II. 5. Створення сприятливого бізнес-клімату і розвиток малого та середнього підприємництва (МСП)

Постановка проблеми:

Найбільш нагальними проблемами, які сьогодні перешкоджають розвитку МСП в Україні, є:

- відсутність єдиної комплексної та реалістичної системи підтримки та розвитку МСП на рівні держави (через відсутність з 2014 року бюджетного фінансування);

- надмірне адміністративне навантаження на підприємців, а також практична відсутність контролю за створенням нових бар’єрів для бізнесу;

- неупорядкований обсяг наглядових повноважень державних органів, спрямованість діяльності органів державного контролю на виявлення, а не на попередження правопорушень, неузгодженість норм різних законодавчих актів щодо державного контролю у сфері господарської діяльності, відсутність об’єктивної системи оцінки ефективності існуючої системи державного контролю.

- не в повній мірі функціонує система державного ринкового нагляду, що є забов’язанням України в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.

 

Сектор МСП посідає ключове місце в економіці України. У 2014 році у загальній кількості суб’єктів господарювання, яких налічувалось близько 1,93 млн. од., понад 99,9 % становили суб’єкти МСП. З них 0,9 % суб’єктів середнього підприємництва, 99,1 % – суб’єкти малого та мікропідприємництва. В той же час великих підприємств налічувалось лише 497. Водночас, у розвитку сектору превалюють негативні тенденції: у 2014 році порівняно з 2010 роком кількість суб’єктів МСП зменшилась на 11,5 %, кількість зайнятих працівників – на 17,8 %, а обсяг реалізованої продукції (товарів робіт, послуг) зріс на 23,8 % виключно за рахунок цінового фактору.

На сьогодні контрольно-наглядова діяльність у 10 сферах господарської діяльності здійснюється на підставі галузевих законів, без врахування норм рамкового Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, у 15 сферах державного нагляду (контролю) відсутні критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та не визначено періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

 

Мета:

Створення нових робочих місць та зростання економіки за рахунок покращення ділового клімату та розвитку малого та середнього бізнесу. Зменшення кількості адміністративних бар’єрів для бізнесу, а також недопущення створення нових економічно необґрунтованих регулювань. Зниження адміністративного тиску на бізнес та нівелювання корупціогенних чинників. Гармонізація системи технічного регулювання із європейською.

 

Цільові показники на 2016 рік:

● До кінця року ліквідувати не менше 50 адміністративних бар’єрів для бізнесу;

● Увійти до перших 50-ти країн світу за сприятливістю умов для підприємницької діяльності у 2017 році, та до провідної 20-ки країн світу у 2018 році;

● Зменшити до 6 кількість сфер господарської діяльності, відносини щодо здійснення державного нагляду (контролю) у яких не регулюється рамковим Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (валютний контроль, митний контроль на кордоні, державний експортний контроль, контроль за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляд, державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції);

● Лібералізувати державний нагляду (контроль), у середньостроковий період – запровадити ризик-орієнтований підхід до здійснення заходів державного нагляду (контролю) в усіх сферах, переорієнтувати державний нагляд (контроль) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності.

● Забезпечити функціонування системи державного ринкового нагляду згідно зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію

 

Що уже було зроблено в попередній період:

● Скорочено кількість дозволів більш ніж на 40% – зі 143 до 84;

● Скорочено кількість видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню – з 56 до 30;

● Скорочено кількість перевірок контролюючими органами шляхом запровадження комплексних перевірок;

● Запроваджено виключно судову процедуру зупинення виробництва або надання послуг бізнесом;

● До 31.06.2015 було запроваджено мораторій щодо здійснення перевірок суб’єктів господарювання;

● Запроваджено План комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік. Близько 30% від загальної кількості планових перевірок включено до Плану, більш як на 16 % зменшено кількість контактів органів контролю та бізнесу;

● Запроваджено регуляторний фільтр - кожне нове регулювання, що запроваджується для бізнесу, має супроводжуватися аналізом регуляторного впливу з визначенням кількісних наслідків для бізнесу від його впровадження.

 

Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року для досягнення мети:

	Кроки	Пояснення, обґрунтування	Відповідальні	Терміни (квартал)	Що дасть реалізація цього кроку
	Затвердження Стратегії розвитку МСП та операційного плану заходів щодо її імплементації	Допомога міжнародних донорів є вкрай важливою, а умовою її отримання, за позицією міжнародних донорів, є наявність стратегічного бачення розвитку сектору МСП на середньостроковий період.	Мінекономрозвитку, центральні органи виконавчої влади, неурядові організації (за згодою)	ІV квартал 2016 року	Підвищення рівня довіри з боку міжнародної спільноти. Створення інструментів для реалізації державної політики.
	Виконання плану заходів щодо реалізації стратегічних напрямів, визначених Стратегією	Розробка, подання, прийняття та супровід НПА згідно Плану імплементації стратегії	Мінекономрозвитку, центральні органи виконавчої влади, неурядові організації (за згодою)	2016-2020 роки	Сприятиме: - зростанню рівня конкуренції на внутрішньому ринку; - збільшенню кількості МСП, що успішно конкурують на глобальних ринках; - підвищенню конкурентоспроможності МСП на ринку державних закупівель; - зростанню рівня доданої вартості, що генерує МСП; - збільшенню кількості офіційно зайнятих у МСП.
	Оновлення чинного плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності   Виконання зазначеного плану.	Наявність пропозицій представників бізнес-спільноти щодо необхідності вирішення поточних гострих проблем	Мінекономрозвитку, центральні органи виконавчої влади	ІІ квартал 2016 року     2016-2017 роки	Сприятиме розробленню органами влади проектів актів, спрямованих на: - зменшення адміністративних бар’єрів на бізнес; - створення сприятливого інвестиційного клімату.
	Координація роботи центральних органів виконавчої влади щодо виконання завдань, спрямованих на підвищення позиції України в рейтингу Doing Business	Розробка, подання, прийняття та супровід НПА згідно Плану імплементації стратегії	Мінекономрозвитку	2016-2017 роки	Реалізація органами виконавчої влади заходів, сприятиме: - входженню України до перших 50-ти країн світу за сприятливістю умов для підприємницької діяльності у 2017 р., та до провідної 20-ки країн світу у 2018 р.; - збільшенню іноземних та внутрішніх інвестицій.
	Розробка Порядку функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю)	Положення законопроектів (реєстр. № 2418а, 2531а, 2422а). Готуються до другого читання.	Мінекономрозвитку	Протягом року після прийняття законопроекту № 2418а.	Забезпечення функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).
	Розробка Порядку здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю)	Положення законопроектів (реєстр. № 2418а, 2531а, 2422а). Готуються до другого читання.	Мінекономрозвитку	Протягом трьох місяців після прийняття законопроекту № 2418а.	Встановлення єдиного порядку здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) для органів державного нагляду (контролю).
	Розробка Порядку здійснення перевірок органів державного нагляду (контролю)	Положення законопроектів (реєстр. № 2418а, 2531а, 2422а). Готуються до другого читання.	Мінекономрозвитку	Протягом трьох місяців після прийняття законопроекту № 2418а.	Визначення процедури організації та проведення перевірок органів державного нагляду (контролю) щодо дотримання ними законодавства у сфері державного нагляду (контролю).
	Завершення реорганізації контролюючих органів	Виконання Розпорядження КМУ 442 від 10.09.2014	ЦОВВ	До кінця року	Скорочення кількості контролюючих органів, скорочення витрат бюджету
	Розробка, подання, прийняття та супровід змін до Законів щодо державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції	Удосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю) та імплементація законодавства відповідно до Регламенту (ЄС) № 765/2008 Європейського Парламенту та Ради від 9 липня 2008 року	Мінекономрозвитку	Протягом року	Сприятиме забезпеченню виконання зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію, поліпшенню умов ведення бізнесу в Україні, а також надасть можливість усунути законодавчі проблеми сфери державного ринкового нагляду
	Поступове підключення до відповідних інформаційних систем органів ринкового нагляду	Виконання вимог Законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції»	Мінекономрозвитку	До кінця року	Завершення процесу інформаційного забезпечення здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції

 

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі:

Внесення пропозицій Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації Стратегії розвитку МСП на період до 2020 року та здійснення координації діяльності з реалізації Стратегії, моніторингу її виконання.

Продовження проведення дерегуляції з урахуванням результатів, досягнутих у попередніх періодах.

Перегляд критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у всіх сферах; розробка об’єктивної системи оцінки ефективності існуючої системи державного контролю; створення Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) з інформацією про всі проведені перевірки суб’єктів господарювання; запровадження системи самооцінки суб’єктів господарювання.

Забезпечення операційної сумісності системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, з європейською системою RAPEX.