ТЕМА Природа психіки і предмет психологічної науки, психіка, її функції та поведінка людини

ТЕМА Природа психіки і предмет психологічної науки, психіка, її функції та поведінка людини

Форма проведення – лекція.

Мета заняття:

навчальна: ознайомити студентів з предметом науки психології, поняттями свідомості, безсвідомого, сигнальними системами,сформувати розуміння важливості даної науки для розвитку, життя та діяльності особистості;

розвивальна: формувати у студентів пізнавальні інтереси щодо самопізнання,

самоаналізу;

виховна: формувати психологічну культуру студентів, мовну культуру

План

1. Вступ. Психологія як наука. Психологія в системі підготовки фахівців.

2. Природа психіки і предмет пcихологічної науки.

3. Нервова система, мозок, психіка та поведінка людини.

4. Характеристика свідомості. Несвідоме, підсвідоме та надсвідоме.

 

ВСТУП. ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПСИХОЛОГІЯ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

Своєю назвою та першим визначенням психологія зобов’язана грецькій міфології. Ерот, син Афродіти, закохався в дуже гарну молоду жінку Психею. Але Афродіта була незадоволена тим, що її син, Бог, хоче поєднати долю з простою смертною, і докладала всіх зусиль, щоб розлучити закоханих, змушуючи Психею пройти через ряд випробувань. Але кохання Психеї було таким сильним, а її праг­нення зустрітися з Еротом таким великим, що це вразило богів, і вони вирішили допомогти їй ви­конати всі вимоги Афродіти. Ерот в свою чергу переконав Зевса - головне божество греків - пере­творити Психею в богиню, зробивши її безсмерт­ною. Так закохані з’єдналися навіки.

Для греків цей міф був класичним зразком справжнього кохання, вищої реалізації людської душі. Тому Психея - смертна, здобувши безсмер­тя, - стала символом душі, яка шукає свій ідеал.

 

Психологія — одна з наук про людину, її життя і діяльність.

Психологія вивчає діяльність людини; її психічні процеси, стани, властивості; закони виникнення, розвитку і перебігу психічної діяльності; становлення психічних властивостей людини; життєве значення психіки.

Основою виникнення психології як науки був побутовий емпіричний досвід

людей. Психологія вивчає факти,закономірності та механізми психіки. Психологічні знання допомогли людям краще пізнати одне одного, вплинути на окремі дії та вчинки, попере­дити небажані врахувати індивідуальні особливості. Ці знання нако­пичувалися, передавалися з покоління в покоління, закріплювалися в прислів'ях, приказках, творах мистецтва. Однак в цілому ці знання були позбавлені систематичності, глибини доказовості і тому не мог­ли бути міцною опорою для роботи з людьми.

Об,єктом вивчення є психіка,як функція мозку. Вихідна категорія психології є відображення. Вищою формою відображення -є СВІДОМІСТЬ.

Предмет психології- психічні явища (постійні регулятори психічної діяльності,що виникають у відповідь на подразники)

На всі події (подразники) ми маємо свій певний емоційний відгук,формуємо певну реакцію(поведінку)- це і є робота психіки

Психологія це наука - яка займається розкриттям таємниці нашого внутрішнього світу,з ясуванням закономірностей, які визначають нашу поведінку.

 

Термін «психо­логія» утворений від 2-х грецьких слів: psyche- душа, психіка, logos- знання, наука

 

Психологія — це наука про закономірності, формування ■ та розвиток психіки як особливої форми життєдіяльності

 

В наш час замість поняття «душа» викори­стовується поняття «психіка». З лінгвістичної точки зору «душа» і «психіка» — одне і те саме. Однак з розвитком культури і особливо науки значення даних понять не збігаються.

Психологія — наука і дуже стара, і дуже молода. З одного боку, вік її близько 2500 років. Що може бути цікавішим ніж вивчати людину,ії внутрішній світ, мати відносини з іншими людьми.

Основою виникнення психології був емпіричний (спостереження) досвід людей.

Перше систематичне викладення психічних явищ було зро­блено давньогрецьким філософом Арістотелем в його трактаті «Про душу». Проте наукове експериментальне вивчення психіч­них явищ та їх закономірностей почалося з середини XIX ст., а істинно наукова психологія почала створюватися ще пізніше на межі XIX і XX ст.

В історії психології виокремлюють кілька основних підходів до визначення меж та етапів її розвитку.

Відповідно до першого підходу, психологія має тривалу передісторію і коротку історію, яка починається з другої поло­вини XIX ст. (Г. Еббінгауз). Розвиток психології поділяють на два етапи: передісторія (до кінця першої половини XIX ст.) та історія (з другої половини XIX ст.).

Представники другого підходу вважають, що розвиток пси­хологічної думки потрібно розділити на три етапи:

1 етап — донаукова (міфологічна) психо­логія — коли панували анімістичні уявлення про душу;

2 етап — філософська психологія — коли психологія була частиною філософії (від анти­чності до XIX ст.);

3 етап — власне наукова психологія, з другої половини XIX ст. Цей період пов'язують із застосуванням у психології об'єктивного методу (експерименту), запозиченого у природничих наук, який дав змогу психології відокремитися від філософії.(книгодрукарство дає можливість накопичувати знання та науковий досвід)

Третій підхід — культурологічний — розвиток психологіч­ної науки розглядається в контексті розвитку людської куль­тури загалом.

До цього підходу належить вчинкова концепція в історії психології, яку розробив український вчений В. А. Роменець. Згідно з цим підходом, етапи розвитку психології ви­окремлюють за історичними епохами: психологія Міфологічно­го періоду, психологія Античності, психологія Середньовіччя, психологія Відродження, психологія епохи Бароко, психологія Просвітництва, психологія Сцієнтизму (епохи, що бере початок у XIX ст., у якій, до речі, живемо й ми; її назва походить від лат. «БсіепНа» — наука, і відображає ту рушійну силу, яку має наука в сучасній культурі).

Розвиток психологічної науки можна розглядати також залежно від того, що було її предметом (четвертий підхід) –

психологія як наука про душу

психологія як наука про свідо­мість

психологія як наука про пове­дінку

психологія як наука про психіку

ПРИРОДА ПСИХІКИ І ПРЕДМЕТ ПCИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ.

Міні-лексикон: душа, психіка, поведінка, наукові психологічні знання, парадигма, предмет психологічного дослідження, популярна психологія, парапсихологія, психічні якості, психічні процеси методи збору психологічної інформації, тест.

Наука, яка вивчає психіку людини, закономірності її психічної діяльності, називається ПСИХОЛОГІЄЮ. Отже,

ПСИХОЛОГІЯ ЦЕ НАУКА ПРО ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ПСИХІКИ ЯК ОСОБЛИВОЇ ФОРМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ПРЕДМЕТОМ ПСИХОЛОГІЇ є об’єктивні закони психічної діяльності, її виникнення і розвиток, формування психічних властивостей людини.

ПСИХІКА це властивість мозку як високоорганізованої матерії віддзеркалювати об'єктивну дійсність і на основі психічного образу, який при цьому формується, цілеспрямовано регулювати діяльність суб'єкта і його поведінку.

Основні функції психіки - регуляторна, відображення.

НАД-Я

Я

ВОНО майже 80 % від тварини

Зігмунд Фрейд (Фройд)

СТРУКТУРА ПСИХІКИ

— Психічні процеси – форми суб’єктивного відображення об’єктивних реальностей (відчуття, сприйняття, воля, пам’ять, увага, мислення, емоції та почуття).Види взаємодії внутрішнього і зовнішнього психічного ---- відображення предметів і явищ.

— Психічні властивості – психологічні особливості, які відрізняють людей, їхні вчинки, мотиви Д (Т, Х, Зд., Потр., Спрям.). Сталі психічні утворення.

— Психічні стани – характеризуються тимчасовою динамікою психічних процесів, які впливають на поведінку людини. Складні і прості. (Адаптованості, Перевтома, монотонія, афект, стрес, підйому).

— Психічні утворення – набуті властивості особистості, які проявляються в діяльності (ЗНУ, звички, уміння, (звичка))

— Пізнавальні психічні процеси - процеси за допомогою яких ми накопичуємо та обробляємо інформацію про навколишній світ (пізнавальна діяльність людини)

Піраміда потреб А. Маслоу

Структура свідомості

/Знання - сукупність інформації про навколишню дійсність та спосо­бів її переробки, механізмом чого є діяльність пізнавальних процесів (відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення тощо).	Ставлення - суб'єктивне пере­живання людиною ставлення до подій. Виражається в емоціях та почуттях - так званій афективній сфері психіки.
Цілеспрямованість діяльності - спроможність людини до постанов­ки та досягнення мети, навіть при подоланні перешкод. Втілюється в діяльності та вольовій регуляції.	Самосвідомість – здатність людини до пізнання самої себе. Виражається в образі «Я», самооцінці та рівні домагань.

Підсвідомість — це уявлення, бажання, потяги, почуття, стани, психічні явища та акти, які колись упродовж життя «вийшли» зі свідомості, виявляються у відповідних ситуаці­ях ніби автоматично, без чіткого і зрозумілого усвідомлення, але за певних умов їх можна повернути назад і усвідомити
Несвідомість — це сукупність психічних явищ, актів і ■ станів, які виявляються на глибокому рівні функціонування психіки й цілковито позбавляють індивіда можливості впли­ву, оцінки, контролю і звіту в їхньому впливові на поведінку, вчинки, діяльність	Надсвідомість утримує психічні явища, акти і стани, які виникли внаслідок взаємодії зі Всесвітом, а також психічні механізми такої взаємодії

Самостійно опрацювати теми:

1. Рефлекторний характер психіки. Динамічний стереотип. Процеси збудження та гальмування.

2..Психічне відображення.

3. Поняття свідомого та безсвідомого. Характеристики свідомості.

4. Методи дослідження в психологі

Питання для обговорення на семінарах

1. Основні підходи до визначення етапів розвитку психології як науки.

2. Особливості етапу розвитку психології як науки про душу.

3. Особливості етапу розвитку психології як науки про свідо­мість.

4. Особливості етапу розвитку психології як науки про по­ведінку.

5. Предмет вивчення психології на сучасному етапі розвитку науки.

6. Основні психологічні категорії.

7. Класифікація психічних явищ.

8. Галузі психологічних знань.

9. Психологічне дослідження, його етапи.

10. Принципи психологічного дослідження.

11. Взаємозв’язок методології, методів і методик психологіч­ного дослідження.

12. Поняття про метод психологічного дослідження.

13. Місце загальнонаукових та конкретнонаукових методів у психології.

14. Вимоги до методів психологічного дослідження.

15. Поняття про спостереження, види спостережень.

16. Вимоги щодо організації спостереження.

17. Переваги та недоліки методу спостереження.

18. Поняття про експеримент, його види.

19. Переваги та недоліки експерименту.

20. Особливості опитувальних методів: бесіди, анкетування, інтерв’ю.

21. Соціометричне дослідження в психології.

22. Аналіз продуктів діяльності як метод психології.

23. Поняття про психіку, її основні функції.

24. Стадії та рівні розвитку психіки тварин.

25. Особливості психічного відображення.

26. Поняття про свідомість, її функції.

27. Структура свідомості.

28. Поняття про несвідоме, його прояви.

29. Філогенетичні фактори формування свідомості.

30. Онтогенетичні фактори формування свідомості.

Спираючись на опрацьований зміст розділу, сформулюйте відповіді на проблемні питання

1. Проаналізуйте зміни предмету вивчення психології в рам­ках останніх досягнень науки.

2. Визначте місце загальної психології в системі психологіч­них наук.

3. Обґрунтуйте значимість психології для життєдіяльності сучасного суспільства.

4. Відзначте основі відмінності наукового психологічного зна­ння від побутового.

5. Охарактеризуйте основні етапи розвитку психіки людини.

6. Опишіть взаємозв'язок рівнів розвитку психіки і форм по­ведінки живих організмів.

7. Визначте відмінність між подразливістю та чутливістю.

8. Розкрийте сутність та умови виникнення свідомості як ви­щого рівня розвитку психіки.

9. Визначте відмінність експерименту як методу наукового дослідження від спостереження.

10. Визначте вимоги, яких необхідно суворо дотримуватися під час використання бесіди та анкетного опитування.

Рекомендована література

Додаткова

10. Бочелюк В. Й. Методика та організація наукових досліджень з психології: навчальний посібник рекомендовано МОН України / В. Й. Бочелюк. – К.: ЦУЛ, 2009. – 356 с.

11. Бочелюк В. Й., Зарицька В. В. Психологія: вступ до спеціальності: навч. посібник / В. Й Бочелюк., В. В. Зарицька. – К.: ЦУЛ, 2009 — 288 с.

12. Бродовська В. Й., Грушевський В. О., Патрик І. П. Тлумачний російсько-український словник психологічних термінів: словник / В. Й. Бродовська, В. О. Грушевський І. П. Патрик. – К.: ВД «Професіонал», 2009. —512 с.

13. Видра О. Г. Вікова та педагогічна психологія: навчальний посібник / О. Г. Видра. – К.: ЦУЛ, 2011. – 120 с.

14. Дуткевич Т. В. Практична психологія: вступ до спеціальності: навчальний посібник / Т. В Дуткевич. – К.: ЦУЛ, 2010. – 255 с.

15. Мартинюк А. І. Патопсихологія: навчальний посібник / А. І Мартинюк. – К.: ЦУЛ, 2009. – 208

Інформаційні ресурси

1. Народна освіта [Електронний ресурс]. – Режим доступу www.narodnaosvita.kiev.ua

2. Онлайн бібліотека навчальної літератури [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.culonline.com.ua/index.php

3. Навчально-методичний посібник [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://home.novoch.ru/~azazel/5lesson.html

4. Журнал «Наша Психология» [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.psyh.ru/.

 

ТЕМА Природа психіки і предмет психологічної науки, психіка, її функції та поведінка людини

Форма проведення – лекція.

Мета заняття:

навчальна: ознайомити студентів з предметом науки психології, поняттями свідомості, безсвідомого, сигнальними системами,сформувати розуміння важливості даної науки для розвитку, життя та діяльності особистості;

розвивальна: формувати у студентів пізнавальні інтереси щодо самопізнання,

самоаналізу;

виховна: формувати психологічну культуру студентів, мовну культуру

План

1. Вступ. Психологія як наука. Психологія в системі підготовки фахівців.

2. Природа психіки і предмет пcихологічної науки.

3. Нервова система, мозок, психіка та поведінка людини.

4. Характеристика свідомості. Несвідоме, підсвідоме та надсвідоме.