Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні 107Содержание книги
Поиск на нашем сайте
за законодавством Молдови вступ на військову службу іноземної держави є підставою для позбавлення громадянства Молдови, тоді як за законодавством України це підстава для втрати громадянства України. Р. Б. Бедрій під позбавленням громадянства пропонує розуміти безпідставне (довільне) позбавлення громадянства, яке несумісне з сучасними уявленнями про правову демократичну державу, правами людини і не відповідає духу Загальної Декларації прав людини. Дослідник вважає, що втрата громадянства — не його припинення за чітко визначеними в законі підставами, які відповідають сучасному розумінню права та не суперечать правам людини1. Очевидно, що в будь-якому разі припинення громадянства має відбуватися відповідно до підстав, визначених законодавством конкретної країни, однак ці підстави не повинні мати політичний характер або бути суб'єктивними, оціночними, що дозволятиме відповідним державним органам позбавляти громадянства на свій розсуд. 4) Принцип визнання права громадянина України на зміну іромадянства. Цей принцип також закріплений у ч. 1 ст. 25 Конституції України. Це один з основоположних конституційних принципів, що характеризує не лише інститут громадянства, а в цілому правовий статус громадянина. 5) Принцип неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття і ромадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим із подружжя. Цей принцип виходить із того, що громадянство — це персональний зв'язок особи із державою, а також із того, що шлюб є рівноправним союзом, який не допускає слідування у правовому розумінні одного з подружжя за ІНШИМ. При цьому відповідно до п. З ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України» строк безперервного проживання на законних підставах на території України іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином 1 Недрій Р. Б. Зазнач, праця. — С. 12.
Глава IV України, як умова прийняття до громадянства України, має становити два роки (а не п'ять років, як для всіх інших осіб). 6) Принцип рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України. Ця норма випливає також із змісту ч. 1 ст. 24 Конституції України. 7) Принцип збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України (принцип екстериторіальності громадянства). Даний принцип громадянства випливає із передбачених у ст. 33 Конституції України свободи пересування, вільного вибору місця проживання, права вільно залишати територію України. Цей принцип уперше закріплений у Законі України «Про громадянство України» в редакції від 2001 p., оскільки за Законом у редакції від 1997 р. громадянство України втрачалося у випадку, якщо особа, перебуваючи за межами України, без поважних причин протягом 7 років не стала на консульський облік. 8) Принцип гарантування Україною піклування та захисту своїм громадянам, які перебувають за її межами (даний принцип не зафіксований у Законі України «Про громадянство України», однак передбачений ч. З ст. 25 Конституції України). Цей принцип зобов'язує дипломатичні представництва та консульські установи України, їх посадових осіб уживати заходів щодо забезпечення громадянам України можливостей у повному обсязі користуватися правами, що надаються їм законодавством країни перебування, міжнародними договорами, учасниками яких є Україна та держава перебування. Функції дипломатичних представництв визначаються Віденською конвенцією про дипломатичні відносини 1961 p., а консульських установ — Віденською конвенцією про консульські відносини 1963 р. При цьому консульства більшою мірою, ніж дипломатичні представництва, орієнтовані на сприяння і захист прав та інтересів своїх громадян у країні перебування. 9) Принцип неможливості вигнання або видачі громадянина України іншій державі (даний принцип також не вафіксова-ний у Законі України «Про громадянство України», однак передбачений ч. 2 ст. 25 Конституції України). Під видачею (екстрадицією) розуміють передачу злочинця державою, на території якої він знаходиться, іншій державі з ме- Конституційно-правовий статус людини і громадянина вУкраїні 109 гою притягнення його там до кримінальної відповідальності або для приведення до виконання винесеного там вироку. Питання про видачу громадянина виникає у випадку, коли такий громадянин, учинивши злочин за кордоном, повертається у свою країну. Основна проблема стосовно видачі полягає у розбіжностях принципу території підсудності та принципу громадянства. Як засвідчує практика укладення міждержавних договорів про видачу, переважним є принцип громадянства. Цей же принцип закріплений ч. 1 ст. 10 Кримінального кодексу України, відповідно до якого громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду. У світовій практиці існують два підходи до регулювання цього принципу: 1) громадянин не може бути виданий іншій державі за жодних умов (Україна, Росія); 2) громадянин може бути виданий іноземній державі, але в порядку винятку, тобто на умовах, передбачених міжнародним договором (Білорусь). Від видачі необхідно відмежовувати таке поняття, як вигнання (експатріація). При цьому слід мати на увазі, що заборона на вигнання з України не поширюється на іноземців та осіб без громадянства. Це відповідає ст. 13 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Статтею 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачаються підстави та порядок видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України1. § 4. Порядок набуття та припинення громадянства України. Повноваження державних Органів, які беруть участь у вирішенні Питань громадянства Норми, що стосуються набуття громадянства України, об'єднані в розділі II Закону України «Про громадянство України» і утворюють окремий субінститут громадянства. 1 Основою для написания даної частини параграфа є зазначена пище праця Тодики Ю. М. - С 39-58.
ГлаваІУ Процедурні питання щодо набуття та припинення громадянства України визначені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215 (у редакції Указу Президента України від 27.06.2006 р. № 588/2006). Кількісні показники набуття громадянства України значно перевищують кількісні показники його припинення. Так, за період з 1992 по 2005 pp. громадянство України набули 590 765 осіб, припинили — 18 561 особа1. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про громадянство України» громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) унаслідок прийняття до громадянства; 4) унаслідок поновлення у громадянстві; 5) унаслідок усиновлення; 6) унаслідок установлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) унаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) унаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними до Розглянемо детально основні підстави набуття громадянства України. Набуття громадянства за народженням (філіація) — це основна і найбільш розповсюджена форма набуття громадянства. Вона являє собою надання державою свого громадянства індивіду при його народженні незалежно від його волевиявлення та не потребує вчинення будь-яких дій, що свідчать про його бажання набути громадянство даної держави. 1 Укази на підставі клопотань// Урядониіі кур'єр. — 2006. — 27 квітня.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 197; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.23.102.79 (0.01 с.) |