СЛОВОТВІР ОСНОВНИХ ЧАСТИН МОВИ.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

СЛОВОТВІР ОСНОВНИХ ЧАСТИН МОВИ.



Словотвір іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Основні способи. Словотворче значення.

 

  1. У якому рядку подано спосіб, яким не утворюються іменники?

а) Абревіація, префіксація. Субстантивація.

б) Префіксально-суфіксальний, основоскладання, суфіксальний.

в) Зрощення, суфіксація, префіксація.

г) Субстантивація, постфіксальний, складання основ.

 

  1. У якому рядку всі іменники утворені суфіксами, що мають значення збірності?

а) Кравецтво, офіцерство, галуззя.

б) Ганчір’я, професура, козацтво.

в) Аспірантура, малишня, мишва.

 

  1. У якому рядку є іменники, утворені способом основоскладання + нульова суфіксація?

а) Картоплекомбайн, листоноша, риболовство, самоцвіт.

б) Першокласник, вогнеприпаси, звукоуловлювач, рівноправ’я.

в) Водосховище, лісосмуга, народовладдя, тепловтрата.

 

  1. У якому рядку наведено іменники зі словотворчим значенням «частина простору, на якій росло чи росте те, що названо твірною основою»?

а) Дубівка, вишнівка, капусняк, лимонник.

б) Картопляник, малинівка, піддубник, маківник.

в) Вербняк, черешник, картоплисько, конюшинище.

 

  1. У якому рядку функція суфікса мутаційна?

а) Соусниця, фразер, вусань, лежанка.

б) Собачня, туркеня, переїзд, тополенька.

в) Поштовх, харків’янка, журба, зношеність.

 

  1. Префіксальний спосіб утворює категорію прикметників зі значенням:

а) інтенсивності, повноти вияву ознаки;

б) зменшено-пестливого відтінку;

в) неповноти вияву ознаки.

 

  1. Яким словотворчим способом утворюються прикметники зі значенням «позбавлений того, що названо твірною основою»?

а) Префіксація.

б) Основоскладання + суфіксація.

в) Префіксально-суфіксальний спосіб.

 

  1. Знайти рядок, де наведено дієслова зі значенням неповноти дії.

а) Виміряти, пронести, засміятися, підніматися.

б) Прилягти, пришерхнути, підфарбувати, підмерзати.

в) Прилетіти, підлазити, підніматися, закричати.

 

  1. Визначте рядок, у якому всі дієслова утворені постфіксальним способом.

а) Лікуватися, готуватися, визначатися, турбуватися.

б) Листуватися, приземлитися, сміятися, ощетинитися.

в) Женихатися, цяцькатися, силкуватися, колоситися.

 

  1. Визначте рядок, у якому афікси виконують формотворчу функцію.

а) Виконувати, намалювати, надоїти, підфарбовувати.

б) Збідніти, надкусити, застукотіти, перевершити.

в) Описати, накупити, відпрацювати, сліпнути.

 

  1. Який морфемний склад мають словоформи дієслів минулого часу типу пікся, нісся?

а) Корінь + флексія.

б) Корінь + формотворчий суфікс.

в) Корінь + формотворчий суфікс + флексія.

г) Корінь + формотворчий суфікс + флексія + постфікс.

ґ) Корінь + постфікс.

 

  1. У якому рядку всі прислівники утворені суфіксальним способом?

а) Заодно, замертво, спересердя, додому.

б) Начорно, врозтіч, віддавна, нізвідки.

в) По-дівочому, напоказ, смішно, коли-небудь.

г) Таємно, пішки, зрадницьки, необхідно.

 

Варіант 2

  1. У якому рядку всі іменники – віддієслівні деривати?

а) Звичка, звичність, звичай.

б) Прання, молотьба, жнива.

в) Мрійник, підсобка, новотвір.

 

  1. У якому рядку наведено іменники зі значенням «носій ознаки, названої твірною основою»?

а) Легіонер, копач, репатріант, вихователь.

б) Солонина, осетрина, свіжина, плутанина.

в) Хитрун, бідняк, малюк, дурень.

 

  1. У якому рядку всі іменники утворені чистим складанням основ?

а) Пішохід, тридцятиріччя, вертоліт, людинолюбство.

б) Однолюб, краєзнавство, правобережжя, чорнобривці.

в) Першоджерело, птахоферма, залізобетон, зерносховище.

 

  1. Вкажіть рядок, у якому іменники мають омонімічні суфікси?

а) Річище, гніздовище, токовище, баштанище.

б) Вудилище, вогнище, зборище, вітрище.

в) Ножище, дідище, мітлище, ворожище.

 

  1. У якому рядку суфікси іменників мають сингулятивне значення?

а) Третина, твердиня, бистрина, рабиня.

б) Осетин, подряпина, відвідини, перина.

в) Намистина, картоплина, соломина, травина.

 

  1. Префіксально-суфіксальним способом утворюються прикметники на основі:

а) іменникових та дієслівних сполук;

б) прислівників і займенників;

в) іменникових сполук та числівників;

г) дієслівних сполук та прикметників.

 

  1. У якому рядку наведено прикметники, утворені від пасивних дієприкметників?

а) Палаючий захід, засмаглі руки, зряче кошеня.

б) Зношене плаття, невідмінювані іменники, смажена риба.

в) Зрілий науковець, сипучий пісок, тямущий учень.

 

  1. У якому рядку всі дієслова утворено префіксально-суфіксальним способом?

а) Вгрузнути, помазати, перекричати, почервоніти.

б) Дезінформувати, залікувати, розбитися, відсохнути.

в) Узаконити, одурманити, спростити, підвивати.

 

  1. Знайти рядок, де дієслова об’єднані словотворчим значенням вичерпності, повноти виконання дії.

а) Навчитися, насунутися, насміхатися, натиратися.

б) Наїстися, находитися, настрілятися, наспіватися.

в) Надрукуватися, налагодитися, нарощуватися, населятися.

 

  1. Визначте рядок, у якому наведені дієслова з мутаційною функцією суфікса.

а) Тріскотіти, гризнути, свистонути, застосовувати.

б) Тупнути, оформлювати, скаконути, нагороджувати.

в)Мудрити, циганити, удавити, асфальтувати.

 

  1. У якому рядку наведено прислівники, утворені від прикметників?

а) По-вовчому, дружньо, замолоду, наглухо.

б) Потроху, зосліпу, вгору, вглиб, згарячу.

в) Підстрибцем, раптом, майстерно, навипередки, тихо.

г) Додому, убік, навіки, восени, по-нашому.

 

  1. Укажіть рядок, у якому всі прислівники утворено префіксально-суфіксальним способом.

а) Зверху, утричі, наполовину, зрідка.

б) Нишком, заміж, назовсім, підтюпцем.

в) Післязавтра, відтепер, перескоком, повсюди.

г) Відучора, щонайбільше, забагато, небажано.

 

Варіант 3

  1. У якому рядку наведено іменники – відприкметникові деривати?

а) Тиша, зелень, білизна, спів.

б) Читанка, чорнуха, голубінь, голубок.

в) Водянка, веселість, дурень, святиня.

г) Відбілювання, юність, юннат, синяк.

 

  1. Визначте рядок, у якому іменники утворені за допомогою префікса не-.

а) Недоля, недруг, неволя, неврожай.

б) Недогарок, нежить, неук, недуга.

в) Негода, недолік, неміч, нелюб.

 

  1. У якому рядку всі іменники утворено конфіксом?

а) Прищеплення, супротивник, розбудова, насадження.

б) Переписка, підзаголовок, напівсвідомість, доробок.

в) Розсип, нагромадження, насмішка, вигодованець.

г) Простінок, безмежжя, безвихідь, узгір’я.

 

  1. Визначте рядок, у якому суфікси модифікували семантику іменника.

а) Дубець, хустина, верб’я, мечник.

б) Ледарюга, капустина, хлівець, хлопчик.

в) Родина, припічок, пасічник, вівчарка.

 

  1. У якому рядку прикметники мають словотвірне значення «наділений тим, що названо твірною основою»?

а) Дівочий, бджолиний, коров’ячий.

б) Безбровий, нерухомий, привокзальний.

в) Талановитий, бородатий, болотистий.

г) Зелений, шкіряний, нафтовий.

 

  1. У якому рядку всі прикметники утворені префіксальним способом?

а) Ультразвуковий, суперточний, предобрий, прадавній.

б) Міжконтинентальний, позачерговий, звивистий, повоєнний.

в) Непосидючий, дородовий, розпливчастий, віддієслівний.

 

  1. У якому рядку всі прикметники мають словотвірне значення «приналежний істоті»?

а) Солов’їний, доччин, лисячий, батьків.

б) Сімейний, груповий, братерський, туристичний.

в) Народний, армійський, артистичний, колективний.

 

  1. У якому рядку всі дієслова утворено префіксально-постфіксальним способом?

а) Приземлитися, звузитися, покритися, заколоситися.

б) Розхмаритися, запишатися, вдосконалитися, полінуватися.

в) Вчитатися, відіспатися, прислухатися, розтектися.

 

  1. Вказати рядок, у якому дієслова мають фазисне словотворче значення початку дії.

а) Заборгувати, зав’язати, засіяти, заслужити.

б) Забарабанити, закричати, зазеленіти, заспівати.

в) Затінити, засушити, застигнути, засмажити.

 

  1. Визначити, від якої основи дієслова утворено форми минулого часу пік, несла, робив.

а) Основи інфінітива.

б) Основи теперішнього (майбутнього) часу.

 

  1. Укажіть рядок, в якому всі прислівники утворені від іменників.

а) Дійсно, всупереч, разом, зосліпу.

б) Вдома, удвох, зверху, зліва.

в) Заново, праворуч, сьогодні, раптово.

г) Зранку, додому, вовіки, опівночі.

 

  1. У якому рядку всі прислівники непохідні з синхронного погляду?

а) Рано, давно, швидко, тихо, тепло.

б) Туди, коли, чому, куди.

в) Ніколи, десь, абияк, чомусь, абиде.

г) Верхи, таємно, здалеку, згарячу, двічі.

 

ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТ

До розділів «МОРФЕМІКА. СЛОВОТВІР»

Варіант 1

 

  1. Що таке морфема?

а) Це мінімальна значуща частина словоформи.

б) Це сукупність усіх морфів, уживаних у різних словоформах.

в) Це сукупність усіх морфів у різних словах чи словоформах, що виявляються стосовно один одного як аломорфи чи варіанти.

г) Це будь-яка значуща частина слова.

ґ) Це сукупність морфів з однаковим значенням.

 

  1. У якому рядку наведено слова з аломорфами?

а) Бíлка, бíлці, бíлочка, білок.

б) Апаратура, професура, замазура, стовбур.

в) Великий, більший, ловити, піймати.

г) Синюватий, підкреслювати, висушувати, довгуватий.

 

  1. У якому рядку в усіх словах є суфікси – омоніми?

а) Ловити, піймати; брати, взяти.

б) Швидше, вужче, тихіше, вище.

в) Гризня, майстерня, комашня, п’ятірня.

г) Водій, копач, вихователь, організатор.

 

  1. Які слова є предметом вивчення у словотворі?

а) Похідні й непохідні.

б) Непохідні нечленовані.

в) Похідні членовані.

 

  1. У якому рядку всі слова мають таку морфемну структуру: корінь + суфікс + закінчення?

а) Зелен, пристрій, вітряно, спросоння.

б) Здоров’я, бáтьків, молодець, сип.

в) Низина, пізно, подушка, держава.

 

  1. У якому рядку перераховано всі способи утворення слів з двома і більше твірними основами?

а) Субстантивація, абревіація, зрощення.

б) Складносуфіксальний, чисте основоскладання, зрощення, абревіація.

в) Складносуфіксальний, афіксація, зрощення.

г) Чисте основоскладання, нульова суфіксація, абревіація, зрощення.

 

  1. У якому рядку всі слова утворені одним способом словотвору?

а) Приліт, розгніватися, позавчора, аморальний.

б) Межиріччя, по-турецьки, безмежний, обезсилити.

в) Прострелити, вслухатися, щорічний, наступ.

 

  1. Яка кількість дериваційних кроків була зроблена при творенні слова поміцнішати?

а) Один.

б) Два.

в) Три.

г) Чотири.

 

  1. У якому рядку містяться прикметникові суфікси суб’єктивної оцінки?

а) –еньк-, -ущ-, -езн-.

б) –ськ-, -н-, -ов-.

в) –ач-, -ин-, - ак-.

г) –ист-, -лив-, -альн-.

 

  1. У якому рядку всі дієслова утворено постфіксальним способом?

а) Листуватися, пишатися, сперечатися, опам’ятатися.

б) Сумніватися, вдуматися, порозлітатися, родичатися.

в) Силкуватися, придивлятися, порпатися, надіятися.

г) Сваритися, вмиватися, розбитися, поцілуватися.

 

  1. Яке з наведених слів утворене префіксально-суфіксальним способом?

а) Розташування.

б) Перехід.

в) Засновник.

г) Заріччя.

 

  1. Яке з наведених слів утворене суфіксальним способом?

а) Миролюбно.

б) Багатосторонній.

в) Самоуправління.

г) Водопостачальний.

 

Варіант 2

  1. Як поділяються на види морфи за своєю функцією?

а) Аломорфи, варіанти морфів.

б) Продуктивні, непродуктивні.

в) Кореневі, афіксальні.

г) Словотворчі, формотворчі.

 

  1. У якому рядку наведено слова з аломорфами?

а) Говоруха, щебетуха, конюх, пастух.

б) Патріот, висота, скорбота, кіпріот.

в) Помогти, поміг, помагати, поміч.

г) Руці, нозі, комасі, дорозі.

 

  1. У якому рядку в усіх словах є суфікси – омоніми?

а) Сильний, буквальний, гріховний, легендарний.

б) Краще, ближче, голосніше, тихше.

в) Метушня, цегельня, комашня, п’ятірня.

г) Тонюсінький, зайчик, маленький, дівченя.

 

  1. У якому рядку перераховані всі ознаки похідних слів?

а) Членованість, мотивованість, існування твірної бази.

б) Членованість, зв’язаність, мотивованість.

в) Формальна складність.

г) Наявність афіксів, зв’язаність.

 

  1. У якому рядку перераховані всі види історичних процесів, що відбуваються в морфемній структурі слова?

а) Опрощення, усічення, декореляція, ускладнення.

б) Опрощення, ускладнення, перерозклад, інтерфіксація.

в) Опрощення, декореляція, перерозклад, ускладнення.

г) Опрощення, чергування, перерозклад, усічення.

 

  1. У якому рядку всі слова утворені складноскороченим типом абревіації?

а) ДАІ, ВНЗ, загс, ПТУ.

б) Студком, мопед, продмаг, завгосп.

в) КамАЗ, рація, чорнозем, лісостеп.

 

  1. У якому рядку всі слова утворені одним способом словотвору?

а) Передвиборний, незламний, надбрів’я, звивистий.

б) Проросійський, обікрасти, закордон, антивірус.

в) Обезбарвити, продешевити, перекладач, розпливчастий.

 

  1. У якому рядку всі слова складають словотвірний ланцюжок?

а) Синій – синіти – посинілий.

б) Говорити – говоріння – говіркий.

в) Земля – земний – надземний.

г) Зелений – зеленіший – зеленішати.

 

  1. У якому рядку похідні прикметники мають словотворче значення «наділений тим, що названо твірною основою»?

а) Вовчий, собачий, пташиний.

б) Водянистий, талановитий, вусатий.

в) Шовковий, березовий, оксамитовий.

г) Бездарний, незрівнянний, міжміський.

 

  1. У якому рядку всі прислівники утворено від іменників?

а) Вчасно, давно, взимку, нанівець.

б) Напам’ять, весною, по-братськи, мистецьки.

в) Навздогін, напомацки, збоку, цілком.

г) Слідком, навиворіт, щовечора, доверху.

 

  1. Яке з наведених слів має нульову морфему?

а) Затискач.

б) Рандеву.

в) Повсюди.

г) Повен.

ґ) Тбілісі.

 

  1. У якому з наведених слів спосіб творення визначено неправильно?

а) Багатомовний – основоскладання + суфіксація.

б) Приросток – префіксально-суфіксальний.

в) Порваний – суфіксальний.

г) Попомучити – префіксальний.

Варіант 3

  1. Як називаються морфи, що мають таке визначення: «Тотожні за значенням морфи, що мають фонетичні відмінності у своєму оформленні»?

а) Морфи-синоніми.

б) Варіанти морфів.

в) Аломорфи.

г) Кореневі морфи.

 

  1. У якому рядку в словах є суфікси – синоніми?

а) Вітерець, вітрище; горошина, свинина.

б) Діяч, вимикач; консерватор, стабілізатор.

в) Глибина, мужність, жовтизна, доброта.

 

  1. На які види поділяються морфи за значенням?

а) Префікси, корені, суфікси, флексії, постфікси.

б) Словотворчі, формотворчі.

в) Регулярні, нерегулярні.

г) Кореневі, афіксальні.

 

  1. У якому рядку перераховані всі морфонологічні явища, що відбуваються на морфемних швах у процесі творення слова?

а) Чергування, опрощення, усічення, нарощення.

б) Усічення, чергування, накладання, нарощення.

в) Декореляція, перерозклад, накладання, інтерфіксація.

г) Накладання, ускладнення, усічення, перерозклад.

 

  1. Яка історична зміна відбулася в морфемному складі слів пшениця, окорок?

а) Ускладнення.

б) Опрощення.

в) Перерозклад.

г) Декореляція.

 

  1. У якому рядку всі слова утворені складоскороченим типом абревіації?

а) Автодром, сінокіс, турбаза, однолюб.

б) АПН, КамАЗ, неп, ХТТУ.

в) Санбат, нардеп, сільмаг, фізмат.

 

  1. У скільки словотворчих типів можна об’єднати іменники: входини, твердиня, милостиня, роковини, подряпина, трухлявина, пухлина, яловичина, проводи, севрюжина, капустина, телятина, волосина, цілина?

а) Один.

б) Два.

в)Три.

г) Чотири.

ґ) П’ять.

 

  1. У якому рядку всі слова складають словотвірний ланцюжок?

а) Слабкий → слабкість → ослабнути.

б) Весело → веселий → веселішати.

в) Підпис → підписати → підписаний.

г) Порожній → спорожніти → спорожнілий.

 

  1. У якому рядку всі дієслова утворено від прикметників?

а) Підсушити, бортникувати, синіти.

б) Радувати, прискорити, полегшити.

в) Розпогодитися, знесилити, сваритися.

г) Розсекретити, торгуватися, висловити.

 

  1. У якому рядку всі прислівники утворено від іменників?

а) Нашвидкуруч, абикуди, вправно, насправді.

б) Напоказ, дибом, нарізно, устократ.

в) Навкоси, врівні, вдвох, анітрохи.

г) Наверх, вовіки, спочатку, спідлоба.

 

  1. У якому рядку всі основи слів не членуються на морфеми?

а) Застава, нарукавники, провідник, вчора.

б) Вербиця, телиця, затрата, яблуня.

в) Полуниця, столиця, подушка, мішок.

г) Навкілля, підсумок, провокатор, розряд.

 

  1. У якому рядку всі слова мають нульову морфему?

а) Післязавтра, пюре, хоча, пір’я.

б) Наодинці, зелен, шістка, роздуми.

в) Удвох, аташе, шептуха, озимий.

г)Пішов, укус, юнь, золотий.

Варіант 4

  1. У якому рядку наведено слова з аломорфами?

а) Брати, взяти; гарний, кращий.

б) Сивина, білизна; родина, глибина.

в) Земля, земний, земелька, землекоп.

г) Учитель, учень, учити, учителювати.

 

  1. У якому рядку в словах є суфікси – синоніми?

а) Запорізький, кінський, бідняцький, американський.

б) Виродок, ривок, білок, сніжок.

в) Копач, поштар, водій, механізатор.

 

  1. Хто є автором «Словника українських морфем» (Львів, 2001)?

а) І.І.Ковалик.

б) В.О.Горпинич.

в) І.Т.Яценко.

г) Н.Ф.Клименко.

ґ) Л.М.Полюга.

 

  1. У якому рядку всі слова мають таку морфемну структуру: корінь + суфікс + закінчення?

а) Знічев’я, насип, настрій, урожай.

б) Вартовий, дрібен, назавжди, приятель.

в) Пір’я, зелень, крокодилячий, хід.

 

  1. Яка історична зміна відбулася в морфемному складі слів недоїдки, обезжирити?

а) Ускладнення.

б) Перерозклад.

в) Опрощення.

г) Декореляція.

 

  1. У якому рядку всі слова утворені одним способом словотвору?

а) Сіножать, далекосхідний, залізобетонний, нардеп.

б) Цвіль, переліт, золотий, ведмежий.

в) Безнадійність, примірятися, перед захист, настінний.

 

  1. У скільки словотворчих типів можна об’єднати іменники із суфіксом -к-: слобожанка, гумка, полуничка, вишнівка, мандрівка, висівки, відерко, забудько, киянка, книжка, слив’янка, зубрівка, сонечко, покидьки, хвалько?

 

а) Сім.

б) Два.

в) Шість.

г) Чотири.

ґ) П’ять.

д) Три.

е) Один.

є) Вісім.

 

  1. У якому рядку наведено основні суфікси іменників із значенням абстрагованої ознаки?

а) -к-, -ик-, -ок-, -еньк-.

б) -иц-, -ур-, -ак-, -ач-.

в) –ість, -ин-, -изн-, -от-.

г) –ах-, -ств-, -ань-, -еч-.

 

  1. У якому рядку всі дієслова утворено від прикметників?

а) Потемніти, розпушитися, нашаровувати.

б) Веселити, мужніти, спрощувати.

в) Засушити, потовстішати, сконцентруватися.

г) Прогнити, засиніти, схуднути.

 

  1. У якому рядку всі прислівники мають віддієслівну твірну основу?

а) Спросоння, зосліпу, повзком, наперекір.

б) Позаторік, зрадницьки, навпростець, навиліт.

в) Наопашки, відтепер, повсякдень, сторчаком.

г) Мовчки, підстрибцем, лігма, нехотя.

 

  1. Яке з наведених слів не утворене способом основоскладання?

а) Плодоносність.

б) Лісостеп.

в) Радіомовлення.

г) Тепловитрата.

 

  1. Яке із наведених слів утворено лексико-синтаксичним способом?

а) Слабосильний.

б) Картоплесаджалка.

в) Швидкодіючий.

г) Багатоскладовий.

 


ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Морфеміка як розділ мовознавства, предмет і завдання морфеміки.

2. Синхронічний і і діахронічний аспекти дослідження в морфеміці.

3. Зв’язок морфеміки з іншими розділами мовознавства.

4 Морфема як мінімальна значуща одиниця мови.

5. Морфема у співвідношенні з іншими одиницями мови (фонемою, складом, словом).

6. Морф як матеріальний вияв морфеми.

7. Поняття про аломорфи і варіанти морфем.

8. Типи морфем за характером значення.

9. Класифікація морфем за наявністю/відсутністю звукового показника, за однорідністю/неоднорідністю звукового складу.

10. Класифікація морфем за кількістю фонем, за вживаністю й активністю, за відтворюваністю.

11. Класифікація морфем за будовою і походженням.

12. Коренева морфема, її характеристика. Зв’язані корені.

13. Префіксальні морфеми, їх характеристика; префікси й префіксоїди.

14. Суфіксальні морфеми, їх характеристика; суфікси і суфіксоїди.

15. Інтерфікси й постфікси. Питання про інтерфікси в сучасному мовознавстві.

16. Флексійні морфеми, їх характеристика.

17. Поняття про субморф.

18. Унікальні морфемні відрізки.

19. Основа. Типи основ.

20. Подільність основи. Ступені подільності основ.

21. Історичні зміни в структурі слова: опрощення, ускладнення, перерозклад, декореляція.

22. Багатозначність морфем. Антонімія, синонімія, омонімія на морфемному рівні.

Морфемні словники.

23. Словотвір як розділ мовознавства, його зв’язок з іншими лінгвістичними дисциплінами.

24. Синхронний та діахронічний аспекти дослідження в словотворі.

25. Поняття про словотвірну мотивацію. Мотивовані й мотивувальні слова. Подвійна словотвірна мотивація.

26. Морфонологія. Її завдання та місце серед розділів мовознавчої науки.

27. Морфонема як морфонологічна одиниця. Чергування фонем.

28. Морфонологічні явища, їх типи.

29. Поняття про елізію.

30. Способи поєднання морфів: поняття про аглютинацію та фузію.

31. Інтерференція та її різновиди (гаплологія, стяжіння).

32. Наголос як морфонологічне явище.

33. Основні словотвірні поняття. Словотвірне значення. Словотвірний тип, модель. Словотвірний розряд і словотвірна категорія.

34. Словотвірний ряд. Словотвірна парадигма. Словотвірне гніздо.

35. Твірна основа і формант.

36. Афіксальні способи творення слів в українській мові.

37. Способи змішаної (комбінованої) афіксації.

38. Складання як спосіб творення композитів та юкстапозитів.

39. Абревіація як різновид складання. Типи абревіатур в українській мові.

40. Змішані способи творення складних слів.

41. Неморфологічні способи творення слів.

42. Особливості словотвору різних частин мови.

 

 


Рекомендована література до курсу

Основна

1. Безпояско О. К. Морфеміка української мови / О. К. Безпояско, К. Г. Городенська. – К., 1987.

2. Вакарюк Л. О. Українська мова. Морфеміка і словотвір : [навчальний посібник] / Л. О. Вакарюк, С. Є. Панцьо. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. –184 с.

3. Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія / В. О. Горпинич. – К. : Вища школа, 1999.

4. Горпинич В. О. Українська словотвірна дериватологія / В. О. Горпинич. – Дніпропетровськ, 1998.

5. Клименко Н. Ф. Основи морфеміки сучасної української мови / Н. Ф. Клименко. – К. : ІЗМН, 1998. – 182 с.

6. Клименко Н. Ф.Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська. – К., 1998.

7. Козленко І. В. Морфеміка сучасної української літературної мови / І. В. Козленко. – К., 2007.

7. Плющ М. Я. Граматика української мови : у 2 ч. Ч.1. Морфеміка. Словотвір. Морфологія : [підручник]. – 2-ге вид., доповнене / М. Я. Плющ. – К. : Видавничий дім «Слово», 2010.

8. Словотвір сучасної української літературної мови. – К. : Наук. думка, 1979.

9. Сучасна українська мова : морфологія : [підручник] / Л. А. Алексієнко, О. М. Зубань, І. В. Козленко; [за ред. А. К. Мойсеєнка]. – К. : Знання, 2013. – 524 с.

10. Сучасна українська літературна мова. Морфологія / [за заг. ред. І. К. Білодіда]. – К. : Наук. думка. – 1969. – 583 с.

11. Сучасна українська літературна мова / [за ред. А. П.Грищенка]. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Вища школа, 1997. – 493 с.

12. Сучасна українська літературна мова / [за ред. М. Я. Плющ]. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Вища школа, 2000.

13. Цілина М. М. Сучасна українська літературна мова : Морфеміка. Словотвір. Морфологія : [навч. посіб. для дистанційного навчання]. – К. : Університет «Україна», 2009. – 215 c.

Додаткова

1. Білоусенко П. І. Історія суфіксальної системи українського іменника (назви осіб чоловічого роду) / П. І. Білоусенко. – К. : КДПІ,1993. – 215 с.

2. Білоусенко П. І., Німчук В. В. Нариси з історії українського словотворення (суфікс -иця) / П. І. Білоусенко, В. В. Німчук. – Київ-Запоріжжя : ЗНУ, 2002. – 205 с.

3. Білоусенко П. І., Німчук В. В. Нариси з історії українського словотворення (суфікс -ина) / П. І. Білоусенко, В. В. Німчук. – Запоріжжя-Ялта-Київ : ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009. – 252 с.

4. Городенська К. Г. Словотвірна структура слова / К. Г. Городенська, М. В. Кравченко. – К., 1981.

5. Горпинич В. О. Відтопонімний словотвір в українській мові : [монографія] / В. О. Горпинич. – Дніпропетровськ : Нова ідеологія, 2013. – 360 с.

6. Горпинич В. О. Теоретичні питання відтопонімного словотвору східнослов’янських мов / В. О. Горпинич. – К., 1993.

7. Ґрещук В. Український відприкметниковий словотвір / Василь Ґрещук. – Івано-Франківськ : Видавництво «Плай» Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, 1995. – 208 с.

8. Карпіловська Є. А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови : будова та реалізація / Є. А. Карпіловська. – К., 1999.

9. Клименко Н. Ф. Система афіксального словотворення сучасної української мови / Н. Ф. Клименко. – К., 1973.

10. Клименко Н. Ф. Словотвірна структура і семантика складних слів у сучасній українській мові / Н. Ф. Клименко. – К., 1984.

11. Ковалик І. І. Вчення про словотвір / І. І. Ковалик // Вчення про словотвір. Вибрані праці. – Івано-Франківськ – Л : Місто НВ, 2007.

12. Ковалик І. І. Питання слов’янського іменникового словотвору І. І. Ковалик. – Львів, 1968.

13. Морфемна структура слова. – К. : Наукова думка, 1979.

14. Нариси з історії українського словотворення (іменникові конфікси) / П. І. Білоусенко, І. О. Іншакова, К. А. Качайло та ін. – Запоріжжя-Кривий Ріг : ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2010. – 480 с.

15. Николаев Г. А. Лекции по русскому словообразованию : [учебное пособие] / Г. А. Николаев. – Казань : Казан. гос. ун-т, 2009. – 188 с.

16. Николаев Г. А. Русское и славянское словообразование : Opera selecta / [под общ. ред. К. Р. Галлиулина]. – Казань : Казан. гос. ун-т, 2011. – 220 с.

17. Олексенко В. П. Словотвірні категорії іменника : [монографія] В. П. Олексенко. – Херсон : Айлант, 2005. – 336 с.

18. Соколова С. О. Префіксальний словотвір дієслів у сучасній українській мові / С. О. Соколова. – К., 2003.

19. Соколова С. О. Словотвірна мотивація в колі суміжних явищ / С. О. Соколова // Мовознавство. – 2004. – № 1. – С. 62-68.

20. Федурко М. Морфонологія відіменникового словотворення / М. Федурко. – Київ-Дрогобич, 2003.

Словники, довідники

1.Вакарюк Л.О., Панцьо С.Є. Український словотвір у термінах. [Словник-довідник] / Л. О. Вакарюк, С. Є. Панцьо. – Тернопіль : Джура, 2007. – 260 с.

2. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. – К. : Вища школа, 1985. – 360 с.

3. Граматичний словник української літературної мови. Словозміна / [відп. ред. Н. Ф. Клименко]. – К., 2011.

4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. / [гол. ред. О. С. Мельничук]. – К. : Наук. думка, 1982-2006. – Т. 1. – 1982. – 634 с. ; Т. 2. – 1985. – 573 с. ; Т. 3. – 1989. – 553 с. ; Т. 4. – 2003. – 657 с. ; Т. 5. – 2006. – 705 с.

5. Інверсійний словник української мови / [відп. ред. С. П. Бевзенко]. – К., 1985.

6. Карпіловська Є.А. Кореневий гніздовий словник української мови / Є. А. Карпіловська. – К., 2002.

7. Клименко Н. Ф. Словник афіксальних морфем української мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, В. С. Карпіловський, Т. І. Недозим. – К., 1998.

8. Клименко Н. Ф. Шкільний словотвірний словник сучасної української мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, Л. В. Кислюк. – К., 2005.

9. Кузнецова А. И. Словарь морфем русского языка / А. И. Кузнецова, Т. Ф. Ефремова. – М., 1986.

10. Лексико-словотвірні інновації (2007) : [словник] / К. Коротич, С. Лук’яненко, А. Нелюба та ін. / [за ред. А. Нелюби]. – Х. : ХІФТ, 2009. – 172 с.

11. Полюга Л.М. Морфемний словник / Л. М. Полюга. – К., 1983.

12. Полюга Л. М. Словник українських морфем / Л. М. Полюга. – [Вид. 3-є, доповн. і випр.]. – К. : Довіра, 2009. – 554 с.

13. Селіванова О. Сучасна лінгвістика : [термінологічна енциклопедія] / Олена Селіванова. – Полтава : Довкілля, 2006.

14. Сікорська З. С. Українсько-російський словотворчий словник. – К., 1985. – 256 с.

15. Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука]. – К., 1974.

16. Тихонов А. Н. Словообразовательный словарь русского языка : в 2 т. / А. Н. Тихонов. – М., 1985.

17. Українська мова : енциклопедія. – К. : Українська енциклопедія, 2004.

18. Цыганенко Г. П. Словарь служебных морфем русского языка / Г. П. Цыганенко. – К., 1982.

19. Яценко І. Т. Морфемний аналіз : [словник-довідник] : у 2 т. / І. Т. Яценко – Т. 1. – К., 1980; Т. 2. – 1981.

Електронні ресурси

1. Ковтун І.М. Морфеміка. Словотвір.Методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів. – Режим доступу: http://zavantag.com/docs/1821/index-12639-1.html

2. Плющ М.Я. Граматика української мови: У 2 ч. Ч.1. Морфеміка. Словотвір. Морфологія: Підручник. – К.: Вища школа, 2005. – Режим доступу: http://lib.mdpu.org.ua/load/Library/plush_gramatika_ukr_movi.pdf

3. Морфема как минимальная значимая единица языка. Виды …– Режим доступу:http://yazikoznanue.ucoz.ru/publ/sessija_shpargalki_jazykovedenie/morfema_kak_minimalnaja_znachimaja_edinica_jazyka_vidy_morfem_morfemika_i_slovoobrazovanie_funkcionalnyj_aspekt_izuchenija_zvukov_rechi/1-1-0-36

4. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Карпіловський В.С., Недозим Т.І. Словник афіксальних морфем української мови. – К., 1998. – Режим доступу: http://lib.movahistory.org.ua/Slov_afiksalnykh_morfem.pdf

5. Козленко І. Систематизація базових термінів сучасної морфології. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Um/2009_39.pdf

6. Ґрещук В. Сучасна дериватологія: деякі підсумки й перспективи. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mv/2009_8/14.pdf

 


СЛОВНИК

А

Абревіатура (італ.аbbreviatura,від лат. abbreviatio скорочення), складноскорочене слово – похідне слово, що виникає внаслідок абревіації.

Абревіація (лат. abbreviatio скорочення)спосіб словотворення, що розвинувся у ХХ ст. Це об’єднання скорочених основ (технічний редактортехред), скорочених і повних основ (стінна газетастінгазета), а також утворення простого похідного слова шляхом довільного скорочення твірної одиниці (магнітофон → маг).

 

Аглютинація (від лат. agglutination – склеювання) – спосіб вільного приєднання однозначних стандартних афіксів до незмінюваних основ і коренів.

 

Адвербіалізація (від лат. adverbium – прислівник) – вид транспозиції, що полягає в переході у прислівник або вживанні у прислівниковій функції інших частин мови.

 

Ад’єктивація (від лат.adjectivum– прикметник) – вид конверсії (різновиду транспозиції), що полягає в переході слів з інших частин мови в прикметник. Найбільше охоплює дієприкметники, значно менше – займенники й числівники.

 

Акронім (від грец. ākrós – крайній і оnyma – ім’я, назва) – абревіатура, що складається з початкових літер або звуків слів твірного словосполучення. Напр.: АМУР(автоматична машина управління і регулювання)

Аломорф (від грец. allos – інший і morphe – форма) – морф певної (кореневої, префіксальної, суфіксальної, флексійної) морфеми, зовнішня несхожість якого порівняно з іншими морфемами тієї самої морфеми зумовлена фонемним складом сусідніх морфів і, отже, тільки його позицією у слові.

 

Антонімія афіксів – здатність однотипних афіксів виражати протилежні значення.

 

Апокопа (від грец. āpokopē – відсікання) – спосіб неафіксального словотворення, що полягає в усіканні за абревіатурним зразком кінця твірної основи (слова), незалежно від морфемної межі: спеціаліст > спец, оперуповноважений >опер, бадмінтон >бад.

 

Асемантема (інтерфікс, структема) – відрізок у слові, який не має чітко окресленого значення …, який є тим будівельним матеріалом у складі слова, що допомагає усунути труднощі в поєднанні морфем на морфемних швах і чіткіше виразити мотиваційні відношення між словами. Наприклад: -он- (акці-он-ер)

 

Аугментативи (від лат. augmentum – прирощення, збільшення), (збільшувальні утворення) – похідні іменники, що виражають значення збільшеності, яке часто супроводжується відтінком зневажливості, лайливості (морозище, вовчисько, дідуган, чортяка, звірюка, басюра).

Афікс (лат. affixus – прикріплений) – службова морфема, що є носієм додаткового словотвірного або граматичного значення і належить до факультативних (необов’язкових) у слові.

 

Афіксальне словотворення (афіксація) – спосіб словотворення за допомогою афіксів. Залежно від різновиду словотворчих засобів, які використовуються для творення похідних слів, афіксальне словотворення є суфіксальним, префіксальним, конфіксальним і флексійним.

 

Афіксоїд (від афікс і грец. ēidos – вигляд, сорт, тип, вид. Буквально: афіксоподібний) – проміжна морфема, частина складного або складноскороченого слова, здебільшого співвідносна з повнозначним словом чи основою, яка повторюється з тим самим значенням у ряді слів і наближається за словотворчими функціями до афіксів. Афіксоїди як перехідний тип морфем у сучасній мові є потужним засобом творення складних слів.

Б

Безафіксне словотворення –спосіб словотворення одно- і кількаосновних похідних, при якому не використовують словотворчі афікси. До безафіксного словотворення належать – абревіація, зрощення, субстантивація, чисте словоскладання і нульова суфіксація.

 

Біморфема (конфікс (від лат.con – префікс, що означає об’єднання, спільність, сумісність, і fixus – прикріплений), циркумфікс, циркумфлекс) – словотворчий формант, що становить єдність префікса з іншими морфемами (суфіксом, постфіксом), одночасно використовуваними в словотворчому акті. Конфікси називають ще циркумфлексами через те, що вони ніби оточують корінь з обох боків: між-брів-н-ий. Від інших морфем конфікс відрізняється перерваною формою. Конфікс як єдність компонен­тів бере участь в одному акті префіксально-суфіксального (конфіксального) словотворення.

В

Валентність морфеми (від лат. valentia сила)це її здатність поєднуватися з певною сукупністю співмірних одиниць морфемної підсистеми мови.

Валентність лівобічна– здатність морфеми мати певну множину морфем ліворуч від себе.

Вале



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.21.182 (0.055 с.)