ТЕМА ПРИРОДИ В ДИТЯЧІЙ ЛІТЕРАТУРІ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ТЕМА ПРИРОДИ В ДИТЯЧІЙ ЛІТЕРАТУРІ



Вивчення творів про природу повинне закріпити у студентів уявлення про художню літературу як предмет людинознавства. Зображення природи, її краси, чарівності, неповторності має значення не само по собі, а перш за все в силу того, що через ці описи розкривається настрій людини: ліричного героя, оповідача, автора. Тому предметом аналізу повинні служити не стільки пейзажні картини, скільки переживання, почування, емоції, прагнення, які відбилися в них.

 

ТВОРЧІСТЬ ВІТАЛІЯ БІАНКІ

(1894 - 1959)

1. Своєрідність змалювання природи у творах В.Біанкі.

2. „Лісова газета” – енциклопедія знань про природу. Жанрова своєрідність твору.

Література

1. Гроденский Г. Виталий Бианки.- М.: Детская литература, 1966.

2. Дмитриев Ю. Рассказы о книгах В.Бианки. – М.: Книга, 1973.

3. Жизнь и творчество В.Бианки. – Л.: Детская литература, 1967.

Перше питання.

Розглядаючи творчість В.Біанкі, слід пам’ятати, як сам письменник розумів призначення митця: „Наше слово – зерно, кинене в землю. По всій землі проростає, навіть там, де ми і не думаємо. Відповідальність – колосальна!..

Дитячі письменники повинні бути майстрами радості. Це річ складна: замість радощів дуже просто вчинити зло”.

Віталій Валентинович Біанкінародився 12 лютого 1894 року в Петербурзі в родині біолога.

Хлопчаком часто відвідував Зоологічний музей Академії наук. Під час візитів зародилася мрія: „Опудала, - говорить батько. – Хай! Усе рівно я не повірю, що вони мертві. Я знаю: вони навмисне так зачарувалися, тому що люди навколо… Ось дізнатися б таке слово, щоб разом усе розкодувати. Скажеш – і раптом зарухаються звірі, полетять птахи, метелики, кити попливуть, писк, ревище, шум підійметься. Ух, здорово! І страшно: раптом на мене кинуться?.. І радісно: а можливо, нічого, погладити себе дадуть…” (У цих словах уся творчість В.Біанкі – намагання розкодувати світ тварин, зробити його зрозумілим для людини).

У кінці 1922 р. у Петрограді залучається до гуртка дитячих письменників (посприяв цьому С.Маршак). У кінці 1923 р. починає виходити журнал „Воробей” (пізніше перейменований у „Новый Робинзон”). Там В.Біанкі друкує свої перші твори („Лісові хатинки”, „На Великому морському шляхові”, „Перше полювання”, „Чиї це ноги?”, „Хто чим співає?”, „Чий ніс краще?”).

Не випадково, що в заголовках книг В.Біанкі часто зустрічається питання. Його твори – це відповіді на перші дитячі „чому?”, „для чого?”. Важливо, що письменник змальовує не поодиноке явище, а його взаємозв’язок з іншими природними явищами, дає все в єдності і цілісності. При цьому автор не просто розповідає про природне явище (не це виховує любов до природи), а закликає до спостережливості, часто ставить питання, а відповідь повинен знайти сам юний читач (писав переважно для дітей молодшого шкільного віку): „- Чудеса! – сказал Мухолов. – Сколько носов видел я нынче, а решить не могу, какой из них лучше. Вот что, братцы: становитесь вы все рядом. Я посмотрю на вас и выберу самый лучший нос” (оповідання „Чий ніс кращий?”).

В.Біанкі ніколи не пише про птахів чи звірів взагалі. Всі вони мають наукове зоологічне найменування: ластівка-береговушка, зуйок, чеглок-сокіл. Не випадково в письменника є оповідання-пародія „Безглузді питання”, в якому висміяно змалювання природи взагалі:

„- Жила-была птица. Спросишь какая? Да никакая. Просто птица, и все тут. У нее имени не было, одно название – птица. И жила она знаешь где? У человека в голове…

А крылышки у нее ни длинны, ни коротки, ни круглы, ни остры – средненькие… А хвост у нее ни длинен, ни короток, ни широк, ни узенький – средненький… А нос ни крепок, ни мягок, ни тупой, ни остренький – средненький…

- Да тебя и вовсе нет, - говорят ей белые чайки. Ты кругом средненькая. Ты выдуманная. Таким под солнцем места нет”.

Серед творів В.Біанкі часто зустрічається жанр казки, в якій через цю жанрову форму повідомлялися певні наукові відомості. Власне це мав на увазі М.Горький, коли у статті „Про теми” зазначав: „… дітям повинні бути подані казки, основані на запитах і гіпотезах сучасної наукової думки”.

Особливості казок В,Біанкі

1. Твори мають лише казкову форму, але за змістом доносять певну біологічну інформацію.

2. Основний прийом змалювання природи – антропоморфізм, що одразу визначає авторську позицію - природні явища знаходять своє осмислення лише через їхнє сприйняття людиною, тобто, певні риси характеру, що спостерігаються серед рослинно/тваринного світу, набувають виражальної значимості тільки завдяки їхньому олюдненню (персоніфікації). Отже, художній твір, у тому числі і про природу, не стільки слугує виразником об’єктивної інформації щодо навколишньої дійсності, скільки відбиттям настроєвості автора, яка водночас передає індивідуальну емоційну збудженість як наратора тексту, так і суспільно-психологічну налаштованість.

Мишеня Пік

Зовні твір має казкове оформлення, яке виявляється не у формальних ознаках, а набуває характерологічних ознак: головний герой мишеня Пік (а це польова миша) має „шерстинку-невидимку”, його природний ворог сорокопут-жулан – характеризується як „соловей-розбійник”. Образ Піка змальовується на підставі антропоморфічних характеристик, що дозволяє авторові подавати суто наукову інформацію, яка органічно вплітається в авторське повістування. В одних випадках наголошується на емоційних почуваннях персонажа, а в інших – його зоологічних особливостях. Але в сукупності твориться самобутній образ, який запам’ятовується своєю неординарністю, незвичністю. Показовими у цьому відношенні є такі уривки: „Пик чувствовал, что ему приходит конец. Он собрал останки сил, пополз, но тут же свалился и скатился с пригорка”; „Пик был всего только мышонок: он не умел рассуждать. И все-таки он поступил как раз так же, как Робинзон. Первым делом он принялся строить себе дом. Его никто не учил строить: это было у него в крови. Он строил так, как строили все мыши одной с ним породы”.

Читацький інтерес до твору забезпечується різними чинниками:

Пригодницька фабула (мандри мишеняти Піка).

Недомовленість при змалюванні характерних ознак головного героя: Пік любив слухати музику, його цим і приручили діти. Але автор не пояснює, чому мишеня так реагує на музику: швидше за все, це також його зоологічна властивість, але недомовленість вносить художню загадковість, естетично впливає на читача.

Авторський текст відбиває рівень дитячого світовідчування, що також посилює читацьку симпатію до твору: „Хвост у него был длинный, гибкий и цепкий. С такой цеплялкойон мог лазать по тоненьким веточкам не хуже мартышки”.

Друге питання.

„Лісова газета”. Проблемно-жанрові особливості твору.

Даний текст народжувався протягом тривалого часу, і як книга був опублікований у 1927 році. Поштовхом до написання твору могла бути своєрідна суперечка з батьком з приводу того, яка пора року найкраща. Власне батько наполягав на тому, що всі пори року пов’язані між собою і виокремити якусь із них неможливо. Зокрема, батько В.Біанкі наполягав: „Ось – научись як слід писати – і напиши книгу про колесо року, про те, що навколо нас відбувається з року в рік, - про лісовий рік”.

Початком „Лісової газети” може слугувати відділ у журналі „Воробей”. Публікація тексту в періодичному виданні вплинула на вироблення його остаточних жанрових параметрів: автор бере орієнтацію на газетну форму, тому вже одразу переважають газетні пріоритети: невеличкі оповідання, нариси, фейлетони, короткі кореспонденції, випадки, оголошення.

Сам же зміст визначається природними особливостями, а тому рік у „газеті” В.Біанкі має свою, відмінну від традиційних уявлень, хронологію та періодизацію. Новий рік починається з 21 березня, коли відбувається весіннє рівнодення. Відповідно місяці (а вони є заголовками для кожного газетного розділу) своєю назвою передають найсуттєвіше з того, що на даний момент відбувається в природі: „Місяць лютого голоду”, „Місяць дотерпи до весни”, „Місяць прощання перелітних з Батьківщиною”.

Надалі кожен розділ містить постійні „газетні рубрики”: „Лісові пригоди”, „Міські новини”, „Полювання”, „Тир”, „Оголошення”. Тексти, вміщені в цих рубриках, в одному випадку, безпосередньо відповідають назві самої рубрики. Наприклад, у рубриці „Полювання” подаються відомості щодо різноманітних способів плювання, але рубрика „Тир” – це суцільна метафора, оскільки в ній переважно друкуються ігри-змагання, які передбачають надсилання найвлучніших відповідей.

Розділи містили і періодичні рубрики („Зелений друг”, „З різних кінців Союзу”), що дозволяло письменникові оперативно реагувати на події, які могли привернути увагу читача.

У цілому В.Біанкі знайшов цікаву жанрову форму, яка дозволяла, з одного боку, торкатися різноманітних сторін життя власне природи, а з іншого – завдяки художньої оформленості текстів, формувати в читачів (переважно діти молодшого шкільного віку) певні моральні та громадянські якості.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.230.177 (0.027 с.)