Національна інвестиційна система як стратегічний інститут розвитку

 

1. Класифікація інвестицій.

2. Джерела інвестиційної діяльності і шляхи залучення інвестицій.

3. Методи регулювання інвестиційної діяльності.

 

Класифікація інвестицій

 

Питання активізації інвестиційної діяльності мають для національної економіки найважливіше значення у зв'язку з досягненням стабільного довгострокового економічного зростання і підвищення рівня добробуту народу. Державне регулювання інвестиційного процесу повинне бути спрямоване на активізацію джерел накопичення усередині країни, і на широке залучення іноземного підприємницького капіталу.

Інвестиційна діяльність охоплює всі сфери народного господарства, матеріального виробництва і соціальну. Інвестиції впливають на формування темпів економічного зростання і добробуту населення країни, що у свою чергу, безпосередньо пов'язане із забезпеченням оптимального співвідношення між накопиченням і споживанням.

Інвестиції – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають усередині країни або за кордоном у різноманітні сфери, підприємства, програми, окремі заходи з метою розвитку виробництва, а також об'єкти підприємницької й іншої діяльності з метою одержання прибутку.

При аналізі розвитку економічної системи виділяють три головні функції, які виконують інвестиції в процесі розширеного відтворення: по-перше, інвестиційні ресурси забезпечують економічне зростання і якісне відновлення основних фондів на принципово новій, конкурентоспроможній основі на рівні як окремого підприємства, так і національної економіки в цілому; по-друге, за рахунок інвестиційних ресурсів здійснюються прогресивні структурні зміни в суспільному виробництві, що пов’язано із найбільш важливими макроекономічними пропорціями; по-третє, за допомогою інвестицій реалізуються досягнення науково-технічного прогресу і здійснюється підвищення на цій основі ефективності виробництва як на мікро-, так і на макрорівні. Серед цих функцій істотне значення має оптимізація найважливішої макроекономічної пропорції – співвідношення нагромадження і споживання. Від цього залежать темпи зростання виробництва, рівень споживання населення і ефективність суспільного відтворення.

Основні види інвестицій:

1. Реальні інвестиції, або капіталовкладення – це вкладення в основний капітал, тобто придбання машин, будівництво, поповнення запасів і предметів споживання. При цьому може бути використаний позиковий капітал, у тому числі банківський кредит, і в цьому випадку банк також здійснює реальне інвестування.

Реальні інвестиції підрозділяються на валові і чисті. Валові інвестиції – це сукупний обсяг інвестицій за певний період, спрямований на нове будівництво, придбання засобів праці і приросту товарно-матеріальних цінностей.

Чисті інвестиції – це сума нових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань за певний період часу.

2. Фінансові інвестиції – це вкладення в цінні папери, акції, облігації, сертифікати, валюту, розміщення капіталу в банках. Вкладення в цінні папери називають також портфельними інвестиціями.

3. Інтелектуальні інвестиції – це купівля патентів, ліцензій, ноу-хау, вкладення в науку, у людину, насамперед в освіту, охорону здоров'я.

За характером участі в інвестуванні бувають прямі і непрямі інвестиції.

Прямі інвестиції ця особиста участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладення коштів.

Непрямі інвестиції – це опосередкована участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладення коштів фінансовими посередниками.

Також розрізняють державні і приватні інвестиції. Державні – здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань. Приватні інвестиції – за рахунок власних коштів інвестора, або отриманих кредитів.

Величину інвестицій в основний капітал в Україні протягом 2002 – 2009 рр. характеризують дані таблиці 2.4.

Іноземні інвестиції – здійснюються іноземними інвесторами, іншими державами, іноземними банками, компаніями, підприємцями.

Інвестиційний процес – це здійснення вкладень в області, сфери і сектори національної економіки з урахуванням інтересів держави, інвесторів, одержувачів інвестицій, пріоритетів і пільг, стану бюджету.

Інвестиційна діяльність тісно пов'язана з формуванням інвестиційного клімату – це економічні, політичні, фінансові умови, які впливають на приток внутрішніх і зовнішніх інвестицій в економіку країни. Сприятливий клімат характеризується політичною стабільністю, наявністю законодавчої бази, помірними податками, надання інвесторам пільг.

Інвестиційний бум – це різка активізація діяльності інвесторів, зростання пропозиції інвестицій, значне збільшення капіталовкладень в економіку. Має місце звичайно при прояві ознак стабілізації економічних процесів у країні, встановленні ясних довгострокових, законодавчо оформлених умов для інвесторів, у першу чергу іноземних, виникнення впевненості в надійності вкладень капіталів.

На обсяг інвестицій впливають наступні фактори:

1. Співвідношення розподілу доходу на споживання і заощадження. На співвідношення заощадження і споживання істотно впливають інтенсифікація розширеного відтворення, впровадження в цей процес інноваційної моделі розвитку.

 

 

Таблиця 2.4

Капітальні інвестиції в Україні [http://www.ukrstat.gov.ua]

 

У фактичних цінах, млн. грн.
Усього
у тому числі
інвестиції в матеріальні активи	…	…	…	…	…	…	…
з них
інвестиції в основний капітал
з них
капітальне будівництво
машини, обладнання та транспортні засоби
земля	…	…	…	…	…	…	…
існуючі будівлі та споруди	…	…	…	…	…	…	…
нові будівлі, споруди, об’єкти незавершеного будівництва	…	…	…	…	…	…	…
довгострокові біологічні активи тваринництва
інші необоротні матеріальні активи
капітальний ремонт
інвестиції в нематеріальні активи
Відсотків до загального обсягу
Усього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
у тому числі
інвестиції в матеріальні активи	…	…	…	…	…	…	…	96,9
з них
інвестиції в основний капітал	79,8	85,2	84,8	83,7	84,1	84,6	85,7	78,7
з них
капітальне будівництво	44,7	47,6	46,9	45,5	48,0	49,2	49,5	41,5
машини, обладнання та транспортні засоби	35,1	37,6	37,9	38,2	36,1	35,4	36,2	33,9
земля	…	…	…	…	…	…	…	0,8
існуючі будівлі та споруди	…	…	…	…	…	…	…	3,4
нові будівлі, споруди, об’єкти незавершеного будівництва	…	…	…	…	…	…	…	1,6
довгострокові біологічні активи тваринництва	0,9	0,8	0,5	0,5	0,4	0,3	0,3	0,5
інші необоротні матеріальні активи	1,5	1,6	2,0	2,6	1,7	1,6	1,6	2,1
капітальний ремонт	8,7	10,0	10,3	10,4	10,7	10,6	10,1	9,8
інвестиції в нематеріальні активи	9,1	2,4	2,4	2,8	3,1	2,9	2,3	3,1

 

Вони повинні знизити коефіцієнт заощадження, оскільки для одержання одного відсотка прирощення національного доходу можна буде зменшити норму виробничого нагромадження. Отже, першочерговим для української економіки є підвищення ефективності використання всіх елементів нагромадження, інвестиційних ресурсів на всіх стадіях їх обігу. Відтворювальний процес обов'язково обумовлює збалансування інвестицій, нагромадження і споживання. Тому пошук шляхів подолання диспропорцій у розвитку економіки України повинен передбачати досягнення збалансованості найбільш важливої відтворювальної пропорції: інвестиційний фонд – фонд нагромадження – фонд споживання.

2. Норма чистого прибутку. Прибуток – це головний мотив інвестицій, чим вище норма прибутку, тим більше обсяг інвестицій.

3. Ставка відсотка по кредитам комерційних банків. У процесі інвестування використовують не тільки власний, але і позичковий капітал. Якщо очікувана норма чистого прибутку перевищує ставку позичкового відсотка, то інвестування при інших рівних умовах виявиться доцільним. Тому, зростання ставки позичкового відсотка сприяє зменшенню обсягу інвестицій.

4. Темпи інфляції. Чим вище темпи інфляції, тим менше майбутній прибуток від інвестицій. Особливе значення цей фактор має в процесі довгострокового інвестування.