Основні різновиди політичного аналізу.

Політичний аналіз як наука.

Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень (К. Симонов). Наукові якості, необхідні для здійснення політичного аналізу:

1. Освіта;

2. Оволодіння і використання на практиці певних методик дослідження;

3. Виявлення причинно-наслідкових зв’язків у політичних явищах і процесах;

Мистецькі якості, необхідні для здійснення політичного аналізу:

1. Інтуїція;

2. “Відчуття світу політики”;

3. Самовдосконалення;

4. Практичний досвід аналітичної роботи;

№ 10 Мета і завдання політичного аналізу

Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень (К.Симонов).

Мета та завдання політичного аналізу визначаються від характеру самого аналізу.

Типи аналізу політики:

1. Науковий аналіз;

2. Публіцистичний аналіз;

3. Аналіз на замовлення;

Завдання аналізу залежить від:

1. Засобів досягнення результатів аналізу:

- інформаційні ресурси;

- ресурси здібностей;

2. Гіпотези дослідження;

3. Урахування багатоваріантності результатів;

 

Ситуаційний політичний аналіз.

ситуаційний аналіз - це своєрідний фундамент, на якому будується політичний аналіз. Без аналізу поточного стану речей в політичному світі неможливо ні складати прогнози, ні приймати рішення. У цьому випадку цілком доречна класична аналогія з спорудженням звичайного будинку: помилки при закладанні фундаменту можуть призвести до сумних результатів. Прорахунки при оцінці ситуації так само спричиняють вкрай серйозні наслідки: будь-яка помилка в ситуаційному аналізі обов'язково позначиться на наступних стадіях політичного аналізу.

Розгляд аналізу політичної ситуації слід розпочинати з її визначення. Під політичною ситуацією розуміємо комплекс взаємодій між суб'єктами політики наявної політичної системи у певний період та в заданих проблемно-пошукових межах. Отже, повний аналіз політичної ситуації має охоплювати взаємодії всіх політичних акторів, що в сукупності і складають політичну систему суспільства, причому в даний час і у відповідності з проблемою, що розглядається. Остання обставина особливо важлива, оскільки аналіз попередніх станів політичної системи для прикладних досліджень є малозначимим, основним об'єктом ситуаційного аналізу є наявна гостроактуальна проблема.

Серед сучасних видів політичного ситуаційного аналізу найскладнішою формою є загальний аналіз політичної ситуації, що вимагає детального дослідження стану всієї політичної системи. При цьому можна використовувати два базові підходи. Перший припускає розподіл політичної системи на окремі інститути і розгляд поточного стану кожного з них окремо, а вже потім - розгляд їх взаємодії. Такий тип загального ситуаційного аналізу можна назвати вертикальним, або інституціональним, оскільки він ніби розтинає політичну систему на окремі сегменти, а саме на основні політичні інститути: уряд, органи президентської влади, парламент, політичні партії, суспільно-політичні організації, фінансово-промислові угруповання (в аспекті їх участі в політичному житті), ЗМІ, окремі соціальні групи. Такий аналіз здійснюють практично усі значні зарубіжні аналітичні центри.

 

Подія, як елемент політичного аналізу.

Івент-аналіз дозволяє виділити з масиву політичних подій дані про ключові тенденції, що визначають напрямок і обмежують можливості основних політичних гравців.

Результати аналізу подій дозволяють зрозуміти, куди рухається суспільство у середньостроковій перспективі, які ролі основних акторів і на що необхідно звертати увагу при плануванні дій. У силу можливостей аналізу подій створювати цілісне розуміння політичних процесів, його активно застосовують Агентство з контролю над озброєннями і роззброєння ООН, Державний департамент США, Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США (DAPRA) і багато інших владних центрів.

Івент-аналіз – прикладна аналітична методика вивчення динаміки розвитку подій або їхньої послідовності.

Сьогодні метод івент-аналізу використовується для: а) вивчення воєнних конфліктів; б) масових акцій; в) динаміки переговорів; г) розвитку міжнародних подій.

Метод івент-аналізу використовується за допомогою великої бази даних, в яких зібрані події, стандартизовані за наступною схемою:

1. суб’єкт-ініціатор (хто);

2. сюжет (що);

3. об’єкт (по відношенню до кого);

4. дата події (коли).

Систематизовані таким чином події зводяться в матричні таблиці, ранжуються та підраховуються за допомогою ЕОМ.

 

№ 19 Теоретичні засади та типологія політичного прогнозування

Прогноз – науково-обґрунтоване судження про можливі стани об’єкту у майбутньому, про альтернативні шляхи та терміни їх здійснення.

Політичний прогноз (у шир. сенсі) – розробка науково обґрунтованих суджень про ймовірні стани політичної системи або окремих її суб’єктів у майбутньому та про можливі шляхи та строки їх досягнення.

Політичний прогноз (у вузько-прикладному сенсі) – науково обґрунтовані судження про імовірнісні стани політичної системи або окремих її суб’єктів у майбутньому і про імовірні шляхи та строки досягнення, котрі мають чітко визначений період упередження та тісно пов’язані з можливою реакцією на них у вигляді політичних рішень (К. В. Симонов).

В історії уявлень про можливість політичного прогнозування виділяють триі позиції:

- Марксистська “оптимістична” (стверджує можливість політичного прогнозування);

- Позитивістська “песимістична” (відкидає можливість політичного прогнозування);

- Прогнозування можливе, але ставитись до нього треба обережно;

Дві сторони політичного прогнозування:

1. Теоретична;

2. Практична (забезпечення умов для прийняття оптимальних політичних рішень);

Мета політичного прогнозування:

1. Уникнення небажаних результатів у майбутньому;

2. Прискорення одержання бажаних результатів;

Форми прогностичного знання:

- знання про якості об’єктів, які реально існують;

- знання про якості об’єктів, які не існують сьогодні, проте можуть з’явитись у майбутньому;

Теоретичні засади політичного прогнозування:

І. Загальна методологічна основа: людина здатна пізнавати світ, у тому числі і політичну сферу;

ІІ. Основа для прогнозування: майбутнє політичних явищ знаходиться у теперішньому часі, але лише в імовірному плані.

ІІІ. Дія закону причинності (причинно-наслідкових зв’язків): будь-яке явище має свого попередника (причину) і саме виступає як причина для наступного явища (наслідку). Завдання політичного прогнозування – виявлення ланцюгів причинно-наслідкових звязків.

ІV. Аналіз та вивчення мотивів людей.

V. Знання конкретної політичної ситуації.

20. Типологія політичних прогнозів:

1. За об’єктом:

- зовнішньополітичні;

- внутрішньополітичні;

2. За проблемно-цільовим критерієм:

- Пошукові (продовження в майбутнє теперішніх тенденцій);

- Нормативні (визначення строків досягнення бажаного стану об’єкта);

3. За періодом упередження:

- оперативні (до 1 міс.);

- короткострокові (до 1 р.);

- середньострокові (до 5 р.);

- довгострокові (понад 5 р.);

- футурологічні (понад 15 р.);

 

Ігрове моделювання.

Експеримент у політичному прогнозуванні практикується в специфічній формі ігрового моделювання, коли досліджуваний процес чи явище відтворюються в певних параметрах, які цікавлять політолога-прогнозиста, шляхом створення ситуації гри. Імітуючи розвиток того чи іншого політичного явища (конфлікту, переговорів, засідання парламенту тощо), дослідник має змогу передбачити розвиток реального процесу або розкрити його внутрішні механізми.

Поза конкретною політичною моделлю недоцільною є постановка питання: чи визначає соціальний статус сьогоднішнього дня день завтрашній?

Якщо, наприклад, ми моделюємо теперішнє політико-економічне становище в Україні як певну фазу процесу роздержавлювання економіки, то й вибір можливих варіантів завтрашнього дня слід брати з арсеналу аналогічних подій, які вже сталися; а якщо ми оцінюємо теперішнє становище як модифікацію соціалізму, то поле варіантів "розвитку" — в минулому.

ІV. Метод імітаційних ігор:

- визначення заданих правил для гри;

- створення команд учасників гри, котрі імітують певних суб’єктів;

- “програвання” командами певних ігрових ситуацій;

Різновиди імітаційних ігор (за типом учасників):

1. Ігри, в яких приймають участь лише люди;

2. Ігри, в яких приймають участь лише машини, для яких люди задають програми;

3. Ігри, в яких приймають участь люди і машини.

Метод історичної аналогії.

Аналогія передбачає порівняння в думках двох або більше політичних явищ, процесів з метою вивчити суттєві риси одного з них на прикладах інших. Сьогодні, наприклад, вчені, аналізуючи події в Російській Федерації, нерідко звертаються до досвіду колишньої Югославії. У практиці політичної діяльності цей метод є досить ефективним у тих випадках, коли прогноз будується на основі пізнання законів функціонування соціально-політичних систем у звичайних для них умовах.

№ 25 Моделювання як метод політичного прогнозування

Політичний прогноз (у вузько-прикладному сенсі) – науково обґрунтовані судження про імовірнісні стани політичної системи або окремих її суб’єктів у майбутньому і про імовірні шляхи та строки досягнення, котрі мають чітко визначений період упередження та тісно пов’язані з можливою реакцією на них у вигляді політичних рішень (К. В. Симонов).

Методи здійснення політичного прогнозування – основні способи здійснення політичного прогнозування.

Модель – уявлення про об’єкт, систему, ідею у деякій формі, що відмінна від самої дійсності (Шеннон). Модель – умовний образ об’єкту або системи об’єктів, який дає можливість одержувати нову інформацію про об’єкт.

Типи моделей:

1. Фізичні (не застосовуються в дослідженнях політики);

2. Математичні (застосування в дослідженнях політики – обмежене);

3. Аналогові – розкривають зміст певної системи, маючи іншу форму (знаходять втілення при дослідженні політики у різноманітних схемах);

Групи моделей:

1) Статичні (об’єкт у статиці);

2) Прості динамічні (об’єкт у динаміці);

3) Складні динамічні (об’єкт у статиці, динаміці і розвитку);

Етапи політичного моделювання:

1. Створення системної моделі з включенням найсуттєвіших характеристик модельованого об’єкту;

2. Введення кількісних параметрів;

У США політична моделювання активно використовується у розробці моделей для прогнозування результатів виборів Президента США на основі певних параметрів.

Приклади моделей прогнозування результатів президентських виборів (США):

Модель Тафта (1978) – Дохід на рік виборів, “симпатія” до Президента;

Модель Гіббса (1982 р.) – Особистий дохід;

Модель Льюїс-Бек – Райта – Валовий національний продукт; рейтинг популярності; число місць президентської партії у Палаті представників Конгресу; процент голосів, одержаних діючим Президентом на первинних виборах; результати праймеріз;

 

Політичний аналіз як наука.

Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень (К. Симонов). Наукові якості, необхідні для здійснення політичного аналізу:

1. Освіта;

2. Оволодіння і використання на практиці певних методик дослідження;

3. Виявлення причинно-наслідкових зв’язків у політичних явищах і процесах;

Мистецькі якості, необхідні для здійснення політичного аналізу:

1. Інтуїція;

2. “Відчуття світу політики”;

3. Самовдосконалення;

4. Практичний досвід аналітичної роботи;

№ 10 Мета і завдання політичного аналізу

Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень (К.Симонов).

Мета та завдання політичного аналізу визначаються від характеру самого аналізу.

Типи аналізу політики:

1. Науковий аналіз;

2. Публіцистичний аналіз;

3. Аналіз на замовлення;

Завдання аналізу залежить від:

1. Засобів досягнення результатів аналізу:

- інформаційні ресурси;

- ресурси здібностей;

2. Гіпотези дослідження;

3. Урахування багатоваріантності результатів;

 

Основні різновиди політичного аналізу.

Для типологизации политического анализа используется два базовых подхода. Первый предполагает расчленение политической системы на отдельные институты и рассмотрение текущего состояния каждого из них в отдельности, а затем и системы их взаимодействий друг с другом. Данный тип общего ситуационного анализа можно назвать вертикальным или институциональным, поскольку он как бы рассекает политическую систему на отдельные сегменты (правительство, органы президентской власти, парламент, политические партии, общественно-политические организации, СМИ, отдельные социальные группы и т.д.).

Второй подход предполагает вычленение из политической системы неинституционализированных объединений, которые, тем не менее, выступают в политическом процессе как единые акторы. Данный способ можно охарактеризовать как горизонтальный или групповой тип общего анализа политической ситуации, ведь в этом случае объектом анализа являются сплоченные политические группировки, состоящие из лиц, входящих в различные институты власти.

В практике существует также полный анализ политической ситуации, который, как правило, является относительно штучным продуктом. Это в первую очередь объясняется тем фактом, что подобная работа требует значительного количества времени, следствием чего в современных быстроизменяющихся условиях является неизбежное существенное изменение объекта анализа к моменту его окончания.

В политологии существует и другая классификация типов политического анализа, которая выделяет проблемный и диагностический ситуационный анализ. Данная классификация проводится уже не по объектам, а скорее по задачам и целям ситуационного анализа.

Проблемный тип анализа жестко связан с определенной проблемой и всегда результируется в выработке оптимального решения - именно этот тип ситуационного политического анализа рассматривается западной политической наукой.

Диагностический тип анализа необходим политическому актору для того, чтобы он был осведомлен о последних действиях своих союзников и конкурентов, имел представление о потенциале своих противников, о реальной расстановке сил на политической арене, о внутригрупповой борьбе внутри правящей элиты, о настроениях среди электората и т.д.

 

№ 12 Рівні політичного аналізу

Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень (К. Симонов).

Структура політичного аналізу (за К. Симоновим):

4. Аналіз політичної ситуації;

5. Прогноз розвитку політичної ситуації;

Прийняття компетентних політичних рішень;

Рівні політичного аналізу:

1. Суто політика, політичні явища;

2. Політично-релевантні явища;

3. Політично-обумовлені явища(явища і процеси, які є наслідком політичних рішень

Рівні політичного аналізу (за рівнями суспільства):

1. Загальносуспільний;

2. Місцевий;

3. Локальний;

 

№ 13 Фактори політики та їх значення для політичного аналізу

Фактор – умова, рушійна сила, причина якого-небудь явища.

Фактор політичний – усе те,що вплив на пол-ку в цілому та на окремі пол.процеси.

Фактор політичний – первинна клітина політичного аналізу.

Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень (К.Симонов).

Політична дія – свідоме і добровільне втручання окремої людини або групи людей у відносини влади певної політичної системи.

Політична подія – продукт політичної діяльності, той або інший вплив на розподіл і здійснення політичної влади.

Характеристики події:

Аналіз політичних подій: інвент-аналіз.

Вимір події: вона є обмеженою у просторі і часі.

Характер політичної події: позитивний або негативний.

Раціональність та ірраціональність події.

Кожна подія має розглядатися в контексті політичної ситуації.

Політична ситуація – стан політичної системи та комплекс взаємодії між її суб’єктами у певний період часу.

Аналіз політичної ситуації:

- збір інформації;

- опис політичної інфраструктури з акцентом на тих складових, що безпосередньо задіяні в ситуації;

- опис змісту дій домінуючого політичного суб’єкта;

- опис станів і політичної поведінки інших суб’єктів;

- опис впливу зовнішніх факторів;

- інтерпретація мотивів дій домінуючого суб’єкта;

- інтерпретація мотивів дій інших суб’єктів;

- аналіз можливостей впливу зовнішніх факторів на дії суб’єктів;

- аналіз адекватності досягнутих результатів цілям і задачам суб’єктів ситуації;

 

№ 14 База даних політичного аналізу

Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень (К Симонов).

База даних політичного аналізу – певна сукупність фактів, даних.

Процедури з даними:систематизація даних;ієрархізація даних; квантифікація даних (переведення якісних показників в кількісні;

Складові бази даних:

1) статистичні соціологічні дані;

2) дані контент-аналізу політичних текстів;

3) аналіз чуток, анекдотів;

4) дані про політичних лідерів:

- основні політичні переконання - ідеали;

- мотивація до практичної діяльності;

- мета діяльності;

- засоби для досягнення мети;

- біографія;

- особливості поведінки у стресовій ситуації;

- психологічні комплекси;

№ 15 Основні методи аналізу політики

Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень (К.Симонов).

Метод – спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності.

Методи аналізу:

1. Системний;

2. Порівняльний (компаративістський);

3. Метод соціально-групового аналізу;

4. Метод івент-аналізу.

5. Метод контент-аналізу.

 

№ 16 Політичний аналіз як наука і мистецтво

Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень (Симонов).

Наукові якості, необхідні для здійснення політичного аналізу:

1. Освіта;

2. Оволодіння і використання на практиці певних методик дослідження;

3. Виявлення причинно-наслідкових зв’язків у політичних явищах і процесах;

Мистецькі якості, необхідні для здійснення політичного аналізу:

Інтуїція;“Відчуття світу політики”;Самовдосконалення;Практичний досвід аналітичної роботи;