Зразок повного фонетико-фонологічного аналізу 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Зразок повного фонетико-фонологічного аналізу



Зеленіють жита, і любов одцвіта,

І волошки у полі синіють. (В.Сосюра).

Слово для аналізу – любов.

Любов ̸лʹубо́в ̸ [лʹẏбо́ў], 2 склади:

I [лʹẏ] – відкритий, прикритий, ненаголошений;

II [бо́ў] – відкритий, прикритий, наголошений (наголос основний, нерухомий).

5 фонем реалізуються в 5 звуках, які передаються п’ятьма буквами (ел, ю, бе, о, ве).

[лʹ] – г.в. [лʹ], приголосний, язиковий, передньоязиковий, щілинний, боковий, сонорний, м’який;

[ẏ] – г.в. [у], голосний заднього ряду з більш передньою вимовою, високого підняття, лабіалізований, ненаголошений;

[б] – г.в. [б], приголосний, губний (губно-губний), зімкнений, шумний, дзвінкий, твердий;

[о́] – г.в. [о], голосний заднього ряду, середнього підняття, лабіалізований, наголошений;

[ў] – в. [в], голосний заднього ряду, високого підняття, лабіалізований, нескладотворчий.

При словотворенні та словозміні можливі чергування: любов – люблю, любов – любов’ю (в – вй).

Слово для аналізу – синіють.

Синіють ̸ синʹійутʹ ̸ [си́е│н′і́│йÿтʹ], 3 склади:

I [сие], II [нʹі] – відкриті, прикриті; I – ненаголошений, II – наголошений;

III [йÿтʹ] – закритий, прикритий, ненаголошений.

Наголос у слові нерухомий.

7 фонем реалізуються у 7 звуках, які передаються 7 буквами (ес, и, ен, і, ю, те, м’який знак).

[с] – г.в. [с], приголосний, язиковий, передньоязиковий, щілинний, свистячий, шумний, глухий, твердий;

е] – в. [и], голосний, переднього ряду, високо-середнього підняття, нелабіалізований, ненаголошений;

[нʹ] – г.в. [нʹ], приголосний, язиковий, передньоязиковий, зімкнений, носовий, сонорний, м’який;

[і́] – г.в. [і], голосний переднього ряду, високого підняття, не лабіалізований, наголошений;

[й] – г.в. [й], приголосний, язиковий, середньоязиковий, щілинний, сонорний, м’який;

[ÿ] – г.в. [ у], голосний заднього ряду з більш передньою вимовою, високого підняття, лабіалізований, ненаголошений;

[тʹ] – г.в. [тʹ], приголосний, язиковий, передньоязиковий, зімкнений, шумний, глухий, м’який.

При словотворенні можливе фонетичне чергування звуків: [сиенʹі́йутʹ] – [си́нʹій].

МОРФЕМНИЙ АНАЛІЗ

Морфемний аналіз передбачає визначення будови слова та характеристику морфем, що входять до його складу.

Аналіз морфемної структури слова починається з виділення закінчення й основи, але надалі тісно пов’язаний зі встановленням словотвірного ланцюжка і поступовим виділенням усіх морфем аж до кореня. Так, у слові прочитаний морфемне членування здійснюється в такій послідовності: 1) виділяємо закінчення -ийшляхом зміни аналізованого слова: прочитан-ого, прочитан-ому, прочитан-имі т.д.; 2) визначаємо, від якого слова утворене аналізоване (від дієслова прочитати за допомогою суфікса -н-); 3) з’ясовуємо, від якого мотивуючого утворене, у свою чергу, дієслово прочитати (від дієслова читати допомогою префікса про-); 4) у слові читати шляхом його зіставлення з дієсловами аналогічної структури (в’яз-а-ти, пис-а-ти, чек-а-ти, шук-а-ти) виділяємо суфіксальну морфему -а-; 5) та частина слова, що залишилася після відокремлення всіх службових морфем, становить собою корінь – -чит- (пор. дочитати, перечитати, читання, читанка, читач).

Визначаючи в слові флексію, треба пам’ятати, що вона може мати звукове вираження (тиш-а, молок-о, пиш-еш, напиш-емо, біж-іть, будуй-уть) або ж бути реально не виявленою, нульовою (край, степ, стій, сядь, сказав, Миколин, Петрів). Закінчення, як відомо, властиве лише для слів відмінюваних частин мови. Окремі ж групи і категорії слів закінчень не мають, напр.: метро, таксі, довго, звечора, ходити, дякуючи, привітавшись тощо.

Важливо також пам’ятати, що в словах типу студія, будують -я, -ють і подібні сегменти нерідко вичленовуються як закінчення, хоча фактично включають і суфікс - (-й-а, -й-уть), який належить до основи. Тому основу таких слів слід визначати з урахуванням цієї особливості: студій-а, будуй-уть.

Лексична основа формально становить собою частину слова без закінчення. Виділивши основу, треба дати їй характеристику: відкрита/закрита, суцільна/перервана, проста (одноморфемна), складна (поліморфемна), первинна (базисна, непохідна) /вторинна (похідна, вивідна).

У межах похідної основи поступово вичленовуємо всі морфеми, що входять до її складу.

Щоб виділити суфікс, необхідно знайти мотивувальне для аналізованого слова, а також порівняти останнє з іншими словами з таким же суфіксом. Так, мотивувальним для похідного вчителька є слово вчитель, отже, -к- є суфіксом (пор.: поштарка, студентка, спортсменка). У свою чергу, слово вчитель утворене від дієслова вчити, включає суфікс -тель (пор.: вихователь, правитель, мислитель). Нарешті, слово вчитимає дієслівний суфікс -и- (пор.: воз-и-ти, роб-и-ти, нос-и-ти, пал-и-ти, син-и-ти). Таким чином, у слові вчителька вичленовуються 3 суфікси: вч-и-тель-к-а.

Виділяючи суфікси, необхідно добирати для порівняння слова, де б цей суфікс мав те ж значення, що й у розглядуваному слові. Так, виділивши суфікс -ач зі значенням особи в слові читач, не можна на підтвердження наводити слова типу вимикач, обігрівач і под., оскільки в них цей суфікс має зовсім інше значення – значення предмета, що є джерелом дії, названої твірною основою.

Виділяючи префікс, треба поміркувати, чи не є він етимологічним, як, наприклад, у словах поїзд, показник. Після того, як префікс шляхом зіставлення з мотивуючим словом виділено (напр..: пере-видати ← видати), слід дібрати інші слова з таким же префіксом (переписати, переробити), пам’ятаючи, що префіксальна морфема в них має бути тотожною за значенням. Якщо в наведеному вище прикладі префікс пере- позначає повторність виконання дії, названої твірною основою, то, скажімо, у словах перевиконати, перетнутивін є носієм зовсім інших значень і вказує на міру інтенсивності (перевиконати) або напрямок дії (перетнути), отже, є омонімічним.

У такий же спосіб, як і інші афікси, виділяються постфікси (постфлексійні суфікси), що знаходяться в абсолютному кінці слова (хто-сь ← хто, вмивати-ся ← вмивати).

Визначення кореня слова після того, як виділено всі наявні в ньому афіксальні морфеми, не становить складностей. Труднощі тут пов’язані з явищами опрощення, перерозкладу, ускладнення, а також з морфонологічними змінами, яких може зазнавати коренева морфема у процесі словотворення чи формотворення (пор., наприклад, шл-ю, ви-сл-ати, по-сил-ка; мов-и-ти, мовл-ен-ий; куп-ити, купл-ений; їх-ати, їд-у, ви-їзд-ити, ви-їждж-ати; їс-ти, ї-в, ї-л-и;брес-ти, бред-у, бре-ла,бріта ін.).

Для багатьох кореневих морфем характерне усічення. Воно трапляється в дієсловах: роз-гляд-а-ти, роз-гля-ну-ти; за-син-а-ти, за-с-ну-ти; мин-а-ти, ми-ну-ти; пі-рн-а-ти, пі-р-ну-ти;ви-рост-а-ти,ви-рос-л-ий.

Дуже рідко усічення зазнають префіксальні морфеми, пор.: по-їх-а-тита п-і-ти.

Відмежування морфем часто ускладнюється спрощенням у корене­вих і суфіксальних морфемах: блиск-а-ти→ блис-ну-ти; мст-и-тимес-ник; про-їзд → про-їз-н-ий, рад-іст ь→ рад-іс-н-ий та подовженням приголосних бік → уз-бічч; бадил-ин-а → бадилл-я, кам-ін-юк-а → кам-ін-ючч-я, полін-як-а → полін-ячч-я.

Повний морфемний аналіз передбачає не лише визначення будови слова, але й характеристику морфем, що входять до його складу, за основними класифікаційними ознаками, а саме: 1) семантичною функцією (лексико-поняттєві; словотворчі; граматичні, або формотворчі); 2) наявністю/відсутністю звукового показника (субстанціальні, або позитивні, та нульові, або негативні); 3) за кількістю фонем (однофонемні/багатофонемні); 4) за однорідністю/неоднорідністю звукового складу (інваріантні/варіантні); 5) за вживаністю й активністю (продуктивні/непродуктивні); 6) за відтворюваністю (регулярні/нерегулярні).

Завершується морфемний аналіз графічним позначенням будови слова.

 

СХЕМА МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ СЛІВ

1. Аналізоване слово (словоформа), визначити, до якої частини мови належить.

2. Закінчення, його значення і характеристика.

3. Основа слова. Характеристика основи.

4. Суфікс, його характеристика.

5. Постфікс, його характеристика.

6. Префікс, його характеристика.

7. Конфікс, його характеристика.

8. Корінь, його характеристика.

9. Морфонологічні зміни в основі слова (чергування фонем, усічення, інтерфіксація, накладання, наголос).

10. Історичні зміни в структурі слова (опрощення, перерозклад, ускладнення, декореляція).

11. Графічне позначення морфемного складу слова.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 509; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.230.9.187 (0.007 с.)