Мета та порядок формування статутного капіталу

ВСТУП

 

Темою курсової роботи є розгляд актуального питання, такого як зменшення статутного капіталу. Актуальність даного питання визначається тим, що в період бурхливого розвитку ринкових відносин в Україні, створенні різноманітних нових підприємств, необхідні ґрунтовні знання основ фінансової діяльності суб’єктів підприємницької діяльності задля орієнтування в економічних процесах та забезпечення ефективної діяльності власного підприємства.

Відомо, що основним елементом власного капіталу є статутний капітал – це один із основних показників, що характеризує розміри і фінансовий стан підприємства, - це сума коштів, внесених в майно підприємства власниками. Величина статутного капіталу визначається за домовленістю між засновниками, фіксується в установчих документах як сукупність внесків засновників підприємства та реєструється у відповідних органах.

Власний капітал є основою для початку, а також продовження господарської діяльності підприємства і виконує певні функції (див. додаток).

Розмір статутного капіталу розглядається як база при розрахунках багатьох економічних коефіцієнтів, які характеризують фінансовий стан підприємства, в першу чергу, - автономність бізнесу.

Зменшення статутного капіталу – одна із форм зміни розміру статутного капіталу. Вона може викликатися різноманітними факторами, якими саме буде розглянуто в розділі 2 цієї роботи.

У цій роботі розглядаються також такі питання як формування статутного капіталу, зокрема у підприємствах різних організаційно – правових формах, а також наслідки зменшення статутного капіталу.

У практичній частині буде розглянуте питання, чи економічно вигідно в Україні створювати перукарні.

 

 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

 

МЕТА ТА ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

Статутний капітал – основа власного капіталу, оскільки без нього неможлива реєстрація підприємства як суб’єкта господарських відносин. Тому перш ніж перейти до розгляду питання статутного капіталу, дамо визначення що таке власний капітал.

Власний капітал - це власні джерела підприємства, які без визначення строку повернення внесені засновниками або залишені ними на підприємстві з уже оподатковуваного прибутку. Складові частини власного капіталу відбивають суму, яку власники передали в розпорядження підприємства як внески чи залишили у формі нерозподіленого прибутку, або сума, що її підприємство одержало у своє розпорядження ззовні без повернення.

Показник - власний капітал - один із найістотніших і найважливіших для підприємства показників, оскільки відбиває такі характеристики:

1. забезпеченість коштами для функціонування підприємства

2. кредитоспроможність підприємства

3. його платоспроможність

Перейдемо безпосередньо до статутного капіталу.

Статутний капітал – це сума грошових вкладів, що їх власник надає в повне господарське відання (володіння, користування, розпорядження) підприємству, яке він створює, або вартість відповідного майна.

Статутний капітал підприємства (господарського товариства) створюється за рахунок внесків (вкладів) засновника або учасників та засновників. Вкладами можуть бути гроші, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права володіння землею, водою та іншими природними ресурсами, а також інші майнові права (на інтелектуальну власність). Вклад, оцінений у гривнях, становить частку засновника у статутному капіталі.

АТ має статутний капітал, поділений на певну кількість акцій різної номінальної вартості.

Учасники та засновники ТЗОВ відповідають по боргах підприємства в межах їх вкладу (частки) в статутному капіталі, акціонери – у межах належних їм акцій.

Статутний капітал довірчого товариства має бути не меншим за встановлений ліміт і формуватися виключно за рахунок коштів та цінних паперів учасників. Засновники довірчого товариства відповідають за його зобов’язаннями своїми внесками до статутного капіталу, а в разі недостатності цих сум – додатково належним їм майном.

Статутний капітал товариства покупців складається із внесків членів товариства.

Статутний капітал комерційного банку формується за рахунок коштів акціонерів або пайових внесків засновників (учасників) банку.

Статутний капітал банків забезпечує виконання ними зобов’язань. Проте, оскільки комерційні банки створюються як господарські товариства, вони відповідають за своїми зобов’язаннями не лише статутним капіталом, а й усім майном, що їм належить.

Порядок створення статутного капіталу банків визначено Законом України “Про банки і банківську діяльність”. Різні обмеження щодо частки засновників не впливають на побудову бухгалтерського обліку статутного капіталу будь-якого господарюючого формування – виробничого, комерційного та банківського.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства (тобто статуту) в державному реєстрі та припиняється днем вибуття підприємства з державного реєстру внаслідок припинення діяльності, банкрутства, припинення строку дії тощо.

Облік статутного капіталу здійснюється, як правило, на підставі статуту підприємства, установчого договору, наказів, довідок та розрахунків бухгалтерії тощо.

Для обліку статутного капіталу використовується три основні рахунки:

40 “Статутний капітал ”

46 “Неоплачений капітал”

45 “Вилучений капітал”

Всі операції, пов’язані з формуванням, змінами, ліквідаціями статутного капіталу, відображається на рахунку 40 “Статутний капітал ”. сальдо цього рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу. Зміни статутного капіталу проводяться у встановленому чинним законодавством порядку і тільки після внесення відповідних змін в установчі документи.

Формування і зміни статутного капіталу товариства в бухгалтерському обліку відображається наступними записами (див. таб. 1.1.1)

ТАБЛИЦЯ 1.1.1

ФОРМУВАННЯ ТА ЗМІНИ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

Кореспонденція рахунків	Зміст операції
Д- т 46 “Неоплачений капітал” К – т 40 “Статутний капітал”	Відображено заборгованість засновників по внесках до статутного капіталу
Д – т 10 “Основні засоби” 20 “Виробничі запаси” 30 “Каса” 31 “Рахунки в банках” К – т 46 “Неоплачений капітал”	Погашено заборгованість засновників по внесках до статутного капіталу
Д – т 46 “ Неоплачений капітал” К – т 40 “ Статутний капітал” 441 “Прибуток нерозподілений” 46 “Неоплачений капітал”	Збільшено статутний капітал за рахунок нерозподіленого прибутку

 

Для кожного із зазначених рахунків у журналі – ордері виділяється свій розділ. Записи до журналу - ордера здійснюються на підставі підсумків відомостей аналітичного обліку або (при невеликій кількості операцій) безпосередньо на підставі первинних документів. Крім того, для одержання необхідних показників для складання фінансової звітності аналітичні дані наводяться у спеціальній графі таблиці за період з початку року до звітного місяця.

Статутний капітал виконує певні функції (див таб. 1.1.2)

 

ТАБЛИЦЯ 1.1.2

ФУНКЦІЇ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

 

№ з/п	Функція	Зміст функції статутного капіталу
	Довгострокове фінансування	Використовується підприємством протягом тривалого часу
	Відповідальність та захист кредиторів	Сумою власного капіталу визначається відповідальність підприємства перед зовнішніми користувачами, а також захист кредиторів від втрати капіталу
	Компенсація завданих збитків	Гарантує їх погашення
	Кредитоспроможність	Вартість є гарантією для погашення отриманого кредиту
	Фінансування ризику	Може використовуватися для проведення ризикових операцій господарської діяльності та здійснення ризикових інвестицій
	Незалежність і влада	Визначає незалежність власників і його вплив на господарську діяльність підприємства
	Розподіл доходів і активів	На підставі внеску власника у капіталі здійснюється розподіл отриманого фінансового результату за звітний період та майна у разі ліквідації підприємства

 

Отже, статутний капітал – важлива та необхідна передумова діяльності підприємств всіх форм власності. Для бухгалтерського обліку статутного капіталу використовується рахунок 40 “ Статутний капітал”. Крім того, статутний капітал виконує ряд важливих функцій.

 

1.2 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РІЗНИХ ОРГАНІЗАЦІЙНО – ПРАВОВИХ ФОРМ

Фінансовий капітал у чинних державних підприємствах на 75,2% формується за рахунок власних фінансових ресурсів, в тому числі:

1. за кошти державного та місцевих бюджетів – 13,4%

2. капіталізації прибутку – 21,5%

3. амортизаційних відрахувань – 35,8%

А також за рахунок позикових фінансових ресурсів:

1. банківський кредит – 1,4%

2. відстрочена податкова заборгованість – 2,3%

3. комерційний кредит – 4,3%

4. кредиторської заборгованості – 12,2%

Підприємства загальнодержавної власності більше використовували джерела фінансових ресурсів, ніж суб’єкти комунальної власності для створення сукупного фінансового капіталу. Це пов’язано з тим, що державні підприємства мають більше фінансових ресурсів, які вони можуть використати для формування свого власного фінансового капіталу.

У приватних підприємствах джерела формування фінансового капіталу досить обмежені. Це пов’язано з тим, що такі підприємства представляють інтереси, як правило, одного або декількох членів родини. Тому на початковому етапі діяльності такого підприємства фінансовий капітал формується виключно за рахунок коштів власника підприємства. Чим більше коштів у власника приватного підприємства, тим більше буде обсяг початкового фінансового капіталу. Через невеликі розміри і високий ризик приватні підприємства на початковому етапі своєї діяльності практично не можуть розраховувати на залучення коштів з інших джерел. Чинні приватні підприємства поряд із засобами власника можуть використовувати такі джерела формування фінансового капіталу:

1. кредити банківських установ

2. кредити і позики небанківських фінансових інститутів

3. фінансовий лізинг

4. комерційний кредит

5. нормативну і прострочену кредиторську заборгованість

6. чистий прибуток

7. амортизаційні відрахування

8. податкові пільги і кредити

Приватним підприємствам найскладніше відшукати джерела фінансового капіталу, а тому вони змушені орієнтуватися в першу чергу на власні фінансові можливості, не нехтуючи пошуком інших джерел формування фінансового капіталу.

У чинних приватних підприємствах фінансовий капітал формується на 83,7% за рахунок власних фінансових ресурсів та на 16,3% за рахунок позикових коштів. Питома вага засновників і учасників у створенні фінансового капіталу становить і всіх приватних підприємствах 17%, а у малих приватних підприємствах – 22,9%. Значна частина коштів, що використовується для створення фінансового капіталу формується у тіньовому секторі. Питома вага тіньових коштів, що спрямувалися на формування фінансового капіталу у всіх приватних підприємствах Криму, становила 58,9%, а у малих підприємствах – 62% [3, ст..38].

Дещо більші можливості для формування фінансового капіталу мають колективні підприємства, особливо АТ відкритого типу, що повною мірою можуть скористатися практично всіма реальними джерелами фінансових ресурсів.

Новостворені АТ відкритого типу формують фінансовий капітал за рахунок зовнішніх джерел власних фінансових ресурсів. Серед них найбільше значення у АТ відкритого типу мають внески засновників і кошти, що надходять від емісії акцій. Завдяки цим джерелам АТ на 98 – 100% формують статутний капітал, що є базою усього фінансового капіталу АТ.

Операції, пов’язані з оплатою учаснику належної йому частки, на рахунках бухгалтерського обліку відображаються наступним чином (див. таб. 1.2.1)
ТАБЛИЦЯ 1.2.1

ТАБЛИЦЯ 2.2.1

ТАБЛИЦЯ 2.2.2

АНУЛЮВАННЯ ВИКУПЛЕНИХ АКЦІЙ

Бухгалтерські проводки	Зміст операції
Д – т 40 “Статутний капітал” К – т 451 “Вилучені акції”	На номінальну вартість
Д – т 30 “Каса” К – т 451 “Вилучені акції”	На різницю між купівельною та номінальною вартістю

 

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю може здійснюватися двома основними способами:

1. в результаті виходу одного або кількох учасників зі складу товариства

2. на основі зменшення частки у статутному капіталі всіх чи окремих учасників

Повернення частки учасникові може означати для підприємства або зменшення статутного капіталу, або зміну учасника без зменшення розміру статутного капіталу. Згідно Господарського кодексу при вході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна, пропорційна його частці у статутному капіталі. Такого роду зміни вимагають внесення змін у засновницькі документи з відповідною перереєстрацією підприємства.

Виплата відповідної частки здійснюється після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства внесок може бути повернений повністю або частково в натуральній формі.

У разі зменшення статутного капіталу на основі зменшення часток окремих учасників товариство має надати органу державної реєстрації такі документи:

1. реєстраційну картку встановленого зразка

2. нотаріально посвідчені зміни до установчих документів

3. протокол загальних зборів учасників

4. документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію

Досить часто рішення про зміну статутного капіталу приймається з метою проведення санації балансу. Останнє полягає в покритті відображених у балансі збитків і створенні необхідних резервів за рахунок одержання санаційного прибутку.

Санація балансу за рахунок санаційного прибутку доцільна лише тоді, коли вичерпані всі інші можливості покриття балансових збитків. Даний прибуток утворюється в результаті зменшення статутного капіталу, добровільних доплат власників його корпоративних прав або в разі списання кредиторами підприємства – боржника своїх вимог.

Санаційний прибуток – це прибуток, який виникає внаслідок викупу підприємством власних корпоративних прав за курсом, нижчим за номінальну вартість цих прав, в результаті їх безкоштовної передачі до анулювання, зниження номінальної вартості або при одержанні безповоротної фінансової допомоги від власників корпоративних прав, кредиторів та інших заінтересованих у санації підприємства осіб.

Отже, підприємства різних організаційно – правових форм застосовують різні методи зменшення статутного капіталу, але у всіх випадках враховуються інтереси кредиторів.

 

ВИСНОВОК

Отже, статутний капітал є невід’ємною складовою частиною практично будь – якого підприємства, разом з тим, він – досить умовна величина, яка означає сукупний розмір внесених засновником або учасником засобів в момент створення товариства, наприклад, надане в натуральній формі у власність підприємства за рахунок внесків до статутного капіталу чи в оплату акцій, оприбутковують за ціною, визначеною за домовленістю учасників. Через деякий період часу, кошти, внесені до статутного капіталу, можуть бути як примножені, так і втрачені повністю або частково. Тому об’єктивною оцінкою будь-якого підприємства є не розмір статутного капіталу, а кошти чистих активів, і сам по собі розмір не може ніяким чином гарантувати права кредиторів на майно підприємства.

З точки зору фінансиста, зміст статутного капіталу полягає у забезпечені створеної юридичної особи основними і оборотними засобами, необхідними для початку господарської діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг чи продажу товарів.

На мою думку, в переважній більшості випадків зменшення розміру статутного капіталу переслідують основну мету – приведення статутного капіталу підприємства у відповідність із чистими активами, які йому відповідають. Балансовий курс корпоративних прав при цьому досягає позначки 100 % або пе6ревищує її. Це дає можливість залучити фінансові ресурси шляхом додаткової емісії корпоративних прав.

Важливим аспектом є те, що у контексті зменшення статутного капіталу більш детально розглядається лише перша складова санаційного прибутку – дизажіо. Дизажіо можна розглядати як один із видів емісійного доходу. Якщо санація балансу здійснюється за рахунок емісійного доходу, то в результаті даної операції змінюється лише структура власного капіталу, а загальна його сума залишається незмінною.

 

ДОДАТОК А

ФУНКЦІЇ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

№ з/п	Функція	Зміст функції статутного капіталу
	Довгострокове фінансування	Використовується підприємством протягом тривалого часу
	Відповідальність та захист кредиторів	Сумою власного капіталу визначається відповідальність підприємства перед зовнішніми користувачами, а також захист кредиторів від втрати капіталу
	Компенсація завданих збитків	Гарантує їх погашення
	Кредитоспроможність	Вартість є гарантією для погашення отриманого кредиту
	Фінансування ризику	Може використовуватися для проведення ризикових операцій господарської діяльності та здійснення ризикових інвестицій
	Незалежність і влада	Визначає незалежність власників і його вплив на господарську діяльність підприємства
	Розподіл доходів і активів	На підставі внеску власника у капіталі здійснюється розподіл отриманого фінансового результату за звітний період та майна у разі ліквідації підприємства

 

 

ДОДАТОК В

 

ВСТУП

 

Темою курсової роботи є розгляд актуального питання, такого як зменшення статутного капіталу. Актуальність даного питання визначається тим, що в період бурхливого розвитку ринкових відносин в Україні, створенні різноманітних нових підприємств, необхідні ґрунтовні знання основ фінансової діяльності суб’єктів підприємницької діяльності задля орієнтування в економічних процесах та забезпечення ефективної діяльності власного підприємства.

Відомо, що основним елементом власного капіталу є статутний капітал – це один із основних показників, що характеризує розміри і фінансовий стан підприємства, - це сума коштів, внесених в майно підприємства власниками. Величина статутного капіталу визначається за домовленістю між засновниками, фіксується в установчих документах як сукупність внесків засновників підприємства та реєструється у відповідних органах.

Власний капітал є основою для початку, а також продовження господарської діяльності підприємства і виконує певні функції (див. додаток).

Розмір статутного капіталу розглядається як база при розрахунках багатьох економічних коефіцієнтів, які характеризують фінансовий стан підприємства, в першу чергу, - автономність бізнесу.

Зменшення статутного капіталу – одна із форм зміни розміру статутного капіталу. Вона може викликатися різноманітними факторами, якими саме буде розглянуто в розділі 2 цієї роботи.

У цій роботі розглядаються також такі питання як формування статутного капіталу, зокрема у підприємствах різних організаційно – правових формах, а також наслідки зменшення статутного капіталу.

У практичній частині буде розглянуте питання, чи економічно вигідно в Україні створювати перукарні.

 

 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

 

МЕТА ТА ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

Статутний капітал – основа власного капіталу, оскільки без нього неможлива реєстрація підприємства як суб’єкта господарських відносин. Тому перш ніж перейти до розгляду питання статутного капіталу, дамо визначення що таке власний капітал.

Власний капітал - це власні джерела підприємства, які без визначення строку повернення внесені засновниками або залишені ними на підприємстві з уже оподатковуваного прибутку. Складові частини власного капіталу відбивають суму, яку власники передали в розпорядження підприємства як внески чи залишили у формі нерозподіленого прибутку, або сума, що її підприємство одержало у своє розпорядження ззовні без повернення.

Показник - власний капітал - один із найістотніших і найважливіших для підприємства показників, оскільки відбиває такі характеристики:

1. забезпеченість коштами для функціонування підприємства

2. кредитоспроможність підприємства

3. його платоспроможність

Перейдемо безпосередньо до статутного капіталу.

Статутний капітал – це сума грошових вкладів, що їх власник надає в повне господарське відання (володіння, користування, розпорядження) підприємству, яке він створює, або вартість відповідного майна.

Статутний капітал підприємства (господарського товариства) створюється за рахунок внесків (вкладів) засновника або учасників та засновників. Вкладами можуть бути гроші, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права володіння землею, водою та іншими природними ресурсами, а також інші майнові права (на інтелектуальну власність). Вклад, оцінений у гривнях, становить частку засновника у статутному капіталі.

АТ має статутний капітал, поділений на певну кількість акцій різної номінальної вартості.

Учасники та засновники ТЗОВ відповідають по боргах підприємства в межах їх вкладу (частки) в статутному капіталі, акціонери – у межах належних їм акцій.

Статутний капітал довірчого товариства має бути не меншим за встановлений ліміт і формуватися виключно за рахунок коштів та цінних паперів учасників. Засновники довірчого товариства відповідають за його зобов’язаннями своїми внесками до статутного капіталу, а в разі недостатності цих сум – додатково належним їм майном.

Статутний капітал товариства покупців складається із внесків членів товариства.

Статутний капітал комерційного банку формується за рахунок коштів акціонерів або пайових внесків засновників (учасників) банку.

Статутний капітал банків забезпечує виконання ними зобов’язань. Проте, оскільки комерційні банки створюються як господарські товариства, вони відповідають за своїми зобов’язаннями не лише статутним капіталом, а й усім майном, що їм належить.

Порядок створення статутного капіталу банків визначено Законом України “Про банки і банківську діяльність”. Різні обмеження щодо частки засновників не впливають на побудову бухгалтерського обліку статутного капіталу будь-якого господарюючого формування – виробничого, комерційного та банківського.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства (тобто статуту) в державному реєстрі та припиняється днем вибуття підприємства з державного реєстру внаслідок припинення діяльності, банкрутства, припинення строку дії тощо.

Облік статутного капіталу здійснюється, як правило, на підставі статуту підприємства, установчого договору, наказів, довідок та розрахунків бухгалтерії тощо.

Для обліку статутного капіталу використовується три основні рахунки:

40 “Статутний капітал ”

46 “Неоплачений капітал”

45 “Вилучений капітал”

Всі операції, пов’язані з формуванням, змінами, ліквідаціями статутного капіталу, відображається на рахунку 40 “Статутний капітал ”. сальдо цього рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу. Зміни статутного капіталу проводяться у встановленому чинним законодавством порядку і тільки після внесення відповідних змін в установчі документи.

Формування і зміни статутного капіталу товариства в бухгалтерському обліку відображається наступними записами (див. таб. 1.1.1)

ТАБЛИЦЯ 1.1.1