Несправності акумуляторних батарей. (модульне.)

 

Несправності	Причина	Способи усунення
Стартер повільно прокручує колінча­стий вал, електрич­ні лампи горять недостатньо яскра­во, тихе звучання звукового сигналу	Розряджена акумулятор­на батарея   Окислення вивідних клем батареї   Коротке замикання в од­ній або кількох банках батареї	Визначити ступінь роз­ряду батареї, при необ­хідності зарядити Зачистити вивідні клеми батареї та наконечники проводів Батарею здати до ремон­ту
Відсутня напруга на вивідних кле­мах акумуляторної батареї	Відсутність електроліту в батареї   Відрив пластин від міст­ків-бареток, порушення контакту в перемикачах Цілковите руйнування пластин	Переконатися в наявно­сті електроліту в батареї Долити електроліт Виявити місце порушен­ня контакту. Здати бата­рею до ремонту Здати батарею в ремонт
Акумуляторна ба­тарея систематично недозаряджається	Несправний генератор або регулятор Несправні елементи аку­муляторної батареї Обрив в мережі діода або в фазах випрямляча Значне збільшення регу­лювальної напруги порівняно з номінальною	Замінити генератор або регулятор. Замінити ба­тарею     Замінити генератор   Зняти генератор та замі­нити інтегральний регу­лятор на справний.

Питання для самоконтролю:

1. Яка технологія приготування електроліту?

2. Як визначити зарядженість акумуляторної батареї?

3. Які операції проводять при ТО – 2?

4. Відсутня напруга на вивідних клемах акумуляторної батареї. Поясніть причини і способи усунення.

 

Тема. 4.1.Стартерні акумуляторні батареї

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1. Приготування електроліту,безпека праці при приготувані електроліту.

2. Заряджання акумуляторних батарей.

3. Т.О. акумуляторних батарей.

4. Несправності акумуляторних батарей.

Рекомендована література:

 

/1/ с.236...238, /2/′ с. 340...342.

Методичні вказівки:

Приготування електроліту, безпека праці при приготувані електроліту.

Залежно від кліматичного райо­ну, в якому працюватиме АБ, потрібно заливати розчин сірчаної кислоти (електроліт) певної густини. Для приготування елект­роліту слід застосовувати лише хімічно чисту акумуляторну сір­чану кислоту і дистильовану воду. Порушення цих правил при­зводить до підвищеного саморозряджання батареї.

Електроліт готують у пластмасовій, ебонітовій, керамічній або свинцевій посудині, у яку заливають спочатку воду, а потім за безперервного перемішування — кислоту.Лити воду в кис­лоту заборонено. Для одержання електроліту густиною 1,23;1,25; 1,27 і 1,40 г/см³ (за температури + 15 °С) на 1 л дистильо­ваної води потрібно додати сірчаної кислоти густиною 1,83 г/см³ відповідно 0,280; 0,310; 0,335 і 0,650 л. Густину електроліту визначають денсиметром (кислотоміром) з урахуванням темпе­ратурної поправки. Так, за температури електроліту +45, + ЗО, + 15, 0, - 15, - ЗО °С поправки до показів денсиметра мають становити + 0,02; + 0,01; 0,00; - 0,01; - 0,02; - 0,03.

Температура електроліту, який заливають в акумулятор, не повинна перевищувати 25 °С. Не рекомендують також заливати електроліт, що має температуру нижчу за + 15 °С.

Готувати і заливати електроліт необхідно в захисних окуля­рах, гумових рукавицях, гумових чоботях і фартуху з кислото­стійкого матеріалу.

Перед приведенням нової батареї в робочий стан слід відкри­ти вентиляційні отвори (зняти герметизувальну плівку або дис­ки під пробками, зрізати виступи пробок, звільнити отвори у вентиляційних штуцерах від стержнів, ковпачків тощо).

Заливати електроліт треба тонким струменем на 10-15 мм вище від запобіжного щитка. В батареях, кришки яких мають вентиляційні штуцери, надівають пробки заливних горловин і заливають електроліт до верхнього зрізу заливної горловини. Після зняття пробки необхідний рівень електроліту встановить­ся автоматично.

Не раніше ніж через 20 хв і не пізніше ніж через 2 год після заливання електроліту в нову батарею слід перевірити його гус­тину. Якщо вона знизиться не більше ніж на 0,03 г/см³, бата­рею можна здавати в експлуатацію. Якщо ж густина електролі­ту знизиться на величину понад 0,03 г/см³, батарею потрібно зарядити.

Заряджання акумуляторних батарей.

Для заряджання АБ використовують селенові (ВСА-111А і ВСА-5) та силіцієві або германієві (ВАГЗ-120-60) випрямлячі. Вони надійні в роботі, не потребують спеціального захисту від зворотних струмів аку­муляторів у разі випадкового вимкнення електричного струму живлення, й отже, не потребують постійного контролю за їх ро­ботою. Захист від зворотних струмів акумулятора забезпечує сам випрямляч, який має властивості однобічної струмопровідності.

До випрямлячів рекомендують приєднувати одну акумулятор­ну батарею або одну послідовно з'єднану групу батарей однако­вої ємності. Вільний плюсовий штир акумуляторної групи слід приєднувати до плюсового затискача випрямного пристрою, а мінусовий — до мінусового. Напругу й величину зарядного струму змінюють регулятором напруги. Контроль за величиною зарядного струму й напруги акумуляторних батарей, приєдна­них до випрямляча, виконують за допомогою магнітоелектрич­них вольтметра й амперметра.

Якщо немає випрямляча або джерел постійного струму, для заряджання акумуляторних батарей можна тимчасового викори­стати автомобільний генератор з реле-регулятором, здійснивши привід його від електродвигуна (потужність електродвигуна має бути приблизно вдвічі більшою за потужність генератора).

Щоб забезпечити повне заряджання батарей, реле-регулятор слід налаштувати на напругу 16 В. Величину зарядного струму регулюють реостатом і контролюють амперметром, увімкненим послідовно.

Акумуляторні батареї вмикають на заряджання,якщо температура електроліту не перевищує + 30⁰С.

Заряджання триває до настання бурхливого виділення газу (“кипіння”) в усіх акумуляторах батареї; напруга й густина електроліту мають залишитись сталими упродовж 2 год, що є ознакою закінчення заряджання. Напругу контролюють вольтметром класу точності 1 зі шкалою на З В, з ціною поділки 0,02 В.

Під час заряджання потрібно стежити, щоб температура еле­ктроліту не перевищувала + 45 °С. Якщо температура досягла + 45 °С, зарядний струм слід зменшити вдвічі або припинити заряджання до зниження температури електроліту до + ЗО °С.

Якщо густина електроліту в кінці заряджання залишається сталою, але нижчою від норми (з урахуванням температурної поправки), потрібно долити електроліт густиною 1,4 г/см³; якщо вона вища — дистильовану воду. Після цього слід продовжити заряджання на ЗО хв до повного перемішування електроліту.

Т.О. акумуляторних батарей.

Під час ТО-1 батарею очищують від бру­ду чистою ганчіркою, змоченою 10 %-м розчином нашатирного спирту або соди, витирають з поверхні електроліт, перевіряють кріплення батареї та з'єднання клем, зачищають клеми, якщо вони окиснились, і змащують техніч­ним вазеліном. За допомогою скляної трубки діаметром 3-5 мм перевіряють, і в разі потреби доводять до норми рівень електро­літу в акумуляторах (доливають дистильовану воду). В холодну пору року, щоб запобігти замерзанню, воду потрібно доливати безпосередньо перед пуском двигуна (для швидкого й змішуван­ня з електролітом). Якщо рівень електроліту знизився внаслідок його витікання, в акумулятор доливають електроліт такої самої густини.

Занадто інтенсивне зниження рівня електроліту засвідчує «перезаряджання» батареї внаслідок надмірної напруги генера­тора (це може супроводжуватись також вибризкуванням елект­роліту на поверхню АБ). Перезаряджання шкідливе, бо призво­дить до скорочення ресурсу батареї.

Під час ТО-2 крім вищезгаданого перевіряють рівень заря­дженості акумуляторів батареї за густиною електроліту (денси­метром) і роботоздатність її за напругою акумуляторів під нава­нтаженням (пробником).

Перевірку пробником виконують за закритих заливних отво­рів акумуляторів: якщо напруга акумулятора під навантажен­ням понад1,4 В — він справний, якщо менше — розряджений або несправний. Це уточнюють порівнянням напруги усіх аку­муляторів батареї та вимірюванням густини електроліту.

Якщо батарея розряджена більш ніж на 25 % взимку (це може спричинити замерзання електроліту і пошкодження бака) і понад 50 % влітку (прискорюється сульфатація пластин), її потрібно підзарядити. Батарею вважають непридатною до робо­ти, якщо її ємність зменшилась до 40 % номінальної.

4. Несправності акумуляторних батарей.

 

Несправності	Причина	Способи усунення
Стартер повільно прокручує колінча­стий вал, електрич­ні лампи горять недостатньо яскра­во, тихе звучання звукового сигналу	Розряджена акумулятор­на батарея   Окислення вивідних клем батареї   Коротке замикання в од­ній або кількох банках батареї	Визначити ступінь роз­ряду батареї, при необ­хідності зарядити Зачистити вивідні клеми батареї та наконечники проводів Батарею здати до ремон­ту
Відсутня напруга на вивідних кле­мах акумуляторної батареї	Відсутність електроліту в батареї   Відрив пластин від міст­ків-бареток, порушення контакту в перемикачах Цілковите руйнування пластин	Переконатися в наявно­сті електроліту в батареї Долити електроліт Виявити місце порушен­ня контакту. Здати бата­рею до ремонту Здати батарею в ремонт
Акумуляторна ба­тарея систематично недозаряджається	Несправний генератор або регулятор Несправні елементи аку­муляторної батареї Обрив в мережі діода або в фазах випрямляча Значне збільшення регу­лювальної напруги порівняно з номінальною	Замінити генератор або регулятор. Замінити ба­тарею   Замінити генератор   Зняти генератор та замі­нити інтегральний регу­лятор на справний.

Питання для самоконтролю:

1. Яка технологія приготування електроліту?

2. Як визначити зарядженість акумуляторної батареї?

3. Які операції проводять при ТО – 2?

4. Відсутня напруга на вивідних клемах акумуляторної батареї. Поясніть причини і способи усунення.