ТОП 10:

Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні 111



Філіація грунтується на двох принципах:

• принцип «права крові» (jus sanguinis), який означає, що осо­
ба, народжена від громадян певної держави, набуває її гро­
мадянство незалежно від місця народження;

• принцип «права грунту» (jus soli), який означає, що особа,
яка народилася на території відповідної держави, набуває її
громадянство незалежно від громадянства своїх батьків1.
Перевагу принципу «права крові» віддають держави, які на­
магаються зберегти етнічну та культурну єдність народу (Німеч­
чина, Швейцарія), в державах імміграції (США, Канада) схиля­
ються до принципу «права грунту». У законодавстві більшості
держав закріплюються змішані підходи, тобто поєднання обох
принципів2. Вибір або переважання одного з принципів обумов­
люється також демографічною політикою держави. Якщо дер­
жава зацікавлена у швидкому зростанні кількості громадян, во­
на може запровадити ці обидва принципи одночасно.

Законодавство України про громадянство виходить із поєд­нання обох принципів набуття громадянства за народженням. У ст. 7 Закону України «Про громадянство України» встанов­лено, що громадянином України є:

1) особа, батьки або один із батьків якої на момент її наро­дження були громадянами України;

2) особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на тери­торії України;

3) особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;

4) особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;

5) особа, яка народилася на території України, і одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Украї­ні, котра не набула за народженням громадянства жодного з бать-

1 Шукяіча Н. Г. Зазнач, праця. — С. 193—194.

2 Васильєва Т. А. Зазнач, праця. — СНІ.


 


 


 

Глава IV

кін або набула за народженням громадянство того з батьків, яко­му надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;

6) особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;

7) новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда).

Особа, яка має право на набуття громадянства України за на­родженням, є громадянином України з моменту народження.

Українське законодавство виходить із принципу рівності батька і матері при передачі свого громадянства дитині. Цей принцип випливає зі ст. 24 Конституції України. Хоча в деяких країнах (Таїланд, Індія, Бангладеш) громадянство дитини ви­значається за громадянством батька, за винятком, коли він є осо­бою без громадянства або невідомий1.

Для набуття особою громадянства України за територіаль­ним походженнямвона повинна відповідати таким вимогам:

1) сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повно-рідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи ону­ка народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 р. на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Рес­публіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР);

2) бути особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство.

Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається: • від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, зако­нодавство яких передбачає автоматичне припинення особа-

Васитева Т. А. Зазнач, праця. — С. 111.


Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні 113

ми громадянства (підданства) цих держав одночасно з на­буттям громадянства іншої держави;

• якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення осо­бами громадянства цих держав одночасно з набуттям грома­дянства України;

• від осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні (при цьому іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання при­пинити іноземне громадянство подають декларацію про від­мову особи, якій надано статус біженця в Україні чи приту­лок в Україні, від іноземного громадянства);

• від осіб без громадянства.

Іноземці повинні подати документ про припинення інозем­ного громадянства, виданий уповноваженим органом відповід­ної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іно­земці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави під­стави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства;

3) подати заяву про набуття громадянства України (а якщо це дитина — за заявою одного з батьків або опікуна чи піклуваль­ника).

Дитина, яка народилася на території України після 24 серп­ня 1991 р. і не набула за народженням громадянство України та Є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється і [юмадянином України за клопотанням одного з її законних пред­ставників.

Датою набуття громадянства України за територіальним похо­дженням є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Особа, яка набула громадянство України і подала деклара­цію про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується по­вернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Ця вимога не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.

Набуття громадянства України внаслідок прийняття (нату­ралізації)— це надання органами державної влади за наявнос-


 


 

ГлаваW

ті певних умов громадянства особам, які подали про це клопо­тання. В Україні особи, які набули громадянство шляхом нату­ралізації, користуються тими самими правами і несуть ті ж самі обов'язки, що й інші громадяни. Але в деяких державах по­літичні права таких осіб обмежуються1. Так, у США, Болгарії, Естонії президентом цих держав може бути тільки громадянин за народженням. У Мексиці тільки громадянин за народженням може обіймати посаду начальника порту, коменданта аеродро­му, лоцмана, служити на торгівельному, морському або повітря­ному судні.

У світовій практиці існують два підходидо натуралізації іно­земних громадян:

1) за першого підходу, навіть якщо кандидат відповідає вста­новленим вимогам для прийняття до громадянства, компетент­ний державний орган вправі визначати, чи становить прийняття до громадянства даної особи інтерес для держави. За прийняття до громадянства стягується висока плата. Негативне рішення не обґрунтовується та не підлягає оскарженню (Німеччина, Швей­царія, Японія);

2) за другого підходу натуралізуються всі кандидати, які відповідають установленим вимогам (США, Канада, Швеція). Процедура отримання громадянства у цих державах порівняно проста2.

Натуралізація може бути:

• індивідуальною;

• внаслідок правонаступництва держави. Індивідуальна натуралізація, у свою чергу, поділяється на:

 

1) натуралізацію, засновану на особистому виборі;

2) натуралізацію в результаті закону, яка є юридичним на­слідком укладення шлюбу іноземця з громадянином даної дер­жави, усиновлення, опіки, визнання батьківства тощо.

Законодавство різних держав закріплює неоднакові натура-лізаційні вимоги. Єдиних критеріїв у даному питанні немає3.

Щодо України, то клопотати про прийняття до громадян­ства України можуть всі дієздатні особи, які досягли 18 років.

1 Тодыка Ю. Н. Зазнач, праця. - С 91-108.

2 Васильева Т. А. Зазнач, праця. — С. 112—115.

3 Тодыка Ю. Н. Зазнач, праця. - С. 91.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.45.196 (0.007 с.)