ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Конституційне право — галузь національного права України 43



місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, .ілвданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю орга­нів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх по­садових і службових осіб при здійсненні ними своїх повнова­жень).

Щодо народів та націй,то вони не вважаються суб'єктами конституційно-правової відповідальності, хоча за часів радян­ської влади цілі народи та нації були піддані репресіям.

2) Фізичні особи,які є суб'єктами конституційно-правової
кідповідальності, якщо вони:

—мають українське громадянство;

—досягли 18 років;

—є дієздатними.

У деяких випадках громадяни України можуть нести кон­ституційно-правову відповідальність лише якщо вони наділені спеціальною правоздатністю депутата, посадової особи тощо.

3) Законодавчий орган державної влади— Верховна Рада України, Президент Українита органи місцевого самовряду­вання,які несуть відповідальність перш за все перед громадяна­ми, які їх обирають, але не тільки. Це може бути відповідальність за порушення норм Конституції тощо.

4) Виконавчі органи державної владинесуть відповідаль­ність лише у випадку порушення ними конституційно-право­вих норм.

Суб'єктивною стороноюскладу конституційного правопо­рушення євина, зміст якої залежить від характеру суб'єкта, що несе відповідальність. Так, якщо це індивідуальний суб'єкт, то у змісті вини важливе значення має психологічне ставлення осо­би до своїх протиправних дій та їх можливих наслідків. Щодо ВИНИ колективного суб'єкта, то вона визнається лише тоді, ко­ли цей суб'єкт, маючи можливість вибору, обрав саме непра­вомірний варіант. При цьому при визнанні вини колективного суб'єкта конституційна відповідальність покладається саме на колективного суб'єкта, а не на окремих членів колективу чи ке­рівників, які при цьому паралельно можуть нести особисту від­повідальність за власні протиправні та винні дії, пов'язані із ви­ною колективного суб'єкта. Разом із тим, чинне законодавство передбачає випадки, коли за протиправні та винні дії своїх пра­цівників, що здійснювалися ними у межах службових обов'яз-


 

 

Глава I

ків, відповідальність несуть колективні суб'єкти, відповідаючи за них як за власні діяння (ст. 56 Конституції України). У таких випадках відповідальність несуть обидва суб'єкта конституцій­ного права: як член колективу, так і сам колектив.

Іноді суб'єктивну сторону конституційного правопорушен­ня характеризують і такі додаткові ознаки, як мотив і ціль. На­приклад, відповідно до ст. 37 Конституції України утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій є кон­ституційним правопорушенням лише за умови переслідування ними протиправних цілей, передбачених цією статтею1.

Серед заходів конституційно-правової відповідальності у рет­роспективному аспекті, тобто серед її санкцій,виділяють такі:

1) скасування або призупинення дії актів державних органів та органів місцевого самоврядування або їх окремих положень (наприклад, відповідно до ч. 8 ст. 118 Конституції України рі­шення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президен­том України або головою місцевої державної адміністрації ви­щого рівня). Різновидом даної санкції є визнання неконститу­ційними актів, визначених Конституцією України державних органів або їх окремих положень, що здійснюється Конститу­ційним Судом України;

2) припинення діяльності державних органів, органів місце­вого самоврядування, їх посадових та службових осіб (наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 87 Конституції України Верховна Рада України за пропозицією Президента України або не менш як од­нієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резо­люцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від кон­ституційного складу Верховної Ради України);

3) анулювання юридичних результатів тих або інших кон­ституційно-правових дій (наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 90 Закону України «Про вибори народних депутатів України» діль­нична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог

1 Кутафин О. Е. Зазнач, праця. - С 419-430,441-443.


Конституційне право - галузь національного права України_____ 45

ці.ого Закону, внаслідок яких неможливо достовірно встанови-іп результати волевиявлення виборців);

4) обмеження або призупинення деяких основних прав грома­дян. Так, відповідно до ч. З ст. 76 Конституції України не може пуги обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість непогашена і незнята в установленому законом порядку;

5) скасування рішення про прийняття до громадянства Украї­ни. Наприклад, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про громадянство України» набуття особою громадянства України через прийняття до громадянства України внаслідок обману, с 'відомого подання неправдивих відомостей або фальшивих до­кументів є підставою для втрати громадянства України1.

Для впорядкування всіх складових конституційно-правової відповідальності пропонується ухвалити закон «Про конститу­ційно-правову відповідальність»2 або закріпити їх у межах кон­кретних законів, що регламентують правовий статус різнома­нітних державних інституцій, посадових осіб3.

§ 9. Колізії в конституційному праві

Юридичні колізії— це розходження або протиріччя між окремими нормативно-правовими актами, що регулюють одні іі ті самі або суміжні суспільні відносини, а також протиріччя, що виникають у процесі правозастосування та здійснення ком­петентними органами і посадовими особами своїх повноважень.

Виділяють такі видиюридичних колізій:

1) між нормативними актами та окремими правовими нор­мами;

2) колізії в правотворчості (безсистемність, дублювання, ви­дання взаємовиключних актів);

3) колізії в правозастосуванні (відмінності в практиці реалі­зації одних і тих самих положень);

1 Перелік видів санкцій наведено за: Кутафин О. Е. Зазнач, праця. —
С. 402- 419.

2 Майданчик О. Зазнач, праця. — С. 118.

3 Тодыка Ю. Н. Конституция Украины - Основной Закон государства и
общества. - X.: Факт, 2001. - С. 196.


44 Глава I

ків, відповідальність несуть колективні суб'єкти, відповідаючи за них як за власні діяння (ст. 56 Конституції України). У таких випадках відповідальність несуть обидва суб'єкта конституцій­ного права: як член колективу, так і сам колектив.

Іноді суб'єктивну сторону конституційного правопорушен­ня характеризують і такі додаткові ознаки, як мотив і ціль. На­приклад, відповідно до ст. 37 Конституції України утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій є кон­ституційним правопорушенням лише за умови переслідування ними протиправних цілей, передбачених цією статтею1.

Серед заходів конституційно-правової відповідальності у рет­роспективному аспекті, тобто серед її санкцій,виділяють такі:

1) скасування або призупинення дії актів державних органів та органів місцевого самоврядування або їх окремих положень (наприклад, відповідно до ч. 8 ст. 118 Конституції України рі­шення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президен­том України або головою місцевої державної адміністрації ви­щого рівня). Різновидом даної санкції є визнання неконститу­ційними актів, визначених Конституцією України державних органів або їх окремих положень, що здійснюється Конститу­ційним Судом України;

2) припинення діяльності державних органів, органів місце­вого самоврядування, їх посадових та службових осіб (наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 87 Конституції України Верховна Рада України за пропозицією Президента України або не менш як од­нієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резо­люцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від кон­ституційного складу Верховної Ради України);

3) анулювання юридичних результатів тих або інших кон­ституційно-правових дій (наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 90 Закону України «Про вибори народних депутатів України» діль­нична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог

1 Кутафин О. Е. Зазнач, праця. — С. 419—430, 441—443.


Конституційне право — галузь національного права України 45

цього Закону, внаслідок яких неможливо достовірно встанови-і и результати волевиявлення виборців);

4) обмеження або призупинення деяких основних прав грома­дян. Так, відповідно до ч. З ст. 76 Конституції України не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість непогашена і незнята в установленому законом порядку;

5) скасування рішення про прийняття до громадянства Украї­ни. Наприклад, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про громадянство України» набуття особою громадянства України через прийняття до громадянства України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих до­кументів є підставою для втрати громадянства України1.

Для впорядкування всіх складових конституційно-правової відповідальності пропонується ухвалити закон «Про конститу­ційно-правову відповідальність»2 або закріпити їх у межах кон­кретних законів, що регламентують правовий статус різнома­нітних державних інституцій, посадових осіб3.

§ 9. Колізії в конституційному праві

Юридичні колізії— це розходження або протиріччя між окремими нормативно-правовими актами, що регулюють одні й ті самі або суміжні суспільні відносини, а також протиріччя, що виникають у процесі правозастосування та здійснення ком­петентними органами і посадовими особами своїх повноважень.

Виділяють такі видиюридичних колізій:

1) між нормативними актами та окремими правовими нор­мами;

2) колізії в правотворчості (безсистемність, дублювання, ви­дання взаємовиключних актів);

3) колізії в правозастосуванні (відмінності в практиці реалі­зації одних і тих самих положень);

1 Перелік видів санкцій наведено за: Кутафин О. Е. Зазнач, праця. —
С 402-419.

2 Майданний О. Зазнач, праця. — С. 118.

3 Тодыка Ю. Н. Конституция Украины — Основной Закон государства и
общества. - X.: Факт, 2001. - С. 196.



Глава I


Конституційне право — галузь національного права України 47


 


4) колізії повноважень та статусів державних органів, поса­дових осіб, інших владних структур.

Для конституційного права особливо небезпечні колізії між природним та позитивним правом. При цьому вважають, що пе­ревагу слід віддавати природному праву. Небезпечність такого роду колізій тим значніша, чим більше вони загрожують реалі­зації основної функції конституційного права: охороні прав та свобод людини і громадянина.

Колізії між нормативними актами та окремими правовими нормами в Україні вирішуються, виходячи з таких засад:

1) у випадку колізії між Конституцією України та законом чи іншим нормативно-правовим актом спір вирішується на ко­ристь конституційного положення, оскільки Конституція має вишу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові ак­ти повинні їй відповідати (ст. 8 Конституції України);

2) у випадку колізії між законодавством України та актами органів Автономної Республіки Крим пріоритет віддається ак­там України (ч. 2 ст. 135 Конституції України);

3) колізії між законами та підзаконними актами вирішують­ся на користь законів, оскільки вони наділені верховенством та вищою юридичною силою;

4) коли суперечать акти одного і того самого органу, але ви­дані в різний час, застосовується акт, виданий пізніше;

5) якщо колізійні акти видані одночасно, але різними дер­жавними органами, застосовується акт, що має вишу юридичну силу (закон і указ, постанова Кабінету Міністрів України та акт міністерства тощо), тобто за основу береться принцип ієрархії нормативно-иравових актів;

6) якщо розходяться загальний та спеціальний акти одного рівня, то застосовується спеціальний, якщо різного рівня, то за­гальний.

Способів подолання та уникнення колізій багато, але най­більш прийнятними для застосування в Україні вважаються такі:

1) тлумачення Конституції та законів України, що відповід­но до ч. 2 ст. 150 Конституції України здійснюється Конститу­ційним Судом України;

2) ухвалення нового закону, скасування старого, внесення змін та уточнень до чинних законів, інших актів;

3) судовий та адміністративний розгляд.


Колізії в конституційному праві не варто розглядати лише як негативне явище, оскільки їх існування також є свідченням нормального процесу розвитку або вираженням законної вимо­ги встановити новий правовий стан1.

Контрольні питання та завдання

1. Охарактеризуйте предмет та метод конституційного права України.

2. Визначте та охарактеризуйте складові елементи системи кон­ституційного права України.

3. Дайте визначення поняття норм конституційного права України, наведіть їх ознаки та види. Знайдіть у чинному за­конодавстві України приклади закріплення названих Вами видів конституційно-правових норм.

4. Що таке реалізація та тлумачення норм конституційного

права?

5. Що таке прогалини та аналогія в конституційному праві? Які способи подолання прогалин в конституційному праві Ви вважаєте найбільш ефективними? Відповідь обгрунтуйте.

6. Дайте визначення поняття джерела конституційного права України. Охарактеризуйте ознаки та види джерел консти­туційного права України. Яким чином Ви б запропонували врегулювати питання щодо нормативного закріплення си­стеми джерел конституційного права України?

 

7. Дайте визначення поняття конституційно-правових відно­син, визначте їх види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави ви­никнення, зміни та припинення.

8. Охарактеризуйте поняття конституційно-правової відпові­дальності, її особливості та види. Визначте особливості по­зитивної конституційно-правової відповідальності. Охарак­теризуйте склад конституційного правопорушення. Наведіть приклади законодавчого закріплення конституційно-право­вої відповідальності.

9. Що таке колізії в конституційному праві? Знайдіть їх при­клади за чинним законодавством України.

1 Тодыка Ю. Н. Зазнач, праця. - С 368-375.


 


 

Глава I

Нормативно-правові акти

1. Конституція України від 28 червня 1996 p., зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. -2005. - № 2.

2. Конституція Автономної Республіки Крим, затверджена Законом України від 23.12.1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. - № 5-6.

Література

1. Баглай М. В., Туманов В. А. Малая энциклопедия конституционно­го права. - М.: БЕК, 1998.

2. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т.; Тома 1—2. Часть общая / Отв. ред. Б. А. Страшун. — М.: БЕК, 2000.

3. Конституционное право зарубежных стран: Учебник / Под ред. М. В. Баглая, Ю. И. Лейбо, Л. М. Энтина. - М.: НОРМА, 2005.

4. Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / За ред. В. Ф. Погорілка. — Т. 1. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006.

5. Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка. — К.: Нау­кова думка, 2000.

6. Фрицъкий О. Ф. Конституційне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2004.

7. Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002.

8. Кравченко В. В. Конституційне право України: Навч. посібник. — К.: Атіка, 2002.

9. Кутафин О. Е. Предмет конституционного права. — М.: Юристь, 2001.

 

10. Тодыка Ю. Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная дисциплина. — X.: Фолио Райдер, 1998.

11. Молдован В. В., Мелащенко В. Ф. Конституційне право: опорні кон­спекти. — К.: Юмана, 1996.

12. Грабьиіьников А. В. Конституционное право Украины как отрасль права и наука: Учеб. пособие. — Днепропетровск, 1999.

13. Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Система конституційного пра­ва як галузі права, юридичної науки та навчальної дисципліни // Правова держава: Щорічник наук, праць Ін-ту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - Вип. 12. - К., 2001.


Конституційне право — галузь національного права України 49

14. Федоренко В. Поняття системи конституційного права України // Право України. - 2000. - № 7.

15. Погорілко В., Федоренко В. Поняття, ознаки, види і структура кон­ституційно-правових норм // Право України. — 2001. — № 11.

1 (і. Погорілко В,, Федоренко В. Джерела конституційного права Украї­ни: поняття, види і система // Право України. — 2002. — № 3.

17. Погорілко В., Федоренко В. Об'єкти конституційного права Украї­ни: поняття, ознаки та види // Право України. — 2004. — № 2.

18. Погорілко В., Федоренко В. Суб'єкти конституційно-правових від­носин: поняття, ознаки, види // Право України. — 2002. — № 10.

19. Поваляєва М. Інститути конституційного права України: поняття, ознаки та критерії розмежування // Право України, т- 2000. — № 5.

20. Наливайко Л. Р. Теоретичні аспекти конституційного делікту // Держава і право: 36. наук, праць. Юридичні і політичні науки. — Вип. 13. — К: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2001.

21. Наливайко Л. Проблеми визначення поняття, специфічних ознак та функцій конституційної відповідальності у сучасній конституцій­ній теорії // Право України. — 1999. — № 10.

 

22. Майданник О. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, під­стави, суб'єкти // Право України. — 2001. — № 2.

23. Цоклан В. І. Класифікація сучасних джерел конституційного права України: проблеми теорії та практики // Часопис Київського уні­верситету права. — 2005. — № 3.

24. Червяцова А. «Позитивний» аспект конституційної відповідальнос­ті: визначення змісту // Право України. — 2000. — № 12.

25. Федоренко В. Л. Загальна і особлива частини як основні складові системи національного конституційного права // Бюлетень Міні­стерства юстиції України. — 2006. — № 10.

 

26. Наливайко Л. Р. Конституційно-правова відповідальність: питання теорії та практики: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук / КНУ іме­ні Тараса Шевченка. — К., 2000.

27. Мельник О. В. Конституційно-правова відповідальність вищих ор­ганів державної влади: Автореф. дис.... канд. юрид. наук / КНУ іме­ні Тараса Шевченка. — К., 2000.

28. Сінькевич О. В. Норми конституційного права України: Автореф. дис.... канд. юрид. наук / КНУ імені Тараса Шевченка. — К., 2003.

29. Чистоколяний Я. В. Конституційно-правові норми в Україні: Авто­
реф. дис. ... канд. юрид. наук / Ін-т держави і права ім. В. М. Ко­
рецького НАН України. — К., 2005.


Глава II


Основи вчення про Конституцію



 





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.146.10 (0.016 с.)