Тема 5 Аналіз стратегічного потенціалу підприємства



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 5 Аналіз стратегічного потенціалу підприємства



5.1 Складові стратегічного потенціалу

 

Для досягнення своїх стратегічних цілей підприємство по­винне володіти відповідним потенціалом — оптимальними за значущістю і структурою ресурсами і вмінням їх ефективно використати. Потенціал формується і використовується від­повідно до стратегічних цілей і перспектив підприємства. Отже, сукупність ресурсів, які відповідають цим критеріям, вважаються стратегічним потенціалом підприємства.

Стратегічний потенціал підприємства — граничні можливості підприємства щодо досягнення глобальних і локальних стратегіч­них цілей у певних умовах зовнішнього середовища.

У процесі формування і використання потенціалу під­приємства здійснюють його структуризацію, тобто декомпонують його на складові зі встановленням їх функцій і зв'язків. Цю роботу здійснюють на основі функціонально­го і блоково-модульного підходів.

Функціональна структуризація потенціалу підприєм­ства. За такого підходу основні зусилля спрямовують на орієнтування функціональних підрозділів підприємства: виробництва, персоналу, менеджменту (управління), фінан­сів, маркетингу, інформаційного забезпечення тощо. Кожна функціональна сфера є відносно самостійною і водночас є підсистемою, в якій формується внутрішній потенціал. Від­повідно до цього розрізняють складові потенціалу підпри­ємства: виробничий, фінансовий, інформаційний, марке­тинговий, кадровий, управлінський, інфраструктурний.

До традиційних функціональних сфер і напрямів діяль­ності підприємства належать науково-технічний потенціал (наявність сучасної матеріальної бази НДПКР, творчі здібності і кваліфікація фахівців, здатних удосконалювати технологічні і виробничі процеси, забезпечувати диверси­фікацію діяльності та диференціацію продукції), і потен­ціал відтворення (характеризує можливості підприємства щодо формування і відновлення основних фондів, у страте­гічному аспекті — створення гнучкої виробничої системи), а також інноваційний (можливості підприємства щодо роз­роблення і впровадження інновацій), інтелектуальний (ос­віта як передумова творчих здібностей, можливостей) і під­приємницький (бізнес-проекти, ідеї, плани) потенціали.

Блоково-модульна структуризація потенціалу підпри­ємства. Цей підхід ґрунтується на використанні шести складових, які можна зобразити у формі куба (рисунок 5.1). Кожна грань його площин є підсистемою: площина АFКВ — система управління, АВСD — ресурси, ВКLС — функції, ЕFКL — персонал, АFЕD — компетенції, DELС — культура.

У кожній підсистемі виокремлено по три основні скла­дові, які мають стратегічне значення. Вони охоплюють найважливіші стратегічні компоненти підприємства, за­безпечують досягнення поставлених цілей і найповніше характеризують його внутрішній стан:

1) система управління. В управлінському блоці відбу­вається формулювання місії, розроблення стратегії роз­витку, визначення цілей на найближчу перспективу і кон­кретних завдань. Система управління охоплює такі підси­стеми:

— планування (виявлення потенціалу майбутнього ус­піху);

координування (розроблення стратегії підприєм­ства відповідно до цілей і ресурсів);

 

 

АFКВ — система управління: - планування; - координування; - контролювання; ВКLС — функції: - аналітична; - виробнича; - комунікаційна; АВСD — ресурси: - фінансові: - матеріальні; - інформаційні; ЕFКL — персонал: - склад; - мотивація; - розвиток; АFЕD — компетенції: - кваліфікація; - креативність; - гнучкість; DЕLС — культура: - норми; - цінності; - поведінка

Рисунок 5.1 - Блоково-модульна структуризація потенціалу підприємства

— контролювання (перевірка ефективності виконання планів і рішень, постійне контролювання вірогідності за­планованих передумов);

2) функції персоналу. До них належать:

— аналітична (наукові дослідження, розроблення, які є основою для створення певного ресурсу, виробництва продукції);

— виробнича (безпосередня діяльність, пов'язана з ре­алізацією виробничого процесу);

— комунікаційна (забезпечення взаємодії з ринком; розроблення і застосування маркетингових інструментів впливу на ринок: просування, стимулювання, ціноутворен­ня, товарна політика; забезпечення надходження інформа­ції про зовнішнє середовище, необхідної для управління на етапі планування і формування стратегічних цілей);

3) ресурси (основні елементи виробничого потенціалу, які використовуються для конкретних цілей економічного розвитку). Серед них виокремлюють (рисунок5.2):

— технічні (виробничі потужності, обладнання, мате­ріали тощо);

— технологічні (виробничі технології, конкуренто­спроможні методи виготовлення продукції, наукові розро­блення та ін.);

— кадрові (професійно-кваліфікаційна структура, со­ціально-демографічний склад працівників, трудовий та ін­телектуальний капітал);

 

 

Рисунок 5.2 – Ресурсні складові потенціалу підприємства

 

- інформаційні (система нагромадження і оброблення інформації, каналів її поширення, можливості удоскона­лення інформаційної бази тощо);

- організаційні структури виробництва і системи управління (гнучкість керуючої системи, організаційна техніка та ін.);

- фінансові (стан активів і пасивів, власного і позич­кового капіталу, наявність кредитних ліній та ін.);

- просторові (специфіка виробничих приміщень і те­риторії підприємства, особливості розташування об'єктів нерухомості, комунікацій, можливості розширення та ін.);

- корпоративна (організаційна) культура (ділова ре­путація, імідж);

4) персонал — особовий склад підприємства, який характеризують:

- склад (визначений штатним розкладом список пра­цівників);

- мотивація (розроблення і використання підприєм­ством матеріальних, емоційних, соціальних та інших за­ходів з метою поліпшення якості і продуктивності праці);

- розвиток (систематичні заходи щодо підготовки і під­вищення кваліфікації кадрів, їх професійного зростання);

5) компетенції персоналу, компонентами яких є:

- кваліфікація (професійний рівень підготовки, який відповідає певним видам робіт);

- креативність (здатність до розроблення нових тех­нологічних, організаційних та інших рішень, втілення їх у процесі своєї діяльності);

- гнучкість (вміння пристосовуватися до внутрішніх і зовнішніх змін на підприємстві).

Компетенції відносять до інтелектуальних ресурсів підприємства, куди ще включають патенти, ліцензії, ноу-хау, унікальні НДПКР тощо. Використання інтелектуаль­них ресурсів не амортизує, а підвищує їх вартість, а голов­на їх відмінність від інших видів ресурсів полягає у здат­ності до самозростання (капіталізації). Тому вони мають стратегічний характер;

6) корпоративна культура — сукупність думок, етало­нів поведінки, настроїв, символів, відносин і способів ве­дення бізнесу. Основними елементами організаційної культури є:

- норми (вимоги і правила внутріколективної взаємо­дії і відносин із суб'єктами зовнішнього середовища);

- цінності (значущі для персоналу підприємства со­ціальні, етичні стандарти поведінки);

- поведінка (сукупність прийнятих, визнаних на під­приємстві вчинків).

Сукупність цих морально-психологічних, соціально-організаційних факторів впливає на формування мораль­ного клімату в колективі підприємства.

Складові потенціалу підприємства у своїй взаємодії створюють синергічний (лат. synergos— той, що діє разом) ефект — таку взаємодію складових потенціалу підприєм­ства, результативність якої значно вища, ніж сумарний ефект від їх відокремленого функціонування.

Щодо систематизації та упорядкування різних підси­стем компонентів, складових потенціалу підприємства більш продуктивним є блоково-модульний підхід, ос­кільки функціональний не забезпечує таких умов структуризації, як підпорядкованість, взаємозв'язок, ієрар-хічність складових стратегічного потенціалу підприєм­ства.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.223.30 (0.005 с.)