Відділи центральної нервової системи

• I. Шийні нерви • II. Грудні нерви • III. Поперекові нерви • IV. Крижові нерви • V. Куприкові нерви • 1. Головний мозок • 2. Проміжний мозок • 3. Середній мозок • 4. Міст • 5. Мозочок • 6. Продовгуватий мозок • 7. Спинний мозок • 8. Шийне потовщення • 9. Поперечне потовщення • 10. «Кінський хвіст»

 

 

Симпатична система активізує організм і готує його до атаки, оборони або втечі. В результаті активації симпатичної системи частішають серцебиття і дихання, бронхи розширюються, моторика і секреція шлунково-кишкового тракту (ШКТ) зменшуються, судини звужуються, артеріальний тиск збільшується, запаси глікогену печінки перетворяться в глюкозу необхідну для активних дій.	Симпатична система активізує організм і готує його до атаки, оборони або втечі. В результаті активації симпатичної системи частішають серцебиття і дихання, бронхи розширюються, моторика і секреція шлунково-кишкового тракту (ШКТ) зменшуються, судини звужуються, артеріальний тиск збільшується, запаси глікогену печінки перетворяться в глюкозу необхідну для активних дій.

Відділи симпатичної та парасимпатичної системи тонко взаємодіють, забезпечуючи стабільність внутрішнього середовища при реагуванні на дії зовнішнього середовища.
Нажаль цей механізм недосконалий. у ньому виникають збої, які призводять до цілого ряду захворювань людини.

 

Відмінність психіки людини від психіки тварин

1. Тварина може діяти лиже в межах ситуації, що сприй­мається безпосередньо, а всі здійснювані нею акти обмежені біологічними потребами. Людина може передбачати події, чинити відповідно пізнаної необхідності.

2. Тварини здатні використовувати предмети як знаряддя, але жодна тварина не може створити знаряддя праці й виконувати колективні знаряддєві дії.

3. Тварини здатні переживати емоції, але тільки людина може переживати почуття.

4. Різні умови розвитку психіки тварин і людини. Розвиток психіки у тваринному світі підкорено біологічним законам, а розвиток психіки людини детермінується суспільно-історич­ними умовами.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА СВІДОМОСТІ. НЕСВІДОМЕ, ПІДСВІДОМЕ ТА НАДСВІДОМЕ

Поняття про свідомість, її особливості та функції

Людина як істота, що володіє найскладнішими проявами психіки, є носієм свідомості.

Свідомість — це особливе утворен­ня, що сформувалось під час суспільно-історичного розвитку на основі праці як специфічного виду людської діяльності, є фор­мою цілеспрямованого психічного відображення.

Свідомість – вища форма розвитку психіки. Результат суспільно – історичних умов формування людини в трудовій діяльності, при постійному спілкуванні з іншими людьми.

Характеристики свідомості:

1 сукупність знань про навколишній світ;

2 чітке розрізнення суб”єкту і об”єкту;

3 наявність цілі діяльності;

5 наявність відношення до оточуючого.

Самосвідомість – усвідомлення людини з допомогою мови себе самої, свого відношення до оточуючого світу.

Через свідомість людина здатна пізнати сутність навколиш­нього світу, розуміти його та одночасно знати про те, що вона знає або не знає.

Свідомість характеризується певними особливостями.

Ознаки свідоломості
Рефлексивна здатність, тобто спроможність людини відображати саму себе.	Мисленне уявлення дійсності – побудова схеми буття в психіці людини, причому стосовно минулого і майбутнього.	Використання мови для позначення психічних образів, здатність до комунікації.	Найскладніші прояви інтелектуальної діяльності – абстрактне мислення.	Регуляція окремих вчинків і поведінки в цілому.

пізнавальна

Функції свідомості

регулятивна

прогностична

рефлексивна

комунікативна

Структура свідомості

/Знання - сукупність інформації про навколишню дійсність та спосо­бів її переробки, механізмом чого є діяльність пізнавальних процесів (відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення тощо).	Ставлення - суб'єктивне пере­живання людиною ставлення до подій. Виражається в емоціях та почуттях - так званій афективній сфері психіки.
Цілеспрямованість діяльності - спроможність людини до постанов­ки та досягнення мети, навіть при подоланні перешкод. Втілюється в діяльності та вольовій регуляції.	Самосвідомість – здатність людини до пізнання самої себе. Виражається в образі «Я», самооцінці та рівні домагань.

Підсвідомість — це уявлення, бажання, потяги, почуття, стани, психічні явища та акти, які колись упродовж життя «вийшли» зі свідомості, виявляються у відповідних ситуаці­ях ніби автоматично, без чіткого і зрозумілого усвідомлення, але за певних умов їх можна повернути назад і усвідомити
Несвідомість — це сукупність психічних явищ, актів і ■ станів, які виявляються на глибокому рівні функціонування психіки й цілковито позбавляють індивіда можливості впли­ву, оцінки, контролю і звіту в їхньому впливові на поведінку, вчинки, діяльність	Надсвідомість утримує психічні явища, акти і стани, які виникли внаслідок взаємодії зі Всесвітом, а також психічні механізми такої взаємодії

Самостійно опрацювати теми:

1. Рефлекторний характер психіки. Динамічний стереотип. Процеси збудження та гальмування.

2..Психічне відображення.

3. Поняття свідомого та безсвідомого. Характеристики свідомості.

4. Методи дослідження в психологі

Питання для обговорення на семінарах

1. Основні підходи до визначення етапів розвитку психології як науки.

2. Особливості етапу розвитку психології як науки про душу.

3. Особливості етапу розвитку психології як науки про свідо­мість.

4. Особливості етапу розвитку психології як науки про по­ведінку.

5. Предмет вивчення психології на сучасному етапі розвитку науки.

6. Основні психологічні категорії.

7. Класифікація психічних явищ.

8. Галузі психологічних знань.

9. Психологічне дослідження, його етапи.

10. Принципи психологічного дослідження.

11. Взаємозв’язок методології, методів і методик психологіч­ного дослідження.

12. Поняття про метод психологічного дослідження.

13. Місце загальнонаукових та конкретнонаукових методів у психології.

14. Вимоги до методів психологічного дослідження.

15. Поняття про спостереження, види спостережень.

16. Вимоги щодо організації спостереження.

17. Переваги та недоліки методу спостереження.

18. Поняття про експеримент, його види.

19. Переваги та недоліки експерименту.

20. Особливості опитувальних методів: бесіди, анкетування, інтерв’ю.

21. Соціометричне дослідження в психології.

22. Аналіз продуктів діяльності як метод психології.

23. Поняття про психіку, її основні функції.

24. Стадії та рівні розвитку психіки тварин.

25. Особливості психічного відображення.

26. Поняття про свідомість, її функції.

27. Структура свідомості.

28. Поняття про несвідоме, його прояви.

29. Філогенетичні фактори формування свідомості.

30. Онтогенетичні фактори формування свідомості.

Спираючись на опрацьований зміст розділу, сформулюйте відповіді на проблемні питання

1. Проаналізуйте зміни предмету вивчення психології в рам­ках останніх досягнень науки.

2. Визначте місце загальної психології в системі психологіч­них наук.

3. Обґрунтуйте значимість психології для життєдіяльності сучасного суспільства.

4. Відзначте основі відмінності наукового психологічного зна­ння від побутового.

5. Охарактеризуйте основні етапи розвитку психіки людини.

6. Опишіть взаємозв'язок рівнів розвитку психіки і форм по­ведінки живих організмів.

7. Визначте відмінність між подразливістю та чутливістю.

8. Розкрийте сутність та умови виникнення свідомості як ви­щого рівня розвитку психіки.

9. Визначте відмінність експерименту як методу наукового дослідження від спостереження.

10. Визначте вимоги, яких необхідно суворо дотримуватися під час використання бесіди та анкетного опитування.