Зразок написання психолого-педагогічної характеристики класу

 

Психолого-педагогічна характеристика класу

Загальні відомості про школу. ЗОШ № 21 м. Рівне знаходиться на вул. Струтинської, 34. Будівля школи простора, класи добре обладнані, є два спортивні зали, два комп’ютерні класи, майстерні, працює 12 гуртків та секцій.

Школа має свої традиції – День народження школи, День посмішок тощо. В школі працює дружній педагогічний колектив, батьки в цілому цікавляться справами, що відбуваються в школі, приймають активну участь у цих заходах.

2.Офіційна структура колективу.

У 9 класі навчаються 32 учні (15 хлопців і 7 дівчат) Робоча атмосфера класу є сприятливою, кожен учень класу має змогу працювати у групі з максимальною самовіддачею. Колектив сформований у 2011 навчальному році, діти прийшли клас із двох паралельних 8-их класів цієї школи.

3.Характеристика класу як колективу.

Спрямованість класу визначається такою ієрархією принципів: впевненість, “інтелектуальність”, “незалежність”. Найменше цінується “безкорисливість”. Принцип “визнання” теж зазначається серед значущих цінностей. Це свідчить про наявність бажання учнів отримати схвалення з боку однокласників за наполегливість у навчанні. Загалом система цінностей класу є нестійкою, неоднорідною, можна говорити лише про тенденцію учнів до незалежності та утвердження самостійності. Найбільш яскравими позитивними характеристиками класу є обов’язковість та ввічливість, найменш розвинуті такі якості як товариськість.. На початку навчального учні обрали старосту - Максима Смаглюка. Він – явний лідер у класі, активний, наполегливий, має авторитет серед учнів, здатний організувати їх до участі в позакласних заходах (збори, випуск стінгазети), до того ж важливим є його прагнення залучити кожного до загально класних та загальношкільних справ. Однак на систему цінностей класу в цілому вплив думки лідера не є визначальним, авторитет старости лише встановлюється. Клас має значний потенціал щодо виховуваності. Реалізувати цей потенціал можна через доведення учням значущості взаємопідтримки та співпраці для впевненості у досягненні високого результату, незалежності від зовнішнього контролю (з боку вчителів при організації позакласних заходів).

4. Особливості взаємовідносин в класному колективі. Школярі в основному негативно ставляться до недоліків інших, однак не приймають критики щодо себе.

Рівень взаємної підтримки у класі низький, внутрішні конфлікти (хоч і незначні) замовчуються; низьким є рівень взаємної довіри, що дещо негативно впливає на здатність групи щодо прийняття спільного рішення з певних суперечливих питань. Стосунки між дівчатами і хлопцями дружні, це проявляється у симпатіях одне до одного, а також у списуванні, підказках на уроках. У класі є три групи, вони об’єднуються на основі місця проживання. Група, лідером якої є Гуцал Микола, об’єднана спільним інтересом до велоспорту. Стосунки між групами не є антагоністичними – школярі разом обговорюють спільні питання, проблеми. «Ізольованих» в класі немає, оскільки школярі лише придивляються одне до одного. Цей колектив можна охарактеризувати як клас індивідуалістів, де кожен працює на свій власний імідж та успіх. Такий рівень групової згуртованості зумовлений недостатньою адаптацією учнів до нового колективу.

5. Загальна характеристика навчальної діяльності. Загалом у класі хороша навчальна успішність, учнів більшою мірою цікавлять гуманітарні дисципліни, але вони також не оминають питання практичної значущості багатьох аспектів точних наук. Є улюблені «предмети» - англійська мова, історія, оскільки вчителі, що викладають ці предмети, зуміли зацікавити школярів новими формами і методами викладання. Учні також цікавляться предметами, що будуть потрібні їм у майбутній професії (18%). Мотивацією до набуття знань є оцінка. Школярі спрямовані на отримання і демонстрацію своїх знань, тому спостерігається суперництво серед відмінників (Ромачук Світланою, Соколом Андрієм, Карпухіною Олесею). Прагнення до вищого рівня навчальних досягнень проявляють 76% учнів. Школярі вміють працювати самостійно, відвідують обласну і міські бібліотеки, всі користуються Інтернетом. Однак недостатньо уваги приділяють виконанню домашніх завдань. Постійного контролю та індивідуальної допомоги вчителів-предметників потребують Кармаш Олег, Савицька Оксана.

6. Участь колективу в позакласній та позашкільній роботі. Класний колектив лише формується, однак учні в цілому вміють спільно вирішувати проблеми. Клас бере участь у загальношкільних заходах (свята, тематичні вечори, спартакіади тощо). Учні активно вболівають за свій клас, н відмовляються від доручень. Гуцал Микола – призер обласних змагань із велоспорту, Марчук Олена – переможець міського конкурсу юних вокалістів. Найменш активними у громадському житті класу є Антонець Марія, Петрук Назар.

7. Стан дисципліни в класі.

Загальний рівень дисципліни на уроках – задовільний. Порушення її проявляються в запізненнях на урок, списуванні та підказках. Офіційним лідером класу є Максим Смаглюк – староста класу. У класі є і неофіційний лідер – Євген Назарець, занадто балакучий, надмірно рухливий, легко відволікається, імпульсивний, винуватить інших у своїх помилках, ставить багато запитань, які не стосуються теми уроку. Результатом такої поведінки є порушення дисципліни в класі. Незважаючи на це, перебуває в добрих стосунках з однокласниками.

Класний керівник – Колесник Світлана Олександрівна, учитель географії, педагог з 21-літнім стажем роботи в школі, має вищу педагогічну освіту. Вона працює на посаді класного керівника у цьому класі лише декілька місяців. Її діяльність спрямована на вивчення класного колективу та організацію ядра класу на основі спільних справ. Діти поважають свого класного керівника, однак довірливих стосунків між нею і школярами ще немає..

Загальні висновки.

Основна проблема класу – несформованість класного колективу. Для усунення цього недоліку класному керівникові потрібно зацікавити школярів спільною справою. Залучення неформального лідера до спільної розробки соціальних проектів сприятиме згуртованості колективу, а якнайширше охоплення учнів класу активною спільною діяльністю сформує почуття колективізму, єдності, спільності.

 

Додаток Л

Методики вивчення класного колективу

Методика діагностики згуртованості, ціннісних орієнтацій, референтності класного колективу

(розроблена Г.В.Дьяконовим)

Згуртованість класу

1. Як ви вважаєте, від чого залежить згуртованість класу? (указати три фактори згуртованості класу).

3. Що потрібно зробити, щоб ваш клас став більше згуртованим?

Укажіть два головних, на ваш погляд, фактори.

Як відомо, при аналізі даних за вільними (відкритим) питаннями необхідно підсумувати всі схожі якості, які повторюються у всьому масивові анкет, а якості, які не повторюються, просто виписуються окремо.

Підсумковий список-перелік починається з якостей, які називалися учнями найчастіше й далі ці якості (фактори, моменти, особливості) перераховуються в послідовності їхнього убування. Замикають список якості, фактори, які назвалися лише один раз. Підраховується, звичайно, і загальна кількість якостей, факторів, названих по даному питанню.

В анкеті “Згуртованість” у такий спосіб обробляються питання 1 і 3.

Питання 2 в анкеті “Згуртованість” обробляється так, як будь-яке альтернативне питання, тобто підраховується кількість позитивних висловлювань; учнів опитуваної групи (тобто кількість відповідей “так”), потім - кількість негативних відповідей (тобто “ні”) і, нарешті, кількість нейтральних відповідей.

Подальший значеннєвий аналіз здійснюється на основі кількісних даних і якісних особливостей (тобто змісту) кожного фактора, якості, а також його місця й співвідношення з іншими особливостями.

Обробка анкет “Ціннісні орієнтації класу”, “Референтність класу як групи”, “Задоволеність міжособистісними відносинами” здійснюється аналогічно.

Ціннісні орієнтації класу

1. Що для вас цінне (важливе, значиме) з того, що є у вашому класі? (Це – реальні цінності).

2. Як ви вважаєте, що є найціннішим, важливим, значимим для учнівського колективу?

(Це – ідеальні цінності).

Референтність класу

1. Якби була можливість, ви б перейшли у який-небудь інший клас (наприклад, у іншу школу або в іншому місті)?

Так. Ні. Не знаю.

2. Чи можна сказати, що у вас більше друзів у класі, ніж поза класом?

Так. Ні. Не знаю.

3. Могли б ви сказати, що для більшості ваших однокласників життя в класі більш цікаве й важливе, ніж відносини з товаришами за межами класу?

Так. Ні. Не знаю.

Задоволеність міжособистісними відносинами

1. Чи задоволені ви атмосферою в колективі?

2. Чи задоволені ви відносинами з товаришами по класу?

3. Чи уважні однокласники до ваших прохань?

4. Чи часто ви замислюєтеся про те, як вас сприймають і розуміють товариші по класу?

5. Чи виникає у вас бажання поділитися з товаришами по класу особистими проблемами?

6. Чи вважаєте ви, що ваша участь у справах класу поліпшує міжособистісні відносини в класі?

Примітка. Всі питання даної анкети – альтернативні.

 

Методика «Ідеальний клас»

Мета: виявити еталонність класного колективу у сприйнятті окремих учнів.

Хід виконання

1. Підібрати 30 рис, які з позитивного боку характеризують класний колектив, і запропонувати учням прорангувати ці якості для ідеального (еталонного) класу.

Інструкція: “Розгляньте, будь ласка, запропонований вам список позитивних рис. Визначте серед вказаних якостей найважливішу для ідеального класу і поставте проти неї цифру 1. На друге місце поставте менш важливу якість і так далі.”

2. Цю ж процедуру учні повинні повторити для свого класу, тобто прорангувати всі 30 якостей для класу, у якому вони навчаються зараз: “У нашому класі на першому місці стоїть...” (для більшої достовірності другу частину дослідження можна проводити через певний проміжок часу).

Список якостей

 

1. Дружність 2. Згуртованість 3. Цілеспрямованість 4. Відповідальність 5. Моральна вихованість 6. Ерудиція 7. Принциповість 8. Справедливість 9. Працелюбність 10. Вимогливість 11. Активність 12. Вміння спілкуватись 13. Колегіальність (колективне прийняття рішень) 14. Взаємоповага 15. Співпереживання

16. Організованість 17. Тактовність 18. Взаємодопомога 19. Чуйність 20. Схильність до позакласних відносин 21. Дисциплінованість 22. Самокритичність 23. Допитливість 24. Духовне багатство 25. Чесність 26. Гуманізм 27. Доброта 28. Порядність 29. Скромність 30. Розсудливість

 

Обробка результатів

 

№ пп	Якості	Ранг для ідеального класу	Ранг для свого	Різниця рангів	d^2
1.	Дружність
2.	Згуртованість			-8
3.	Цілеспрямованість

На описі прорангованих якостей для ідеального та реального класів визначається коефіцієнт кореляції r за формулою:

Де n- кількість запропонованих якостей (n = 30),

d² - сума різниці рангових місць якостей для ідеального та свого класу (тобто математична сума всіх з d² занесених у останній стовпчик таблиці.

 

Якщо 0<г <0,3 – слабкий зв'язок між еталонним і реальним класом;

0,3<г <0,5 – помірний зв'язок;

0,5<г <0,7 – значний зв'язок;

0,7<г <0,9 – сильний зв'язок;

0,9<г <1 – дуже сильний зв'язок;

–1 <г<0 – обернений зв'язок.

Чим ближчий коефіцієнт кореляції г до 1, тим міцніший зв'язок, кореляція між еталонним і реальним класом; тим ближче учень оцінює свій клас відносно еталонного [11, с. 27].