Година спілкування «конфлікт і шляхи його вирішення»

(Барибіна Т. В.)

Мета:

- навчальна: ознайомити старшокласників із поняттям «Конфлікт», «конфліктна ситуація», структурою конфлікту та моделями поведінки у конфліктних ситуація;

- розвивальна: розвивати уміння аналізувати та узагальнювати подану інформацію, прогнозувати і моделювати наслідки поведінки;

- - вихована: формувати емоційну культуру учнів і здатність до толерантної поведінки.

Обладнання:

· схеми “модель конфлікту”, “функції конфлікту”,

· алгоритм дій в конфліктній ситуації,

· конфліктні ситуації, набір карток-плакатів

Методи: метод проектів, метод ЛОК, соціологічне опитування, ігрові методики.

Епіграф:

“ Будьте самоучками, не ждіть, поки вас навчить життя ”

Станіслав Ежи Лец.

I. Вступ. Педагог. Однією із актуальних проблем сучасного суспільства є проблема конструктивного співробітництва і взаємодії. У зв’язку із цим проблема соціальних конфліктів стала предметом вивчення багатьох наук, таких як філософія, соціологія, політологія, педагогіка, психологія і ін.

Учениця. Проблема міжособистісних взаємовідносин є актуальною для учнів нашої школи. Результати соціологічного опитування показали, що основними причинами конфліктів учні вважають поведінку і незнання способів вирішення його.

Психолог (учень). Будучи активним учасником конфлікту, людина розуміє, що не можна уникнути конфлікту взагалі, безконфліктне існування неможливе. Однак, конфлікти часто порушують звичний ритм, знижують самооцінку. Багато хто прагне знайти мирний спосіб його урегулювання, однак не завжди знають, як це зробити.

Соціолог (учень). Спробуємо вирішити це протиріччя найбільш доступним способом – способом вивчення проблеми. Наша мета – показати можливі шляхи виходу із конфліктних ситуацій через їх конструктивне вирішення. Сьогодні ми розглянемо поняття “конфліктна ситуація”, “конфлікт”, “толерантність”, причини виникнення і структуру конфлікту, його функції, а також основні моделі поведінки особистості в конфліктних ситуаціях.

III. Хід заняття:

Просимо вас зайняти місця в залежності від того, як ви відноситеся до такого явища соціального життя, як конфлікт (учні поділяються на групи).

 

Позитивно

Негативно

Не знаю

 

Психолог. Конфлікт – це сутичка окремих людей чи соціальних груп, у яких різні, а нерідко і протилежні погляди, інтереси і цілі. Для виникнення конфлікту необхідна конфліктна ситуація – наявність протилежних позицій. Це можуть бути різні цілі, бажання або різні способи їх досягнення. Але далеко не кожна ситуація веде до конфлікту. Повинен бути інцидент – збіг обставин, які є приводом для початку безпосередньої сутички сторін (учні знайомляться із основними поняттями, про які повідомляє інформаційна група). І навіть у цьому випадку конфлікт ще можна попередити, оскільки все залежить від того, як кожна із сторін сприймає і оцінює цю ситуацію. Якщо її оцінюють як конфліктну, то вона стає реальною. Конфлікт починає жити своїм життям. Дії конфліктуючих сторін “підганяються” під конфліктну ситуацію, втягуються нові способи конфронтації. Починається ескалація конфлікту. Останній етап – спад конфлікту і його вирішення. В залежності від способів вирішення він може бути конструктивним і деструктивним (модель конфлікту).

Педагог. Прошу вас звернути увагу на два моменти. По-перше, дуже багато залежить від позиції самої людини, яка визначає ситуацію як звичайну чи конфліктну для себе. Хід конфліктної ситуації залежить від людини і на етапі вирішення конфлікту. Людина сама приймає рішення про те, як вона буде цю ситуацію вирішувати. По-друге, за даними соціології, вірогідність вирішення конфлікту на різних його етапах розвитку різна. Як ви думаєте, на якому етапі вона найбільш вірогідна? (у фазі виникнення різного бачення проблеми). У цьому випадку вірогідність вирішення конфлікту – 92%. При конфліктній взаємодії вона дорівнює 46%, при ескалації конфлікту всього лише 5% і на етапі вирішення – 20%. Слід задуматися над тим, як навчитися “відловлювати” конфлікти ще до їх початку! Тут до речі згадати слова польського сатирика Станіслава Єжі Леца, які стали епіграфом нашого заняття: “Будьте самоучками, не ждіть, коли вас навчить життя!”.

Хотілося, щоб ви розуміли, що конфлікти – це необхідне явище соціального життя. Якщо вони існують, то виконують якісь важливі функції у житті суспільства і людини. Причому ці функції можуть бути як позитивними, так і негативними. Пропонуємо доповнити схему “Функції конфлікту”. Учні доповнюють схему і провіряють її.

Функції конфлікту.

 

Позитивні	Негативні
1. Пізнання один одного	1. ______________________
2.__________________	2. Соціальна пасивність
3. __________________	3. Зниження якості діяльності
4. Розвиток особистості	4. Депресія. Загроза здоров’ю
5. Послаблення психологічної напруженості	5. Відчуття насилля, тиску
6. Підвищення авторитету, самооцінки	6._________________________

Психолог. За даними соціологічного опитування, проведеного у нашій школі, причинами конфліктів частіше всього є: 1) невміння людей спілкуватися; 2) різниця в інтелектуальному рівні, 3) расові і національні відмінності. Якщо друга і третя причина об’єктивні, то невміння людей спілкуватися – це той суб’єктивний чинник, який людина завжди може змінити. Психологи пропонують нам використовувати у конфліктних ситуаціях такий алгоритм дій:

Алгоритм дій у конфліктних ситуаціях

1. Вирізнити суть проблеми.

2. Побачити її зі сторони.

3. Поставити себе на місце іншої людини.

4. Знайти конструктивне вирішення проблеми.

Зараз ми розглянемо конкретні життєві ситуації і спробуємо з точки зору отриманих нових знань проаналізувати шляхи виходу з них.

Ситуація 1.

Ситуація 2.

Ситуація 3.

Педагог. Давайте підведемо підсумки заняття і завершимо роботу над схемою “Модель конфлікту” (учні під керівництвом психолога доповнюють схему, відмічають в ній шляхи вирішення конфлікту).

Вирішення конфлікту:

 

Конструктивне	Деструктивне
1. Гумор 2. Уступка 3. Компроміс 4. Співробітництво 5. Усвідомлення позицій сторін	1. Погрози, насилля 2. Грубість, приниження 3. Перехід на особистості 4. Відхід від вирішення проблеми 5. Розрив відносин

Психолог. Як бачите, шляхів виходу із конфлікту багато. Отже, якщо ви не помітили, як потрапили у складну ситуацію, яка загрожує вийти із-під контролю, вам доведеться застосувати інтелект і уміння спілкуватися, щоб вийти із конфлікту із найменшими втратами. Ви можете проявити творчість, придумати нові способи нейтралізації конфліктів. Зверніть увагу, що від вас самих залежить ваші відносини з оточуючими, а, значить, і ваш настрій.

Педагог. Тем не менше, багато хто із нас надає перевагу старому, випробуваному способу вирішення конфліктів силовими методами: хто – кого.

IV. Підведення підсумків.

* Що нового для себе ви взнали сьогодні?

* Чи змінилася ваша думка про конфлікт?

Педагог. На завершення нашого заняття ми пропонуємо вам, якщо ваша думка про конфлікт змінилася, пересісти до тих, чию думку ви поділяєте.

 

Додаток З

Орієнтовний зразок написання плану-конспекту позакласного заходу

 

Рольова гра «Судимо Чіпку»

(Штефан Л. В.)

 

Тема: Рольова гра «Судимо Чіпку»

Мета: 1)у ході гри визначитись зі ставленням до головного героя роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», оцінивши його вчинки, мотиви поведінки;

2) перевірити знання учнів з правознавства про адміністративну та кримінальну відповідальність;

3) розвивати в учнів аналітичні здібності; уміння грамотно, послідовно висловлювати свої думки, обґрунтовувати міркування, робити висновки;

4) виховувати в учнів уміння аргументовано відстоювати власну позицію, уміння здійснювати життєвий вибір.

Обладнання: таблички з надписами

Все добре переймай, а зла уникай

З ким поведешся, в того й наберешся

Добро довго пам’ятаєш, а лихо ще довше

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько

Добре ім’я – найкраще багатство

Хід гри

Вчитель: Сьогодні ми поговоримо про головного героя повісті Івана Білика та Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Варениченка. Це злочинець. Саме відправленням його на каторгу закінчується роман. Тож давайте уявимо, як відбувався суд над цією людиною, а потім спробуємо дати характеристику діям Чіпки з погляду сучасного права.

Ролі (роздані учням заздалегідь):

1. Чіпка

2. Суддя (ведучий)

3. Обвинувач (доводить вину Чіпки)

4. Адвокат (розкриває позитивні риси Чіпки, намагається вмотивувати агресивність його поведінки)

5. Панас Мирний (розкриває задум створення цього образу, говорить про своє ставлення до Чіпки)

6. Секретар (протягом гри робить на дошці записи позитивних та негативних рис Чіпки)

Суддя (до підсудного):

· Назвіть ваше ім’я, прізвище, по батькові (Нечипір Іванович Вареник)

· Рік народження (1844)

· Місце народження (с. Піски)

· Вільний чи кріпак від народження (вільний)

· Освіта (неписьменний)

· Хто ваші батьки (батько Іван Вареник – кріпак, втік від пана, до одруження з моєю матір’ю мав родину на Дону, потім був відданий у рекрути; мати Мотря Жуківна – проста бідна селянка)

· Сімейний стан (одружений, дружина Галина Максимівна Ґудзь)

· Ви знаєте, у чому вас звинувачують? (так – грабунки, розбій, вбивства)

Обвинувач: Підсудний Вареник, ви звинувачуєтесь у скоєнні таких злочинів: грабунки, розбишацтво, вбивства (останнє – жорстоке вбивство сім’ї Хоменків), і засуджуєтесь до такої міри покарання – довічна каторга.

Адвокат: Ваша честь, мій підзахисний вже не така й пропаща людина. Є ряд обставин, які могли б частково його виправдати і пом’якшити вирок суду.

Почнемо з найпростішого – спадковість. Його батько був людиною із темним минулим. Щось кримінальне, мабуть, передалося й синові.

А ставлення односельців до хлопця! Громада шукала в хлопчика із самого його народження ріжки і хвіст, а дехто й у батька «сам бачив» їх при арешті. Нелюбов односельців була ніби запрограмована, а хлопець приречений на самотність. Самотність – страшна річ. Які думки про свою неповноцінність вона породжує!

Але ж були часи, коли Чіпка мав господарство, був добрим господарем, не боявся роботи. Він здатний до співчуття, сміливий (згадайте історію, як били старого діда Уласа!)

Обвинувач: Поважати батьків своїх – одна з десяти заповідей. А як ставився Нечипір до своєї матері? Ображав, обкрадав, міг підняти руку.

Адвокат: А все тому, що він змалку не бачив від неї уваги, не відчував її тепла, ласки, уваги, підтримки.

Обвинувач: Але ж вона заробляла на прожиття, на харчі своїй дитині.

Адвокат: Для нормальної матері це не може служити виправданням. Добре слово і щира зацікавленість справами дитини – це те, що повинна давати мати своїм дітям незалежно від їхнього віку.

Обвинувач: Підсудний вів розпусний спосіб життя, мав сумнівну компанію, пиячив. Це говорить про його слабку волю, нездатність чесно до кінця відстоювати свої інтереси.

Адвокат: Горілка й веселе товариство, яке «все розуміє», - традиційні ліки від горя. Та й причина була об’єктивна – забрали несправедливо землю. Мав нормальні умови життя і праці – був самим собою. Змінюються умови існування – чи спадковість прокидається, чи то зло велике в душі назбиралося. Близькі люди його покидають, залишається з осоружним товариством, яке й підбиває його на всі злочини. Хто дає йому першу чарку горілки? Цей шлях йому вимостило суспільство!

Обвинувач: Тоді дозвольте зачитати уривок з нарису, де описується скоєння останнього злочину прототипом Чіпки Василем Гнидкою:

"...Жив собі хутором уже здавна один козак. Заможний і грошовитий. Скоту в його - повна загорода, а грошей - то й свині не їдять. При йому жили його й сини, аж три. Двох він уже й поже­нив; у старшого й дитинка була, а менший ще парубкував... Ще дочка у його, так півдівка, була; ото вона одна й зосталася тільки жива. Гнидка добре його знав... Та різдвяних свят, зібравши дванадцять самих найздоровших товаришів, і скокнув до того козака "празникувати"...

От сі до вікна, стукають, просяться в хату. їх не пускають: вони просять хоч шлях показати. Дорога тоді була забитна, недавно сніг увалив. Батько й послав парубка. Той тільки що одсунув двері - вони так прожогом усі в хату, аж дванадцять душ... Парубок хотів у вікно вискочити, так хтось з їх як бебехнув з рушниці та прямо у спину так кулю й увігнав, - той так у вікні й застряв. Вони тоді до жонатих, хто з ножем, хто з сокирою, - повбивали. Зостались невістки, дід та баба; та ще дочка, що як побачила ту баталію, то непримітно залізла під піл та там і сиділа, дух притаївши. Зостались ото ті; вони їх пов'язали гаразденько та й питають: де гроші? Питали, питали,-— мовчать; вони тоді давай у печі огонь розводити; розвели; та возьме жменю соломи, зверне верчик, запалить та до ніг, - отак і пече. Пекли, пекли, та чи то вже так їх запекли, чи, може, вже ті затялися, - ні слова та й годі. Стара одначе знемогла, сказала, що в пічурці 50 карбованців замазано.

Виколупали та знову до неї. Більше, каже, немає... Тоді вже вони взяли гаразденько усіх, поскладали в рядок, зайшли з-за голови та обухом у голову; так голови й попровалювали. Тоді ото й дитина прокинулася... Кричить, як не розірветься; так Гнидка узяв та й простромив його ножем, як галушку..."

Та й це ще не все. Останній його злочин – доведення до самогубства дружини Галі, яка не змогла перенести такого розчарування, такого сорому і повісилась.

Суддя: Слово надається свідкові Панасу Мирному.

· Ваше ім’я, прізвище, по батькові (Панас Якович Рудченко)

· Рік народження (1849)

· Місце народження (м. Миргород)

· Хто допомагав вам працювати над романом? (мій радний брат Іван Білик)

· Розкажіть, чому ви «дали життя» такому жахливому літературному персонажу (їхав з Полтави до Гадячого, візник розповів історію про бандита із Заїчинців Василя Гнидку, вирішив дослідити, чому така сильна людина стала на шлях злочину. «Як такий мирний пахарський побит з його поетичним почуттям, з людяністю викинув з себе такого злющого зарізяку, котрому нічого проткнути ножем горло маленькій дитині, коли воно, прокинувшись, почало у колисці кричати; котрого організаторські сили були такі, що зумів за невеликий час згромадити цілу ватагу усякого люду і за півроку вирізати з нею до двадцяти душ в Зінківському, Полтавському, Миргородському, ще либонь й у Переяславському повітах?» Спочатку написав нарис «Подорож від Полтави до Гадячого», потім повість «Чіпка», а згодом виник великий роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).

· То ви виправдовуєте свого героя? (ні, не можу простити злочинного життя, зневажливого ставлення до матері та розбиті надії дружини. Чіпка – вбивця, він не може бути виправданим!)

Секретар (записи на дошці):

Чіпка

Позитивні риси	Негативні риси
Обдарований від природи; розумний; метикуватий; вразливий; добрий господар, береться за будь-яку роботу; мав прагнення творити добро та служити громаді; борець, може повести за собою; правдошукач; волелюбний, сміливий, нескорений; має глибоку співчутливу душу	Надто нервовий; озлоблений; жорстокий; готовий до помсти (почуття помсти не контролюється психікою); має слабку волю, чому й топить лихо в чарці; грубий з матір’ю; розтоптав надії коханої людини; злодій, вбивця

Це морально роздвоєна особистість

Суддя: Отже, враховуючи усі вище перелічені факти, суд прийшов висновку: ніколи у Нечипора Вареника не було безвихідного становища, він завжди міг обирати між чесною, іноді нестерпно важкою, працею і розпусним життям розбишаки. Тільки нетерпіння і злість на людей керували ним, штовхали до падіння. А тому суд виносить свій вирок: визнати винним Нечипора Вареника у свідомому скоєнні тяжких злочинів і присудити до каторжних робіт одвічно.

Вчитель: Моральний кодекс народу відтворений у прислів’ях та приказках – зверніть, будь ласка, увагу на надписи (зачитати).

А тепер давайте спробуємо дати характеристику вчинкам нашого героя з погляду сучасного права.

Запитання до глядачів:

- Якщо людина перебуває в громадських місцях у нетверезому стані, вона несе… (адміністративну відповідальність - ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Попередження або накладення штрафу від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів (17 грн. – 85 грн.)).

- Яка відповідальність передбачена за хуліганство (за дрібне хуліганство (образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян) – ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Накладення штрафу від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів (17×3=54 грн. - 17×7=119 грн.), або виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку, адміністративний арешт до 15 діб.

Ст. 126 Кримінального кодексу України:

1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, – штраф до 50 мінімумів (850 грн.) або арештом до 6 місяців, або обмеженням волі до 3 років.

2. Ті самі дії, вчинені групою осіб, - обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 4 років.)

- За дрібні крадіжки, грабунок (ст. 186 Кримінального кодексу України.

1. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) – штраф від 50 до 100 мінімумів або виправні роботи до 2 років, або позбавлення волі до 4 років.

2. Грабіж, поєднаний з насильством – від 4 до 6 років.

3. Грабіж, поєднаний з проникненням у житло – від 4 до 8 років.

4. Грабіж, вчинений у великих розмірах, - від 7 до 10 років.

5. Грабіж, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою – від 8 до 13 років із конфіскацією майна.

- Умисне вбивство (ст. 115 Кримінального кодексу України – позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.)

Домашнє завдання: написати коротку замітку до газети про сьогоднішнє засідання суду

 

 

Додаток К