Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) зі строком корисної експлуатації до одного року списують на витрати в міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію. З метою забезпечення збереження цих предметів у експлуатації підприємство має організувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні. Під час повернення на склад такі предмети оприбутковують (за цінами можливого використання або реалізації) на дебеті рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предметі) на зменшення витрат на відповідному рахунку, на який раніше була списана вартість цих предметів. Вартість предметів, строк корисного використання яких перевищує один рік, погашають нарахуванням зносу за встановленою нормою, яку підприємство визначає самостійно з урахуванням очікуваного способу Їх використання. Відпуск (уведення) таких предметів в експлуатацію відображають на дебеті рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи» (субрахунки 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», 115 «Інвентарна тара». 116 «Предмети прокату») І на кредиті рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Одночасно суму зносу відображають на кредиті рахунка 13 «Знос необоротних активів» (субрахунок 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів») у кореспонденції з рахунками обліку витрат. Під час повернення на склад МШП із строком корисного використання більш як один рік, що раніше були передані в експлуатацію, їхню первісну вартість відображають на дебеті рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» і кредиті рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні, активи».без сторнування нарахованого на них зносу. Під час наступної передачі таких предметів в експлуатацію знос на них не нараховують, залишок суми зносу (за відрахуванням вартості одержаних під час ліквідації матеріальних цінностей за ціною можливого використання або реалізації) нараховують під час списання (вибуття) через непридатність. Аналітичний облік МШП, повернутих на склад із місць експлуатації, здійснюють окремо. Аналітичний облік МШП ведуть за видами предметів за однорідними групами, установленими, виходячи з потреб підприємства. МШП поділяють на дві групи: перша — запаси (відображають у складі запасів в іншому розділі активу балансу «Оборотні активи»), друга — «малоцінні необоротні матеріальні активи» (відображають у першому розділі активу балансу «Необоротні активи» у складі «Основних засобів»). Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів у запасах. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності наведено в П(С)БО 9 «Запаси». За допомогою рахунків, на яких обліковується готівка, можна отримати корисну інформацію для прийняття рішень, оскільки дані рахунки відображають найважливіші фінансові аспекти будь-якого під-ва. При обліку грошових коштів по дебету записують всі надходження у кореспонденції з іншими рахунками, що вказують на їх походження, по кредиту – всі витрачання у кореспонденції з іншими рахунками, кожен з яких вказує на мету, з якою ці перерахування здійснено. За дебетом рахунок 30 «каса» кореспондує з рахунками 31, 372, 377, 70. Записи по кредиту рахунку 30 здійснюють в кореспонденції з дебетом рахунків 66, 372, 31, 91, 92, 93, 377, 65. Облік наявності, руху та залишків готівки іноземної валюти, в касі під-ва здійснюють на активному рахунку 30 на таких субрахунках: 302 «Каса під-ва в іноземній валюті», 304 «Операційна каса в іноземній валюті». Синтетичний облік готівки здійснюють у журналі-ордері №1. По даному журналу можна прослідкувати всі витрачання готівки з каси. Підсумок по колонці Д-т рах. 30 К-т рах 70 відображається в журналі-ордері №11. Підсумок по колонці Д-т рах. 30 К-т 31 бухгалтер повинен звірити з даними журналу-ордеру №2 по цій же проводці. Після того, як бухгалтер переконався, що дебетова і кредитова частини журналу-ордеру №1 звірені з усіма регістрами, в яких відображені операції по касі журналу-ордеру №1, вони розносяться по Головній книзі. Облік операцій на поточному рахунку Грошові кошти на рахунках повинні забезпечувати виконання поточних операцій, підтримання необхідних резервів і мати кошти в ліквідній формі, щоб не втратити прибуток заробити додаткові прибутки. Грошові кошти на поточному рахунку практично не приносять доходу, з їх збільшенням зменшуються втрати доходів від інвестицій, але одночасно підвищується і ліквідність. Саме тому втрати доходів від більш вигідних вкладень розглядаються як плата за підвищення ліквідності. Згідно з законодавством нашої країни всі підприємства, об’єднання, організації, незалежно від організаційно-правових форм і сфери своєї діяльності, зобов’язані зберігати вільні грошові кошти в банках на поточних рахунках різного характеру. Поточні рахунки - це рахунки, які відкриваються в банках підприємствами усіх видів та форм власності, а також їх відокремленими підрозділами для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до законодавства України. В процесі діяльності підприємства постійно відбуваються зміни залишків грошових коштів на рахунку в банку. На поточний рахунок підприємства постійно надходить виручка за продану продукцію, позики банку, дебіторська заборгованість, аванси, готівка з каси-це дебет поточного рахунку. З поточного рахунку відбуваються всі види безготівкових платежів, видаються суми на виплату ЗП, на оплату по відрядженню і господарські витрати тощо. Операції на рахунку в банку виконуються за розрахунково-грошовими документами, затвердженими банком: платіжне доручення, розрахунковий чек, акредитив, платіжна вимога-доручення – при безготівкових розрахунках, і обов’язки на внесок готівкою, грошовий чек – при розрахунках готівкою. Облік грошових коштів на рахунку в банку ведеться на синтетичному рахунку 31 «Рахунки в банку», записи по якому здійснюються на підставі виписки банку з доданими до неї розрахунково-грошовими документами, за якими було отримано чи сплачено гроші. В БО по дебету відображається надходження грошових коштів на рахунок підприємства, а по кредиту – виплата грошових коштів з рахунку в банку. Обліковий регістр ведеться в журналі-ордері №2 і в відомості №2. По дебету р.31 кореспондує з рахунками 16, 37, 36, 50, 60, 69, 70-73, по кредиту р.31 кореспондує з наступними рах. 30, 36, 37, 50, 51, 62, 64-66. В обліку розрахунки чеками відображаються так само, як і при акредитивній формі розрахунків. Для відкриття чекової книжки на суму перерахованих коштів складають бух. Проводку: Д-т 313 «інші рахунки в банках в нац.валюті» К-т 311 «Поточний рахунок в нац.валюті» - перераховано кошти з поточного рахунку на окремий рахунок для відкриття чекової книжки. Ця сума списується при погашенні банком предявлених йому чеків. Облік іноземної валюти, яка зберігається в банку, ведеться на синтетичному рахунку 31 «Рах. в банку» у розрізі таких субрахунків: 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» і 314 «Інші рах. в банку в іноземніq валюті». На цих рах. відображаються операції по безготівкових розрахунках: купівля, продаж іноз. валюти, виручка від експорту товарів, оплата імпорту та інш. Всі операції з надходження і витрачання валюти переоцінюється за встановленим НБУ курсом гривні і відображаються в журналі-ордері №2 І ВІДОМОСТІ №2. Особливості обліку валюти виникають через необхідність одночасно вести записи в нац. грошовій одиниці і у валюті розрахунків і платежів окремо за кожною іноземною валютою. Сума нац. валюти визначається шляхом перерахунку відповідної суми іноз. вал. за курсом НБУ, який діє на дату проведення операції.
Облік статутного капіталу Статутний капітал – це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариства та розмір статутного капіталу для інших підприємств, зафіксований в статутних документах. Джерелами формування статутного капіталу господарських товариств є грошові та матеріальні внески засновників. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення приймається лише засновниками (власниками) товариства та обов’язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць. Для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу призначений пасивний рахунок 40 “Статутний капітал”. По дебету даного рахунку відображається зменшення статутного капіталу, а по кредиту – його збільшення. Сума кредитового сальдо по рахунку 40 повинна відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованого у засновницьких документах підприємства і відображається в балансі підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником (учасником), акціонером тощо.Статутний капітал господарських товариств (крім акціонерних) може збільшуватися за рахунок:додаткових внесків учасників; належних учасникам дивідендів; нерозподіленого прибутку. Збільшення статутного капіталу відображається такими записами:
Для прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства необхідна згода всіх його учасників та відсутність заперечень з боку кредиторів цього підприємства. Для цього підприємство має опублікувати відповідне повідомлення в пресі. Зменшення статутного капіталу можливе при виході, виключенні учасника зі складу товариства. Обидва варіанти потребують, крім обов’язкової публікації в пресі та державної реєстрації, змін у засновницьких документах, розрахунку з учасником. Такому учаснику повинні бути повернуті:сума його вкладу до статутного капіталу; вартість частини майна пропорційна його вкладу до статутного капіталу; частка прибутку, отримана товариством у поточному році. Зменшення статутного капіталу відображається проведеннями:
Облік резервного капіталу. Резервний капітал – це сума резервів, створений підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів. Для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку у Плані рахунків призначено рахунок 43 “Резервний капітал”. Резервний капітал створюється підприємствами з метою усунення можливих у майбутньому тимчасових фінансових утруднень і забезпечення нормальної діяльності. Величина резервного капіталу визначається установчими документами як максимальний відсоток від розміру статутного капіталу. Зокрема, в акціонерних товариствах резервний капітал має становити не менше 25% величини статутного капіталу. Він створюється за рахунок щорічних відрахувань від прибутку у розмірі, передбаченому установчими документами (в акціонерних товариствах — не менше 5% чистого прибутку). Облік резервного капіталу
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 392; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.166.157 (0.008 с.) |