Механізм реалізації регіональної економічної політики держави

 

Механізм реалізації регіональної економічної політики держави включає:

1. Законодавча база визначає права і обов'язки регіонів у бюджетній і податковій політиці, їх повноваження в управлінні майном, що перебуває в загальнодержавній власності, їх участь у реалізації загальнодержавних і регіональних програм.

2. Програмування і прогнозування розвитку регіонів. Обов'язковими елементами регіональних програм і прогнозів розвитку регіонів є аналіз соціально-економічного стану; основні напрямки структурної перебудови; цільові орієнтири в соціальній, економічній, природоохоронній сферах; а також визначення методів і етапів реалізації програм.

3. Територіальне регулювання визначає конкретні методи державного регулювання розвитку регіонів, через проведення типологизации регіонів на макро- і мікрорівні. Типологізація регіонів проводиться за наступними параметрами:

- географічне положення;

- кліматичні умови;

- наявність природних ресурсів;

- рівень економічного і соціального розвитку;

- структура господарства;

- рівень розвитку виробничої і соціальної інфраструктури;

- рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків.

4. Цілеспрямована державна політика регулювання регіонального соціально-економічного розвитку повинна бути спрямована на рішення найбільш важливих економічних проблем, найбільш повного використання потенціалу українських регіонів. Для успішності такої державної політики необхідною умовою є зміна парадигми управління регіональним розвитком і перехід від традиційної аксіоматики компенсаційних механізмів реалізації регіональної політики до ринкових і стимулюючих методів управління на основі посилення внутрішньодержавної інтеграційної взаємодії регіональних економік з метою зростання країни в цілому. Досягнення даних завдань повинне підкріплюватися відповідними методами і інструментами бюджетної політики.

Економічна політика складається в забезпеченні регіонів можливістю для самостійного розвитку на умовах самофінансування і самозабезпечення. До економічних регуляторів відносяться бюджетна політика, податкова політика (місцеві податки, пільги і об'єкти оподатковування); цінова політика, квоти і ліцензії, дотації і субсидії, державні закупівлі.

- бюджетна політика здійснюється через законодавче закріплення частини доходів у бюджетах всіх рівнів, місцевих податків і зборів, нормативних відрахувань від загальнодержавних податків у місцеві бюджети, а також дотації і субсидії, надані місцевим бюджетам. Формування місцевих бюджетів за рахунок частини загальнодержавних податків може відбуватися в різних формах, що спричиняє різний вплив місцевих органів влади на податкові доходи. Місцеві влади можуть, по-перше, встановлювати власні додаткові ставки (надбавки) по певним загальнодержавним податкам; по-друге, мати право на певний відсоток доходів від податків, зібраних на відповідній території, або на законодавчо встановлену частину загальнонаціональних податкових надходжень. При формуванні місцевих бюджетів за рахунок частини загальнодержавних податків місцеві влади не можуть самостійно визначати базу оподатковування і встановлювати податкові ставки. Це робиться органами влади. Причому рівень самостійності місцевих органів влади залежить від того, наскільки вони можуть впливати на формування податкового законодавства.

- для посилення впливу держави на економіку регіонів використовуються прямі державні інвестиції, створення спеціальних фондів для фінансування програм, залучення іноземного і вітчизняного приватного капіталу, пільгове кредитування і оподатковування, використання позабюджетних коштів.

- із централізованих джерел фінансуються витрати на нове будівництво, роботи по реконструкції підприємств базових галузей промисловості, АПК і ОПК, будівництво важливих природоохоронних об'єктів, підприємств і галузей, які мають загальнодержавне значення.

- фінансування структурної перебудови і реконверсії депресивних територій, де показники розвитку відстають від нормативних або середніх по регіонам. Також допомога надається регіонам з відносно низьким рівнем промислового потенціалу і надлишком трудових ресурсів, гірському і іншим регіонам зі складними природно-географічними і екологічними умовами.

Разом з тим, фіскальні інструменти державної регіональної політики в Україні, а саме фінансова допомога регіонам, не можуть бути визнані ефективними відносно зменшення диференціації регіонального економічного розвитку. Аналіз результатів надання фінансової допомоги регіонам свідчить про те, що вона не сприяє зростання темпів їх розвитку. Регіони, що одержували більші обсяги трансфертів з державного бюджету в початковому періоді, характеризувалися більше низькими темпами розвитку. З одного боку, це говорить про те, що фінансову допомогу одержували дійсно ті кому вона потрібна (надалі ці регіони характеризувалися більше низькими темпами розвитку), а з іншого боку – про негативний вплив фінансовий дотацій і субвенцій на економічний розвиток регіону, тобто бюджетна політика України не відповідала цілям регулювання регіонального розвитку.

Основними об'єктами державної регіональної економічної політики повинні стати не окремі регіони, а великі макрорегіони або міжрегіональні кластери, що характеризуються щодо однорідною територією, які вони включають, і здатні підвищувати ефективність участі в регіональному поділі праці на основі випереджального розвитку галузей спеціалізації.

5. Соціальна політика включає:

- встановлення державного і суспільного контролю над місцевими органами влади за виконанням ними соціальних програм, ефективним використанням фінансових ресурсів;

- забезпечення необхідних умов життєдіяльності населення;

- формування самостійної соціальної бази областей;

- зосередження виплат всіх видів соціальної допомоги в територіальних громадах по місцю проживання;

- реалізація конституціональних прав всіх громадян незалежно від їх проживання.

6. Екологічна складова регіональної політики повинна вирішувати наступні завдання:

- формування територіальних основ сталого розвитку і систем екологічної безпеки;

- збалансування бюджетних витрат пов'язаних з охороною природи на загальнодержавному і місцевому рівнях;

- оптимізація співіснування і функціонування природних екосистем і господарського комплексу.

7. Зовнішньоекономічна політика спрямована на створення вільних економічних зон для активізації підприємництва, формування ринкової інфраструктури, залучення іноземних інвестицій, нарощування експортного потенціалу окремих регіонів, які вимагають прискореного розвитку.

8. Науково-технічна політика. Спрямована на визначення пріоритетів щодо вдосконалення і розвитку інвестиційної й інноваційної діяльності в регіоні і базується на попередньому вивченні і аналізі науково-технічного комплексу регіону.

9. Сільська складова регіональної політики в Україні ще чітко не викристалізувалася, точно так само як остаточно не сформувалася і сама ця політика. В 2001 р. Указом Президента України була затверджена Концепція державної регіональної політики, в 2005 р. Верховна Рада прийняла Закон України "Про стимулювання розвитку регіонів", в 2006 р. постановою Кабміну затверджена "Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року", в 2007 р. створене Міністерство регіонального розвитку і будівництва. Але вже на початку 2008 р. на урядовому рівні було заявлено про необхідність розробити проект нової Концепції державної регіональної політики.

Інтереси села в процесі реалізації цієї політики повинні враховуватися, як мінімум, для досягнення наступних цілей:

- забезпечення високого рівня життя людини, незалежно від його місця проживання;

- максимального наближення послуг, що надаються органами публічної влади, до споживачів;

- створення і модернізація інфраструктури, що буде служити підвищенню інвестиційної привабливості регіонів;

- забезпечення розвитку людських ресурсів; впровадження заходів державного реагування на ситуації, що склалася на проблемних територіях.

Виходячи з того, що фактори виробництва постійно перебувають у русі, допускається що такі явища, як розбіжності в розвитку економіки регіонів, міжрегіональний поділ праці і торгівля, регіональна політика, є ознаками перехідності розвитку економіки України. У силу цього, необхідно враховувати нові підходи до регіональної політики держави:

- розбіжності між регіонами зростають, оскільки існують "ножиці цін" між продукцією добувної промисловості, енергетики і сільського господарства і продукцією обробної промисловості, сфери послуг, тому варто поступово переглядати цінову політику і приймати відповідні рішення про розміщення виробництва;

- існує зв'язок між незбалансованим розвитком регіонів і координацією їх розвитку. На основі такого зв'язку можливе врегулювання незбалансованості шляхом скоординованого використання переваг кожного з них, зокрема, більше повного залучення найефективніших факторів виробництва, заохочення нарощування наявних переваг. Уникаючи в регіонах "сліпого" дублювання виробництва, вибирати для кожного з них їх найбільш оптимальний набір відзначених факторів, створюючи таким чином власний шлях розвитку;

- існує зв'язок між ростом розбіжностей у розвитку регіонів зі структурою власного виробництва;

- обсяги централізованих капіталовкладень, механічно розподілені між окремими регіонами, не можуть бути чинником розбіжностей у регіональному розвитку. Можливість більше вільного міжрегіонального переміщення факторів виробництва може забезпечити ефективність використання виділених коштів і рівність доступу до них;

- підвищення якості робочої сили вигідно для регіонів і опосередковано впливає на їх розвиток. Переміщення робочої сили між регіонами має неоднозначну оцінку. Так, для окремого регіону такий вплив має як позитивне (ослаблення тиску надлишкової робочої сили на ринок праці регіону), так і негативні наслідки (періодичне виникнення в регіоні дефіциту робітників певної кваліфікації, вивіз заощаджень, міграція робочої сили з певними трудовими навичками і технологічним досвідом за межі регіону).

В умовах посилення глобалізації світового господарства регіональна політика перетерплює певні зміни. Значні темпи руху капіталу приводять до високої динамічності робочої сили, для якої перетинання державних кордонів надалі не представить істотних труднощів. Це приводить до існування двох проблем:

- гіперконцентрації ділової активності на локалізованих територіях, як правило в мегаполісах, що викликає перевантаженість інфраструктури, дорожнечу життя і т.д. Рівень залучення інвестицій і здійснення інновацій у цих мікрорегіонах буде перевершувати показники сусідніх територій;

- занепад регіонів із традиційною структурою виробництва і сільських територій, які в обставинах переходу до неоліберальної моделі розвитку, посилення глобальної і посилення глобальної конкуренції, насамперед з боку "нових лідерів", у галузях металургії, хімічної, легкої і харчової промисловості можуть виявитися неготовими до відстоювання досягнутих соціальних пріоритетів.

Тому, найважливішими напрямками вдосконалення регіональної політики України з обліком глобалізаційних і інтеграційних тенденцій повинні стати наступні дії:

- проведення регіональної реформи, що мала б метою повну ідентифікацію вітчизняних таксонів обласного рангу з європейським рівнем NUTS-II;

- модернізуючи стратегію регіонального розвитку, необхідно перейти до сучасних європейських механізмів і інструментів регулювання, тобто тим, які діють сьогодні і активність яких збережеться до 2013 р.;

- основною формою реалізації державної політики в Україні повинні стати операційні програми (у ЄС їх існує близько 450), які частково, за допомогою численних європейських фондів, уже були складені для цілого ряду областей, однак не стали для всієї України новою моделлю регулювання міжрегіональних пропорцій;

- надзвичайно важливим напрямком у сфері розвитку відносин у ЄС могла б стати диверсифікованість єврорегіонального співробітництва, у тому числі створення нових єврорегіонів (насамперед морських, тобто тих, що розташовані на узбережжі Азовського і Чорного морів);

- оскільки основні виклики глобалізації прийдуть на міжнародний локальний рівень економічних відносин, украй важливою повинна стати розробка такої стратегії інноваційно-інвестиційної моделі розвитку (за зразком Лісабонської), що максимально враховувала б специфічні особливості регіонально-локальних і нового галузевого підходів, уже впроваджених у ЄС.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Якими трансформаційними тенденціями характеризується регіональний розвиток економіки України?

2. Що припускає регіональна політика держави? На яких принципах вона будується?

3. Дайте визначення терміна "регіон". Якими ознаками (характеристиками) як окремою територією володіє регіон?

4. Що припускає місцеве самоврядування? На яких принципах воно здійснюється в нашій країні?

5. Які групи показників використовуються для оцінки соціально-економічного розвитку окремого регіону?

6. Що припускає механізм реалізації регіональної економічної політики держави?

7. З якою метою проводиться типологізація регіонів? За якими параметрами здійснюється типологізація?

8. Яким чином здійснюється бюджетна політика на регіональному рівні в Україні? Чи вимагає вона, з Вашого погляду, змін і доповнень? Поясніть свою відповідь.

9. Які зміни перетерплює регіональна політика держави в умовах посилення глобалізаційних процесів? До яких проблем приводить даний процес?

10. Назвіть особливості реалізації соціальної політики на регіональному рівні. Приведіть приклади.

 

 

Рекомендована література

 

1. Азаров М. Я. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т. / М. Я. Азаров, Ф. О. Ярошенко, Е. М. Лібанова, В. Б. Альошин, О. М. Білянський / Науково-дослідний фінансовий ін-т при Міністерстві фінансів України / М. Я. Азаров (голова редкол.) – К.: НДФІ, 2004. – Т. 5: Реформування міжбюджетних відносин і зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування. – К.: НДФІ, 2004 – 400 с.

2. Александрюк Т. Ю. Становлення і розвиток малого бізнесу в регіоні: колективна монографія / Т. Ю. Александрюк, А. Г. Бабенко, Л. Б. Баранник, А. В. Буряк, В. В. Гавяда / Дніпропетровська держ. фінансова академія / Н. І. Редіна (ред.). – Д.: ДДФА, 2008. – 508 с.

3. Бабак А. В. Конкурентоспроможність національної економіки / А. В. Бабак, С. Ф. Биконя, О. Ю. Болховітінова, Л. Ю. Волощенко, Т. В. Голікова / Інститут економіки та прогнозування НАН України / Б. Є. Кваснюк (ред.). – К.: Фенікс, 2005. – 495 с.

4. Барановський О. І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення) / О. І. Барановський / Київський національний торговельно-економічний ун-т. – К.: КНТЕУ, 2004. – 760 с.

5. Бєлоусова Л І. Інноваційно-інвестиційна активність підприємства: монографія / Л. І. Бєлоусова / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. – Луганськ: Видавництво СНУ ім. В. Даля, 2006. – 176 с.

6. Білорус О. Г. Глобальний конкурентний простір / О. Г. Білорус, Ю. М. Пахомов, І. Ю. Гузенко, О. К. Скаленко, О. В. Гаврилюк / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана; Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України; Міжнародна асоціація "Україна - Римський клуб"; Міжнародний ін-т глобалістики / О. Г. Білорус (кер. авт. коллективу, наук. ред.). – К.: КНЕУ, 2007. – 680 с.

7. Білорус О. Г. Глобальна продовольча безпека: монографія / О. Г. Білорус, М. В. Зубець, П. Т. Саблук, В. І. Власов /Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України; ННЦ "Інститут аграрної економіки" УААН. – К.: ННЦ "ІАЕ", 2009. – 486 с.

8. Борщевський В. Соціальна ринкова економіка: основні орієнтири для України / В. Борщевський, Ю. Давиденко, Р. Клапгам, В. Магас, А. Мокій / Інститут реформ; Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні / Р. Клапгам (ред.). – К., 2003. – 120 с.

9. Буряковський В. В. Національна економіка: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / В. В. Буряковський / Дніпропетровський національний ун-т. – Д.: Наука і освіта, 2007. – 310 c.

10. Габбард Р. Г. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник: Пер. з англ. / Р. Г. Габбард / Київський національний економічний ун-т. – К.: КНЕУ, 2004. – 889 с.

11. Гаман М. В. Стратегічне управління інноваційною діяльністю як основа економічної безпеки національної економіки: монографія / М. В. Гаман, О. І. Дацій, М. Х. Корецький, Н. В. Дацій, І. О. Драган, І. В. Драган. – Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2008. – 281 с.

12. Герасименко А. Г. Конкурентна політика держави в умовах трансформації національної економіки: монографія / А. Г. Герасименко, Л. С. Головко, Л. І. Дідківська, М. С. Дворак, Л. Г. Кузьменко / Київський національний торгівельно-економічний ун-т / В. Д. Лагутін (заг.ред.). – К., 2008. – 308 c.

13. Гілпін Р. Проблеми глобального капіталізму: Світова економіка в ХХІ столітті / Р. Гілпін / С. І. Фатій (пер.) Р. Гілпін (нова передм.), Дж. М. Гілпін (нова передм.). – Х.: Каравела, 2004. – 360 с.

14. Головченко О. М. Економічна безпека регіону в гарантуванні стабільності національної економіки: монографія / О. М. Головченко. — О.: Видавець Букаєв В. В., 2008. – 398 с.

15. Гринів Л. С. Економіка України: національна стратегія розвитку = Economy of Ukraine: national strategy of development: монографія / Л. С. Гринів, О. В. Стефанишин, Ю. М. Гончар, М. В. Кічурчак, О. С. Ривак, М. І. Теребух / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка / Л. С. Гринів (ред.). – Л.: Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2009. – 444 с.

16. Данилишин Б. М. Інвестиційна політика в Україні / Б. М. Данилишин, М. Х. Корецький, О. І. Дацій / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. – Донецьк: Юго-Восток, 2006. – 290 с.

17. Дацій Н. В. Соціальні засади інвестування національної економіки: монографія / Н. В. Дацій, С. О. Корецька / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. – Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2007. – 328 c.

18. Дергачова В. В. Міжнародна конкурентоспроможність національної економіки в контексті забезпечення економічного зростання: монографія / В. В. Дергачова / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. — Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – 391 с.

19. Джусов О. А. Інноваційний розвиток світової економіки: інвестиційний аспект: монографія / О. А. Джусов, Н. П. Мешко, А. П. Величко, В. А. Попова, Ю. М. Стасюк, О. В. Щипанова / Дніпропетровський національний ун-т ім. Олеся Гончара. – Донецьк: Юго-Восток, 2009. – 278 с.

20. Дзюблюк О. В. Валютна політика: підручник / О. В. Дзюблюк. – К.: Знання, 2007. – 422 c.

21. Дмитрієв І. А. Національна економіка: навч.-метод. посіб. / І. Д. Дмитрієв, С. Ф. Большенко, Д. А. Горовий; Харк. нац. автомоб.-дор. ун-т. – Х.: ХНАДУ, 2009. – 79 с.

22. Довгаль О. А. Протекціонізм і лібералізм у процесі глобалізації світової економіки: Питання теорії і методології / О. А. Довгаль / Народна українська академія. – Х.: Видавництво НУА, 2004. – 319 с.

23. Єрмошенко М. М. Сучасні проблеми розвитку національної економіки і шляхи їх розв`язання: колективна наукова монографія / М. М. Єрмошенко, Л. А. Азьмук, М. О. Александрова, О. В. Ареф'єва, М. М. Артус, М. М. Астахова / Національна академія управління / М. М. Єрмошенко (наук. ред.). – К.: Національна академія управління, 2008. – 452 с.

24. Єрохін С. А. Структурна трансформація національної економіки: Теоретико-методологічний аспект / С. А. Єрохін. – К.: Світ Знань, 2002. – 526 с.

25. Журавка Ф. О. Валютна політика в умовах трансформаційних змін економіки України: монографія / Ф. О. Журавка. – Суми: Ділові перспективи, 2008. – 334 с.

26. Заблоцький Б. Ф. Національна економіка: підручник / Б. Ф. Заблоцький. – Л.: Новий Світ - 2000, 2009. – 582 с.

27. Зав'ялова О. В. Транснаціональні корпорації: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підгот. бакалаврів з напряму підгот. "Міжнародна економіка" / О. В. Зав'ялова, В. Є. Сахаров / Національна академія управління – К., 2008. – 240 с.

28. Ковальчук В. М. Структурна перебудова національної економіки в контексті інноваційного розвитку / В. М. Ковальчук / НАН України; Об'єднаний ін-т економіки / Л. М. Шаблиста (відп.ред.). – К., 2005. – 240 с.

29. Круш П. В. Національна економіка: підручник для студ. вищих навч. закл. / П. В. Круш, С. О. Тульчинська, М. В. Шашина, О. А. Підлісна, О. С. Хринюк / П. В. Круш (ред.). – К.: Каравела, 2008. – 416 c.

30. Кудров В. М. Национальная экономика России: учебник / В. М. Кудров. – Москва: Акад. народного хозяйства при Правительстве Российской Федерации: Дело, 2006. – 543 с.

31. Кузьмін О. Є. Національна економіка: навч.-метод. посіб. для студ. спец. 6.0501 "Економіка і підприємництво" / О. Є. Кузьмін, У. І. Когут, І. С. Процик, Г. Л. Вербицька / Національний ун-т "Львівська політехніка". – Л.: Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2010. – 188 с.

32. Кульков В. М. Национальная экономика: российская модель: учебное пособие / В. М. Кульков; Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, Экономический фак., Каф. политической экономии. – Москва: МАКС Пресс, 2008. – 108 с.

33. Курочкін Г. Ф. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посібник / Г. Ф. Курочкін / Національна академія управління. – К., 2004. – 272 с.

34. Куценко В. І. Соціальна держава (проблеми теорії, методології, практики) / В. І. Куценко, В. П. Удовиченко, Я. В. Остафійчук / Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України / В. І. Куценко (ред.). – К.: Заповіт, 2003. – 228 с.

35. Лазебник Л. Л. Фінансові та інтеграційні механізми модернізації національної економіки: монографія / Л. Л. Лазебник. – К.: ННЦ "Інститут аграрної економіки", 2009. – 480 с.

36. Макаренко І. П. Національна інноваційна система України: проблеми і принципи побудови: монографія / І. П. Макаренко, П. М. Копка, О. Г. Рогожин, В. П. Кузьменко / Інститут проблем національної безпеки Ради національної безпеки і оборони України; Інститут еволюційної економіки / І. П. Макаренко (наук.ред.). – К., 2007. – 520 с.

37. Мельникова В. І., Мельникова О. П., Сідлярук Т. В., Тур І. Ю., Шведова Г. М. Національна економіка: навч. посіб. / В. І. Мельникова, О. П. Мельникова, Т. В. Сідлярук, І. Ю. Тур, Г. М. Шведова; Нац. аерокосм. ун-т ім. М. Є. Жуковського "Харк. авіац. ін-т". – Х.: ХАІ, 2009. – 197 с.

38. Мрачковский А. Е. Национальная экономика: учебное пособие / А. Е. Мрачковский, Е. А. Кипервар; Омский государственный технический университет. – Омск: Изд-во ОмГТУ, 2008. – 74 с.

39. Національна економіка: тест. завдання та індивід. планув. навч. дисципліни для студ. спец. "Облік і аудит", "Економічна кібернетика", "Маркетинг", "Фінанси і кредит" ("Фінанси" і "Банківська справа"), "Міжнародні відносини", "Менеджмент", "Економіка підприємства" / Укоопспілка; Львівська комерційна академія / Б. Ф. Заблоцький (уклад.), І. І. Герасимова (уклад.) – Л.: ЛКА, 2009. – 68 с.

40. Национальная экономика: вопросы методологии, теории, практики / А. В. Сидорович и др.; под ред. А. В. Сидоровича; Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, Фак. доп. образования, Программа " Национальная экономика ". – Москва: МАКС Пресс, 2007. – 204 с.

41. Национальная экономика в условиях глобализации: роль малого и среднего бизнеса / Рос. гос. пед. ун-т им. А. И. Герцена. – СПб.: Рус. остров, 2008. – 376 с.

42. Национальная экономика: Учеб. для студентов вузов, обучающихся по экон. специальностям и направлению 060000 - " Экономика и упр." / М. К. Бункина. – М.: Логос, 2003. – 487 с.

43. Национальная экономика: учебное пособие для студентов высших учебных заведений, обучающихся по специальностям экономики и управления (080100) / С. Г. Тяглов и др.; под ред. Н. Г. Кузнецова, С. Г. Тяглова. – Москва: ЮНИТИ, 2009. – 367 с.

44. Олександер М. А. Маркетинг у секторах національної економіки / М. А. Олександер, В. М. Беспалов, А. О. Губерник, І. О. Жарська, Л. П. Коваленко / М. А. Окландер (ред.). – О.: Астропринт, 2004. – 408 с.

45. Онишко С. В. Державне регулювання національної економіки: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / С. В. Онишко / Державна податкова адміністрація України; Національний ун-т держ. податкової служби України. – Ірпінь: Національний ун-т ДПС України, 2007. – 358 c.

46. Організаційні проблеми формування стійкої системи підвищення ефективності національної економіки України: монографія / Кіровоградський національний технічний ун-т. Кафедра економіки праці та менеджменту / Л. М. Фільштейн (заг.ред.). – Кіровоград: КОД, 2009. – 388 с.

47. Осика С. Г. Світова організація торгівлі: Підручник для студ. вищих навч. закл., що навч. за спец.:"Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності", "Менеджмент організацій", "Економіка підприємства" / С. Г. Осика, В. Т. Пятницький. — 2. вид., перероб. і доп. – К.: К.І.С., 2004. – 514 с.

48. Петров А. Н. Национальная экономика: учеб. пособие / А. Н. Петров, Т. А. Лаврова; М-во образования и науки Рос. Федерации, Гос. образоват. учреждение высш. проф. образования "С.-Петерб. гос. ун-т экономики и финансов", Каф. прогнозирования и планирования экон. и соц. Систем. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. гос. ун-та экономики и финансов, 2004. – 163 с.

49. Пилипенко Ю. І. Технологічна структура національної економіки та її регулювання: монографія / Ю. І. Пилипенко / Національний гірничий ун-т. – Д.: НГУ, 2009. – 145 с.

50. Пухтаєвич Г. О. Аналіз національної економіки: навч. посіб. / Г. О. Пухтаєвич / Київський національний економічний ун-т. – К.: КНЕУ, 2005. – 254 с.

51. Радичка Д. М. Национальная экономика: учебное пособие / Д. М. Радичка; Омский гуманитарный институт. – Омск: ОГИ, 2007. – 259 с.

52. Сахаров В. Є. Міжнародна економіка: навч. посіб. для студ. ВНЗ, які навчаються за освітньо-проф. прогр. підгот. бакалаврів з напряму "Економіка і підприємництво" / В. Є. Сахаров, В. С. Будкін, С. А. Єрохін, О. В. Зав'ялова, Я. В. Белінська, О. О. Павлюк / Національна академія управління / В. Є. Сахаров (заг.ред.) – 2-ге вид., випр. – К.: Ін Юре, 2008. — 432 с.

53. Стефанишин О. Теорія розвитку людського потенціалу національної економіки: навч. посіб. / О. Стефанишин / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Л.: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – 306 с.

54. Суходоля О. М. Енергоефективність економіки в контексті національної безпеки: методологія дослідження та механізми реалізації / О. М. Суходоля / Національна академія держ. управління при Президентові України. – К.: НАДУ, 2006. – 424 с.

55. Сухоруков А. І. Інвестування української економіки / А. І. Сухоруков, С. І. Пирожков, Г. Г. Шестопалов, О. В. Задорожна, І. А. Шовкун / Рада національної безпеки і оборони України; Національний ін-т проблем міжнародної безпеки / А. І. Сухоруков (відп.ред.). – К., 2005. – 440 с.

56. Тищенко О. П. Національна економіка: тексти лекцій / О. П. Тищенко, А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко, О. В. Пасічник, В. І. Жданов / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана" / А. Г. Савченко (заг. ред.). – К.: КНЕУ, 2007. – 457 с.

57. Третяк Г. С. Державне регулювання економіки: навч. посібник / Г. С. Третяк, К. М. Бліщук / Львівський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України. – Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2008. – 118 с.

58. Федулова Л. І. Інноваційна економіка: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Л. І. Федулова – К.: Либідь, 2006. – 480 с.

59. Формування інноваційної моделі розвитку національної економіки України: монографія: у 2 ч. / Чернігівський держ. ін-т економіки і управління / Каленюк І. С. (заг.ред.). – Чернігів: ЧДІЕУ, 2009. – 592 с.

60. Шевченко Л. С. Основи економічної теорії: підруч. для студ. ВНЗ, які навчаються за освітньо-проф. прогр. бакалавра з галузі знань "Економіка та підприємництво" / Л. С. Шевченко, О. А. Гриценко, Т. М. Камінська, С. М. Макуха, В. В. Броницька, Г. Ю. Дарнопих / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / Л. С. Шевченко (заг. ред.). – Х.: Право, 2008. – 447 c.

61. Юсупов К. Н. Национальная экономика: учебное пособие для студентов вузов / К. Н. Юсупов, А. В. Янгиров, А. Р. Таймасов. – Москва: КноРус, 2009. – 285 с.

62. Ястремська О. М. Інноваційна економіка: конспект лекцій / О. М. Ястремська, Д. О. Ріпка / Харківський національний економічний ун-т. – Х.: ХНЕУ, 2009. – 71 с.