Граничні витрати і граничний виторг монополіста (у грн.)

Випуск продукції Q	Граничні витрати, МС	Граничний виторг, МR	Економічний прибуток, ±ЕР
	36,7	—	-310
	26,0	68,0	-110
	21,4	67,1
	28,3	60,0
	38,0	57,0
ЗО	52,5	52,5
	76,7	27,0

За будь-якого рівня виробництва, коли граничні витрати перевищують граничний виторг, економічний прибуток може збільшитися внаслідок зменшення рівня виробництва, бо зменшення загальних витрат є більшим, ніж зменшення загального виторгу. Отже, прибуток не буде максимальним, коли граничні витрати перевищують граничний виторг. Оскільки економічний прибуток не є максимальним, коли граничний виторг перевищує граничні витрати чи коли граничні витрати перевищують граничний виторг, максимум досягається тільки у разі рівності граничного виторгу та граничних витрат.

Законом рівноваги монопольної фірми на ринку є рівність граничного виторгу і граничних витрат. Користуючись цим висновком, можна графічно зобразити ситуацію ринкової рівноваги монополіста в короткому періоді часу. На рисунку 18.7 зображено криву попиту (£>), криву граничного виторгу (МR), криву граничних витрат (МС), криву середніх загальних витрат (АТС).

Ринкова рівновага монополіста у короткостроковому періоді виникне при рівні виробництва Q* за якого криві граничного виторгу і граничних витрат перетинаються.

Якщо монополіст виробляє Q* одиниць продукції, крива попиту показує відповідний рівень ціни Р*. Крім того, оскільки крива середніх загальних витрат показує, що середні витрати становлять АТС*, коли випуск продукції Q*, то економічний прибуток з одиниці продукції становить (Р* — АТС*). Отже, загальний економічний прибуток дорівнює:

(Р* - АТС*) Q*

Заштрихована площа на рисунку 18.7. відображає економічний прибуток фірми-монополіста.

АТС

 

Рис. 18.7. Ринкова рівновага монополіста у короткостроковому періоді

АТС

 

Рис. 18.8. Графічне зображення збитків монополіста

Слід зазначити, що чиста монополія не гарантує економічних прибутків. Якщо ситуація з попитом і витратами для монополіста несприятлива, то він може нести в короткому періоді збитки (рис.22.13). Заштрихована площа на рисунку показує збитки монополіста, які дорівнюють: (Р₁ — А ТС,) •Q*

Розглянемо тепер ціну і випуск продукції в умовах чистої монополії в довгостроковому періоді. У разі ринкової рівноваги чистого монополіста в цьому періоді в нього завжди є економічний прибуток.

Якщо монополіст отримує економічний прибуток в короткому періоді часу, то він буде його отримувати і у довгому, оскільки не зіткнеться з конкурентами, яких у галузі просто немає.

5ЯМС'

ЬКАС

Якщо ж монополіст в короткостроковому періоді має збитки, то він змушений буде шукати іншого, більш прибуткового застосування для своїх ресурсів. Аби домогтися прибутків, йому доведеться змінити структуру підприємства.

Якщо ж монополіст у короткому періоді отримує економічний прибуток, то він має вирішити, чи буде більшим прибуток у довгому періоді після зміни розміру підприємства.

Проілюструємо довгострокову рівновагу прибуткової монопольної фірми. Монополіст у довгому періоді збільшує розмір свого підприємства доти, доки не досягне виробництва продукції в обсязі Qт одиниць, за якого МR = LRМС.

На рисунку 22.14 зображено випадок, коли рівень попиту такий, що МК = LRМС у точці, де LRМС = LRАС. У цьому випадку монополія будує підприємство, розмір якого відповідає мінімальним довгостроковим середнім витратам LRАС_ті_п. Крива короткострокових середніх витрат монополії позначена як SRАТС*. її мінімальне значення (SRАТС*_ті_П) досягається за обсягу виробництва Q _т, який характеризує довгострокову рівновагу. Це означає, що монополія домагається всієї можливої в довгостроковому плані економії від масштабу виробництва. Однак монопольна ціна Р_т перевищує LRАС_т!Г1 і LRМС.

Таким чином, при випуску Q_т монополія отримує монопольний прибуток, а споживачі не дістають переваг від низьких середніх витрат, оскільки монополіст може встановити ціну вищу, ніж LRАС_min.

Максимізація прибутку в короткостроковому i довгостроковому періодах в умовах простої монополії.