ІХ. Психологічна характеристика учнівського колективу класу.

Психолого-педагогічна характеристика має містити:

1. Титульний лист, у якому обов’язково вказано прізвище, ім’я, по-батькові студента, який проходить практику, факультет та кафедра, на яких він навчається, місце та час проходження практики, дані про клас,на який складена характеристика (школа, клас) чи студентську групу (навчальний заклад, напрям підготовки), ПІБ викладача від кафедри психології, який перевіряє роботу.

2. Змістовну частину психолого-педагогічної характеристики, яка охоплює психологічні особливості класу як малої соціальної групи, спосіб міжособової взаємодії, психологічні характеристики групи.

Практичні рекомендації до написання цієї характеристики подані нижче. Обсяг змістовної частини – 2-3 сторінки.

3. Висновки та рекомендації. Висновки можуть містити узагальнений психологічний портрет класу (студентської групи), характеристику його (її) подальшої навчальної та життєвої перспективи, загальне враження студента про хід виконання завдання, зокрема труднощі з якими він зіткнувся. На основі складеної психолого-педагогічної характеристики студент може розробити рекомендації для педагогів, батьків з метою оптимізації навчальної діяльності та подальшого психологічного розвитку учнівського чи студентського колективу.

Обсяг роботи – від трьох до п’яти сторінок друкованого тексту (формат А-4, кегль 14, інтервал 1,5).

Робота повинна бути виконана згідно вимог українського правопису (граматично та пунктуаційно вірно). Оформлення роботи має відповідати усім вимогам щодо оформлення студентських наукових робіт.

Етапи написання психолого-педагогічної характеристики на студентську групу:

1. Обрати студентську групу) для дослідження. Обирайте той клас чи групу, у яких Ви маєте найбільше уроків чи лекційно-практичних занять.

2. Проводити спостереження за класом (студентською групою), використовуючи запропоновані схеми (на уроках та виховних заходах, під час перерв).

3. Провести бесіду з класним керівником (обов’язково) та активом класу (групи), використовуючи анкету.

4. На основі даних, отриманих в результаті бесіди та спостереження, написати психолого-педагогічну характеристику на клас (групу). У тексті характеристики обов’язково навести приклади, котрі

ілюструють певні характеристики класу як малої соціальної групи.

5. Висновки та рекомендації щодо особливостей подальшої роботи з класом (групою) та перспектив його (її) розвитку.

Дослідження психологічних особливостей класу (студентської групи)

Для дослідження психологічних особливостей класу (студентської групи) ви можете використати методи психологічного спостереження та бесіди.

Психологічне спостереження – це метод дослідження, в основі якого навмисне систематичне плановане та довготривале споглядання поведінки людини зазвичай в природних умовах її функціонування.

 Спостереження є достатньо суб’єктивним методом дослідження, тому намагайтесь не порівнювати клас чи студентську групу з власним досвідом перебування в соціальних групах.

 Спостереження за класом чи групою досить важко реалізувати під час проведення занять у ньому, тому більш інформативними для вас будуть спостереження за цією групою під час уроків вчителів чи колег-практикантів.

 Для отримання більш повної та різнобічної інформації про клас (студентську групу) спостерігайте за ним (нею) декілька разів та в різних ситуаціях (на уроці, на перерві, на чергуваннях, по закінченню уроків).

 Особливу увагу при спостереженні слід приділити процесу виконання класом (групою) спільних завдань. Такого роду завдання ви можете запропонувати класу самостійно.

Не всі психологічні характеристики групи можуть бути помітними під час спостереження, тому варто використовувати додаткові методи, до прикладу бесіду-інтерв’ю з класним керівником.

 Можете попросити студента-колегу також поспостерігати за обраним класом (групою) – це дасть вам можливість співставити результати отриманих спостережень.

Спостереження має бути заздалегідь запланованим, а його результати зафіксованими. Для виконання цих двох умов якісного спостереження вам слід скористатися запропонованими схемами (табл. 1).

Таблиця 1. Орієнтовна схема спостереження за групою

Інструкція до заповнення таблиці: Схема містить характеристики групи та параметри спостереження, які необхідно оцінити в ході його проведення. На основі ваших спостережень оцініть за п’ятибальною шкалою наявність в групи кожної характеристики.

5 – характеристика наявна

4 – характеристика швидше наявна

3 – не певен, що виявив цю характеристику

2 – характеристика швидше відсутня

1 – характеристика відсутня

Характеристики групи	Параметри спостереження	так	швидше так, ніж ні	важко відповісти	швидше ні, ніж так	ні
Інтегративність – міра єдності членів групи	Учні класу почувають себе єдиним колективом, спільнотою?
Мікроклімат – комфортність перебування в групі, задоволеність нею	Переважна більшість учнів класу почувають себе в групі комфортно?
Референтність – міра прийняття членами групи групових правил (норм)	Переважна більшість учнів класу приймає та виконує правила, встановлені групою?
Лідерство – міра впливу певних членів групи на групу в цілому	Чи є в групі особи, котрі здатні впливати на рішення, що приймаються групою?
Чи є в групі особи, котрі відіграють головну роль в організації навчальної діяльності чи при вирішенні завдань, поставлених перед класом?
Чи є в групі особи, котрі ініціюють неформальне міжособистісне спілкування учнів класу?
Інтергрупова (між групова) активність – міра впливу даної групи на інші групи	Чи має дана група вплив на інші групи?
Організованість – реальна здатність групи до самоорганізації	Чи здатна група самостійно (без впливу класного керівника, вчителів чи батьків) організуватися для здійснення певної діяльності?
Спілкування в групі	Чи здатна група досягти взаєморозуміння у проблемних ситуаціях?
Згуртованість групи	Чи є у групі традиція спільних святкувань днів народжень, іменин чи інших свят?
Здатність до взаємодії	Чи характерною для групи є співпраця між її членами?
Групова ідентифікація	Чи ідентифікують члени групи себе з нею ("мій клас", "моя група")?
Відповідальність	Чи відповідально ставляться до своїх обов’язків та завдань, що перед ними стоять?
Колективізм	Чи ставлять члени групи групові інтереси вище особистих та протистоять усьому, що роз’єднує колектив?
Контактність	Чи часто контактують між собою члени групи? Чи допомагають один одному, коли це потрібно?
Відкритість	Чи спілкуються та співпрацюють члени групи з представниками інших груп?
Інформованість – ступінь поширення інформації між членами групи	Чи володіють інформацією усі члени групи про події, які відбуваються у шкільному та позашкільному житті групи?
Цінності групи	Здоров′я
Матеріально забезпечене життя (одяг, аксесуари)
Наявність хороших та вірних друзів
Пізнання (освіченість)
Розвиток (робота над собою)
Розваги (приємне, необтяжливе проведення часу, відсутність обов’язків)
Сімейні цінності
Краса природи й мистецтва
Творчість (можливість творчої діяльності)
Акуратність (охайність)
Вихованість (гарні манери)
Життєрадісність (почуття гумору)

Додаткові параметри психологічної характеристики на клас ви можете виявити при бесіді з класним керівником та вчителями, або ж з активом класу (старостою, активними учнями):

Орієнтовна схема інтерв’ю з класним керівником та активом класу

1. Загальні відомості.

Клас. Кількість учнів, кількість хлопців та дівчат. 2. Структура класу.

Хто є старостою класу? Чи є староста авторитетом? Чи дослуховуються до його думки?

Чи у групі особа, котра відіграє головну роль в організації навчальної та іншої діяльності класу, тобто організаційний лідер?

Чи є у групі особа, котра ініціює неформальне спілкування учнів (емоційний лідер)?

Чи є у групі особа, котру можна вважати абсолютним лідером (тобто особа, котра поєднує функції організаційного та емоційного лідера)?

Скільки підгруп існує в класі? Чи є поділ підгруп за статями (окремо групи дівчат, окремо – хлопців)? Чи є різностатеві групи?

Хто є лідерами підгруп? Скільки осіб включено в кожну підгрупу?

Чи є учні, не включені в жодну з підгруп?

Якими є стосунки між підгрупами: дружні, товариські чи конфліктні, ворожі? Чи існує між ними конфронтація, протистояння?

Чи є у класі діти з особливими потребами? Якщо є, як до них ставляться: дружньо, байдуже чи вороже?

3. Соціально-психологічні характеристики групи

Згуртованість групи:

Чи є в групі традиції спільного проведення часу?

Здатність до взаємодії:

Як приймаються рішення, важливі для усього класу (наприклад, про спільне проведення вечірки чи екскурсію)? Спільно, за участі більшості учнів класу? Чи рішення приймаються лише кількома особами ("активом" чи неформальними лідерами), а усі інші – підкоряються?

Організованість групи:

Чи організовуються події, в яких можуть брати участь усі учні?

(Спільні виїзди, екскурсії, походи в кіно/театр, дискотеки, вечори, дискусійні гуртки і т.д.?)

Ці заходи учні організовують самостійно чи за допомогою класного керівника/вчителів/батьків?

Спілкування та конфлікти:

Чи є на даний момент в класі конфлікти? Якщо є, то протистояння є відкритим чи прихованим?

В який спосіб вирішуються конфлікти: учні самостійно шукають можливості спільного рішення чи очікують втручання збоку (наприклад, класного керівника)?

Чи звертаються по допомогу у вирішенні конфліктів (наприклад, до шкільного психолога)?

Групова ідентифікація:

Чи ототожнюють члени групи себе з нею ("мій клас", "моя група")?

4. Особливості поведінки та діяльності

Навчальна діяльність

Якою є навчальна успішність класу?

Які предмети є найцікавішими для учнів? Які заняття відвідують неохоче?

Чи має клас визначене навчальне спрямування (наприклад, математичний, клас з поглибленим вивченням інформатики чи іноземної мови)?

Які методи навчання є найбільш ефективними у роботі з даним класом?

Чи є в класі учні, котрі відвідують Малу Академію Наук? Які секції?

Громадська діяльність

Чи учні класу беруть участь у шкільному самоврядуванні?

Наскільки активно?

Чи виявляють учні волонтерські ініціативи (наприклад, збір подарунків дітям до Дня Святого Миколая, відвідування дітей в сиротинцях тощо)?

Чи учні класу беруть участь в організації та проведенні загальношкільних заходів?