Соціометричне дослідження класу

 

Учням пропонується вибрати однокласників, відповідаючи на питання:

1. З ким би ти хотів сидіти за партою;

2. З ким не хочеш сидіти за партою?

3. Кого б запросив на свій день народження?

4. Кого з однокласників не запросиш на свій день народження?

Прізвища вибраних однокласників мають бути записані відповідно до порядку запитань. Зверху праворуч записане прізвище того, хто робив вибір. Нижче – прізвища тих, кого вибрали. Результати опитування заносять до соціоматриці. Соціоматриця повинна містити стільки порядкових номерів, скільки учнів в класі.

 

№п/п

Хто вибирає

Кого вибирають

Бондаренко Л.

Кількість отриманих виборів

Кількість «+»виборів

Кількість «-»виборів

Кількість взаємних «+»виборів

Кількість взаємних «-»виборів

 

Соціоматриця – це таблиця, яка графічно зображує вибори учнів за допомогою умовних позначок (+). В кожному рядку проти номерів обраних учнів ставиться певний знак (число, геометрична фігу тощо). Якщо учні обрали один одного (наприклад, № 1 вибрав № 4, а № 4 вибрав № 1), то це буде взаємовибір. Ці вибори треба виділити (обвести кружечком). Після того, як у соціоматрицю будуть занесені всі дані, треба підрахувати загальну кількість виборів в кожному вертикальному стовпчику і записати до відповідної графи. Потім треба підрахувати загальну кількість взаємовиборів в кожному стовпчику і записати до відповідної графи. Далі будується соціограма (досить велика, щоб було зручно з нею працювати). Соціограма – це чотири концентричних кола, розділені вертикальною лінією на дві частини (розподіл за статевою ознакою).

В цих колах треба розташувати всі номери учнів (використовуючи умовні позначки). В першому колі (центральному) зображуємо тих, хто має найбільшу кількість виборів (це так звані «лідери» або «соціометричні зірки»). Вони мають виборів в два рази більше середньої кількості. Друге коло – «переважаючі» або «наближені», які мають середню кількість виборів. Третє коло – «зневажені» або «відсунуті» – кількість виборів менша за середню. Четверте коло – «ізольовані» або «неприйняті» – не отримали жодного вибору.

 

- дівчата - хлопці

 

 

 

Коли всі номери з умовними позначками будуть розташовані в залежності від кількості виборів у відповідних колах, треба поєднати штрихованою лінією осіб, які знаходяться у виборі. Взаємовибір позначається безперервною лінією, що з’єднує два відповідні номери.

Обробка отриманих даних

Кількість виборів, отриманих кожним студентом, характеризує його положення в системі міжособистісних відносин, тобто визначає його соціометричний статус.

Він обчислюється за формулою:

- сума індивідуальних виборів

n – кількість членів групи

Крім того, можна обчислити індекс групової згуртованості. Він знаходиться за формулою:

- сума взаємовиборів усієї групи

n – кількість членів групи.

 

Тест

Міжособистісне спілкування

За допомогою тесту можна визначити таку важливу якість, як здатність до прийняття іншого у міжособистісному спілкуванні.

Інструкція: Пропонуємо Вам відповісти на 9 питань Відповідайте швидко, не роздумуючи. Проти вибраного варіанту відповіді поставте знак «х».

Запитання:

1. Ви вважаєте, що у Вас виникла цікава ідея, але її не підтримали. Вам це неприємно?

а) так: б) ні.

 

2. Ви зустрічаєтеся із друзями, і хтось запропонував почати нову гру. Що Ви вибираєте?

а) щоб грали лише ті, хто це добре вміє;

б) хай приймають участь всі бажаючі.

 

3. Чи спокійно Ви сприймаєте неприємну для Вас ситуацію?

а) так: б) ні.

 

4. Чи дратують Вас люди, які з’являються на вулиці п’яними?

а) якщо вони не переступають прийнятих норм, мене це взагалі не цікавить;

б) мені це завжди неприємно.

 

5. Чи можете ви легко знайти спільну мову із людьми інших, ніж у вас, переконань, поглядів, мови, кольору шкіри?

а) мені важко це робити;

б) я не звертаю увагу на такі відмінності.

 

6. Як Ви реагуєте на жарт, об’єктом якого є Ви?

а) мені не подобаються ні жарти, ні ті, хто жартує;

б) якщо навіть жарт буде мені неприємним, я постараюся відповісти в такий же спосіб.

 

7.Чи погоджуєтеся Ви із думкою, що багато людей «займаються не своєю справою»?

а) так: б) ні.

 

8. Ви приводите в компанію друга (подругу), який стає об’єктом загальної уваги. Як Ви до цього ставитеся?

а) мені неприємно, що таким чином увага спрямована не на мене;

б) я лише радію за нього.

 

9. В гостях Ви зустрічаєте людину старшого віку, який критикує сучасне молоде покоління. Як Ви реагуєте?

а) піду раніше; б) обов’язково заперечу йому.

 

Ключ: нарахуйтепо два бали за відповіді: 1б, 2б, 3б, 4а, 5б, 6б, 7б, 8б, 9а.

Підрахуйте набрану суму.

Інтерпретація:

0 – 4 – Ви непоступливі і вперті. Прагнете нав’язати свою думку іншим. Часто підвищуєте голос. Вам важко підтримувати відносини із людьми, які думають інакше, ніж Ви.

6 – 12 –Ви спроможні твердо відстоювати свої переконання. Проте можете вести діалог, змінювати свою думку, якщо це необхідно. Здатні інколи на неповагу до співбесідника.

14 – 18 – твердість Ваших переконань гармонійно поєднується із гнучкістю Вашого мислення. Ви можете прийняти будь-як ідею, з розумінням віднесетеся до досить парадоксальних вчинків, навіть якщо Ви їх не здобрюєте. Ви достатньо критично відноситеся до своєї думки і здатні з повагою і тактом по відношенню до співбесідника відмовитися від поглядів, які були помилковими.

 

Тест

Асертивність

Методика використовується для вивчення асертивності - гармонійного поєднання внутрішніх і зовнішніх якостей особистості, прояв знань про природу людини, умінь і навичок спілкування, етично допустимого в конкретній ситуації, здатність організовувати свою поведінку, вміння формулювати свої бажання і вимоги, з повагою відноситися до себе та інших.

Інструкція: оцініть подані твердження за допомогою знаків «+» - згоден, «-«- не згоден.

1. Мене дратують помилки інших людей.

2. Я можу нагадати другу про борг.

3. Час від часу я говорю неправду.

4. Я спроможний потурбуватися про себе сам.

5. Мені траплялося їздити «зайцем».

6. Змагання краще від співробітництва.

7. Я часто мучу себе із-за дрібниць.

8. Я людина самостійна і достатньо рішуча.

9. Я люблю всіх, кого знаю.

10. Я вірю в себе. У мене вистачить сил, що справитися із проблемами.

11. Нічого не поробиш, людина повинна завжди бути насторожі щоб змогти захистити свої інтереси.

12. Я ніколи не сміюся над непристойними жартами.

13. Я визнаю авторитети і поважаю їх.

14. Я ніколи не дозволяю вити із себе вірьовки. Я протестую.

15. Я підтримую будь-яке хороше починання.

16. Я ніколи не говорю неправди.

17. Я практична людина.

18. Мене пригнічує те, що я можу потерпіти невдачу.

19. Я згоден із висловом «руку допомоги шукай перш за все біля власного плеча».

20. Друзі мають на мене великий вплив.

21. Я завжди правий, навіть якщо інші вважають інакше.

22. Я згоден із тим, що важлива не перемога, а участь.

23. Перш ніж щось зробити, слід добре подумати, як це сприймуть інші.

24. Я ніколи нікому не заздрю.

Ключ: підрахуйте число позитивних відповідей:

А – 1,6, 7, 11, 13, 18, 20, 23.

Б – 2, 4, 8, 10, 14, 17, 19, 22.

В – 3, 5, 9, 12, 15, 16, 21, 24.

Інтерпретація:

Якщо найбільший показник досягнутий у рахунку А, Ви маєте уявлення про асертивність, але не дуже часто використовуєте це розуміння в житті. Ви часто відчуваєте незадоволення собою і оточуючими.

Найвищий показник досягнутий у рахунку Б. Ви на правильному шляху і можете добре володіти асертивними якостями. Проте інколи Ваші спроби діяти асертивно виливаються в агресію.

Найвищий показник досягнутий у рахунку В – дуже хороші шанси оволодіти асертивністю. Ви оцінюєте і сприймаєте себе реалістично.

Найменший показник у рахунку А. Вам не вдається використовувати шанси, які дає життя. Важливо навчитися жити у гармонії із собою.

Найменший показник в рахунку Б – асертивності можна навчитися. Необхідно більше уваги звертати на осмислення своїх дій.

Найменший показник в рахунку В – Ви переоцінюєте себе і ведете не зовсім щиро. Бачите себе у кращому світлі, ніж це є насправді.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Абдуллина О.А. Педагогическая практика студентов / О.А.Абдуллина, Н.Н.Загрязкина. – М., 1989. – 176 с.

2. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання. / А.М.Алексюк– К.: КУ, 1993. – 227 с.

3. Артемова Л.В. Педагогіка і методика вищої школи. / Л.В.Артемова. - К.: Кондор, 2008. -272 с.

4. Асистентська практика студентів-магістрів. Орієнтовна програма і методичні рекомендації щодо проходження асистентської педагогічної практики. Підготовлені кафедрою педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка, березень 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/Pedagogika/pramag. pdf. – Заголовок з екрану.

5. Вища освіта України і Болонський процес //Навчальна програма. – київ–Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2004. – 18 с.

6. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Підручник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. / С.С. Вітвицька. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.

7. Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепіль М.М. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій. / О.І. Вишневський. – Дрогобич: Академія, 2001. – 576 с.

8. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – / Н.П. Волкова. - К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 576 с.

9. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки і психології вищої школи в Україні. / В.М.Галузинський, М.Б. Євтух. – К.: Вища школа, 1995.

10. Городова Н.М. Планування роботи закладу освіти / Н.М.Городова - Х.: Основа, 2005. -208 с.

11. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. посіб./ Авт. – укл. О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: А.П.Н., 2002. – 136 с.

12. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти //Освіта України. -№40. – 5 жовтня 2000 р.

13. Ксьондзова Г.Ю. Инновационные технологии обучения и воспитания школьников: Учебное пособие /Г.Ю.Ксьондзова. – М.:Педагогическое общество, 2005. -128 с.

14. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. / А.І.Кузьмінський. - К.: Знання, 2005. - 486 с.

15. Малафіїк І.В. Дидактика. /І.В. Малафіїк. – К.: Кондор, 2005.-398 с

16. Малафіїк І.В. Урок в сучасній школі: питання теорії і практики. Книга для вчителя. / І.В.Малафіїк. – Рівне, 1997.

17. Навчальний процес у вищій педагогічній школ.і / За ред. Мороза О.Г.- К.: НПУ, 2001. – 338с.

18. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі. / В.М. Нагаєв. - К.: Центр учбової літератури, 2007. -232 с.

19. Психолого-педагогічна діагностика школярів /Упорядник О.Л.Співак. –Х.:Ранок, 2009. 160 с.

20. Сліпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. / З.ІСліпкань. – К.: НПУ, 2000. – 210с.

21. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене. / М.М. Фіцула. - К.: «Академвидав», 2006. – 560 с.

22. Щербань П.М. Прикладна педагогіка: Навчально-методичний посібник. /П.М.Щербань. - К.: Вища школа, 2002. – 215 с.