Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Основа. Типи основ української мови. Основи членовані і нечленовані.Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Синтагматика морфем. Явища морфемного шва: чергування фонем, усічення, накладання морфів. Завдання словотвірного і морфемного аналізу. Етимологічний аналіз. Історичні зміни в будові слова: опрощення, перерозклад, ускладнення, декореляція. Варіант 1
а) Це спільна частина споріднених слів. б) Це частина слова без закінчення чи формотворчого афікса. в) Це кореневий морф разом із службовими морфами.
а) Смородина, горобина, вітрина, дівчина. б) Капустина, свинина, хлопчина, зернина. в) Пастух, кожух, конюх, лопух.
а) Явище, коли кінець морфа змінюється під впливом початку наступного. б) Явище, коли кінець морфа поєднується з початком наступного. в) Явище, коли кінець твірної основи скорочується і не входить до складу похідного слова.
а) Ті, що не складаються повною мірою із значень компонентів слова. б) Ті, що зосереджені в основі. в) Ті, що передаються коренем. г) Ті, що випливають із сукупності значущих частин слова. ґ) Переносні значення.
а) Виділити в слові основу і закінчення, а якщо основа похідна, то знайти непохідну і всі можливі афікси, вказавши їх значення. б) Співвіднести аналізоване слово зі спорідненими йому словами і виділити спільну частину. в) Визначити твірну основу для аналізованої похідної і встановити формант та спосіб деривації. г) Виділити всі морфи з синхронічного погляду.
а) Пир, мир, сон, народ, урожай. б) Єхидна, глобус, попадя, поетеса. в) Зневіра, недорозвинений, сердитий, обезсилити.
Варіант 2
а) Одяга-. б) Одягати-. в) Одяга…ся. г) Одяг…ся.
а) Урожай, народ, переродження, народитися. б) Подушка, покришка, поступка, посадка. в) Стовбур, нечепура, професура, текстура.
а) Каховський, іноземщина, фонетист, лаборант. б) Київський, колоситися, приземлитися, покращити. в) Булькати, класифікація, материне, відгомін. г) Вирівнювати, веселіше, життєдайний, перегук.
а). Установлення співвідношення між аналізованим словом і спорідненими словами. б) Установлення співвідношення між твірною і похідною основами в) Виділення всіх живих з точки зору сучасної української мови морфів. г) Виявлення способу утворення слова.
а) Процес, коли слово втрачає внутрішню форму і набуває цілісного, немотивованого значення, при цьому межі між морфами стираються. б) Процес, коли змінюється значення морфем. в) Процес, коли відбувається зміна між морфемами у складі слова. г) Процес, коли нечленоване непохідне слово стає членованим і похідним.
а) Побитий, турбувати, трибічний, американський. б) Тюленячий, салютувати, сиренький, судейський. в) Площинний, плямований, пломбування, туманність. г) Своєчасний, худорлявий, переполох, голодувати.
Варіант 3
а) Розвалюва-. б) Розвалювати-. в) Розвалюва…ся. г) Розвал…ся.
а) Розділ мовознавства, що вивчає фонетичний склад слова. б) Розділ мовознавства, що досліджує будову слова. в) Розділ мовознавства, що вивчає частини мови. г) Розділ мовознавства, що досліджує, як фонетичний склад слова впливає на його морфемну будову.
а) Явище, коли кінець твірної основи відсікається і не входить до похідного слова. б) Явище, коли кінець морфа об’єднується з початком наступного. в) Явище, коли кінець морфа змінюється під впливом початку наступного.
а) Шляхом співвіднесення аналізованого слова з мотивуючим. б) Шляхом співвіднесення слова зі спорідненими словами. в) Шляхом зіставлення слова з однотипно побудованими словами і виділення в ньому всіх значущих частин. г) Шляхом послідовного виділення в слові усіх морфем з урахуванням їх взаємного смислового зв’язку.
а) Опрощення. б) Ускладнення. в) Перерозклад. г) Декореляція. ґ) Нічого не відбулося.
а) Гордівливий, голитися, крапчастий, паління. б) Красуватися, лукавенький, пам’ятник, партизанщина. в) Горбатість, кочування, ліфтерка, маківник. г) Головонька, заявлений, кочегарити, славословити. Варіант 4
а) Ті, які складаються з одного кореня або з кореня та афіксів. б) Ті, що від них можна утворити нове слово. в) Ті, що складаються з двох чи більше морфів. г) Ті, що можуть вживатися не тільки в складі похідних слів, а й самостійно.
а) Усічення. б) Накладання. в) Чергування. г) Нічого не відбулося.
а) Одеський, таксист, розбійництво, щорічно. б) Шебелинський, агентство, товариство, сценарист. в) Держак, галицький, бурлацтво, пальтовий.
а) По-молодецькому, переправлю, безкінечний, некрасивий. б) Примор’я, повезти, увечері, зіскочити. в) Перекладач, безграмотний, вбачаємо, узгір’я. г) Усістися, нестриманість, по-варшавськи, роздвоєний.
а) Перерозклад. б) Ускладнення. в) Опрощення. г) Декореляція. ґ) Нічого не відбулося.
а) Пожива, супроти, підгір’я, під’їзд. б) Підвид, прегарний, антициклон, післямова. в) Перегнилий, перевтома, розжиріти, підпора. г) Роздуми, утретє, нарубати, надпліччя. ТЕСТ 3 СПОСОБИ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВОТВОРУ. Поняття похідності. Основи твірні і непохідні. Відношення мотивованості. Морфологічні та неморфологічні способи словотвору. Словотворчі типи. Їх класифікація. Словотворче значення. Продуктивність/непродуктивність словотворчого типу. Словотворче гніздо. Варіант 1
а) Синява, курява, синь, хода, біда. б) Збори, сутінь, голий, носити, шахта. в) Держава, чобіт, щасливий, перегук, чорний. г) Бігти, огірок, юний, кришталь, говорити. ґ) Сусід, намет, пілотаж, піднести, радість.
а) Розслаблен ня. б) Розслаблен ий. в) Розслабл ювати. г) Розслабл яти. ґ) Слаб кий.
а) Сколихнути, промінчик, наземний, дернина. б) Просихати, овочівник, наїзд, красномовний. в) Ніжність, фарбування, синь, вивчення. г) Скованість, пропис, котячий, задуха.
а) Ніжність, зеленіти, сироварня, перепис. б) Шахтарський, ощасливити, безмір, росток. в) По-харківськи, по-батьківському, токарний, димно. г) Прозелень, письменник, кумувати, фундаментальний.
а) Малиновий, степовик, чорнило. б) Познайомитися, неграмотність, архіважливо. в) Возз’єднати, супермодно, постпозиційний. г) Надлюдина, протизапальний, надріз.
а) Довантажений, добірний, довічний. б) Добудований, догадливий, доспілий. в) Доісторичний, довоєнний, допотопний.
а) Люб/л/ю, ходж/у, стара/нн/о, туд/и. б) Пере/лазь/мо, тон/ш/ий, голубл/ять, сердеч/н/ий. в) За/охот/и/ти, шен/иц/я, роб/іт/н/ик/а, сір/ий. г) По/дорож/ник/у, за/мов/ленн/я, с/хов/ан/к/а, по/добр/ому.
а) Високосвідомий, загальноосвітній, ніжнотонний. б) Довгостеблий, самозречений, широколистий. в) Низькооплачуваний, слабкорозвинений, дикоростучий.
а) Потрушений, потягувати, потурбувати, стривожитися. б) Узгір’я, спростити, оніміти, передгрозовий. в) Розбитися, одягтися, належатися, розсміятися. г) Судноплавство, субтропічний, першорядність, однолюб.
а) Червоненький, довгуватий, злющий. б) Вовченя, дитинча, кошеня. в) Сміливість, біг, почервоніння. г) Чаювати, вигулювати, розкошувати.
а) Читання, розстріл, гниль. б) Освітлювання, примітив, сьогоднішній. в) Жовток, дослідник, свинина. г) Темнота, темненький, темніший.
а) Радісний → радість → радіти → радий. б) Радий → радість → радісний → радісно. в) Радість → радісний → радий → радіти г) Радий → радіти → радість → радісно. Варіант 2
а) Нижній, золотий, зелень, оселя, орлиний. б) Неук, босий, вихід, купець, темний. в) Ноша, ослиця, веселити, пити, пухкий. г) Нести, ніготь, парубок, неділя, веселий. ґ) Величний, нарив, обстріл, потвора, сіріти.
а) Бездара, молодь, безмежжя, робітниця. б) Радість, гордощі, рева, вовчий. в) Надзвуковий, гнівити, підгрупа, кудись. г) Зрада, нарив, жовтизна, вчорашній.
а) Проектант, мереживо, ключовий, закласти. б) Однолюб, крапчастий, заїзд, динамізм. в) Буденність, паління, гордощі, тремтіння. г) Сколочений, огризок, крайнебо, дзвонити.
а) Гудіння, ранній, талановитий. б) Спів, агітація, весело. в) Танцюрист, напад, погань.
а) Спільність твірної основи і форманта. б) Спільність твірної основи і належність до однієї частини мови. в) Спільність форманта, словотворчого значення і належність до тієї ж частини мови.
а) Так. б) Ні.
7. Позначте рядок, у якому в усіх словах значущі частини виділено правильно. а) Буден/н/ий, зне/барвл/ен/ий, обез/кров/и/ти, с/твердж/енн/я. б) Страш/ен/н/ий, житт/є/да/й/ний, на/перст/к/и, ви/гляд/а/ти. в) Держ/ав/а, без/ви/їз/н/ий, по/душ/к/а, о/без/глав/л/ен/ий. г) Під/руч/н/і, руш/ниц/я, істор/чин/а, по/прац/юва/вши.
8 Визначити рядок, де всі слова утворені лексико-синтаксичним способом творення. а) Зовнішньополітичний, одноквартирний, багатоскладовий, протидія. б) Висококалорійний, легкомоторний, слабкодіючий, широкоформатний. в) Любимене, вічнозелений, пройдисвіт, сильнодіючий.
а) Обірватися, підсміюватися, приблуда, подвійний. б) Надбігти, контрнаступ, підстанція, прадавній. в) Приліт, спорожнити, роздрібний, продимлений.
а) Успішність, розмірковування, втеча. б) Лікування, синь, чистота. в) Чайник, кав’ярня, припічок.
а) Малина, смородина, журавлина. б) Агротехніка, смаковий, м’ясо-молочний. в) Студком, Укртелерадіо, ВНЗ.
а) Мороз → морозити → приморозок → примерзлий. б) Мороз → морозити → заморозити → заморожений. в) Морозити → мороз → морожений → морозиво. г) Мороз → поморозити → паморозь → приморозок.
Варіант 3
а) Від яких можна утворити нове слово. б) Ті, що складаються з двох і більше морфів. в) Які маємо після виділення закінчення та формотворчого афікса. г) Ті, що зустрічаються в багатьох споріднених словах. ґ) Утворені від твірної основи, з якою вони перебувають у відношеннях мотивації.
а) Та, що складається з двох або більше морфів. б) Лексичне значення якої завжди не мотивоване. в) Яка виникла як наслідок творення нового слова. г) Від якої безпосередньо утворене певне слово. ґ) Членована і похідна основа.
а) Розсип, світовий, священний, витривалість. б) Географ, розповсюдження, думка, п’ятірка. в) Учителювати, прадавній, абихто, барвистий. г) Тихо, жовтизна, свист, міркування.
а) Хімік, бігун, причіп, рушій. б) Несвідомий, товщина, віднайти, уздовж. в) Виліт, обезхмарити, праліс, біль. г) Цибулина, гниль, вигоріти, хода.
а) Грюкнути, скаконути, сохнути, ковтнути. б) Гинути, мерзнути, крикнути, мигнути. в) Свиснути, товкнути, чхнути, кинути.
а) Так. б) Ні.
а) М’ясо-молочний, сон-трава, книготоргівля, сьогодні. б) Пальне, швидкорозчинний, набережна, вічномерзлий. в) Довготривалий, кругловидий, майбуття, Золотоноша. г) Гучномовець, кінопрокат, нижчепідписаний, радіокерований.
а) Буквений. б) Звуковий. в) Складовий чи слово-складовий. г) Змішаний звуко-складовий чи буквено-складовий.
а) Розсип, світовий, священний, витривалість. б) Географ, розповсюдження, думка, п’ятірка. в) Учителювати, прадавній, абихто, барвистий. г) Тихо, жовтизна, свист, міркування.
а) Величезний, синюватий, книжечка. б) Солоний, березневий, відчайдушний. в) Синяк, водянка, білизна. г) Доброта, гордість, жовтизна.
а) Вода → водяний → приводнити → приводнення. б) Вода → водяний → водянистий → водянистість. в) Вода → підводник → підводний → надводний. г) Вода → водяний → водянка → водяник.
а) Вміння, поклик, властивість. б) Опрацювати, досолювати, вкладати. в) Чаювати, спорожнити, вбити. г) Відсіч, довго, каяття. Варіант 4
а) У складі яких виділяються живі афікси. б) Від яких можна утворити нове слово. в) У складі яких не виділяються живі афікси. г) Ті, що складаються з двох і більше морфів. ґ) Утворені від твірної основи, з якою вони перебувають у відношеннях мотивації.
а) Удосконалюва ти. б) Удосконаленн я. в) Досконал ий. г) Удосконален ий. ґ) Удосконали ти.
а) Скелястий, синява, надпліччя, вишневий. б) Позашкільний, узаконити, мозолистий, затінок. в) Закоханість, читання, короткозорість, заколисування. г) Сходознавство, наймитувати, розкошелитися, збільшеність.
а) Дерун, доплата, засекречений, палій. б) Засиніти, клоччя, наступ, охоронник. в) Ключовий, насолода, поборник, турист. г) Заслуга, княгиня, очевидний, туманіти.
а) По-нашому, стійко, весело, звечора. б) Проголошено, по-українськи, гордовито, зосліпу. в) Безумовно, зимно, по-весняному, по-свійськи. г) Програш, сучкуватий, угрупувати, угору.
а) Відмежований, відлюдкуватий, відновний. б) Відмічений, відчужений, відквітлий. в) Відіменний, відцентровий, відрядковий.
а) Це утворення похідного слова внаслідок приєднання словотворчих афіксів до твірної основи. б) Це морфонологічні різновиди всередині одного і того самого словотворчого типу. в) Це схема побудови похідних слів, що характеризуються спільністю частин мови твірної основи, семантичного співвідношення між твірним і похідним, спільністю способу словотвору.
а) Далекосхідний, головоломка, багатолітній, малозначний. б) Наречéний, довготривалий, хребетні (зоол.), легкодоступний. в) Довгостроковий, легковірний, євшан-зілля. г) Минуле (ім.), післямова, свіжопоголений, середньостиглий.
а) ХНПУ, ООН, загс. б) Маг (магнітофон), зам., лаб. (лабораторія) в) Завгосп, нардеп, мопед, медсанбат. г) завкафедри, медучилище, педробота.
а) Білявий, дрібненький, морозище, струмочок. б) Перегони, близькість, промивання, прогульник. в) Знатність, синява, знаковий, читання. г) Переділ, зміцнити, досолити, непритомність.
а) Мова → підмовити → підмова → підмовник. б) Мова → мовити → підмовити → підмовляння. в) Мова → підмова → підмовити → підмовляти. г) Мова → мовити → підмовник → підмовляти.
а) Перекотиполе, самоуправління, АЕС. б) Вельмишановний, всюдихід, нардеп. в) Чорнослив, райрада, кривобокий. г) Профком, КамАЗ, Укртелефільм. ТЕСТ 4
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 858; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.189.194.44 (0.012 с.) |