СХЕМА МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ СЛОВА



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

СХЕМА МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ СЛОВА



1. Аналізоване слово (словоформа), визначити, до якої частини мови належить.

2. Закінчення, його значення і характеристика.

3. Основа слова. Характеристика основи.

4. Суфікс, його характеристика.

5. Постфікс, його характеристика.

6. Префікс, його характеристика.

7. Конфікс, його характеристика.

8. Корінь, його характеристика.

9. Морфонологічні зміни в основі слова (чергування фонем, усічення, інтерфіксація, накладання, наголос).

10. Історичні зміни в структурі слова (опрощення, перерозклад, ускладнення, декореляція).

11. Графічне позначення морфемного складу слова.

 

ЗРАЗКИ МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ СЛІВ

 

Небо по-літньому квітчасте: по небосхилу, де збились у веселий табунець білі хмарки, воно було темно-блакитним (М.Карплюк).

По-літньому

1. Аналізоване слово – по-літньому, прислівник.

2. Закінчення слово не має, оскільки є невідмінюваною частиною мови.

3. Основа слова – по-літньому, відкрита, суцільна, складна, вторинна.

4. Конфікс по-…-ому (по-літньому, літній; пор.: по-українському, по-нашому, по-дитячому, по-сільському) – біморфема, словотворча, з обома позитивними багатофонемними компонентами, інваріантна, продуктивна, регулярна.

5. Суфікс -н- (літній, літо; пор.: осінній, нічний, денний, зимний, річний) –словотворчий, позитивний, однофонемний, інваріантний, продуктивний, регулярний.

6. Корінь -літ'- (пор.: літо, літній, по-літньому, літувати) – лексико-поняттєва морфема; корінь зв’язаний, багатофонемний, закритий, варіантний (можливий варіант -літ-).

7. Морфонологічні зміни в основі – чергування приголосних т'//т в корені.

8. Графічне позначення морфемного складу слова –

 

Квітчасте

Аналізована словоформа – квітчасте, прикметник.

Закінчення -е- (пор.: квітчастого, квітчастому, квітчастим), передає значення Н.в. однини середнього роду.

Основа слова – квітчаст-, закрита, суцільна, складна, вторинна.

Суфікс -аст- (квітчастий, квітка; пор.: дугастий, гіллястий, зозулястий) – словотворчий, позитивний, багатофонемний, інваріантний, продуктивний, регулярний.

Суфікс -ч- (квітка, квіт; пор.: чарка) – словотворчий, позитивний, однофонемний, варіантний (можливий варіант -к-), непродуктивний, нерегулярний.

Корінь -квіт- (пор.: квітка, квіточка, квітнути, квіт, квітастий, квітник, квітникар) – лексико-поняттєва морфема; корінь вільний, багатофонемний, закритий, інваріантний.

Морфонологічні зміни в основі – чергування приголосних ч//к в суфіксі.

Графічне позначення морфемного складу слова –

 

Небосхилу

1. Аналізована словоформа – небосхилу, іменник.

2. Закінчення -у- (пор.: небосхилØ, небосхилом, (на)небосхилі),передає значення Д.в. однини чоловічого роду.

3. Основа слова – небосхил-, закрита, суцільна, складна, вторинна.

4. Префікс с- (схил, схилити, хилити; пор.: сказати, скалічити) –формотворчий, позитивний, однофонемний, варіантний (можливі варіанти із-, ізі-, зі-, зо-, іс-)– продуктивний, регулярний.

5. Суфікс Øс (нульовий) (схил, схилити; пор.: обрив, накип, напис, відвар) – словотворчий, негативний, нульовий, продуктивний регулярний.

6. До складу слова входять два корені: неб-, хил- ( небосхил ← схил неба). Корінь неб- (пор.: небо, небеса, небесний, небокрай) – лексико-поняттєва морфема, зв’язаний, багатофонемний, закритий, інваріантний. Корінь хил- (пор.: схил – схилятися, хилити, похилити, перехилити – лексико-поняттєва морфема, зв’язаний, багатофонемний, закритий, варіантний (можливий варіант хил').

7. Морфонологічні зміни в основі – інтерфіксація, чергування приголосних л//л' у другому корені.

8. Графічне позначення морфемного складу слова –

 

Збились

1. Аналізована словоформа – збились, дієслово.

2. Закінчення -и- (пор.: збилася, збилося, збивØся), передає значення множини минулого часу.

3. Основа слова – збил-…-сь, закрита, перервана, складна, вторинна.

4. Префікс з-(збитись, збити, бити; пор.: звестися, змовитися) –словотворчий, позитивний, однофонемний, варіантний (можливі варіанти із-, ізі-, зі-, зо-, с-, іс-), регулярний, продуктивний.

5. Суфікс -л- (збились, збитись; пор.: прочитали, сказали, зустрілись) –формотворчий, позитивний, однофонемний, інваріантний, регулярний, продуктивний.

6. Постфікс -сь (збитись, бити; пор.: звестися, змовитися, змовчати), – словотворчий, позитивний, однофонемний, варіантний (можливий варіант -ся), регулярний, продуктивний.

7. Корінь -би- (пор.: бити, збивати, б’ю, бійка) – лексико-поняттєва морфема; корінь зв’язаний, багатофонемний, відкритий, варіантний (можливі варіанти б-, бі-, бо-).

8. Морфонологічні зміни в основі – чергування голосних і//о в корені.

9. Графічне позначення морфемного складу слова –

 

Табунець

Аналізована словоформа – табунець, іменник.

Закінчення – нульове (пор.: табунця, табунцю табунцем), передає значення З.в. однини чоловічого роду.

Основа слова – табунець, відкрита, суцільна, складна, вторинна.

Суфікс -ець- (табунець, табун; пор.: папірець, ремінець, вітрець) – словотворчий, позитивний, багатофонемний, варіантний (можливий варіант -ц'), непродуктивний, регулярний.

Корінь -табун- (пор.: табун, табунець, табунний, табуновий) – лексико-поняттєва морфема; корінь вільний, багатофонемний, закритий, інваріантний.

Графічне позначення морфемного складу слова –

 

СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ

 

З морфемним аналізом тісно пов’язаний словотвірний, який, проте, має самостійне значення. Значення словотвірного аналізу полягає в розвиткові уявлень про шляхи поповнення словникового складу української мови. Крім того, елементи словотвірного аналізу допомагають у з’ясуванні морфемної структури слова.

Якщо центральним поняттям морфемного аналізу є поняття подільності, то центральним поняттям словотвірного аналізу є поняття мотивованості, або похідності. Об’єктом словотвірного аналізу виступає похідне (мотивоване) слово, однак основною одиницею, якою оперує словотвірний аналіз, є словотвірна пара, у рамках якої встановлюються відношення мотивованості.

Мета словотвірного аналізу – показати, як утворилося похідне слово.

При словотвірному аналізі в слові виділяються 2 частини: твірна основа й афікс, за допомогою якого утворилося похідне (мотивоване) слово. Таке членування слова виконується з урахуванням семантичної та граматичної співвідносності похідної основи з твірною. Словотвірний аналіз допомагає визначити послідовність приєднання афіксів у процесі словотворення, тобто встановити, від якого слова й за допомогою якої морфеми та яким способом створювалося похідне слово.

При проведенні словотвірного аналізу використовуються й елементи морфемного розбору, оскільки існує необхідність враховувати специфіку відношень між морфемами та їх функції, пор.: син-ів – іменник, синів – прикметник, синів – дієслово. Однак для словотвірного аналізу не обов’язково виконувати повний розбір слова за будовою, важливо лише виявити ту морфему, яка є носієм нового лексичного значення у складі слова порівняно з тим, від якого воно утворене.

Ототожнення морфемного складу слова з його словотвірною структурою нерідко спричиняється до помилок у визначенні способу деривації. Так, у слові викрутка при морфемному аналізі виділяється чотири морфеми (префікс ви-, корінь -крут-, суфікс -к-, флексія ), однак при встановленні твірної основи (викрутити) виявляється, що воно утворене суфіксальним способом, хоч у його складі є й префікс. У слові перепис при морфемному аналізі також виділяється префікс пере-, проте при встановленні твірної основи (переписати) бачимо, що воно утворене нуль-суфіксальним способом. Таким чином, виконуючи словотвірний розбір слів, слід зважати на їх морфемний склад, але не сприймати його беззастережно як вказівку на спосіб творення.

Основними етапами словотвірного аналізу є такі:

1. З’ясування лексичного значення слова.

2. Порівняння аналізованого слова з однокореневими.

3. Встановлення твірної основи (тієї, від якої безпосередньо утворене це слово).

4. Визначення словотворчого афікса, за допомогою якого утворилося аналізоване слово.

5. Визначення способу словотворення (морфологічний, неморфологічний, їх різновиди).

6. Характеристика словотвірного типу, до якого належить це слово (мутаційний, модифікаційний, транспозиційний, нетранспозиційний), його продуктивність.

7. Побудова схеми словотвірного аналізу.

Тлумачення лексичного значення аналізованого слова – обов’язковий етап словотвірного розбору, який змушує звернутися до складу слова, значення окремих морфем, а це, у свою чергу, веде до виділення саме тієї морфеми, з допомогою якої утворилося аналізоване слово від відповідного мотивуючого. Так, слово верстатник позначає людину, що працює за верстатом. Значення особи передається в цьому слові суфіксом -ник, саме завдяки цьому суфіксу слово верстатник відрізняється за значенням від слова верстат. Отже, уже встановлення лексичного значення слова створює передумови для правильного словотвірного розбору. Пор. також такі слова, як підписати, переписати, виписати, списати, де лексичне значення пов’язане із значенням префіксів. Указати на різне значення слів у залежності від префіксів означає вже визначити слово, від якого утворилося аналізоване.

З’ясувавши лексичне значення слова, порівнюємо його за складом з однокореневими. Не слід забувати при цьому, що деякі слова на сучасному етапі розвитку мови втратили словотвірні зв’язки і пов’язані між собою лише етимологічно (напр., вулиця й вулик, масло й мазати та ін.).

Для того, щоб виявити мотивуюче слово, треба знайти його в гнізді споріднених слів. Опорою для цієї процедури є поняття кореня як морфеми, що виражає основний елемент лексичного значення слова й усіх із ним споріднених. Важливо пам’ятати про значення кореня в багатозначних словах. Так, слово земля в значенні “ґрунт” утворює ряд земляний, землянка, а в значенні “планета” – земний, земляни. Отже, словотвірного зв’язку між такими, наприклад, словами, як землянка й земляни немає, та й суфікс -ян- у них має абсолютно різне значення.

Відшукуючи серед однокореневих слів мотивуюче для аналізованого, не треба забувати і про можливість вияву омонімії (пор., напр., гнізда слів стелити(ся), слати(ся), застилати, постіль, постільний із значенням “покривати щось чимось” та слати, відіслати (відсилати), переслати (пересилати), посилка, посильний із значенням “передавати щось комусь у якийсь спосіб”).

Словотвірне гніздо може складатися, як відомо, з одного або кількох словотвірних ланцюжків. Типовою помилкою при відшукуванні мотивуючого слова є спроба дати увесь ланцюг слів, аж до вихідного, найпростішого (напр..: побіліти ← біліти ← білий), у той час як словотвірний аналіз вимагає звернення лише до найближчого вихідного слова. У визначенні того, яке слово є мотивуючим, а яке – мотивованим, необхідно враховувати ступінь ускладненості будови слів, але водночас мати на увазі випадки, коли більш просте за будовою слово є похідним, а складніше – мотивуючим, як-от: заклик ← закликати, перелаз ← перелазити, витвір ← витворити, міць ← міцний, вись ← високий. Встановлюючи напрямок словотвірної мотивації, слід ураховувати й семантичні відношення між словами. Так, іменники біг, хід, пуск, даль, лють мають основи, що дорівнюють кореню, проте ці слова похідні, утворені від дієслів бігати, ходити, пускати та прикметників далекий, лютий, оскільки в цих парах слів процес і ознака передують предметності.

Таким чином, щоб уникнути помилок, необхідно засвоїти такі ознаки твірного та похідного слів:

* твірне слово – найближче за значенням до похідного;

* значення похідного слова завжди тлумачиться через значення твірного; разом з тим, значення похідного ширше від значення твірного, оскільки в ньому присутнє ще й словотвірне (де­риваційне) значення;

* похідне слово за формальною структурою завжди ширше, ніж формальна структура твірного: окрім твірної бази, похідне має у своїй структурі ще й формант;

* при зіставленні твірного та похідного слів необхідно врахову­вати морфонологічні зміни, які відбуваються при словотворенні згідно із закономірностями української мови;

* при зіставленні слів однієї формальної структури необхідно керуватися семантичним правилом: твірним виступає те слово, значення якого типове для всіх слів, що належать до цієї частини мови, тобто у твірному слові його лексичне та категоріальне значення збігаються;

* встановлюючи формально-структурне співвідношення твірного та похідного слів, необхідно пам’ятати, що утворення слів в ук­раїнській мові може відбуватися за допомогою нульових морфем, тобто матеріально не виражених афіксів;

* якщо похідне слово утворене способом складання, то в його утво­ренні беруть участь дві твірні основи; крім того, у цьому випадку треба знати всі правила і закономірності, якими супроводжується цей спосіб словотворення.

Унаслідок зіставлення аналізованого слова з його найближчим спорідненим (мотивувальним) вичленовується як спільна їх частина – твірна основа, так і відмінна – та, за допомогою якої слово утворене, – формант. Виявлення такого афікса (афіксів) і є головною частиною словотвірного аналізу, напр., байдужий → байдуже, дорога → придорожній, свійсво[йа]к, звук → співзвучний, укріпити → укріплення, чорна слива → чорнослив.

При визначенні форманта важливо не припускатися поширених помилок у випадках:

1) розрізнення інтерфіксів (словотвірних голосних) о, е у складному слові і суфіксів о, е, що виступають у складі твірної прислівникової основи ( пор.: самовдоволений, полезахисний, овочесховищеі вічнозелений, багатоголосий, вищезазначений);

2) розрізнення інтерфікса й кінцевого голосного невідмінюваних іменників іншомовного походження, що виступають як компоненти в складних словах (пор.: лісостеп, космофізика і кінорежисер, радіозв’язок).

Виділяючи формант, важливо також чітко розмежовувати словотворчі і граматичні (формотворчі) морфеми (останні при словотвірному аналізі до уваги не беруться). Наприклад, у словоформі винесла суфікс -л- має граматичне значення (вказує на минулий час, жіночий рід), відтак у словотвірному процесі ролі не відіграє; словотвірне значення у слові має префіксальна морфема (пор. нести – винести). Саме вона і є формантом.

Визначивши словотворчий засіб, необхідно встановити спосіб творення аналізованого слова. За правильного виконання словотвірного розбору легко відрізнити, скажімо, спосіб основоскладання (пар-о-плав, земл-е-роб) від суфіксального (пароплав-ств-о, землероб-ськ-ий); розрізнити складноскорочене слово і похідне від нього, утворене способом суфіксації (Дніпробудідніпробудівський); утворення, що виникли внаслідок субстантивації (учительська, операційна, вартовий) або адвербіалізації (рядочком) і відповідні суфіксальні утворення прикметники (учительська ← учитель, операційна ← операція, вартовий ← варта), іменник (рядочокрядок), слова, що виникли внаслідок переосмислення відомих слів, і афіксальні, мотивувальні їх слова (пор. “Смерічка” (назва ансамблю) і смерічка ← смерека; “Сучасник” ( назва журналу) і сучасник ← сучасний; “Пролісок” (назва дитячого садка) і пролісок ← ліс).

Визначаючи спосіб деривації, треба враховувати й можливість омонімії словотворчих засобів. Так, розгляд словотвірних типів субстантивованих або адвербіалізованих слів дає підстави твердити, що між морфологічним і морфолого-синтаксичним словотворенням існують перехідні межі. Скажімо, слова типу ланкова, вожата чи, наприклад, варенична, шашлична (за аналогією до булочна) і под. творяться способом афіксації і відразу входять до складу іменників, хоч за флективними ознаками подібні до прикметників. Такі слова не можна відносити до субстантивованих прикметників, які поступово втратили прикметникові ознаки і набули інших, властивих іменникам.

З’ясувавши, як утворилося аналізоване слово, визначаємо, до якого словотвірного типу воно належить. Треба пам’ятати, що всі слова, які належать до одного словотвірного типу, мають спільні частиномовну твірну основу, формант і словотвірне значення. Наприклад, іменники слухач, глядач, копач, доповідач і под. належать до словотвірного типу “назва особи за дією, названою мотивувальним словом”, прикметники Галин, Вірин, Катрин і под. – до словотвірного типу “назва ознаки за належністю особі, названої мотивувальним словом” і т.д. Треба взяти до уваги, однак, що один і той же формант може обслуговувати кілька словотвірних типів, взаємодіючи з різними твірними основами, а відтак є носієм різних словотвірних значень. Наприклад, суфікс -ак- (-як-) наявний у назвах осіб за національністю чи територіальною ознакою (поляк, подоляк), у назвах тварин (рисак, біляк), предметів (держак) тощо, де твірні основи дозволяють мотивувати, за якою саме ознакою дається назва особи, тварини, предмета.

Визначивши, до якого словотвірного типу належить аналізоване слово, характеризуємо його продуктивність/непродуктивність у сучасній українській мові.

Словотвірний розбір завершуємо побудовою схеми словотвірного аналізу. Графічно виділяємо в розглядуваному слові лише словотворчу морфему та основу в слові, від якого воно утворене. Крім того, стрілкою вказуємо напрямок словотвірного зв’язку, напр..: вітряк ← вітер, білизна ← білий, перехід ← переходи(ти), післязавтра ← завтра.

СХЕМА СЛОВОТВІРНОГО АНАЛІЗУ

1. Аналізоване слово.

2. Твірне слово.

3. Твірна основа, її частиномовна належність.

4. Словотворчий засіб.

5. Спосіб творення.

6. Словотвірний тип, його продуктивність

7. Графічна схема словотвірного аналізу.

ЗРАЗКИ СЛОВОТВІРНОГО АНАЛІЗУ СЛІВ

Навчання

1. Аналізоване слово – навчання.

2. Твірне слово – навчати.

3. Твірна основа – навча-, дієслівна.

4. Словотворчий засіб – суфікс -нн(я).

5. Спосіб творення – морфологічний, суфіксальний.

6. Словотвірний тип – назва опредметненої дії, тип мутаційний, транспозиційний, продуктивний.

7. Навчання ← навчати.

 

Прохід

Аналізоване слово – прохід.

Твірне слово – проходити.

Твірна основа – проходи-, дієслівна. При творенні слова відбувається усічення дієслівного суфікса -и- і чергування голосних і//о.

Словотворчий засіб – нульовий суфікс.

Спосіб творення – морфологічний, нульова суфіксація.

Словотвірний тип – назва місця, яке утворилося в результаті певної дії, тип мутаційний, транспозиційний, продуктивний.

Прохідпроходити.

 

Придорожній

Аналізоване слово –придорожній.

Твірне слово – дорога (при дорозі).

Твірна основа – -дорог-, іменникова. При творенні слова відбувається чергування приголосних г//ж.

Словотворчий засіб – конфікс при-…-н(ій).

Спосіб творення – морфологічний, конфіксальний.

Словотвірний тип – відношення до місця, названого твірною основою, тип мутаційний, транспозиційний, продуктивний.

Придорожній ← дорога

Приземлитися

Аналізоване слово – приземлитися.

Твірне слово – земля.

Твірна основа – -земл-, іменникова.

Словотворчий засіб – префікс при-, суфікс -и-і постфікс –ся.

Спосіб творення – морфологічний, префіксально-суфіксально-постфіксальний.

Словотвірний тип – назва дії по відношенню до того, що названо твірною основою, тип мутаційний, транспозиційний, продуктивний.

Приземлитися ← земля.

Іскритися

Аналізоване слово – іскритися

Твірне слово – іскра.

Твірна основа – іскр-, іменникова.

Словотворчий засіб – суфікс -и-і постфікс -ся.

Спосіб творення – морфологічний, суфіксально-постфіксальний.

Словотвірний тип – назва дії по відношенню до того, що названо твірною основою, тип мутаційний, транспозиційний, малопродуктивний.

Іскритися ← іскра.

Онука

Аналізоване слово –онука

Твірне слово – онук.

Твірна основа – онук-, іменникова.

Словотворчий засіб – флексія -а.

Спосіб творення – морфологічний, флективний.

Словотвірний тип – назва особи жіночої статі, тип модифікаційний, нетранспозиційний, малопродуктивний.

Онука ← онук.

Спецкор

Аналізоване слово – спецкор.

Твірні слова – спеціальний кореспондент.

Твірні основи – спец- (прикметникова) та кор- (іменникова).

Спосіб творення – морфологічний, абревіація.

Словотвірний тип – складноскорочена назва особи за родом діяльності, тип непродуктивний.

Спецкор ← спеціальний кореспондент.

 

Лісотундра

Аналізоване слово – лісотундра.

Твірні слова – ліс і тундра.

Твірні основи – ліс- і тундра (іменникові).

Словотворчий засіб – складання основ та інтерфікс -.

Спосіб творення – морфологічний, основоскладання.

Словотвірний тип – назва природної зони, непродуктивний.

Лісотундра ← ліс і тундра

 

Зернозбиральний

Аналізоване слово – зернозбиральний.

Твірні слова –зерно збирати.

Твірні основи – зерн- (іменникова) і збира-(дієслівна).

Словотворчий засіб –складання основ і суфікс -льн(ий).

Спосіб творення – морфологічний, складно-суфіксальний.

Словотвірний тип – назва ознаки за дією по відношенню до того, що названо твірною основою, тип мутаційний, транспозиційний, продуктивний.

Зернозбиральний ←зерно збирати

Черговий не витер дошку.

Аналізоване слово – черговий(іменник).

Твірне слово – черговий (прикметник).

Твірна основа – чергов-,прикметникова.

Спосіб творення – неморфологічний, морфолого-синтаксичний.

Черговий(іменник)черговий (прикметник).

 

“Горизонт” (телевізор)

Аналізоване слово – Горизонт” (телевізор).

Твірне слово – горизонт “частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості”

Спосіб творення – неморфологічний, лексико-семантичний.

“Горизонт” (телевізор) ← горизонт (частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості)

Перекотиполе

Аналізоване слово – перекотиполе.

Твірні слова – перекоти, поле.

Спосіб творення – неморфологічний, лексико-синтактсичний (зрощення). Слово утворилося на базі синтаксично вільного словосполучення внаслідок лексикалізації.

Перекотиполе ← перекоти поле.

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.48.69 (0.025 с.)