Следующая ⇒ Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Мета БО, його види і задачі БО – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. БО є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Бо ведеться на підприємстві безперервно з дня його реєстрації до дня ліквідації.Фінансова,податкова,статистична та інші види звітності,що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних БО. Для забезпечення ведення БО підпр самостійно обирає форми його організації. Керівник підпр зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення БО. Метою ведення БО є надання користувачам для прийняття рішень повної інформації про фінансове становище підприємства. Основні завдання БО: 1. дотримання норм, законодавчих актів; 2. систематизоване і послідовне відображення усіх господарських операцій у міру їх здійснення; 3. контроль за збереженням майна підприємства. Б3/ухгалтерський облік - динамічна система, яка постійно відображає зміни практики господарської діяльності та інформаційних потреб користувачів бухгалтерської звітності. Головне завдання бухгалтерського обліку - забезпечити фінансовою інформацією діюче підприємство. Більша частина роботи у світі виконується підприємствами. Підприємство використовує ресурси - матеріальні і трудові, послуги різних служб, будівлі та устаткування, їх необхідно фінансувати, тобто оплачувати. Інформація про розміри цих ресурсів, способи їх фінансування і досягнуті результати необхідна як службовцям фірми для ефективної роботи, так і "зовнішнім" особам для оцінки її Діяльності. Бухгалтерський облік - це система, яка забезпечує таку інформацію. Бухгалтерський облік існує в певному економічному середовищі. За Для відображення діяльності і отримання необхідної інф-ії викор. 3 види госп.обліку: -оперативний(вивчає окремі актуальні ек.явища в момент їх здійснення як в натур.,так і в грош.вимірі) -статистичний(відображає і вивчає масові ек.явища, викор. Натуральні і вартісні показники, і базується на даних БО) -бухгалтерський(фінансовий) У відп-і до ЗУ «Про БО та фін.звітність в У» №996-14 від 16.09.07 існує 2 види БО: фінансовий(це сума збору,обробки і трансформації інф-ії про госп.обєкти для внутр.,і зовн.користувачів) і управлінський(це внутр.госп.система збору,передачі,обробки інф-ії і тільки для внутр..користувачів з метою прийняття упр.рішень В практиці обліку застосовують податковий облік, метою якого є визначення об’єкта оподаткування і розрахунок суми податку.
Функції БО. Основні користувачі бухгалтерської інформації Функції Бо: 1. контрольна – виконує контроль за збереженням власності, раціонального використанні коштів і виконанням зобов’язань. 2. інформаційна – забезпечує користувачів інформацією для контролю, аналізу прогнозування,планування. Основні користувачі бухг.інформаціі: 1. Особи з прямим фін.інтересом(інвестори-власники і інвестори-кредитори) 2. Орг-ії з непрямим фін.інтересом(податкові адм.-ії,органи статистики,аудит.фірми) 3. Адміністрація підп.-а 4. Робітники 5. Громадські орг.-ії. Принципи ведення БО
Принципи БО: 1. Обачність – застосування в БО методів оцінки, які повинні запобігати зниженню оцінки зобов’язань і витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства. 2. Повне висвітлення – фінансова звітність повинна містити повну інформацію про фактичні події за певний звітний період. 3. Автономність – кожне підприємство – окрема юридична особа. 4. Послідовність – підприємство повинно дотримуватись обраної облікової політики. Облікова політика – сукупність принципів, методів, процедур, правил, що використовуються підприємством для ведення БО та складання і подання фінансової звітності. 5. Безперервність – оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється з того припущення, що підприємство буде працювати в майбутньому. 6. Нарахування і відповідність доходів і витрат. 7. Превалювання сутності над формою. 8. Історична (фактична) собівартість – оцінка активів підприємства визначається, виходячи з витрат на їх виробництво і придбання. 9. Єдиний грошовий вимір – вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій у єдиній грошовій одиниці – гривні. 10. Періодичність – можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
Організація б/о на підприємстві Відповідальність за організацію б/о на підприємстві несе керівник підприємства. Директор самостійно обирає форму ведення б/о. Ведення б/о здійснюється гол. бухгалтером, або відділом бухгалтерії, приватним підприємством, аудиторською фірмою і безпосередньо власником або директором. Облікова політика затверджується наказом директора - передбачає форму ведення б/о - систему і форму внутрішньогосподарського обліку - визначає права робітників та підпис документів - технологію обробки інформації, додаткова система бух. рахунків - необхідність виділення на окремі баланси філій та представництв. Обов’язки гол. бухгалтера: - забезпечити виконання методологічних принципів б/о - організувати контроль за відображенням обліку всіх господарських операцій - брати учать у формуванні документів, пов’язаних з недостачею та компенсацією витрат - забезпечити контроль за б\о філіалів та представництв.
Питання №5 Предметом БО є відображення руху госп. Засобів та джерел їх формування внаслідок здійснення госп. Операцій Об єкти БО: 1 засоби (господарські) 2 Джерела 3 процеси (господарські) 4 фінансові результати І. господарські засоби – це все, чим наділене підприємство для своєї діяльності до господарських засобів відносяться: І. необоротні активи - нематеріальні активи – це об єкти довгострокового використання, які не мають фіз. Основи, але мають вартісну характеристику і приносять дохід (технології, ПЗ, ліцензії, патенти, торгові марки) - основні засоби – створюють умови для виробництва або беспосередньо беруть у ньому участь. (це засоби праці) довгий час беруть участь в процесі виготовлення продукції. А) активна частина – безпосередньо беруть участь Б) пасивна частина – створюють умови Обслуговують багато виробничих циклів, поступово переносять свою вартість на продукцію у вигляді амортизаційних відрахувань, що призводить до їх зносу і зменшенню вартості. - Довгострокові фінансові інвестиції – це ціннні папери, строком реалізації більше 1 року, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент часу. ІІ. Оборотні активи – це предмети праці, які забезпечують безперервність виробництва і реалізації продукції, змінюють свою натурально-речову форму і повнісю переносять свою вартість на собівартість продукції за 1 вир. Цикл. Оборотні кошти складаються з предметів праці і фондів обігу. А. Предмети праці –сировина, матеріали, паливо, незавершене виробництво Б. Фонди обертання – готова продукція на складі, дебіторська заборгованість, грошові кошти Елементи обігових коштів 1. Запаси – виробничі (сировина, матеріали, полуфабрикати, паливо), незавершене виробництво, готова продукція, товари 2. Дебіторська заборгованість – кошти підприємства, які тимчасово знаходяться у користувачів. 3. Короткострокові фінансові інвестиції – цінні папери, строком погашення до 1 року з визначеним терміном погашення. 4. Грошові кошти у кассі і на рахунках банку – абсолютно- ліквідні активи. 5. Витрати майбутніх періодів – витрати, що мали місце протягом поточного періоду, але належать до майбутніх звіт. Періодів. ІІ Джерела утворення засобів і коштів – це класифікаціягосп. Засобів в залежності від їх приналежності. Джерела власних коштів - статутний капітал - резервний капітал - додатковий капітал - кредити Джерела запозичених коштів - кред. Заборгованість постачальникам - кред. Заборгованість перед робітниками по з.п. - кред. Заборгованість перед бюджетом ІІІ Господарські процеси склад. З: А. Постачання – госп. Операції по придбанню сировини, матеріалів і інших предметів праці. Б. Виробництво – створення готової продукції в ході якого працівники і засоби вир-ва впливають на рпедмети праці і надають їм властивості готової продукції. ІV Фінансові результати: Прибуток – джерело додатково отриманих засобів (коштів) Напрями розподілу прибутку: - Податок на прибуток, Фонди соц розвитку, Фонд матер. Заохочення, Фонд розвитку вир-ва, Благодійні фонди Збиток – це умовне позначення зниклих коштів, відображаються у пасиві зі знаком ”-”, зменшує обсяг власного капіталу Питання № 6 Метод БО – сукупність способів і прийомів за доп. Яких госп. Діяльність відображається в обліку. Елементи БО: 1.Документація – відображення операцій в документах. За призначенням документи бувають – розпорядницькі - виконавчі - бух. Оформлення - комбіновані 2. Інвентаризація – перевірка відповідності наявності засобів і коштів облікових записів Результат інвентаризації: - нестача - надлишок - пересортиця 3. Економічно однорідна група засобів, коштів і джерел – має 2 сторони: дебет і кредит 4. Подвійний запис – відображення операцій на рахунках при якому одна операція відображається на 2-ох рах-х (по Д одного і по К іншого) в одній і тій же сумі. 5. Оцінка – перехід від натур даних до вартісних. 6. Калькуляція – процес групування витрат і визначення собівартості одиниці продукції. 7. Баланс – звіт про фін. Стан підприємства, що відображаї його активи, зобов язання і власний капітал на визначену дату. 8. Звітність – складається на підставі БО.
Види балансу.
Бухгалтерський баланс є багатим джерелом інформації, на базі якого розкривається фінансово-господарська діяльність економічного суб'єкта.
Не дарма тому серед форм бухгалтерської звітності бухгалтерський баланс значиться на першому місці.
Залежно від стадії розвитку того або іншого економічного суб'єкта й цільового призначення розрізняють різні види бухгалтерських балансів:
-вступний;
-поточний;
-заключний (річний);
-розділовий;
-передатний;
-зведений (консолідований);
-ліквідаційний.
Балансуючим показником у вступному балансі виступає статутний капітал, оскільки на цьому етапі немає іншого джерела надходження через відсутність господарської діяльності.
При складанні остаточного балансу таким показником виступає фінансовий результат (прибуток або збиток) організації Існує 4 типи зміни в балансі під впливом госп. операцій:
1. +А –А викликає зміни у складі засобів та коштів. При цьому загальна сума балансу не змінюється. Н-д, передані кошти з банку до каси під-ва для виплати з/п
2. +П –П викликає зміни у складі джерел. Н-д, перерах нерозпод прибуток для поповнення резервного капіталу
3. +А –П припускає зміну статей активу та пасиву у бік їх збільшення. Н-д, на склад надійшли матер від постачальників на суму 800 грн.
4. –А –П змінює склад активів і пасивів, зменшуючи їх у рівновеликій сумі. Н-д, погашена кредит. Заборгов. У розмірі 400 грн.
Висновки: 1. Кожна операція вносить зміни мінімум до двох статей балансу 2. Підсумки А і П балансу змін. Тільки тоді, коли операції одночасно стос-ся і А, і П (3 і 4 типи) 3.Рівність А і П зберіг-ся при б.-я. операції 4. Усі види опер. можна розділ. на 4 типи Оскільки Баланс складається тільки на визначену дату, а госп опер відбувається щодня, то за допомогою балансу неможливо спостерігати за змінами в А і П. Тому поточний облік руху госп коштів ведеться в спец бух рах-х. План рахунків БО Види оцінки ОЗ - Первісна вартість – включає фактичну с/в, виготовлення або ціну придбання об’єкта, включаючи витрати на добавку, установку, страхування та ін. - Залишкова вартість – це первісна, за винятком суми зносу. - Справедлива вартість – це сума, по якій актив може бути виміняний між зацікавленими, обізнаними сторонами, «ринкова» вартість. - Відновлювана вартість – це вартість відтворення об’єкту в сучасних умовах при діючих цінах, нормах і розцінках. - Ліквідаційна вартість – кошти, які очікують отримати від ліквідації об’єкту.
Облік надходження ОЗ. Придбання ОЗ здійснюється в 3 етапи: 1. Процедура передачі засобів за актом: Дт 152 «Придбання (виготовлення) ОЗ(без ПДВ)» Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» Одночасно робиться бухг. Запис на суму ПДВ: Дт 644 «Податковий кредит» Кт 63 «Розрах-ки з постачальниками і підрядниками». 2. Введення в експлуатацію ОЗ: Дт 10 «Осн. засоби» Кт 15 «Капітальні інвестиції» 3. Оплата продавцю: Дт 63 «Розрахунки з постач-ми і підрядниками» Кт 30-31 «Каса», «Рахунки в банках»
Внесення засновників у статут. Капітал у виді ОЗ: 1. Формув-ня статут. Капіталу: Дт 46 «Несплачений капітал» Кт 40 «Статут. капітал» 2. Відображ-ня фактично-внесених ОЗ: Дт 10 «Осн. засоби» Кт 46 «Несплачений капітал»
Безоплатна передача ОЗ: Дт 10 «Осн. засоби» Кт 424 «Безоплатне отримання не оборот-х активів» Одночасно: Визначення доходу отриманого від безоплатної передачі ОЗ: Дт 424 «Бнзоплатно отримані не оборот-ні активи» Кт 745 «Доход та безоплатно отримані активи» Виявлені при інвентаризації невраховані ОЗ: Дт 10 «Осн. засоби» Кт 746 «Інші доходи від звичайної д-ті».
Облік вибуття ОЗ. Основний засіб списується з балансу підприємства у наступних випадках: -продаж за плату в порядку реалізації майна; -передача за договором дарування стороннім юридичним та фізичним особам; -списання внаслідок морального або фізичного зносу; -ліквідація при аваріях, стихійних лихах та інших надзвичайних ситуаціях, викликаних екстремальними умовами; -у зв'язку з реконструкцією та новим будівництвом; -передачі у вигляді внеску до статутного капіталу інших підприємств; -з інших причин. Якщо з будь-яких причин основний засіб не відповідає ознакам активу, то приймається рішення про його списання. Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття об'єктів основних засобів їх 2 залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів. У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої") вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта. Прибуток або збиток від вибуття основних засобів відображають у Звіті про фінансові результати відповідно у складі інших доходів або витрат звичайної діяльності. Проте, якщо причиною списання основних засобів була надзвичайна подія (аварія, пожежа тощо), відповідну суму прибутку або збитку відображають як фінансовий результат від надзвичайних подій. Реалізація, ліквідація, безоплатна передача та передача основних засобів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства оформляється наступними бухгалтерськими проводками. Реалізація основних засобів 1. Відображено дохід від реалізації основних засобів Дт31 Кт742 2. Відображено суму податкових зобов'язань з ПДВ Дт 742 Кт64 3. Списано знос реалізованих основних засобів Дт131 Кт10 Ліквідація основних засобів 1. Списано знос ліквідованих основних засобів Дт131 Кт10 2. Відображено залишкову вартість ліквідованих основних засобів Дт976 Кт10.
Оцінка запасів. Значна увага в П(С)БО 9 приділена питанням оцінки запасів. Згідно з Положенням оцінку запасів (матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, незавершеного виробництва, напівфабрикатів, готової продукції, товарів тощо) за їх окремими видами слід розглядати на наступних етапах їх руху; -при надходженні запасів; -при вибутті запасів; -на дату складання звітності. Оцінка запасів при їх надходженні Основою достовірності визначення вартості запасів є вартість їх придбання або їх собівартість. Первісна вартість запасів визначається з залежності від способу їх надходження на підприємство. Запаси можуть надходити на підприємство в результаті: -придбання за грошові кошти та їх еквіваленти; -виготовлення; -внеску (передачі) засновниками (учасниками) підприємства в якості внеску до статутного капіталу; -безкоштовної передачі; -обміну на інші запаси. Оцінка вибуття запасів При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті згідно п. 16 П(С)БО 9 їх оцінка здійснюється за одним з таких методів; ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (Ф1ФО); собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО); нормативних затрат; ціни продажу. Оцінка запасів на дату балансу. Згідно П(С)БО 9 з метою збереження об'єктивності оцінки запасів в умовах цінової нестабільності запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. На практиці первісна вартість не завжди співпадає з чистою вартістю їх реалізації. При цьому можливі дві ситуації: 1)первісна вартість запасів перевищує чисту вартість реалізації; 2)первісна вартість запасів нижча за чисту вартість реалізації. Облік статутного капіталу Статутний капітал – це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариства та розмір статутного капіталу для інших підприємств, зафіксований в статутних документах. Джерелами формування статутного капіталу господарських товариств є грошові та матеріальні внески засновників. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення приймається лише засновниками (власниками) товариства та обов’язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць. Для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу призначений пасивний рахунок 40 “Статутний капітал”. По дебету даного рахунку відображається зменшення статутного капіталу, а по кредиту – його збільшення. Сума кредитового сальдо по рахунку 40 повинна відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованого у засновницьких документах підприємства і відображається в балансі підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником (учасником), акціонером тощо.Статутний капітал господарських товариств (крім акціонерних) може збільшуватися за рахунок:додаткових внесків учасників; належних учасникам дивідендів; нерозподіленого прибутку. Збільшення статутного капіталу відображається такими записами:
Для прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства необхідна згода всіх його учасників та відсутність заперечень з боку кредиторів цього підприємства. Для цього підприємство має опублікувати відповідне повідомлення в пресі. Зменшення статутного капіталу можливе при виході, виключенні учасника зі складу товариства. Обидва варіанти потребують, крім обов’язкової публікації в пресі та державної реєстрації, змін у засновницьких документах, розрахунку з учасником. Такому учаснику повинні бути повернуті:сума його вкладу до статутного капіталу; вартість частини майна пропорційна його вкладу до статутного капіталу; частка прибутку, отримана товариством у поточному році. Зменшення статутного капіталу відображається проведеннями:
Облік резервного капіталу. Резервний капітал – це сума резервів, створений підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів. Для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку у Плані рахунків призначено рахунок 43 “Резервний капітал”. Резервний капітал створюється підприємствами з метою усунення можливих у майбутньому тимчасових фінансових утруднень і забезпечення нормальної діяльності. Величина резервного капіталу визначається установчими документами як максимальний відсоток від розміру статутного капіталу. Зокрема, в акціонерних товариствах резервний капітал має становити не менше 25% величини статутного капіталу. Він створюється за рахунок щорічних відрахувань від прибутку у розмірі, передбаченому установчими документами (в акціонерних товариствах — не менше 5% чистого прибутку). Облік резервного капіталу
Мета БО, його види і задачі БО – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. БО є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Бо ведеться на підприємстві безперервно з дня його реєстрації до дня ліквідації.Фінансова,податкова,статистична та інші види звітності,що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних БО. Для забезпечення ведення БО підпр самостійно обирає форми його організації. Керівник підпр зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення БО. Метою ведення БО є надання користувачам для прийняття рішень повної інформації про фінансове становище підприємства. Основні завдання БО: 1. дотримання норм, законодавчих актів; 2. систематизоване і послідовне відображення усіх господарських операцій у міру їх здійснення; 3. контроль за збереженням майна підприємства. Б3/ухгалтерський облік - динамічна система, яка постійно відображає зміни практики господарської діяльності та інформаційних потреб користувачів бухгалтерської звітності. Головне завдання бухгалтерського обліку - забезпечити фінансовою інформацією діюче підприємство. Більша частина роботи у світі виконується підприємствами. Підприємство використовує ресурси - матеріальні і трудові, послуги різних служб, будівлі та устаткування, їх необхідно фінансувати, тобто оплачувати. Інформація про розміри цих ресурсів, способи їх фінансування і досягнуті результати необхідна як службовцям фірми для ефективної роботи, так і "зовнішнім" особам для оцінки її Діяльності. Бухгалтерський облік - це система, яка забезпечує таку інформацію. Бухгалтерський облік існує в певному економічному середовищі. За Для відображення діяльності і отримання необхідної інф-ії викор. 3 види госп.обліку: -оперативний(вивчає окремі актуальні ек.явища в момент їх здійснення як в натур.,так і в грош.вимірі) -статистичний(відображає і вивчає масові ек.явища, викор. Натуральні і вартісні показники, і базується на даних БО) -бухгалтерський(фінансовий) У відп-і до ЗУ «Про БО та фін.звітність в У» №996-14 від 16.09.07 існує 2 види БО: фінансовий(це сума збору,обробки і трансформації інф-ії про госп.обєкти для внутр.,і зовн.користувачів) і управлінський(це внутр.госп.система збору,передачі,обробки інф-ії і тільки для внутр..користувачів з метою прийняття упр.рішень В практиці обліку застосовують податковий облік, метою якого є визначення об’єкта оподаткування і розрахунок суми податку.
Функції БО. Основні користувачі бухгалтерської інформації Функції Бо: 1. контрольна – виконує контроль за збереженням власності, раціонального використанні коштів і виконанням зобов’язань. 2. інформаційна – забезпечує користувачів інформацією для контролю, аналізу прогнозування,планування. Основні користувачі бухг.інформаціі: 1. Особи з прямим фін.інтересом(інвестори-власники і інвестори-кредитори) 2. Орг-ії з непрямим фін.інтересом(податкові адм.-ії,органи статистики,аудит.фірми) 3. Адміністрація підп.-а 4. Робітники 5. Громадські орг.-ії. Принципи ведення БО
Принципи БО: 1. Обачність – застосування в БО методів оцінки, які повинні запобігати зниженню оцінки зобов’язань і витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства. 2. Повне висвітлення – фінансова звітність повинна містити повну інформацію про фактичні події за певний звітний період. 3. Автономність – кожне підприємство – окрема юридична особа. 4. Послідовність – підприємство повинно дотримуватись обраної облікової політики. Облікова політика – сукупність принципів, методів, процедур, правил, що використовуються підприємством для ведення БО та складання і подання фінансової звітності. 5. Безперервність – оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється з того припущення, що підприємство буде працювати в майбутньому. 6. Нарахування і відповідність доходів і витрат. 7. Превалювання сутності над формою. 8. Історична (фактична) собівартість – оцінка активів підприємства визначається, виходячи з витрат на їх виробництво і придбання. 9. Єдиний грошовий вимір – вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій у єдиній грошовій одиниці – гривні. 10. Періодичність – можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 426; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.45.238 (0.018 с.) |