Тема заняття: 7.2. Робоче обладнання тракторів, самохідних шасі та автомобілів.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1. Причіпні пристрої.

2. Автоматична зчіпка.

3. Технічне обслуговування робочого обладнання.

4. Основні несправності гідравлічної системи та способи їх усунення.

 

Рекомендована література:

 

[1] с. 462...470; [2]' с. 306...307.

Методичні вказівки:

1. Причіпні пристрої.

Для приєднання до трактора причіпних сільськогосподарських машин і знарядь, а також різних причепів, які створюють тільки поздовжнє навантаження на тягово-зчіпних пристроях і рухаються зі швидкістю до 4 м/с, призначенні причіпні пристрої. Вони дають змогу переміщувати точку причепа не тільки вправо чи вліво відносно осі трактора, а інколи й по висоті.

Рис. 15. Причіпний пристрій трактора Т-150 К.

1, 5 - лівий і правий кронштейни (бугелі); 2 – болт кріплення кронштейнів;

3,6 – пальці; 4 – шворінь; 7 – упряжна скоба; 8 – причіпна скоба.

 

Причіпний пристрій у більшості тракторів складається з причіпної скоби 8, закріпленої в кронштейнах остова трактора (рис. 15) або на начіпному механізмі й упряжної скоби (серги) 7, яка закріплена за допомогою двох пальців 3 і 6. Упряжна скоба може зміщуватись вправо чи вліво відносно осі трактора завдяки додатковим отворам у причіпній скобі. Для зміни висоти точки причепа, що потрібно під час роботи з різними причіпними машинами і знаряддями, кронштейни або упряжну скобу можна розвертати на 180°. Зміною положення упряжної скоби регулюють стійкість і прямолінійність руху агрегату.

Якщо причіпний пристрій закріплений на начіпному механізмі, то висоту серги регулюють за допомогою гідравлічної системи.

Під час роботи трактора з начіпними машинами причіпну скобу потрібно знімати.

 

 

 

Рис. 16. Жорсткий (а) і маятниковий (б) причіпні пристрої універсально-просапних тракторів.

1 – нижній тяги; 2, 5 – поперечина; 3 – шворінь; упряжна скоба; 6 – тяга;

7 – палець.

 

На тракторах „Бєларусь-1005/1025” для агрегатування з причіпними машинами застосовують маятниковий пристрій (рис. 16, б). Допустиме вертикальне навантаження на нього 6 кН.

Для приєднання до трактора двовісних причепів під час роботи зі швидкістю понад 4 м/с на деяких тракторах застосовують буксирні пристрої. Буксирний пристрій тракторів Бєларусь кріплять до кронштейна поворотного вала начіпного механізму за допомогою двох пальців 2 (рис. 17). Він складається з тягового крюка 12 з напрямним апаратом (нижній уловлювач 14 і козирок 10), фіксатора зіва крюка 11, корпусу автомата зчепу 4, в якому розміщений упор фіксатора 7 з пружиною 6, пружина фіксатора 5 та важіль фіксатора 13, який знаходиться на осі 15 рукоятки 9 керування фіксатором. Рукоятка обладнана зворотною пружиною. Верхня частина важеля фіксатора може вільно переміщуватись у вифрезерованій порожнині фіксатора 11.

 

 

Рис. 17. Буксирний пристрій тракторів Бєларусь:

1 — чека пальця; 2 — палець кріплення буксирного пристрою;

3 — отвір; 4 — корпус автомата зчепу; 5 — пружина фіксатора;

6 — пружина; 7 — упор фіксатора; 8 — палець фіксатора; 9 — рукоятка керування фіксатором; 10 — козирок; 11 — фіксатор зіва крюка;

12 — крюк; 13 — важіль фіксатора; 14 — нижній уловлювач; 15 — вісь рукоятки керування; 16 — кришка корпусу амортизатора; 17— корпус амортизатора; 18 — амортизатор; 19 — гайка крюка; 20 — ковпак;

21 — кронштейн.

 

Для приєднання причепа до трактора рукояткою 9 фіксатор встановлюють у положення відкритого зіва крюка, а нижній уловлювач 14 — у горизонтальне положення. Уловлювач під час руху трактора заднім ходом є напрямною для петлі дишла причепа. Петля натискує на виступний фіксатор 11, втоплює його всередину корпусу 4 і заходить у зів крюка 12. Після зчепу петлі дишла із зівом крюка фіксатор 11 під дією пружини 5 з рукояткою 9 повертається в початкове положення.

Для розчеплення трактора з причепом рукояткою 9 потрібно перемістити фіксатор вперед і зняти дишло причепа з крюка.

 

 

Рис. 18. Гідрофікований крюк тракторів „Бєларусь”.

1 – крюк; 2 – кронштейн крюка; 3 – тяга захвату; 4 – кронштейн пружини;

5 – пружина; 6 – важіль; 7 – фіксатор рукоятки; 8 – рукоятка керування захватами; 9 – захват.

 

Для роботи з одновісними причепами, гноєрозкидачами та іншими машинами, які створюють не тільки поздовжнє і бічне навантаження, а й вертикальне, застосовують гідрофікований причіпний крюк. Гідрофікований крюк порівняно з розглянутим буксирним пристроєм здатний витримувати значно більше вертикальне навантаження. Кронштейн 2 (рис. 18) з крюком 1 кріпиться спеціальними болтами до днища заднього моста і кришки ВВП, а за допомогою тяг з'єднується з пальцями зовнішніх важелів начіпного механізму. Керують (підіймання, опускання) гідрокрюком за допомогою основного циліндра начіпної системи. Рукоятка 8 слугує для відведення захватів крюка в разі приєднання (від'єднання) напівпричепів. У робочому положенні крюк спирається на захвати 9.

Гідрокрюк тракторів ХТЗ класу 3 встановлюють у місцях кріплення нижніх тяг начіпного механізму (після їх зняття). Підіймають і опускають його рукояткою гідророзподільника так само, як і задній начіпний механізм.

Щоб усунути підтікання оливи з нещільних з'єднань гусени­чних тракторів, місце підтікання очищають і з'ясовують причи­ну несправності. Послаблені кріплення підтягують, зношені і пошкоджені ущільнення, деталі ущільнювальних пристроїв, прокладки замінюють.

У гусеничних тракторах ХТЗ за великих і різких переванта­жень ходової частини можливе руйнування пластинчастого кла­пана, внаслідок чого гусеничний ланцюг послаблюється і спа­дає. Для усунення цієї несправності клапан замінюють на новий і натягують гусениці.

Автоматична зчіпка.

Останнім часом для полегшення приєднання і від'єднання начіпних і напівначіпних машин і знарядь до начіпного механізму трактора з місця водія застосовують автоматичні зчепи. Автозчеп— це рама 9 (рис. 19), що складається з двох квадратних труб, зварених під кутом 65°. За допомогою пальців раму приєднують до поздовжніх тяг начіпного механізму. У верхній частині розміщений кронштейн 6 з отвором для приєднання до центральної тяги.

Для начеплювання машини-знаряддя трактор з опущеною вниз рамою потрібно подати назад так, щоб вона увійшла в порожнину замка 1 начіпної машини. Після цього вмиканням розподільника на «Підіймання» проводять начеплення. Собачка 8 під дією пружини 7 заскакує в паз замка і цим фіксує з'єднання.

Рис. 19. Автоматичний зчеп СА-1:

1 — замок; 2 — планка з отвором для приєднання спеціальної верхньої тяги в разі з'єднання другої машини; 3 — упорна планка собачки замка;

4 — регулювальний ексцентрик; 5 — рукоятка собачки керування тросом з кабіни; 6 — кронштейн для приєднання центральної тяги начіпного механізму трактора; 7 — пружина собачки замка; 8 — собачка замка; 9 — рама;

10 — пальці для приєднання рамки до поздовжніх тяг начіпного механізму.

 

Для від'єднання трактора від машини потрібно тросом повернути рукоятку 5, вивести собачку 8 із зачеплення з упорною планкою 3 й, утримуючи її в такому положенні, опустити начіпний механізм за допомогою золотника розподільника в положення «Плаваюче» до виходу рамки із замка, після чого від'їхати від машини-знаряддя.

Регулювальні ексцентрики 4 слугують для забезпечення щільності з'єднання собачки з упорною планкою 3.

Автозчеп СА-1 призначений для універсально-просапних тракторів, а

СА-2, який уніфіковано з ним, — для тракторів загального призначення.