Підстави та форми припинення громадянства України

 

З проблемою набуття громадянства тісно пов'язане інше не менш важливе питання що стосується підстав і порядку припинення громадянства України.

Припинення громадянства — це припинення постійного правового зв'язку особи з певною державою.

У світовій практиці громадянство може припинятися, як правило, за наявності таких підстав: по-перше, правовий зв'язок особи з державою може припинятися внаслідок виходу особи із громадянства за власним бажанням, що визначається як репатріація; по-друге, у ряді країн однією з підстав припинення громадянства є примусове позбавлення громадянства.

Така підстава припинення громадянства, як позбавлення особи громадянства, звичайно, є санкцією держави по відношенню до особи, яка вчинила протиправні дії. У світовій практиці такий захід, як правило, застосовується лише щодо тих громадян, які набули громадянство у порядку натуралізації, і то протягом порівняно нетривалого часу після натуралізації. Наприклад, австрійський закон про громадянство, який допускає позбавлення громадянства натуралізованих громадян, забороняє це робити після спливу 6 років з моменту натуралізації (абзац 3 § 34 Закону).

Примусове позбавлення громадянства осіб, що набули його в порядку натуралізації, визначається як денатуралізація. Іноді така підстава, як примусове позбавлення громадянства, може застосовуватись і щодо осіб, якими воно набуте з народження. Цей порядок визначається як денаціоналізація. За загальним правилом у законодавстві можуть встановлюватися й інші підстави припинення громадянства, воно також може припинятися на підставі міжнародних договорів.

У колишньому СРСР така підстава припинення громадянства як позбавлення особи громадянства була закріплена у законодавстві і застосовувалась на практиці. Позбавлення громадянства передбачав Закон «Про громадянство СРСР» 1978 року.

 

 

Така підстава припинення радянського громадянства могла застосовуватись за рішенням Президії Верховної Ради СРСР у виключних випадках і по відношенню до тих осіб, які вчинили дії, що ганьблять звання радянського громадянина. На практиці ж позбавлення радянського громадянства головним чином застосовувалося щодо радянських громадян, які були «незручними» для того режиму, а отже, небажаних для нього (дисидентів).

Україна, йдучи шляхом втілення у законодавстві нашої держави прогресивних положень міжнародного права, зокрема, засад, що визначені Загальною Декларацією прав людини (стаття 15), відповідно до якої кожна людина має право на громадянство і ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства, не передбачає такої підстави припинення громадянства.

Аналіз положень чинного законодавства України, які регулюють питання припинення громадянства України, свідчить, що в його нормах втілені демократичні засади, які містяться у міжнародно-правових документах. Так, відповідно до ст. 15 Загальної Декларації прав людини та ст. 8 Конвенції про скорочення безгрома-дянства кожна людина має право на громадянство, ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства.

Це демократичне положення знайшло своє втілення у ст. 25 Конституції України та у преамбулі Закону України «Про громадянство України», відповідно до яких громадянин України не може бути позбавлений громадянства або права змінити громадянство. Таким чином, у законодавстві України встановлюється заборона на позбавлення громадянина України громадянства. Жоден державний орган, жодна посадова особа не можуть вчинити таке за будь-яких обставин, оскільки, загальновизнано, що позбавлення людини громадянства суперечить її природним правам.

Відповідно до законодавства України громадянство може припинятися з різних підстав. Припинення громадянства може бути пов'язане з бажанням людини набути громадянство іншої держави, що обумовлює припинення громадянства України. Громадянство може припинятися і в тому випадку, коли громадянин України вчинив дії, що за законодавством унеможливлюють перебування його в громадянстві України.

Згідно з Конституцією України (ст. 4) підстави припинення громадянства У країни визначаються законом. Власне перелік підстав, за якими може бути припинено українське громадянство та порядок його припинення, визначено у Законі «Про громадянство України».

Відповідно до Закону (ст. 18) громадянство України може припинятися за такими підставами:

1) внаслідок виходу з громадянства України;

2) внаслідок втрати громадянства України;

3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, в законодавстві чітко визначені підстави, за якими може бути припинене українське громадянство.

Першою підставою припинення громадянства України, за Законом, є вихід з громадянства. Припинення громадянства за цією підставою здійснюється у певному

 

 

порядку. Цей порядок врегульовано ст. 19 Закону. Відповідно до Закону, вихід з громадянства України здійснюється за клопотанням особи на підставі рішення уповноваженого органу держави. Проте одного лише клопотання заінтересованої у виході із громадянства особи недостатньо. Необхідно, щоб така особа на момент подання заяви про вихід з громадянства України виконала усі зобов'язання перед державою, насамперед, майнові, з якими пов'язані інтереси юридичних чи фізичних осіб на території України, а також вирішила, громадянство якої країни вона хоче набути. Інакше її клопотання про вихід з громадянства не може бути задоволеним. Такі вимоги встановлено у ст. 19 Закону, відповідно до якої у виході з громадянства України може бути відмовлено, якщо особа, яка подала клопотання про вихід, має невиконані зобов'язання перед державою або майнові зобов'язання, з якими пов'язані інтереси юридичних чи фізичних осіб на території України, або якщо вихід з громадянства призведе до того, що така людина набуде статус особи без громадянства.

Зазначені вимоги встановлюються з метою захистити права і законні інтереси громадян України, юридичних осіб та держави в цілому від будь-яких порушень, що можуть виникнути у зв'язку із виходом даної особи з громадянства України. Крім того, остання вимога наведеної статті Закону втілює положення Конвенції про скорочення безгромадянства, що спрямовані на зменшення кількості осіб без громадянства.

Особі, яка відповідає зазначеним вимогам, не може бути відмовлено у виході із громадянства України.

Таким чином, припинення громадянства України внаслідок виходу з громадянства є результатом вільного волевиявлення особи, яка бажає набути громадянство іншої держави.

Нарівні з припиненням громадянства України у зв'язку із бажанням особи набути громадянство іншої держави, воно може бути припинено також внаслідок його втрати. За певних обставин, коли громадянином України вчинено дії, що порушують законодавство нашої держави, громадянство України може бути втрачене. 'Отже, наступною підставою припинення громадянства України є його втрата.

У Законі «Про громадянство України» визначено обставини, за яких громадянство України втрачається. Відповідно до ст. 20 Закону громадянство України втрачається за таких обставин: по-перше, якщо громадянин України добровільно набув громадянство іншої держави; по-друге, внаслідок вступу особи на військову службу, в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади іноземної держави без згоди на те державних органів України та за поданням відповідних державних органів України; по-третє, якщо громадянство України набуто внаслідок подання явно неправдивих відомостей або фальшивих документів; по-четверте, якщо особа, яка перебуває за межами України, не стала без поважних причин на консульський облік протягом семи років.

У Законі визначено, які саме обставини вважаються поважними, а, отже, не тягнуть за собою втрату громадянства України. Згідно зі ст. 20 Закону поважними причинами вважаються такі:

1) відсутність дипломатичних представництв або консульських установ України в країні постійного проживання громадянина України;

 

 

2) його тривала хвороба;

3) воєнні дії та інші ситуації надзвичайного характеру.

Проте лише факту наявності однієї з перелічених у ст. 20 Закону дбставин нел татньо для того, щоб громадянин України визнавався таким, що втратив українс громадянство і набув громадянство іноземної держави. Відповідно до ст. 20 Заю за громадянином України не визнається належність до іноземного громадянстві прийняття рішення відповідного органу України про втрату ним громадянс України.