Цілі та методи зменшення статутного капіталу

До головних цілей зменшення статутного капіталу відносять:

1. одержання санаційного прибутку, який спрямовується на покриття балансових збитків

2. зрівноваження (або перевищення) номінальної вартості акцій (часток) з їх ринковою ціною, оскільки в період фінансової кризи може скластися ситуація, коли біржова ціна буде суттєво меншою за номінальну вартість акцій.

3. приведення у відповідність величини основних та оборотних засобів підприємства з розміром його власного капіталу, оскільки з метою підвищення платоспроможності підприємство може прийняти рішення про продаж частини свого майна, що може стати причиною виникнення такої невідповідності.

4. концентрація статутного капіталу в руках найбільш активних власників.

Обсяги зменшення статутного капіталу визначаються рішенням зборів акціонерів. Рішення загальних зборів товариства про зміни статутного капіталу приймаються більшістю у ¾ голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. Нормативне регулювання порядку зменшення статутного капіталу здійснюється з метою захисту майнових інтересів кредиторів. Надзвичайно важливим є те, що рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу набирає чинності лише з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Зменшення статутного капіталу пов’язане з виплатами компенсацій власникам корпоративних прав за наявності заперечень кредиторів не допускаються, оскільки в даному разі зменшують капітал, у межах якого власники несуть відповідальність перед кредиторами підприємства, та обсяг майна, за рахунок якого могли б погашатися борги.

Кредитори АТ, які мають заперечення щодо зменшення розміру статутного капіталу, в строк, установлений для подання заперечень, надають копію заперечень до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Якщо ж власники передають свої корпоративні права до анулювання безкоштовно, то обмеження стосовно врахування інтересів кредиторів на цю операцію не поширюються, оскільки в даному разі відбувається лише приведення відповідно до розміру статутного капіталу підприємства реального обсягу майна, відображеного в балансі. Величина активів суб’єкта господарювання при цьому не зменшується.

Слід зазначити, що виконавчі органи підприємства несуть персональну відповідальність за факт зменшення статутного капіталу та повернення внесків власникам за наявності заперечень кредиторів. Рішення зборів засновників не звільняє дирекцію від відшкодування збитків кредиторам, оскільки воно набуває правової сили лише після внесення змін до державного реєстру.

АТ забороняється приймати рішення про зменшення розміру статутного капіталу також у тому разі, якщо попередній випуск акцій не зареєстровано.

При зменшенні статутного капіталу його розмір не може бути меншим за мінімальний розмір статутного капіталу, визначений законодавством.

Отже, роблячи висновок можна сказати, що зменшення розміру статутного капіталу поводиться переважно з ціллю санації підприємства.

 

 

2.2 ПРИНЦИПИ ТА ПОРЯДОК ЗМЕНШЕННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку затвердження Положення про порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу АТ. Цим положенням та Господарським кодексом передбачено два методи зменшення статутного капіталу АТ:

1. зменшення номінальної вартості акцій

2. зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості

Зменшення номінальної вартості акцій називається деномінацією. Застосування цього методу означає здійснення емісії акцій за новою номінальною вартістю, після чого старі обмінюються на нові.

Конверсія акцій – це об’єднання кількох акцій в одну (або обмін за встановленим співвідношенням однієї кількості акцій на іншу). Конверсія є одним із способів зменшення кількості акцій, які є в обігу.

І конверсія, і деномінація мають, як правило, на меті приведення у відповідність номінальної вартості випущених в обіг акцій з розміром статутного капіталу в разі його зменшення.

У більшості країн діє положення згідно з яким статутного капіталу має зменшуватися насамперед зменшенням номінальної вартості акцій, а не в результаті їх об’єднання. Це робиться з метою захисту прав малих акціонерів, які в результаті об’єднання акцій можуть зазнати збитків.

Наприклад, коли відношення, з яким робиться конверсія, становить 11 до 9, то це означає, що акціонери, які мають менше ніж 11 акцій, змушені або продати їх, або докупити необхідну кількість, щоб можна було зробити обмін.

Деномінація не припускається, якщо номінальна вартість акцій дорівнює мінімально встановленому розмірі.

В даному разі зменшення статутного капіталу відбувається шляхом конверсії акцій або їх вилучення з обігу для анулювання.

Згідно з вітчизняним законодавством рішення АТ про зменшення статутного капіталу об’єднанням акцій, акції не подані до анулювання, визначаються недійсними, але не раніше, ніж через 6 місяців після повідомлення про це всіх акціонерів. Встановлено також, що підприємство має покрити збитки акціонерів, пов’язані із зменшенням статутного капіталу. У разі, коли акціонер відмовився від обміну акцій через зменшення статутного капіталу зменшенням номінальної вартості акцій, емітент зобов’язаний запропонувати акціонерові викупити його акції за вартістю не нижчою за номінальну.

АТ має право викупити в акціонера оплачені ним акцій для таких цілей:

1. для наступного продажу

2. розповсюдження серед своїх працівників

3. з метою анулювання

Зазначені акції мають бути реалізовані або анульовані протягом не більше 1 року. Упродовж цього періоду, коли господарське товариство володіє власними корпоративними правами, розподіл прибутку та голосування на зборах акціонерів відбуваються без врахування вказаних акцій. Це саме стосується й ТЗОВ щодо придбання ним часток учасників товариства.

АТ може викупити власні акції за цінами, установленими рішенням зборів акціонерів, або за цінами, які склалися на ринку. В останньому разі можливі три варіанти:

1. акції викупаються за ціною, вищою від номіналу

2. викуп акцій за номіналом

3. акції викупаються за ціною, нижчою від номінальної вартості.

Реалізація викуплених акцій відображається наступним чином (див. таб. 2.2.1)

ТАБЛИЦЯ 2.2.1

БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВОДКИ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВИКУПЛЕНИХ АКЦІЙ

 

Бухгалтерські проводки	Зміст операції
Д – т 30 “Каса” 31 “Рахунки в банках” К – т 451 “Вилучені акції”	На купівельну вартість акцій
Д – т 30 “Каса” 31 “Рахунки в банках” К – т 421 “Емісійний дохід”	На різницю між продажною ціною і купівельною вартістю

 

При викупі акцій можливе їх анулювання, як зазначалося вище. Анулювання викуплених акцій в бухгалтерському обліку відображається наступним чином (див. таб.2.2.2).

 

ТАБЛИЦЯ 2.2.2

АНУЛЮВАННЯ ВИКУПЛЕНИХ АКЦІЙ

Бухгалтерські проводки	Зміст операції
Д – т 40 “Статутний капітал” К – т 451 “Вилучені акції”	На номінальну вартість
Д – т 30 “Каса” К – т 451 “Вилучені акції”	На різницю між купівельною та номінальною вартістю

 

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю може здійснюватися двома основними способами:

1. в результаті виходу одного або кількох учасників зі складу товариства

2. на основі зменшення частки у статутному капіталі всіх чи окремих учасників

Повернення частки учасникові може означати для підприємства або зменшення статутного капіталу, або зміну учасника без зменшення розміру статутного капіталу. Згідно Господарського кодексу при вході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна, пропорційна його частці у статутному капіталі. Такого роду зміни вимагають внесення змін у засновницькі документи з відповідною перереєстрацією підприємства.

Виплата відповідної частки здійснюється після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства внесок може бути повернений повністю або частково в натуральній формі.

У разі зменшення статутного капіталу на основі зменшення часток окремих учасників товариство має надати органу державної реєстрації такі документи:

1. реєстраційну картку встановленого зразка

2. нотаріально посвідчені зміни до установчих документів

3. протокол загальних зборів учасників

4. документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію

Досить часто рішення про зміну статутного капіталу приймається з метою проведення санації балансу. Останнє полягає в покритті відображених у балансі збитків і створенні необхідних резервів за рахунок одержання санаційного прибутку.

Санація балансу за рахунок санаційного прибутку доцільна лише тоді, коли вичерпані всі інші можливості покриття балансових збитків. Даний прибуток утворюється в результаті зменшення статутного капіталу, добровільних доплат власників його корпоративних прав або в разі списання кредиторами підприємства – боржника своїх вимог.

Санаційний прибуток – це прибуток, який виникає внаслідок викупу підприємством власних корпоративних прав за курсом, нижчим за номінальну вартість цих прав, в результаті їх безкоштовної передачі до анулювання, зниження номінальної вартості або при одержанні безповоротної фінансової допомоги від власників корпоративних прав, кредиторів та інших заінтересованих у санації підприємства осіб.

Отже, підприємства різних організаційно – правових форм застосовують різні методи зменшення статутного капіталу, але у всіх випадках враховуються інтереси кредиторів.