Пояснити як розташовані криві пропозиції та граничних витрат на працю відносно одна одної. Чому.

Відповідь:

Оскільки фірма-монопсоніст є єдиним покупцем даного виду праці, то крива пропозиції праці для такої фірми буде співпадати з кривою ринкової пропозиції праці, тобто буде зростаючою кривою. А це значить, що наймаючи більшу кількість робітників, фірма змушена сплачувати більшу ставку заробітної плати. Більш висока ставка заробітної плати, встановлена для приваблення додаткових робітників, повинна виплачуватися всім робітникам, в тому числі і тим, які були найняті раніше по більш низьким ставкам. Але в цьому випадку граничні витрати на працю (MRC) не збігатимуться із заробітною платою, а завжди будуть перевищувати її на величину, необхідну для доведення ставки заробітної плати до нового рівня раніше найнятим робітникам (MRC > w):

(7.4)

де: w – встановлена ставка заробітної плати, D w – зміна в заробітній платі, L – кількість найнятих робітників, D L – зміна кількості робітників (кількість додатково найнятих).

Монопсоніст буде наймати робітників користуючись принципом рівності вартісного граничного продукту та граничних витрат на ресурс. Він найме таку кількість робітників при якій: MRP = MRC. Ставка заробітної плати, яку буде виплачувати фірма, визначається згідно кривої пропозиції праці.

Оскільки MRC > w, то крива граничних витрат на працю буде розташована вище кривої пропозиції праці

 

 

Білет№23

1рівень Тести:

1. Мікросистема – це:

б) система економічних відносин;

2. Економічне благо – це благо, яке:

а) є чиєюсь власністю і має вартість;

3. Два набори благ, які мають однакову сукупну корисність:

а) належать одній кривій байдужості;

4. Якщо пропозиція товару збільшується під впливом нецінових факторів при незмінному попиті, то ринкова ціна на даний товар:

в) спадає;

5. Які параметри коефіцієнта перехресної еластичності характеризують взаємодоповнюючі товари:

в) Е_А/В < 0;

6. Економічний прибуток:

а) менший за бухгалтерський прибуток;

7. Коли подвоєння обсягу продукції досягається при збільшення витрат на ресурси більш як удвічі, маємо справу з:

в) зростаючою економією від масштабів;

8. Монополіст, який бажає максимізувати прибуток, завжди виробляє такий обсяг продукції, за якого попит на його продукцію:

б) еластичний або одиничної еластичності;

9. Граничний доход фірми за умов (не)досконалої конкуренції:(если здесь опечатка):

а) дорівнює ціні на одиницю продукції;

10. Крива пропозиції землі:

в) абсолютно нееластична.

Рівень

1. Дати оцінку впливу детермінантів попиту на криву попиту.

Детермінанти попиту:

– Доход споживачів (споживача).

– Ціни на інші блага.

– Смаки (вподобання) споживачів.

– Очкування зміни ціни товару або доходу споживачів.

– Кількість покупців.

Якщо під впливом нецінових факторів (детермінантів) попит збільшується, крива попиту зміщується вправо, і навпаки, якщо попит зменшується, крива попиту зміщується вліво (мал.. 3.2). Відбувається зміна попиту.

 

Це відбувається тому, що попит під впливом детермінантів змінюється незалежно від ціни блага, тобто, якщо діють нецінові фактори, то при незміні ціні, буде новий попит.

 

 

Зміна попиту під дією детермінантів.

2. Які параметри характеризують виробничу систему? Підприємство з мікроекономічної точки зору.

Параметри, якими характеризується виробнича система:

– Вхід – робляться витрати грошового капіталу на придбання факторів виробництва: матеріальних засобів виробництва – це устаткування, приміщення, сировина, матеріали та інше; людські засоби – це робоча сила, службовці та працівники.

– Процесор – фактори виробництва об’єднуються в єдиний виробничий процес, в ході якого відбувається споживання факторів виробництва, тобто здійснюються витрати виробництва.

– Вихід – одержання готової продукції, її реалізація, одержання виторгу, доходу, прибутку.

Виходячи з цього можна сказати, що: підприємство з мікроекономічної точки зору – це механізм для перетворення затрат праці, капіталу і природних ресурсів в готову продукцію, тобто споживач ресурсів, які використовуються для виробництва продукції.

3. Коротко вказати основні ознаки чистої монополії.

Монополія – це структура ринку, коли на ньому діє лише один продавець та багато покупців, входу на ринок перешкоджають високі бар’єри. Монопольна фірма є єдиним виробником продукту, у якого немає близьких замінювачів. Чиста монополія. Коли виконується умова продажу продукції по однаковій ціні всім споживачам. Розглянемо детальніше характерні риси чистої монополії:

Єдиний продавець. Монопольна фірма є галузь, яка складається з одної фірми. Одна фірма є єдиним виробником певного продукту.

Немає близьких замінювачів товару, який випускає монополіст.З точки зору споживача, це означає, що немає прийнятних альтернатив, тобто він повинен купляти продукт у монополіста або обходитись без нього.

«Диктуючий ціну». Фірма здійснює значний контроль над ринковою ціною. Монополіст випускає і контролює обсяг пропозиції свого товару. Він може змінювати ринкову ціну, маніпулюючи кількістю запропонованої продукції, якщо це йому вигідно.

Заблокований вступ у галузь інших фірм. Будь-який монополіст зможе зберегти своє монопольне становище лише тоді, коли вступ до цієї галузі для інших виробників буде надійно заблокований. Тому блокування вступу в галузь, встановлення відповідних бар’єрів – обов’язкова умова для існування чистої монополії.

4. Побудувати табличну та графічну модель пропозиції товару, якщо функція пропозиції: Q = 4 + 10· Р, де Q – пропозиція товару (од.), а Р – ціна товару (грн..).

Ціна (грош. од. за шт.)	Обсяг пропозиції (шт. за рік)
1,0
2,0
3,0
4,0
5,0

а) б)

Мал.. 3.3. Модель пропозиції: а) таблична, б) графічна

Подставте свои числа

5. Фірма виробляє 100 одиниць продукції. Середні змінні витрати фірми дорівнюють 2 грн., середні постійні витрати – 0,5 грн.. Визначити валові витрати фірми.

Q=100 TC=FC+VC VC=AVC*Q

AVC=2грн AFC=FC/Q TC=Q*(AFC+AVC)=250

AFC=0,5грн AVC=VC/Q

TC-? FC=AFC*Q

Рівень

1. Тривала рівновага галузі в умовах досконалої конкуренції.

В умовах досконалої конкуренції, коли немає обмежень доступу на ринок, приваблені прибутковістю справи, в галузі з’являться нові фірми. Пропозиція знову збільшиться, а ціна зменшиться. Такий перелив фірм в галузі відбувається постійно, поки на ринку не встановиться рівновага.

Рівновага на ринку встановиться тоді, коли не буде стимулу як для входу, так і для виходу фірм із галузі. Це досягається тоді, коли ринкова ціна встановиться на рівні найменшого значення довгострокових середніх витрат фірм (мал..5.6), і економічний прибуток таким чином зникне. Фірми будуть одержувати нормальний прибуток.

 

 

Довгострокова ціна беззбитковості підприємства (нульового економічного прибутку, довгострокової ринкової рівноваги) це найменша ціна, за якою підприємство у довгостроковому періоді може лише повертати свої витрати. Вона відповідає самій низькій точці на кривій довгострокових середніх витрат

 

 

Мал. Довгострокова рівновага конкурентної фірми.

 

Таким чином, рівновага у довгостроковому періоді досягається при встановленні такої рівності:

MR = P = MC = АС

Стан довгострокової рівноваги визначає обсяг випуску, що забезпечує фірмі нормальний прибуток на перспективу. Умова довгострокової конкурентної рівноваги визначає для довгострокового періоду умову беззбитковості та умову закриття одночасно. Тобто фірми за досконалої конкуренції не мають економічного прибутку у довгостроковому періоді.

 

Задача

3)

3)

 

Мал..2.1. Графіки сукупної та граничної корисності

 

 

1)Правило максимізації корисності:

2)Сукупна корисність:

Білет №24

Рівень

1. Що не можна віднести до методів мікроекономіки:

г) контактний аналіз.

2. Згідно закону спадаючої граничної корисності, сукупна корисність: б) збільшується уповільненими темпами.

3. Всі комбінації двох товарів, які споживач може придбати при фіксо-ваномугрошовому доході та певному рівні цін на товари, демонструє: б) бюджетна лінія споживача;

4. Ціна товару на конкурентному ринку прагне до рівня, при якому:

а) попит на товар дорівнює його пропозиції; або

б) задовольняються всі потреби споживачів;

5. Базова формула для обчислення коефіцієнту еластичності попиту – це відношення:

в) відносної зміни обсягу попиту до відносної зміни ціни;

6. У точці мінімуму середніх витрат граничні витрати мають бути:

б) дорівнюють середнім витратам;

7. правильно відображає величину граничного продукту:

в) МР = DQ / DL;

8. До методів ведення нецінової конкуренції не належить:

г) сезонний розпродаж товару.

9. Крива попиту на продукцію окремої фірми в умовах монополістичної конкуренції:

в) спадаюча крива з високою еластичністю;

10. Граничні витрати на працю (MRC) фірми-монопсоніста:

б) вище ставки заробітної плати.

Рівень

1. Пояснити зміст та значення 1-го закону Госсена.

Закон спадної граничної корисності (І закон Госсена):Гранична корисність має зворотній зв’язок з обсягом споживання, тобто корисність від споживання кожної наступної одиниці блага буде зменшуватись.

Вперше закон спадаючої граничної корисності був сформульований німецьким економістом Г.Госсеном в 1854 році. Підтверджень цьому закону - безліч. Для більшості звичайних людей три порції гарного морозива привабливіший варіант порівняно з однією, проте перша порція – смачніша. Але слід зауважити, що закон спадної граничної корисності не універсальний, в деяких випадках корисність додаткових одиниць блага спочатку зростає, досягає максимуму і тільки потім починає знижуватись. Наприклад, друга цукерка може бути більш бажаною ніж перша (буде мати більшу корисність), третя більш бажаною ніж друга, але якщо з’їсти 10 цукерок, то одинадцята уже буде менш бажаною ніж десята, дванадцята менш бажаною ніж одинадцята і т.д., тобто починаючи з десятої цукерки гранична корисність цукерок буде зменшуватись. Подібна залежність існує для невеликих порцій ділених благ.

2. Назвати детермінанти попиту.

Детермінанти попиту:

– Доход споживачів (споживача).

– Ціни на інші блага.

– Смаки (вподобання) споживачів.

– Очкування зміни ціни товару або доходу споживачів.

– Кількість покупців.

 

3. Надати поняття середнім та граничним витратам виробництва.

Середні витрати – це витрати що припадають на одиницю виробництва (виробленої продукції)

Якщо порівняти середні витрати з ціною на продукцію, то можна одержати уявлення про прибутковість фірми.

Розрізняють: Середні постійні витрати–

Середні змінні витрати–

Середні валові витрати –

В економічної практиці середні змінні витрати називають собівартістю продукції (вартість продукції для самого себе).

Граничні витрати (МС) – це приріст витрат при збільшенні обсягу виробництва на одиницю.

Граничні витрати показують на скільки збільшаться витрати виробництва, якщо обсяг продукції збільшиться на одиницю, тобто скільки буде коштувати підприємству збільшення випуску на одиницю.

Їх можна розрахувати як на підставі змінних, так і на підставі валових витрат, тому що валові витрати відрізняються від змінних на величину постійних витрат:

або

де: DТС і DVC – зміна відповідно у валових та змінних витратах, а DQ – зміна обсягу продукції.

4. Побудувати ізокосту, яка задана бюджетним рівнянням: 300 = С · 100 + L · 50, де С – капітал, L –кількість робітників.

Мал.. 4.4. Ізокоста.

5. Нехай нинішня ціна бензину в Україні 10 грн. за 1 літр – змінюється відповідно до зміни загального рівня цін. Визначити, як зміниться ціна бензину через 3 роки при рівні інфляції 8%.

PV=10

I=0,008

N=3 р.

Рівень

1. Криві попиту та граничного і валового доходу монополіста. Вплив на поведінку монополіста цінової еластичності попиту.

Монополіст одночасно вибирає і ціну і обсяг виробництва, але він не має змоги збільшити продаж товарів не зменшивши ціну на товар і не має змоги підвищити ціну на товар не зменшивши продажу.

Так, як фірма-монополіст повинна знижувати ціну, щоб збільшити свій продаж, то крива її граничного доходу (MR) лежить нижче її спадаючої кривої попиту (D), оскільки MR<P (мал.. 5.9).

 

Мал. 5.9. Криві попиту та граничного і валового доходу монополіста.

 

Оскільки ціна P за одиницю продукції безпосередньо випливає з кривої попиту D, графік середнього доходу фірми AR співпадає з кривою попиту D на продукцію монополіста.

За умов монополії доход не може зростати нескінченно. Причиною цього є спадний характер ціни за зростання обсягу виробництва. Динаміка валового доходу тісно пов’язана з рівнем граничного доходу. Якщо MR > 0, то валовий доход, зі збільшенням обсягу продаж, зростає, а якщо MR < 0, то валовий доход зменшується. Тобто крива валового доходу TR зростає уповільненими темпами, дістає свого максимуму у точці, де MR = 0 і починає знижуватись (мал.. 5.9).

Для правильного розуміння цінової стратегії монополіста необхідно згадати взаємозв’язок еластичності попиту та виручки. При еластичному попиті зниження ціни збільшуватиме валовий доход продавця (виручку від реалізації продукції). Якщо попит нееластичний, то валовий доход продавця матиме таку саму спрямованість змін, що і ціна. Максимуму він досягне при одиничній еластичності попиту. Тобто, на еластичній ділянці попиту: валовий доход збільшується, граничний доход має позитивне значення, а на нееластичній ділянці попиту: валовий доход зменшується, граничний приймає негативне значення. Це дає змогу визначити межі, в яких виробник буде обирати співвідношення „ціна – продукт”.

Очевидно, що виробник, який намагається максимізувати прибуток, буде завжди намагатися уникнути нееластичної ділянки кривої попиту.

Задача

1)2)Граничні витрати на працю для фірми працюючої в умовах чисто конкурентного ринку праці будуть дорівнювати ставці зарплати: S=MRC, (мал. 7.7).

Попит на трудові ресурси для окремої фірми буде визначатися кривою вартісного граничного продукту: D=MRP, а тому на підставі дії закону спадної віддачі, матиме вигляд спадаючої кривої.

Мал. 7.7. Пропозиція і попит окремої фірми на працю

на конкурентному ринку

На мал. 7.7 точка перетину кривих MRP та MRC покаже, яку саме кількість робітників найме фірма. Фірма найме – L _С робітників і буде виплачувати заробітну плату – w _С. Максимальна вигода фірми – заштрихована фігура.

MRP=MRC

 

 

БІЛЕТ №25

1. Мікроекономіка на відміну від макроекономіки вивчає:

г) взаємодію структурних одиниць економіки.

2. Гранична норма заміни одного блага на інше розраховується по формулі:

г) MRS_AB = DА / DВ.

3. Крива Енгеля будується на основі:

а) кривої „доход-споживання”;

4. Які параметри коефіцієнта еластичності попиту по доходу характеризують нормальний товар.

а) Е_D > 0;

5. Коли на ринку нав'язати ціну товару нижче рівноважної, то на ринку даного товару:

а) з’явиться дефіцит товару;

6. Змінні витрати виробництва – це витрати, які:

б) змінюються при зміні обсягу виробництва;

7. Одночасну зміну двох факторів виробництва у довгостроковому періоді демонструє:

а) лінія експансії;

8. Формами диференціації продукції не можуть бути:

б) різні ціни на одну і ту ж товарну групу

9. Крива граничного доходу фірми в умовах досконалої конкуренції на графічній моделі розташована:

в) співпадає з кривою попиту на продукцію фірми;

10. Крива граничних витрат на працю (MRС) фірми, яка працює в умовах чисто конкурентного ринку праці:

а) співпадає з кривою пропозиції праці;

ІІ рівень

1. Оґрунтувати, що в точці перетину кривих граничних та середніх витрат, середні витрати приймають мінімальне значення.

Крива середніх постійних витрат (AFC) при зростанні обсягу виробництва прямує до горизонтальної осі.

Форма інших кривих витрат в короткостроковому періоді визначається зв’язком між кривими граничних та середніх витрат. Якщо граничні витрати менші за середні, то середні витрати зменшуються, якщо граничні витрати перевищують середні – середні витрати зменшуються. З цього випливає, що крива граничних витрат (МС) перетинає криві середніх змінних витрат (AVC) і середніх валових витрат (ATC) в точках їх мінімального значення.

 

 

2. Монопольна влада, та її залежність від еластичності попиту в умовах чистої монополії.

Монопольна влада - це можливість монополіста встановлювати ціну на свій товар, змінюючи його обсяг, який він готовий продати. Монопольна влада частково визначається кількістю фірм, що конкурують на ринку. За наявності лише однієї фірми, тобто за чистої монополії – монопольна влада повністю залежить від еластичності попиту на продукцію фірми. Що менш еластичний попит, то більшу кількість монопольної влади має фірма. За наявності декількох фірм монопольна влада крім того залежить від способу взаємодії фірми. Що гострішою є конкуренція між ними, то менше монопольної влади матиме кожна з фірм.

 

3. Поясніть, чому попит на ресурс є похідним попитом. Від чого залежить його сталість?

Криві попиту на фактори виробництва похило спрямовані вниз, так само як і криві попиту на готові товари. Проте, на відміну від споживчого попиту на товари і послуги, попит на фактори є похідним попитом від готових товарів. Ресурси задовольняють споживачів не прямо, а побічно, через виробництво товарів і послуг.

Похідний характер попиту на ресурси означає, що сталість попиту на будь-який ресурс буде залежати від: а) продуктивності ресурсу при створенні товару; б) ринкової вартості або ціни товару, виробленого за допомогою даного ресурсу.

4. Відповідь: MU(салату)=12, MU(котлети)=15, MU(чаю)=10. Споживач одержить найбільшу сукупну корисність від придбаних товарів, коли відношення граничної корисності різних видів товарів до їх ціни будуть однаковими. .
10у=30, у=3, 10х=24, х=2,4. Р(салату)=2,4 грн., (котлети)=3грн.

5. Наведено таблицю, що відображає величину попиту на товар при різних цінах:

Ціна за од. товару (грн.)
Обсяг попиту (шт..)

1) Що відбудеться, якщо ціна товару зросте з 7 до 9 грн./од.? 2) Побудувати криву попиту. Відповідь: обсяг попиту зменшиться, крива попиту зміститься вліво.

ІІІ рівень

Цінова дискримінація, умови її застосування та наслідки.

Знижуючи ціну на товар з метою розширення збуту, монополіст змушений знижувати ціну на весь товар. Але в деяких випадках фірма може встановити різні ціни на одну і ту ж продукцію для різних груп покупців.

Цінова дискримінація – монополістична практика продажу блага певної якості при даних затратах по різним цінам різним покупцям. Вона має місце, коли певний продукт продається по більш ніж одній ціні і ці цінові відмінності не оправдовуються відмінностями в виробничих витратах.

Цінова дискримінація є одним із засобів розширення ринку збуту. Але вона може впроваджуватися при певних умовах:

– Продавець повинен бути монополістом або бути здібним контролювати виробництво і ціноутворення.

– Покупець, придбавши товар, не повинен мати можливості його продати. Оскільки вільне переміщення благ з „дешевого” ринку на „дорогий” призведе до виникнення однієї ціни, що обумовить неможливість цінової дискримінації. Тому найбільш сприятливі умови для проведення цінової дискримінації у сфері послуг, оскільки послуги, як правило, не можуть перепродаватися. Наприклад, медичні послуги, якщо людині зробили операцію, то вона не зможе перепродати її по більш високій ціні.

– Існує можливість поділення всіх споживачів на сегменти, попит на яких має різну еластичність. Тим покупцям, попит яких має високу нееластичність, буде встановлена висока ціна, а тим, чий попит еластичний – більш низька. Наприклад, плата за електроенергію фізичним особам дещо вища ніж юридичним особам, оскільки попит на електроенергію фізичними особами нееластичний, а юридичними – еластичний (є можливість побудувати автономну електростанцію, якщо плата буде дуже високою).

Цінова дискримінація першого ступеня. Вона проявляється в тому, що на кожну одиницю товару встановлюється своя ціна, яка дорівнює ціні попиту, тому ціни блага для всіх покупців різні. Даний вид цінової дискримінації допускає персональну різницю цін попиту, тому її нерідко називають досконалою ціновою дискримінацією.

Цінова дискримінація другого ступеня має місце, коли ціни блага однакові для всіх покупців, однак розрізняються в залежності від обсягу покупок. При цьому виді цінової дискримінації блага групуються в окремі групи, на кожну з яких встановлюються різні ціни. На практиці така дискримінація здійснюється в вигляді скидок, надбавок на ціни товарів або послуг. Цінова дискримінація третього ступеня передбачає, що різним особам благо продається по різним цінам, але кожна одиниця, яку купує конкретний покупець, оплачується ним по однаковій ціні.

Якщо при цінової дискримінації перших двох ступенів передбачалося поділення благ на групи, то в основі цінової дискримінації третього ступеня передбачається розділення покупців на окремі групи або ринки, де встановлюється своя ціна реалізації. Така дискримінація використовується при розподіленні ринків географічно або за допомогою тарифних бар’єрів. Цінова дискримінація дозволяє збільшити доходи монополіста, але з іншого боку, більша кількість споживачів може користуватися послугою. Тобто така політика вигідна обом сторонам. Однак оцінка цінової дискримінації має двоякий характер, оскільки вона має як позитивні так і негативні наслідки. Позитивним є те, що цінова дискримінація дозволяє розширити кордони обсягу продаж за межами, які контролює монополіст. Якби не було цінової дискримінації, то деякі види послуг не могли б надаватися. Цінова дискримінація також в деякій мірі вирівнює різницю в реальних доходах окремих груп споживачів. До негативних наслідків цінової дискримінації можна віднести, зокрема, неоптимальне міжгалузеве та регіональне перерозподілення ресурсів. Крім того цінова дискримінація перешкоджає конкуренції і збільшує монопольну владу.

2. Розв’язати задачі:

Таблиця характеризує випуск продукції фірми, що працює в умовах монополії.

 

Обсяг виробництва Q	Ціна продукції (грн..) Р	Валовий доход (грн..) TR	Граничний доход МR
	9,25		-
	8,25	16,5	7,5
	7,5	22,5
	6,75		4,5
	5,25	31,5	1,5
	4,5	31,5
	3,75		-1,5
			-3

 

а) Обчислити валовий та граничний доход фірми на всіх рівнях виробництва;

б) Накреслити лінію попиту і графіки валового та граничного доходу;

в) Відзначити на графіку еластичну та нееластичну ділянку попиту на продукцію фірми;

г) Який зв’язок між граничним доходом фірми та еластичністю попиту.

Відповідь: TR=P*Q, MR=˄TR/˄Q. На еластичній ділянці попиту граничний доход має позитивне значення, а на нееластичній ділянці попиту граничний приймає негативне значення.

 

БІЛЕТ №26

Тести

1. З наведених моделей не є мікроекономічною:

б) модель інфляції;

2. Зважена гранична корисність розраховується по формулі:

а) AMU =MU / Р;

3. Товар є нормальним товаром, коли споживання цього товару:

в) збільшується в міру зростання доходу.

4. Крива пропозиції змістилась вправо. Це може означати, що підвищились:

а) технологія виробництва;

5. Базова формула для обчислення коефіцієнту еластичності попиту – це відношення:

в) відносної зміни обсягу попиту до відносної зміни ціни;

6. Економічні витрати включають:

в) явні та неявні витрати.

7. Ізокоста поєднує точки:

а) рівних витрат, при даному рівні цін на ресурси;

8. До ознак тільки досконалої конкуренції відноситься:

а) фірма не має ринкової влади.

9. Ймовірність виникнення картелю при олігополії висока при умові:

в) мала кількість фірм у галузі;

10. Ставка позичкового процента не залежить від:

г) усе перелічене не вірно.

ІІ рівень

1. Обґрунтувати, що бюджетна лінія – лінія можливостей споживача.

Бюджетна лінія демонструє різноманітні комбінації двох товарів, які споживач може придбати при фіксованому грошовому доході та певному рівні цін на товари.

 

 

Оскільки бюджетна лінія є відрізок прямої, то для її побудови необхідно знати дві точки, можна використати точки на осях координат. Точка бюджетної лінії на осі Y показує яку найбільшу кількість товару А може придбати споживач на свій грошовий доход, коли відмовиться від покупки товару В. Її можна визначити шляхом ділення доходу споживача на вартість товару А: А_m = D / P_A. Точка на осі Х показує яку найбільшу кількість товару В може придбати споживач на свій грошовий доход. Її можна визначити шляхом ділення доходу споживача на вартість товару В: В_m = D / P_В.

Бюджетна лінія – межа між можливим та неможливим. Всі набори, що розташовані над бюджетною лінією, – модель неможливого (хоча бажаного). Всі точки під або на бюджетній лінії – модель можливого для споживача.

2. Надати поняття індивідуального та ринкового попиту на товар.

Попит характеризується кількістю одиниць товару, яку споживач може дозволити собі придбати за кожною конкретною ціною.

Індивідуальний попит на благо – це обсяги блага, які окремий споживач бажає і має можливість, виходячи із свого фінансового стану, придбати на ринку за кожною конкретною ціною.

Ринковий попит на певне благо – це попит на це благо всієї сукупності споживачів. Ринковий попит на благо складається з суми індивідуальних попитів.