Проведення уроку. Дидактичні основи етапів уроку

Готуючись до занять, учитель детально продумує їх цільові установки, зокрема конкретні освітні, розвиваючі та виховні завдання, які він буде вирішувати на кожному етапі уроку. Без цього урок буде мати аморфний характер.

Організація учнів до активної участі в навчальному занятті не повинна забирати багато часу. Важливо залучити їх до роботи з першої хвилини. Саме тому початок уроку повинен бути динамічним, давати учням заряд енергії, бадьорості, діловитості.

Повторювально-навчальна робота щодо пройденого матеріалу є досить важливим етапом комбінованого уроку. її навчальне значення обумовлене трьома положеннями:

1) якщо учень передбачає, що його знання будуть перевірені, то він краще готується до уроку;

2) перевірка знань завжди пов'язана з активним відтворенням матеріалу, що є кращим засобом його засвоєння;

3) повторення і перевірка знань пов'язані з мовленнєвим(словесним) відтворенням вивченого матеріалу, що, природно, сприяє розвитку мови і мислення.

Повторювально-навчальна і перевірна робота має поєднуватися з актуалізацією (відтворенням, оживленням у пам'яті) знань, навичок і вмінь, які повинні стати опорою для засвоєння нових понять.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Тему кожного уроку учитель повідомляє на початку заняття або при переході до роботи над новим матеріалом. При цьому важливо її чітко сформулювати, визначити завдання уроку й основні питання, які учні повинні засвоїти (освітні завдання уроку). Водночас учитель наголошує на необхідності активності й самостійності при осмисленні та засвоєнні нової теми, що спричиняє розвиваюче завдання уроку. В інших випадках підкреслюється необхідність засвоєння учнями світоглядних, моральних, естетичних ідей, і таким чином визначається виховне завдання заняття. Повідомлення теми, мети і завдань уроку сприяє підвищенню організаційної чіткості і цілеспрямованості уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів. Під мотивом учіння розуміють внутрішні імпульси, які спонукають учнів до активної пізнавальної діяльності, спрямованої на засвоєння і застосування знань, навичок і вмінь. Звідси мотивація учіння — це застосування різних способів і засобів формування в учнів позитивних мотивів учіння.

Способи мотивації можуть бути різні: постановка проблемного навчального завдання, створення проблемної ситуації, ситуації успіху, повідомлення учням практичної, теоретичної чи соціальної значимості виучуваного матеріалу, формування інтересу до знань, процесу їх набування.

Мотивація учіння не складає окремого етапу уроку. Ця робота ведеться протягом усього уроку.

Сприймання, осмислення і засвоєння (запам'ятовування) нового матеріалу. Сприймання є першим етапом процесу засвоєння учнями навчального матеріалу. Найбільш успішно цей процес забезпечується правильним поєднанням усього викладу, наочних посібників і самостійної роботи учнів з підручником. При первинному сприйманні учні усвідомлюють і запам'ятовують основні факти, події, ознаки, властивості предметів, явищ, процесів, відомості про те, коли, що і як відбувалось, до яких наслідків призвело. Проте, це сприймання є поверховим, неповним і не зовсім точним - таким, що не дає ґрунтовних знань.

Тому після первинного ознайомлення з новим матеріалом і усвідомленням зовнішніх ознак та властивостей учитель організовує його поглиблене вивчення. Ця робота може мати різні варіанти:

а) учитель сам двічі викладає новий матеріал за допомогою розповіді, пояснення, бесіди, а потім переходить до опитування учнів за його змістом;

б) учитель спочатку сам пояснює новий матеріал, а потім організовує самостійну роботу учнів з підручником з метою глибшого осмислення і засвоєння нової теми;

в) учитель визначає тему і мету уроку, створює проблемну ситуацію, визначає питання, які учні повинні засвоїти, а потім організовує їх самостійну роботу з підручником. Після цього проводиться бесіда з метою поглибленого осмислення і засвоєння нового матеріалу;

Двічі повертатись до нового матеріалу учителям дозволяє виклад нового матеріалу укрупненими блоками, тобто пояснення на одному уроці 3 - 4 нових тем, що сприяє вивільненню часу для наступної роботи з поглиблення і розширення знань та формування практичних умінь і навичок.

Осмислення знань — це заглиблення в суть явищ, процесів. Воно передбачає насамперед розкриття внутрішніх закономірних зв'язків і відношень між об'єктами вивчення або в середині об'єктів, між) їх складовими елементами.

Основними прийомами й операціями в осмисленні є аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація, порівняння і узагальнення, застосування логічного і генетичного (історичного) підходу, моделювання, системний аналіз тощо.

З метою осмислення на уроці нового матеріалу учитель може запропонувати учням відповісти на питання підручника, усно скласти тези виучуваного матеріалу, відтворити про себе правила, формули та інші теоретичні положення. Важливо при цьому звернути увагу учнів не тільки на засвоєння фактів, подій і теоретичних висновків, які з них випливають, а й на глибоке осмислення тих світоглядних, моральних, естетичних ідей, які містяться в новому матеріалі.

Узагальнення і систематизація знань. Під узагальненням розуміють мислене виділення яких-небудь властивостей, які належать певному класу предметів; перехід від одиничного до загального. Систематизація — це мисленнєва діяльність, у процесі якої виучувані об'єкти організовуються в певну систему на основі вибраного принципу. Вищою формою систематизації є організація виучуваного і засвоєного раніше матеріалу в систему знань, у якій розрізняють основи (поняття, факти, постулати) і наслідки.

Узагальнення і систематизація як етап уроку має визначити послідовність і підпорядкованість вивчених на уроці і засвоєних раніше споріднених понять на основі встановлених між ними істотних зв'язків і взаємозалежностей, визначити місце виучуваного поняття в системі відповідних знань.

Підбиваючи підсумки уроку, вчитель коротко повідомляє, якими знаннями оволоділи учні, як працював клас, окремі учні.

Домашнє завдання не слід давати наспіх. Необхідно пояснити зміст роботи, способи і послідовність її виконання. В окремих випадках доцільно перевірити, як учні зрозуміли зміст домашньої роботи.

 

Орієнтована схема оцінювання результативності уроку

 

Етапи	Дидактичні завдання	Зміст етапу	Умови досягнення результату	Показник результативності
Організаційний	Підготовка учнів до роботи, емоційна налаштованість на предмет	Організація уваги, перевірка готовності класу до роботи	Вимогливість, зібраність учителя	Час, здатність учнів швидко долучитися до роботи
Перевірка домашнього завдання	Перевірка наявності, правильності, частково - ліквідація прогалин	Встановлення ступеня засвоєння матеріалу учнями	Гнучкість учителя у виборі способів перевірки	Здатність учителя за короткий проміжок часу встановити рівень знань учнів
Актуалізація раніше вивченого матеріалу	Глибока перевірка рівня знань, визначення причин прогалин у знаннях	Різновиди перевірки, створення нестандартних ситуацій, індиві­дуальна, групова та колективна форми організації праці	Уміння вчителя оптимально підібрати зміст вправ та запи­тань для актуалізації	Усвідомленість знань учнями, практична спрямованість, са­моконтроль, взаємоконтроль
Засвоєння нового матеріалу	Організація пізнавальної діяльності, досягнення ступеня засвоєння інформації	Повідомлення теми, мети, завдань уроку, інструктаж щодо його проведення, ефективна мотивація	Уміння вчителя оптимально визначити обсяг інформації	Активність учнів, пра­вильність відповідей, адекватність дій у процесі пошуку знань
Практичне за­кріплення вивче­ного матеріалу	Організація практичної роботи учнів над за­кріпленням теоретичного матеріалу	Організація ін­дивідуальної та мікрогрупової форми організації практичної роботи з теми	Уміння вчи­теля ефективно підібрати вправи в логічній послідовності та за рівнем складності (від завдань репродуктивного характеру до творчого)	Гнучка нестандартна система контролю (поєднання самооцінки, взаємооцінки та контролю вчителя)
Підсумок уроку	Теоретичний підсумок вивченого	Повторення теми, основних положень, оцінювання результатів роботи учнів	Доброзичливість, об'єктивність, умотивованість висновків	Здатність учнів самостійно підбити підсумки уроку у формі усного зв'язного висловлювання
Домашнє завдання	Інструктаж щодо виконання домашнього завдання	Мотивація вибору домашнього завдання, пояснення методики його виконання	Диференціація, показ алгоритму виконання	Правильність виконання домашнього завдання

 

Аналіз і самоаналіз уроку