ЗРАЗКИ СЛОВОТВІРНОГО АНАЛІЗУ СЛІВ




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ЗРАЗКИ СЛОВОТВІРНОГО АНАЛІЗУ СЛІВ



Навчання

1. Аналізоване слово – навчання.

2. Твірне слово – навчати.

3. Твірна основа – навча-, дієслівна.

4. Словотворчий засіб – суфікс -нн(я).

5. Спосіб творення – морфологічний, суфіксальний.

6. Словотвірний тип – назва опредметненої дії, тип мутаційний, транспозиційний, продуктивний.

7. Навчання ← навчати.

 

Прохід

1. Аналізоване слово – прохід.

2. Твірне слово – проходити.

3. Твірна основа – проходи-, дієслівна. При творенні слова відбувається усічення дієслівного суфікса -и- і чергування голосних і//о.

4. Словотворчий засіб – нульовий суфікс.

5. Спосіб творення – морфологічний, нульова суфіксація.

6. Словотвірний тип – назва місця, яке утворилося в результаті певної дії, тип мутаційний, транспозиційний, продуктивний.

7. Прохідпроходити.

 

Придорожній

1. Аналізоване слово –придорожній.

2. Твірне слово – дорога.

3. Твірна основа – -дорог-, іменникова. При творенні слова відбувається чергування приголосних г//ж.

4. Словотворчий засіб – конфікс при-…-н(ій).

5. Спосіб творення – морфологічний, конфіксальний.

6. Словотвірний тип – відношення до місця, названого твірною основою, тип мутаційний, транспозиційний, продуктивний.

7. Придорожній ← дорога

Приземлитися

1. Аналізоване слово – приземлитися.

2. Твірне слово – земля.

3. Твірна основа – -земл-, іменникова.

4. Словотворчий засіб – префікс при-, суфікс -и-і постфікс –ся.

5. Спосіб творення – морфологічний, префіксально-суфіксально-постфіксальний.

6. Словотвірний тип – назва дії по відношенню до того, що названо твірною основою, тип мутаційний, транспозиційний, продуктивний.

7. Приземлитися ← земля.

Черговий

1. Аналізоване слово – черговий(іменник).

2. Твірне слово – черговий (прикметник).

3. Твірна основа – чергов-, прикметникова.

4. Спосіб творення – неморфологічний, морфолого-синтаксичний.

5. Черговий(іменник)черговий (прикметник).

 

“Горизонт” (телевізор)

1. Аналізоване слово – Горизонт” (телевізор).

2. Твірне слово – горизонт “частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості”

3. Спосіб творення – неморфологічний, лексико-семантичний.

4. “Горизонт” (телевізор) ← горизонт

Спецкор

1. Аналізоване слово – спецкор.

2. Твірні база – спеціальний кореспондент.

3. Твірні основи – спец- (прикметникова) та кор- (іменникова).

4. Спосіб творення – морфологічний, абревіація.

5. Словотвірний тип – складноскорочена назва особи за родом діяльності, тип непродуктивний.

7. Спецкор ← спеціальний кореспондент.

 

 

СХЕМИ ТА ЗРАЗКИ МОРФОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ.

ІМЕННИК

 

1. Аналізоване слово, його частиномовна належність.

2. Початкова форма (називний відмінок однини).

3. Семантико-граматичні категорії:

- власна/загальна назва;

- назва істоти/неістоти;

- назва конкретного/абстрактного поняття;

- збірний;

- речовинний;

- одиничний.

4. Граматичні категорії:

- рід;

- число;

- відмінок.

5. Відміна (поза відмінами).

6. Група за відмінюванням (для іменників І-ІІ відмін).

7. Синтаксична роль.

Знаю: тільки совість порятує світ (Сингаївський).

 

Совість – іменник, початкова форма совість, загальна назва, назва неістоти, позначає абстрактне поняття, жіночий рід, однина, називний відмінок, ІІІ відміна, підмет.

 

 

ПРИКМЕТНИК

1. Аналізоване слово, його частиномовна належність.

2. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду).

3. Лексико-граматичний розряд (якісний, відносний, присвійний).

4. Ступінь порівняння (для якісних прикметників).

5. Форма прикметника (повна стягнена/нестягнена чи коротка).

6. Граматичні категорії:

- рід;

- число;

- відмінок.

7. Група за відмінюванням (тверда, м’яка).

8. Синтаксична роль.

 

Хто поважитьсялюдськеє горе світовеє серденьком збагнути? (Леся Українка)

 

Людськеє – прикметник, початкова форма людський, відносний, повна нестягнена форма, середній рід, однина, знахідний відмінок, тверда група, означення.

 

ЧИСЛІВНИК

  1. Аналізоване слово. Його частиномовна належність.
  2. Початкова форма (називний відмінок; для тих, що мають рід і число, - форма чоловічого роду однини).
  3. Семантичний розряд (означено-кількісний/неозначено-кількісний) і група (для означено-кількісних: власне кількісний, збірний, дробовий).
  4. Розряд за будовою (простий, складний, складений).
  5. Граматичні категорії:

- відмінок;

- рід (якщо має);

- число (якщо має).

  1. Синтаксична роль.

Ой три шляхи широкії докупи зійшлися … (Шевченко)

 

Три – числівник, початкова форма три, означено-кількісний, власне кількісний, простий, називний відмінок, підмет.

 

 

ЗАЙМЕННИК

1. Аналізоване слово, його частиномовна належність.

2. Початкова форма (називний відмінок; для тих, що мають рід і число, - форма чоловічого роду однини).

3. Співвідносність з іншими часинами мови (іменником, прикметником, числівником).

4. Розряд за значенням (особовий, зворотний, присвійний, означальний, вказівний, питальний, відносний, неозначений, заперечний).

5. Граматичні категорії:

- рід (якщо має);

- число (якщо має);

- відмінок.

6. Синтаксична роль.

 

Я жду тебе на перехресті днів перед порогом радості своєї(Коломієць)

 

Своєї – займенник, початкова форма свій, співвідносний із прикметником, присвійний, жіночий рід, однина, родовий відмінок, означення.

 

 

НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА

 

1. Аналізоване слово, його частиномовна належність.

2. Граматичні категорії:

- вид;

- перехідність/неперехідність;

- стан.

3. Дієвідміна.

4. Синтаксична роль.

 

Посадити деревце – залишити про себе найкращу пам'ять (Стус)

 

Посадити – форма дієслова (інфінітив), доконаний вид, перехідний, активний стан, ІІ дієвідміна, підмет.

 

ОСОБОВА ФОРМА ДІЄСЛОВА

1.

2. Аналізоване слово, його частиномовна належність.

3. Початкова форма (інфінітив).

4. Загальнодієслівні граматичні категорії:

- вид;

- перехідність/неперехідність (власне перехідне, невласне перехідне, неперехідне);

- стан (активний, пасивний, зворотно-середній; поза станом).

5. Частководієслівні категорії:

- спосіб (дійсний, умовний, наказовий);

- час (для форм дійсного способу – теперішній, минулий, давноминулий, майбутній);

- особа (для форм теперішнього і майбутнього часу дійсного способу та форм наказового способу).

 

6. Іменні категорії:

- рід (для форм минулого, давноминулого часу та умовного способу);

- число.

7. Дієвідміна.

8. Синтаксична роль.

 

Шукайте цензора в собі … (Костенко)

Шукайте – особове дієслово, початкова форма шукати, недоконаний вид, власне перехідне, активний стан, наказовий спосіб, ІІ особа, множина, І дієвідміна, присудок.

 

 

ДІЄПРИКМЕТНИК

1. Аналізоване слово, його частиномовна належність.

2. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду).

3. Граматичні категорії –

загальнодієслівні:

- вид;

- перехідність/неперехідність;

- стан;

частководієслівні:

- час;

іменні:

- рід;

- число;

- відмінок.

4. Синтаксична роль.

Лежать віки, покриті пилом, позасихала кров на них (Рильський)

 

Покриті – дієслівна форма (дієприкметник), початкова форма покритий, доконаний вид, перехідний, пасивний стан, минулий час, множина, називний відмінок, означення.

 

ДІЄПРИСЛІВНИК

 

1. Аналізоване слово, його частиномовна належність.

2. Граматичні категорії:

- вид;

- перехідність/неперехідність;

- стан;

- час.

3. Синтаксична роль.

 

Причепурившись, почистивши зброю, більшість бійців лягає спати (Гончар)

 

Причепурившись – форма дієслова (дієприслівник), доконаний вид, неперехідний, зворотно-середній стан, минулий час, обставина.

 

ПРИСЛВНИК

1. Аналізоване слово, його частиномовна належність.

2. Розряд і група за значенням:

означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний, способу дії);

обставинний (місця, часу, причини, мети).

3. Ступінь порівняння (для якісно-означальних).

4. Група за походженням (первинний чи вторинний – відіменниковий, відприкметниковий, відзайменниковий, відчислівниковий, віддієслівний, відприслівниковий).

5. Синтаксична роль.

А вдалині вже Лавра нездвиженна вечірнє небо брала на хрести (Костенко)

 

Вдалині – прислівник, обставинний місця, вторинний відіменниковий, обставина місця.

 

СХЕМА ТА ЗРАЗКИ СИНТАКСИЧНОГО АНАЛІЗУ.

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

1. Словосполучення, що аналізується.

2. Тип за будовою (просте чи складне).

3. Визначити головне і залежне слово.

4. На яке питання відповідає залежне слово.

5. Морфологічне вираження головного слова.

6. Смислові відношення між словами в словосполученні (атрибутивні, об’єктні, суб’єктні, обставинні, комплетивні).

7. Засоби вираження синтаксичних відношень (форма залежного слова, службове слово, порядок слів).

8. Вид підрядного зв’язку:

1) узгодження: повне чи часткове; в яких граматичних категоріях;

2) керування:а)прийменникове/безприйменникове; б)сильне/слабке;

3) прилягання.

Все розійдеться хвилею в сонячному потоці (В. Терен).

Розійдеться хвилею − просте, головне слово розійдеться, залежне − хвилею, відповідає на питання як?, дієслівне; обставинні відношення, засіб вираження синтаксичних відношень − флексія, вид підрядного зв’язку − керування, безприйменникове.

Розійдеться в потоці − просте, головне слово − розійдеться, залежне − в потоці, відповідає на питання де?, дієслівне, обставинні відношення, засіб вираження синтаксичних відношень − флексія, прийменник в, вид підрядного зв’язку − керування прийменникове.

В сонячному потоці − просте, головне слово − потоці, залежне − сонячному, відповідає на питання якому?, іменникове, атрибутивні відношення, засіб вираження синтаксичних відношень − флексія, вид підрядного зв’язку − повне узгодження (чол. рід, однина, місцевий відмінок).

 

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ

Аналіз простого речення умовно можна поділити на чотири етапи:

1 - загальна характеристика речення (структура, модальність, експресія, повнота/неповнота, поширеність, ускладнення);

2 - аналіз головних членів речення;

3 - аналіз другорядних членів речення;

4 -пунктуація.

 

СКЛАДНІ ВИПАДКИ ВИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ

 

Якщо підмет та присудок виражені іменником та неозначеною формою дієслова, то може виникнути складність у визначенні цих членів речення.

 

Запам’ятайте Якщо обидва головні члени речення виражені інфінітивами, іменниками або один із них виражений іменником, а другий − інфінітивом, то підметом буде головний член речення, що стоїть першим, а другий головний член речення буде іменною частиною складеного присудка, при якій пропущено дієслово − зв’язку Є; але якщо перед головним членом речення стоять частки то або це, то незалежно від позиції він виступає іменною частиною складеного присудка. Приклади   Жити − Батьківщині служити. Служити Батьківщині − значить жити. Завдання учнів − старанно вчитися. Старанно вчитися − завдання учнів. Це   Це завдання учнів − старанно вчитися.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.156.34 (0.019 с.)