Гарантії конституційного ладу України

 

Конституційний лад кожної країни зберігає свою непорушність і належиш чином функціонує та розвивається, якщо має надійні гарантії: нормативно-правов організаційно-правові тощо. Вони передбачаються і закріплюються, як правило конституціями і законами.

 

 

Закономірно, що Конституція України передбачила і закріпила відносно цілісну систему гарантій її конституційного ладу. Основними з них є такі: Український народ; Конституція і закони України;

Українська держава в цілому і в особі її спеціалізованих інститутів (організацій, служб);

Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади України; Конституційний Суд України; суди загальної юрисдикції і прокуратура; політичні партії і громадські організації; засоби масової інформації;

територіальні громади та органи місцевого самоврядування; міжнародні організації.

Тобто гарантами конституційного ладу є практично всі основні суб'єкти консти-туційно-правових відносин та інші інститути цих відносин.

Названі гаранти є переважно загальними для всього конституційного ладу, тобто ря всіх або більшості його інститутів. Поряд з ними Конституцією України передбачаються системи гарантій для окремих інститутів конституційного ладу, насамперед державного і суспільного ладу, прав і свобод людини і громадянина тощо.

Пріоритетне місце в гарантуванні конституційного ладу відводиться Конституцією Українському народу. За Конституцією Український народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади та має виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні (ст. 5). Звичайно, визначення і зміна конституційного ладу здійснюється не довільно, а у визначених Конституцією України і законами формах, зокрема, шляхом виборів, референдумів тощо.

Виключно всеукраїнським референдумом, наприклад, вирішується питання про зміну території України (ст. 73).

Право народу визначати і змінювати конституційний лад не може бути узурповане державою, тобто самостійно привласнене нею, її органами або посадовими особами (ст. 5).

Крім того, справою всього Українського народу є також захист суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної і інформаційної безпеки (ст. 17).

Чільне місце серед гарантій конституційного ладу посідають нормативно-правові гарантії і насамперед норми власне Конституції України.

Гарантування конституційного ладу безпосередньо Конституцією України полягає у встановленні власного статусу — статусу конституції і відповідно статусу тих інститутів, які вона закріплює; у забезпеченні самою Конституцією власної стабільності, обмеженні можливостей внесення до неї змін і доповнень, а також у регулюванні нею порядку визначення, функціонування, охорони і зміни конституційного ладу.

Разом з тим Конституція України чітко визначає межі конституційного ладу, співвідношення конституційно-правових та інших суспільних відносин. Зокрема, в

 

 

Конституції зазначається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засад відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбаче законодавством (ст. 19).

Одночасно в Конституції зазначається, що органи державної влади та орга місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Украй

Конституцією передбачаються порівняно жорсткі умови щодо внесення до І змін. Так, зазначається, що законопроект про внесення змін до Конституції Украї: може бути поданий до Верховної Ради України лише Президентом України або менш як третиною народних депутатів України від конституційного скла Верховної Ради.

Особливо жорсткі умови порядку внесення змін до тих частин і положень Конст туції, які стосуються основ конституційного ладу. Зокрема, згідно зі ст. 156 Ко ституції України законопроект про внесення змін до розділу І «Загальні засада розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до КонституІ України» подаються до Верховної Ради Президентом або не менш як двод третинами від конституційного складу Верховної Ради України і за умови його при: няття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ра; України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначає™ Президентом України (ст. 156). При цьому повторне подання законопроекту пр внесення змін до розділів І, III і XIII цієї Конституції України з одного і того ж самої питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання.

Ряд положень Конституції України взагалі не можуть бути змінені. Відповідно;о ст. 157 Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають ск; сування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або вони спрямовані ь ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Тако: Конституція не може бути змінена в умовах воєнного чи надзвичайного стан (ст. 157).

Важлива роль у гарантуванні конституційного ладу належить, поряд з Консти туцією, конституційному законодавству (законам про вибори, референдуми, пс літичні партії та інші об'єднання, про органи державної влади, про територіальни устрій тощо), а також іншим галузям законодавства, зокрема адміністративному кримінальному, інформаційному, митному, військовому тощо.

Основним гарантом конституційного ладу є, звичайно, держава — як в цілом безпосередньо, так і в особі її відповідних інститутів: внутрішніх справ, закордонни справ, Збройних Сил України тощо.

Відповідно до чинної Конституції України (ст. 17) захист суверенітету і тери торіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпекі покладається насамперед на державу. Ці напрями діяльності держави є найважли вішими її функціями (ст. 17).

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недо торканності безпосередньо покладаються на Збройні сили України. Забезпеченні державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідн військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядої

 

 

діяльності яких визначаються законом (ст. 17). При цьому зазначається, що Збройні Сили України та інші військові формування не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності (ст. 17).

Значна роль у гарантуванні конституційного ладу відводиться Основним Законом України органам державної влади. Пріоритетна роль серед них належить парламенту — Верховній Раді України. За чинною Конституцією Верховна Рада Укра'іни вносить зміни до Конституції України; призначає всеукраїнський референдум з питання про зміну території України; приймає закони; визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики; затверджує загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони навколишнього середовища; призначає вибори Президента України; заслуховує щорічні та позачергові послання Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України; оголошує за поданням Президента України стан війни і укладення миру, схвалює рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; затверджує загальну структуру, чисельність, визначає функції Збройних Сил, Служби безпеки України, інших створених за законом військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України; надає у встановлений законом строк згоду на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсує міжнародні договори України (ст. 85) тощо.

Звичайно, пріоритетна роль Верховної Ради у гарантуванні конституційного ладу випливає насамперед з її головної функції, а саме — законодавчої функції. Адже за Конституцією лише законами України визначаються: організація і проведення виборів і референдумів; засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації; засади зовнішніх зносин, зовнішньополітичної діяльності, митної справи; основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку; територіальний устрій України; правовий режим державного кордону; статус столиці України; спеціальний статус інших міст; правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної ситуації, а також статус органів державної влади і місцевого самоврядування. Зокрема, виключно законами України визначаються організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народного депутата; організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організація державної статистики і інформатики; судоустрій, судочинство, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, а також діяння, які є злочинами, адміністративними та іншими правопорушеннями та відповідальність за них і засади цивільно-правової відповідальності.

Нарівні з парламентом — самостійними, хоч і не основними, гарантами конституційного ладу є парламентарії — народні депутати. Про це свідчить, зокрема, присяга, яку складають перед Верховною Радою України, вступаючи на посаду, народні депутати. Вона має такий зміст: «Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

 

 

Присягаю додержуватися Конституції та законів України, виконувати свої обо в'язки в інтересах усіх співвітчизників». Тобто народний депутат сприяє здійснені» Верховною Радою України функцій гаранта конституційного ладу, а також і сам ї здійснює.

Головна роль серед органів державної влади у гарантуванні конституційного лад належить Президентові України. За своїм статусом, визначеним Конституцією Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісносі України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина (ст. 101). Вії забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництві держави; представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництві зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародн договори України; призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституці України (відповідно до ст. 156, тобто щодо основ конституційного ладу), проголо шує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; призначає позачергов вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією, припиня повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів одніє чергової сесії пленарні засідання не розпочалися; призначає за згодою Верховне Ради України та припиняє повноваження Прем'єр-міністра України і приймаї рішення про його відставку; є Верховним Головнокомандувачем Збройних Си; України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Си України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національне безпеки та оборони країни; очолює Раду національної безпеки і оборони України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію т введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози напад) небезпеки державної незалежності України (ст. 106). Ці повноваження Президенті України мають вирішальне значення у гарантуванні конституційного ладу.

Важлива роль як гарантам державного і суспільного ладу належать Кабінет] Міністрів України, міністерствам та іншим центральним органам державної вико навчої влади. Зокрема, Кабінет Міністрів України забезпечує державний сувереніте і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політик] держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-тех нічного, соціального і культурного розвитку України, здійснює заходи щодо забез печення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядк) боротьби зі злочинністю; організовує і забезпечує здійснення зовнішньоеконо мічної діяльності України, митної справи (ст. 116).

Державні службовці є самостійними гарантами конституційного ладу, оскілью вони, зокрема, складають відповідну присягу і самостійно відповідають за здійснен ня своїх функцій і повноважень, поряд з органами державної влади та в межах ци: повноважень беруть участь у здійсненні функцій гарантування конституційноп ладу, властивих відповідним органам державної влади.

Виключно важливими у справі гарантування конституційного ладу є функції повноваження Конституційного Суду України. Він, за Конституцією України (ст. 147) вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Кон

 

 

ституції і дає офіційне тлумачення Конституції, законів та інших правових актів Верховної Ради України в частині, що стосується конституційного ладу України.

Значна роль у гарантуванні конституційного ладу належить органам правосуддя при розгляді кримінальних справ про злочини проти конституційного ладу, а також прокуратурі й адвокатурі.

Але не тільки державні інститути є гарантами конституційного ладу. Надзвичайно важлива роль у здійсненні відповідних функцій належить політичним партіям, засобам масової інформації, політичній, економічній, соціальній і культурній системам нашого суспільства, про які мова велась вище.

Так, відповідно до Конституції політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. У силу важливої політичної ролі партій членами політичних партій можуть бути лише громадяни України (ст. 36). Разом з тим утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганда війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення забороняється (ст. 37). Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань (ст. 37).

Конституція України опосередковано визнає суб'єктами гарантування конституційного ладу також засоби масової інформації та інші мережі, системи і засоби. Зокрема, гарантується право на інформацію, тобто право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір. Конституція України містить положення, за якими здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням або злочинам, для охорони здоров'я населення, захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34).

Певну роль у гарантуванні конституційного ладу України, зокрема державного ладу, можуть відігравати за її згодою міжнародні організації (ООН тощо) й інші держави.

 

РОЗДІЛ V

 

 

ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ