Тема 2. Загальна будова трактора, самохідних шасі, автомобіля.

 

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1. Основні частини трактора та автомобіля.

2. Класифікація тракторів і автомобілів.

3. Коротка технічна характеристика основних моделей тракторів і автомобілів.

4. Порівняльна характеристика техніко-економічних показників сучасних вітчизняних тракторів і автомобілів порівняно із зарубіжними.

 

Рекомендована література:

 

/1/, с. 11...22.

Методичні вказівки:

1. Основні частини трактора та автомобіля.

 

Трактор — складна самохідна машина, призначена для пе­реміщення й приводу робочих органів мобільних машин та зна­рядь, перевезення вантажів на причепах, приводу стаціонарних машин за допомогою вала відбирання потужності (ВВП) або привідного шківа.

Трактор складається з двигуна, трансмісії, ходової частини, механізмів керування, робочого, електричного та допоміжного обладнання (рис. 1.).

Двигун перетворює теплову енергію палива, що згоряє в ци­ліндрах, на роботу — обертання колінчастого вала. На тракто­рах застосовують переважно дизельні двигуни з рідинним або повітряним охолодженням.

Рис. 1. Основні частини трактора:

1 — ходова частина; 2— двигун; 3 — допоміжне обладнання; 4— робоче обладнання; 5-трансмісія; 6— механізми керування.

Трансмісія передає крутний момент від колінчастого вала двигуна до рушіїв та до приймальних валів машин, що агрега­туються з трактором, забезпечує можливість зміни його напря­мку і величини.

Ходова частина є опорою і перетворює обертальний рух ко­ліс чи зірочок на поступальний рух машини.

Робоче обладнання забезпечує використання потужності дви­гуна для приводу робочих органів машин чи знарядь, керування ними та виконання інших функцій. Складається з роздільно-агрегатної гідравлічної начіпної системи, гідродовантажувачів ведучих коліс, ВВП, тягових та опорно-зчіпних пристроїв, при­водного шківа.

Електричне обладнання застосовують для пуску двигуна, за­палювання робочої суміші (в бензинових двигунах), сигналізації,

 

Рис. 2. Основні частини вантажного автомобіля:

1 - двигун; 2 - кузов; 3 - гальмівна система; 4 — шасі; 5 - ходова частина; 6 — кер­мове керування; 7 — трансмісія.

освітлення, живлення приладів та допоміжного облад­нання.

Допоміжне обладнання — кабіна з підресорним сидінням, опалюванням та вентиляцією; вантажі для збільшення зчіпної ваги трактора.

Трактор, сполучений з машинами або знаряддями, становить машинно-тракторний агрегат.

Автомобіль — колісний безрейковий транспортний засіб, що приводиться в дію власним джерелом енергії. Складається з двигуна, шасі і кузова (рис. 2).

На більшості автомобілів застосовують поршневі двигуни внутрішнього згоряння, паливом для яких є бензин, дизельне або газове паливо.

Шасі об'єднує трансмісію, ходову частину та механізми керу­вання.

Кузов служить для розміщення вантажу, що перевозиться. В кузові легкового автомобіля чи автобуса розміщуються і па­сажири, і водій. Кузов вантажного автомобіля складається з платформи під вантаж і кабіни водія.

Автомобіль та причіп або напівпричіп, що ним буксирується, є автомобільним поїздом.

У багатьох сучасних вантажних автомобілях для збільшення розмірів вантажної платформи кабіну розміщують над двигу­ном. Для збільшення пасажирського приміщення кузова у де­яких легкових автомобілях двигун розміщують попереду попе­рек поздовжньої осі машини, а привід здійснюється до передніх коліс. Отже, компонування сучасних автомобілів може бути до­сить різним.

2. Класифікація тракторів і автомобілів

Сільськогосподарськими називають трактори, які призначені для виконання робіт у рослинництві та в тваринництві.

Типаж тракторів — це технологічно й економічно обґрун­тована сукупність моделей, які застосовують у сільськогосподар­ському виробництві. Головною класифікаційною ознакою є но­мінальне тягове зусилля, що визначає основний експлуатацій­ний показник трактора.

Номінальне тягове зусилля — найбільше тягове зусилля, що створює трактор на стерньовому фоні середньої щільності за нормальної вологості ґрунту та буксування, що не перевищує (І'ОСТ 24096-80):для колісних тракторів 4К2 і 4К4 — відповід­но 16 і 14 %, для гусеничних — 3 %.

Типаж тракторів включає певну кількість базових моделей, що різняться за величиною мінімального тягового зусилля і призначенням, а також необхідну кількість модифікацій, уніфі­кованих з базовими моделями, але з конструктивними відмінно­стями для забезпечення ефективної роботи цих машин у спеціа­льних умовах. Уніфікація механізмів і деталей полегшує виго­товлення, освоєння та використання тракторів, дає змогу скоро­тити перелік запасних частин.

Трактори загального призначення використовують для робіт у рослинництві й кормо виробництві за винятком обробітку проса­пних культур. Вони мають значну потужність двигуна та надій­не зчеплення з ґрунтом, що дає змогу розвивати досить велику силу тяги.

Сільськогосподарські трактори загального призначення, при­стосовані також для обробітку просапних культур, називають універсальними.

Просапні трактори призначені для обробітку посівів та зби­рання врожаю просапних культур.

Просапні трактори, що можуть виконувати такі роботи, як і трактори загального призначення, називають універсально-про­сапними. Вони різняться значним агротехнічним просвітом і можливістю зміни ширини колії.

Тракторне самохідне шасі — універсально-просапний трактор з незайнятою в між мостовому просторі рамою для розміщення начіпних машин чи знарядь, призначених для обробітку рослин і збирання врожаю просапних культур, які посіяні переважно вузькорядним способом.

Для виконання певного виду робіт чи робіт в особливих ви­робничих умовах призначені спеціалізовані трактори. Серед них — бавовницький, виноградниковий, рисівницький, бурякі­вничий, тепличний, портальний (для виконання робіт з виро­щування кущових культур), для чайних плантацій, низькоклі-ренсний, гірський, малогабаритний (для виконання робіт у рос­линництві на дрібноконтурних ділянках, терасах і в комуналь­ному господарстві).

Залежно від конструкції рушія трактори поділяють на гусе­ничні і колісні. Значна площа опорної поверхні гусеничних тра­кторів забезпечує добре зчеплення їх з ґрунтом, що зумовлює високі тягово-зчіпні показники. Колісні трактори універсальніші, однак поступаються перед гусеничними у зчепленні з ґрун­том і більше його ущільнюють.

Сільськогосподарські трактори, що мають гусеничні та коліс­ні рушії і переміщуються за допомогою тільки гусеничного або тільки колісного, називають колісно-гусеничними.

За типом остова розрізняють трактори рамні, остов яких утворений звареною чи клепаною рамою, та напіврамні, остовом яких є дві поздовжні балки, прикріплені до корпусу трансмісії.

Трактори класу тяги 0,6 (номінальне тягове зусилля б кН) призначені для виконання малоенергомістких робіт в овочівни­цтві, садівництві, кормовиробництві, на транспорті тощо. Базова модель — трактор Т-25А, яку виготовляє Володимирський трак­торний завод, розпочато виготовлення сучасної моделі Т-ЗОА. Вітчизняний — ХТЗ-2511.

Трактори класу тяги 0,9 (9 кН) використовують для міжря­дного обробітку просапних культур, транспортування вантажів, робіт загального призначення, приводу робочих органів стаціо­нарних машин. Базовою моделлю є універсально-просапний трактор Т-40М Липецького тракторного заводу. Вітчизняний — ХТЗ-5020.

Трактори класу тяги 1,4 (14 кН) — найбільш масові уні­версально-просапні трактори. Це МТЗ-80, МТЗ-102, МТЗ-82, МТЗ-100, які виготовляє Мінський тракторний завод, та ЮМЗ-6АЛ, ЮМЗ-6АМ — Південного машинобудівного заводу (м. Дніпропетровськ). Тягово-зчіпні якості, питома енерго­насиченість, надійність, оснащеність робочим та допоміжним обладнанням цих тракторів такі, що кількість машин і зна­рядь, з якими вони можуть агрегатуватися, перевищує 200 назв.

Трактори класу тяги 2 (20 кН) використовують для ме­ханізації робіт на бурякових плантаціях, виноградниках, у са­дах. Це трактори Т-70С, Т-90С Кишинівського тракторного за­воду.

Трактори класу тяги З (30 кН) — загального призначення. Базовими моделями є гусеничний Т-150 та колісний Т-150К трактори виробництва Харківського, ДТ-175С — Волгоградсько­го і ДТ-75М — Павлодарського тракторних заводів.

До тракторів класу тяги 4 (40 кН) належить гусеничний трактор Т-4А виробництва Алтайського тракторного заводу (м. Рубцовськ), який використовують на роботах загального призначення.

Трактори класу тяги 5 (50 кН) — Санкт-Петербурзького Кі-ровського заводу (К-701) призначені для виконання робіт на значних площах і транспортування вантажів.

Трактори класу тяги 6 (60 кН) — гусеничні Т-130 Челябін­ського тракторного заводу. їх використовують для енергомістких робіт.