ТОП 10:

Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні 107



за законодавством Молдови вступ на військову службу інозем­ної держави є підставою для позбавлення громадянства Молдо­ви, тоді як за законодавством України це підстава для втрати громадянства України.

Р. Б. Бедрій під позбавленням громадянства пропонує розу­міти безпідставне (довільне) позбавлення громадянства, яке не­сумісне з сучасними уявленнями про правову демократичну дер­жаву, правами людини і не відповідає духу Загальної Деклара­ції прав людини. Дослідник вважає, що втрата громадянства — не його припинення за чітко визначеними в законі підставами, які відповідають сучасному розумінню права та не суперечать правам людини1.

Очевидно, що в будь-якому разі припинення громадянства має відбуватися відповідно до підстав, визначених законодавст­вом конкретної країни, однак ці підстави не повинні мати полі­тичний характер або бути суб'єктивними, оціночними, що до­зволятиме відповідним державним органам позбавляти грома­дянства на свій розсуд.

4) Принцип визнання права громадянина України на зміну іромадянства.Цей принцип також закріплений у ч. 1 ст. 25 Кон­ституції України. Це один з основоположних конституційних принципів, що характеризує не лише інститут громадянства, а в цілому правовий статус громадянина.

5) Принцип неможливості автоматичного набуття грома­дянства Україниіноземцем чи особою без громадянства внаслі­док укладення шлюбу з громадянином України або набуття і ромадянства України його дружиною (чоловіком) та автома­тичного припиненнягромадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим із подружжя. Цей принцип виходить із того, що громадянство — це персональний зв'язок особи із державою, а також із того, що шлюб є рівноправним союзом, який не до­пускає слідування у правовому розумінні одного з подружжя за ІНШИМ. При цьому відповідно до п. З ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України» строк безперервного проживан­ня на законних підставах на території України іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином

1 Недрій Р. Б. Зазнач, праця. — С. 12.



 

Глава IV

України, як умова прийняття до громадянства України, має ста­новити два роки (а не п'ять років, як для всіх інших осіб).

6) Принцип рівності перед законом громадян Українине­залежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадян­ства України. Ця норма випливає також із змісту ч. 1 ст. 24 Кон­ституції України.

7) Принцип збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України (принцип екстери­торіальності громадянства).Даний принцип громадянства ви­пливає із передбачених у ст. 33 Конституції України свободи пересування, вільного вибору місця проживання, права вільно залишати територію України.

Цей принцип уперше закріплений у Законі України «Про гро­мадянство України» в редакції від 2001 p., оскільки за Законом у редакції від 1997 р. громадянство України втрачалося у випад­ку, якщо особа, перебуваючи за межами України, без поважних причин протягом 7 років не стала на консульський облік.

8) Принцип гарантування Україною піклування та захисту своїм громадянам, які перебувають за її межами(даний прин­цип не зафіксований у Законі України «Про громадянство України», однак передбачений ч. З ст. 25 Конституції України). Цей принцип зобов'язує дипломатичні представництва та кон­сульські установи України, їх посадових осіб уживати заходів щодо забезпечення громадянам України можливостей у повно­му обсязі користуватися правами, що надаються їм законодав­ством країни перебування, міжнародними договорами, учасни­ками яких є Україна та держава перебування. Функції дипло­матичних представництв визначаються Віденською конвенцією про дипломатичні відносини 1961 p., а консульських установ — Віденською конвенцією про консульські відносини 1963 р. При цьому консульства більшою мірою, ніж дипломатичні представ­ництва, орієнтовані на сприяння і захист прав та інтересів своїх громадян у країні перебування.

9) Принцип неможливості вигнання або видачі громадяни­на України іншій державі(даний принцип також не вафіксова-ний у Законі України «Про громадянство України», однак пе­редбачений ч. 2 ст. 25 Конституції України).

Під видачею (екстрадицією)розуміють передачу злочинця державою, на території якої він знаходиться, іншій державі з ме-


Конституційно-правовий статус людини і громадянина вУкраїні 109

гою притягнення його там до кримінальної відповідальності або для приведення до виконання винесеного там вироку. Питання про видачу громадянина виникає у випадку, коли такий грома­дянин, учинивши злочин за кордоном, повертається у свою краї­ну. Основна проблема стосовно видачі полягає у розбіжностях принципу території підсудності та принципу громадянства. Як засвідчує практика укладення міждержавних договорів про ви­дачу, переважним є принцип громадянства. Цей же принцип за­кріплений ч. 1 ст. 10 Кримінального кодексу України, відповід­но до якого громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини поза ме­жами України, не можуть бути видані іноземній державі для при­тягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду. У світовій практиці існують два підходи до регулювання цього принципу:

1) громадянин не може бути виданий іншій державі за жод­них умов (Україна, Росія);

2) громадянин може бути виданий іноземній державі, але в порядку винятку, тобто на умовах, передбачених міжнародним договором (Білорусь).

Від видачі необхідно відмежовувати таке поняття, як ви­гнання (експатріація).При цьому слід мати на увазі, що забо­рона на вигнання з України не поширюється на іноземців та осіб без громадянства. Це відповідає ст. 13 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Статтею 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» пе­редбачаються підстави та порядок видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України1.

§ 4. Порядок набуття та припинення громадянства

України. Повноваження державних

Органів, які беруть участь у вирішенні

Питань громадянства

Норми, що стосуються набуття громадянства України, об'єд­нані в розділі II Закону України «Про громадянство України» і утворюють окремий субінститут громадянства.

1 Основою для написания даної частини параграфа є зазначена пище пра­ця Тодики Ю. М. - С 39-58.


 


 

ГлаваІУ

Процедурні питання щодо набуття та припинення грома­дянства України визначені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прий­нятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215 (у редакції Указу Президента України від 27.06.2006 р. № 588/2006).

Кількісні показники набуття громадянства України значно перевищують кількісні показники його припинення. Так, за пе­ріод з 1992 по 2005 pp. громадянство України набули 590 765 осіб, припинили — 18 561 особа1.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про громадянство Украї­ни» громадянство Українинабувається:

1) за народженням;

2) за територіальним походженням;

3) унаслідок прийняття до громадянства;

4) унаслідок поновлення у громадянстві;

5) унаслідок усиновлення;

6) унаслідок установлення над дитиною опіки чи піклуван­ня, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;

7) унаслідок встановлення над особою, визнаною судом не­дієздатною, опіки;

8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

9) унаслідок визнання батьківства чи материнства або вста­новлення факту батьківства чи материнства;

10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними до­
говорами України.

Розглянемо детально основні підстави набуття громадянства України.

Набуття громадянства за народженням (філіація) — це ос­новна і найбільш розповсюджена форма набуття громадянства. Вона являє собою надання державою свого громадянства інди­віду при його народженні незалежно від його волевиявлення та не потребує вчинення будь-яких дій, що свідчать про його ба­жання набути громадянство даної держави.

1 Укази на підставі клопотань// Урядониіі кур'єр. — 2006. — 27 квітня.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.215.62.41 (0.007 с.)